Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) планує запровадити з Укрсиббанком (Київ) інструмент розподілу ризиків без фондування на суму в еквіваленті EUR104 млн для покриття 50% ризику за новими кредитами.
Як зазначається на сайті ЄБРР, проєкт включає три субліміти: EUR80 млн у межах продукту “Гарантії стійкості та забезпечення засобів до існування” (RLG), EUR4 млн за програмою підтримки енергетичної безпеки (ESSF) і EUR20 млн за кредитною лінією EU4Business-EBRD зі стимулами.
Найбільший субліміт за програмою RLG передбачений для фінансування потреб українського приватного бізнесу в обіговому капіталі та інвестиціях у ключових секторах економіки з метою підтримки його операційної стійкості.
У рамках ESSF підтримку отримають сектори, критично важливі для енергетичної безпеки країни, з пріоритетом для власників житла та об’єднань співвласників, що інвестують у житлові проєкти відновлюваної енергетики та енергоефективності в Україні.
Кредитна лінія EU4Business-EBRD зі стимулами спрямована на підтримку довгострокових інвестицій малих і середніх підприємств у модернізацію до стандартів ЄС, при цьому щонайменше 70% цього субліміту має бути спрямовано на сталі та “зелені” технології. Учасники програми також зможуть отримати технічну допомогу та грантову підтримку після завершення інвестпроєктів
Проєкт перебуває на стадії попереднього опрацювання, схвалення очікується 14 травня 2026 року.
За даними регулятора, на 1 березня 2026 року за розміром загальних активів банк посідав 8-е місце (190,06 млрд грн) серед 58 платоспроможних банків України. Чистий кредитний портфель банку за 2 місяці 2026 року зменшився на 1,7% – до 17,0 млрд грн.
Національний банк України (НБУ) ввів у обіг пам’ятну монету “Великодня радість. Писанка”, присвячену традиціям розпису Полісся, повідомив регулятор на своєму сайті.
“Композиція монети відтворює характерні традиції одного з найдавніших етнографічних країв – Полісся. Кожен елемент орнаменту має глибоке символічне значення: сонце та зірка – втілення життєдайної енергії, хвилі символізують воду та плодючість, а спіралі – знак нескінченності”, – зазначається в описі.
За даними центробанку, срібну монету номіналом 10 грн виготовлено у формі овоїда. Її реверс прикрашено орнаментом “ружа” (зоря), характерним для Чернігівщини. Аверс розділено на чотири сектори, кожен із яких репрезентує писанкарство окремих областей регіону – Рівненщини, Волині, Житомирщини та Київщини.
Монету виготовлено зі срібла 999 проби, маса дорогоцінного металу – 31,1 г. Категорія якості карбування – “спеціальний анциркулейтед”. Художником проєкту виступила Олександра Кучинська.
Тираж випуску обмежений – 7,5 тис. шт.
Вартість виробу на період останньої реалізації в інтернет-магазині НБУ становила 8 832 грн. Станом на 9 квітня весь наклад, виділений для онлайн-продажу, уже повністю розпродано.
Пам’ятна монета поповнила серію “Українська спадщина”.
Серію пам’ятних монет “Українська спадщина” засновано Національним банком України у 2005 році. Вона присвячена архітектурним пам’яткам, народним промислам і традиціям. Станом на квітень 2026 року серія налічує 45 монет, виготовлених із дорогоцінних і недорогоцінних металів. Монети серії мають обмежений тираж і мають високий попит серед колекціонерів.
Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв) розширив географію вантажних перевезень річковим флотом на Дунаї та відкрив новий логістичний маршрут із залученням молдовських портів, повідомила компанія на своїй сторінці у Facebook.
“Після виходу на ринки Середнього та Верхнього Дунаю у 2025 році “Нібулон” відкрив новий маршрут із залученням молдовських портів. Першою операцією стала реалізація комплексної логістичної схеми: виконано рейс за маршрутом Ізмаїл (Україна) – Галац (Румунія) з перевезенням 3,6 тис. тонн металургійного шлаку”, – зазначається у повідомленні.
За даними компанії, після вивантаження судно здійснило перехід до порту Джурджулешти (Молдова), де завантажило 5 тис. тонн ріпаку для подальшого транспортування до румунської Констанци. Загальний обсяг перевезень за рейс перевищив 8,6 тис. тонн.
Крім того, “Нібулон” відпрацював двосторонню логістичну схему, яка передбачає доставку зерна з Ізмаїла до портів Болгарії зі зворотним завантаженням мінеральними добривами в Сербії для їх транспортування до Молдови.
“Такий формат дає змогу мінімізувати порожні рейси та підвищувати ефективність використання флоту”, – наголосили в компанії.
Загалом за підсумками 2025 року “Нібулон” перевіз річковим транспортом понад 110 тис. тонн вантажів. Власний флот дає агрохолдингу можливість транспортувати різні типи товарів, зокрема агропродукцію, добрива, шлак, метал, адаптувати маршрути під потреби ринку.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі у 12 областях України та експортував сільгосппродукцію у понад 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції. Після початку війни компанія була змушена перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва. Крім 23 елеваторних комплексів, “Нібулон” має власні автотранспортні й залізничні потужності, а також флот, збудований на власній суднобудівній верфі. У воєнний час цей флот продовжує здійснювати річкові перевезення.
“Нібулон” активно розвиває власний підрозділ гуманітарного розмінування для відновлення безпеки на орендованих землях та допомоги агросектору України. Компанія є сертифікованим оператором протимінної діяльності.
Кабінет міністрів запровадив механізм страхування військових ризиків для аграріїв, який передбачає відшкодування з бюджету до 60% сплаченої страхової премії, повідомив перший заступник міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Тарас Висоцький.
“Доступ до агрострахування в умовах війни стає не просто фінансовим інструментом, а важливою умовою економічної стійкості. Саме тому уряд запровадив новий механізм: держава повертає до 60% страхової премії для аграріїв у прифронтових громадах і до 45% – для інших виробників», – написав він на своїй сторінці у Facebook за підсумками зустрічі з представниками агросектору.
Заступник міністра зазначив, що агропереробні компанії зараз стикаються не тільки з військовими загрозами, а й зі складними погодними умовами, наприклад посухою або весняними заморозками. Через таку сукупність факторів вартість страхових послуг у секторі залишається високою.
Висоцький зазначив, що стратегічною метою Мінекономіки є створення ринково орієнтованої системи, яка об’єднає приватне страхування, перестрахування та державну підтримку. Зараз міністерство проводить консультації з бізнесом для визначення прийнятних страхових ставок, усунення бар’єрів у доступі до фінансування та формування переліку ризиків, які все ще залишаються непокритими.
“Рішення та пропозиції, які напрацьовує бізнес, ми готові детально розглядати та поступово впроваджувати. Саме такий діалог дозволяє формувати державну політику на основі реальних потреб економіки», – підсумував заступник міністра.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів у березні 2026 року ухвалив постанову № 1541, яка розширила програму страхування військових ризиків. Граничний розмір компенсації страхової премії для бізнесу було збільшено з 1 млн грн до 3 млн грн, а термін подання заяви на виплату скорочено до 31 дня після укладення договору. Для підприємств, що працюють у прифронтових регіонах, передбачено можливість компенсації за пошкоджене майно в обсязі до 30 млн грн.
У держбюджеті на 2026 рік на підтримку агросектора та суміжні програми страхування передбачено понад 2 млрд грн, з яких 1,8 млрд грн спрямовано на компенсацію вартості сільгосптехніки українського виробництва в рамках політики «Зроблено в Україні», а також виділено окремі ліміти на часткову компенсацію страхових премій для виробників озимих культур та агропереробників.
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Одесбудматеріали» проведе збори акціонерів 24 квітня 2026 року в дистанційному форматі. Порядок денний включає стандартні річні питання — звітність, підсумки діяльності та інші корпоративні рішення.
«Одесбудматеріали» працює в секторі будівельних матеріалів і історично був пов’язаний з виробничою базою для будівельної індустрії Одеського регіону.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) спільно з Євросоюзом продовжили прийом заявок від агрегаторів у секторі овочівництва та ягідництва на отримання грантової підтримки, повідомило представництво ФАО в Україні.
“Програма створена для підприємств, які допомагають малим фермерам інтегруватися у ланцюги постачання. Йдеться про інвестиції в інфраструктуру та обладнання, що дають змогу якісніше зберігати, переробляти й доставляти продукцію, а також виходити на нові ринки”, – зазначається у повідомленні організації у Facebook.
Гранти передбачають виплати від $26 тис. (1,12 млн грн) до $150 тис. (6,46 млн грн). До участі допускаються підприємства, які розвивають модель агрегації навколо малих виробників у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій областях.
Прийом заявок триває у Державному аграрному реєстрі (ДАР) до 17 квітня 2026 року.
Як повідомлялося, ініціатива є частиною ширшої стратегії ФАО та ЄС із розбудови ланцюгів доданої вартості в українському агросекторі для підтримки малих та середніх господарств під час війни.
