Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, державне агентство України з питань кіно оголосило прийом заявок для участі українських фільмів у міжнародному Palm Springs International Film Festival 2027, повідомляє пресслужба агентства.
“Українські кінематографісти можуть подати свої роботи для участі в одному з провідних міжнародних кінофестивалів”, — зазначається в повідомленні.
Як уточнюється, фестиваль відбудеться у місті Палм-Спрінгс (США) у січні 2027 року. За даними організаторів, подія триватиме з 7 до 18 січня та традиційно об’єднає кінематографістів і представників індустрії з усього світу.
Palm Springs International Film Festival вважається одним із ключових міжнародних майданчиків для світового кіно та важливим етапом перед нагородним сезоном, зокрема перед премією “Оскар”.
У Держкіно наголошують, що участь у фестивалі відкриває можливості для міжнародної промоції українських фільмів, розширення професійних контактів та виходу на нові ринки.
Palm Springs International Film Festival щороку збирає сотні фільмів із десятків країн світу та є одним із найбільш впливових фестивалів міжнародного кіно.
https://interfax.com.ua/news/culture/1157348.html
Як повідомляє Fixygen, Іран домагається включення до майбутніх домовленостей щодо Ормузької протоки механізму оплати за прохід суден через цей ключовий енергетичний маршрут. Financial Times повідомила, що Тегеран хоче стягувати збори з навантажених нафтових танкерів, а, за даними видання, іранський союз нафтових експортерів наполягає на розрахунках у криптовалюті.
При цьому незалежна перевірка показує, що параметри такого механізму залишаються не до кінця зрозумілими. Reuters з посиланням на високопоставленого іранського чиновника пише, що Іран дійсно хоче стягувати плату за прохід через протоку в рамках можливого мирного врегулювання, однак розмір збору, за цими даними, повинен варіюватися залежно від типу судна, характеру вантажу та інших умов.
Додатковим сигналом на користь того, що Тегеран уже намагається інституціоналізувати контроль над проходом, стали повідомлення про підготовку протоколу з Оманом, який може передбачати дозволи та ліцензії для проходу через протоку.
Через Ормуз проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти. Після оголошення двотижневого перемир’я між США та Іраном ціни на нафту різко знизилися, але учасники ринку продовжують враховувати ризик того, що навіть при відновленні судноплавства Іран спробує зберегти економічний і політичний контроль над маршрутом через нові збори та обмеження.
Понад половина українців вважають, що військові під час війни мають залишатися поза політикою, однак значна частина суспільства допускає їхню обмежену участь у публічних процесах, насамперед у питаннях оборони, свідчать результати дослідження «Військові і політика: баланс медійності, впливу та єдності держави», презентованого компанією Active Group.
Згідно з презентацією, 23,1% респондентів «однозначно» підтримують аполітичність військових, ще 27,3% – «скоріше підтримують», тоді як 37,6% (23,1% «скоріше ні» та 14,5% «однозначно ні») допускають їх участь у політиці, ще 12% не визначилися .
«Ми побачили, що в суспільстві одночасно існують два запити – щоб військові були поза політикою і щоб вони мали вплив. І в цьому немає суперечності: більшість хоче, щоб військові залишалися військовими під час війни, але при цьому допускає їх участь у процесах, які напряму стосуються оборони держави. Це радше про баланс, а не про крайнощі», — зазначив директор Active Group Олександр Позній на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в четвер.
Водночас абсолютна більшість українців підтримує жорстку систему управління армією: 41% вважають дуже важливою єдину систему підпорядкування, ще 31,5% – скоріше важливою (разом 72,5%), тоді як лише близько 10% не поділяють цю позицію .
У питанні ухвалення рішень під час війни громадська думка розподіляється між ключовими центрами управління: 22,4% вважають, що рішення має ухвалювати президент як верховний головнокомандувач, 25,6% – головнокомандувач, 25,4% – Генеральний штаб, ще близько 14% – командири нижчого рівня, 12,9% не визначилися .
«Ці цифри показують, що суспільство довіряє вертикалі управління і очікує, що стратегічні рішення приймаються на найвищому рівні. Але водночас люди не завжди чітко розрізняють функції різних ланок військового керівництва. Тому ми бачимо певний розподіл відповідей між президентом, головнокомандувачем і Генштабом», — пояснив засновник Active Group Андрій Єременко.
Дослідження також зафіксувало запит на поєднання централізації та гнучкості: 40,1% респондентів підтримують переважно вертикаль управління (16% – виключно вертикаль, 24,1% – скоріше вертикаль), тоді як 37% – автономію підрозділів (29,5% – більше автономії, 7,5% – повну автономію), ще 22,9% не визначилися .
«Суспільство фактично говорить: стратегія має формуватися зверху, але на рівні підрозділів має бути свобода дій. Це означає відмову від мікроменеджменту і водночас потребу у якісному зворотному зв’язку. Люди очікують, що рішення враховують реальну ситуацію на місцях», — додав Єременко.
Найбільш прийнятними формами участі військових у публічному житті українці вважають заклики до політиків ухвалювати рішення у сфері оборони (37,3% підтримки), публічну позицію щодо законопроєктів (26,3%) та створення ветеранських і громадських організацій (24,6%) . Водночас найбільше несприйняття викликає використання військового авторитету для впливу на виборців (–30,4% балансу), а також участь у формуванні політичних рішень чи коментування політичних процесів.
«Є чітка межа: військові можуть впливати на оборонні рішення, але не повинні втручатися в електоральні процеси. Спроба використовувати військовий авторитет у політичній боротьбі сприймається дуже негативно. Це важливий сигнал для майбутніх політичних кампаній», — наголосив Позній.
Серед ключових якостей сучасного командира респонденти назвали відповідальність за підлеглих (64,9%), стратегічне мислення (59,9%), а також здатність виконувати завдання (37,1%), дисциплінованість (35,4%) і взаємодію з командуванням (33,4%), тоді як медійна активність отримала лише 2,4% підтримки .
У переліку факторів, що шкодять ефективності армії, домінують корупційні ризики: 53,9% вказали на зловживання під час закупівель, 46,1% – під час планування операцій. Також респонденти назвали втому особового складу та недостатню ротацію (42,7%), застарілі підходи до підготовки (35,3%), низьку мотивацію (35,1%) та бюрократичні процедури (34%) .
«Корупція традиційно сприймається як головна проблема в будь-якій сфері. Але поряд із цим ми бачимо системні питання – ротацію, мотивацію, якість управління. Це комплекс факторів, які формують ефективність армії і потребують системних рішень», — зазначив Єременко.
Водночас 76,5% українців (47,8% – позитивно, 28,7% – скоріше позитивно) добре ставляться до підрозділів, які поєднують дисципліну, державне підпорядкування та сучасні підходи до війни .
У рейтингу підрозділів за сприйняттям дисципліни та ефективності лідирує Центр спеціальних операцій «А» СБУ («Альфа») – 17,9%, далі 3-й армійський корпус (14,5%) та «Азов» (13,2%). За рівнем довіри до виконання державних завдань перше місце посідає «Азов» (15,2%), далі Сили спеціальних операцій ЗСУ (14,7%) та «Альфа» (13,4%) .
При цьому понад 40% респондентів не змогли визначити конкретні підрозділи, що свідчить про обмежену обізнаність громадян і значний вплив медійної присутності на формування громадської думки.
Загалом дослідження демонструє запит українського суспільства на деполітизацію військових, збереження жорсткої вертикалі управління та водночас гнучкість на рівні підрозділів, а також чітке розмежування між впливом у сфері оборони та участю у політичній конкуренції.
Як повідомляє Fixygen, 1 квітня ц.р. Узбекистан розмістив на світових фінансових ринках суверенні міжнародні облігації в національній валюті на суму, еквівалентну $1 млрд, під історично найнижчу процентну ставку — 12,25%. Про це повідомляє Міністерство економіки та фінансів.
Для порівняння: дохідність аналогічних трирічних випусків у попередні роки була значно вищою — 16,625% у 2024 році та 15,5% у 2025 році. Зниження вартості запозичень відображає зростаючу довіру світового капіталу до макроекономічної стабільності республіки та курсу реформ, викладених у Стратегії «Узбекистан‑2030».
Попит зі сторони іноземних інвесторів виявився ажіотажним.
Під час торгів 1 квітня майже 50 великих фондів зі США, Європи, Азії та Близького Сходу подали заявки на загальну суму 24,3 трильйона сумів, що вчетверо перевищило початкову пропозицію. В результаті було успішно розміщено облігації на 12,2 трильйона сумів. Примітно, що підсумкова ставка виявилася навіть нижчою за дохідність на внутрішньому фінансовому ринку Узбекистану.
У відповідному відомстві підкреслили унікальність події: цей випуск євробондів у національній валюті став найбільшою угодою такого роду у регіонах Центральної та Східної Європи, Близького Сходу та Африки за останні 15 років. Успіх розміщення підтвердив стійкість економіки країни навіть на тлі збереження геополітичної напруженості у світі.
У липні-березні 2025-2026 маркетингового року (МР) Україна експортувала 48,3 тис. тонн пшеничного борошна, що на 3% менше порівняно з аналогічним періодом минулого сезону, коли обсяг поставок становив 49,8 тис. тонн, повідомила асоціація «Борошномели України» у Facebook.
Галузеве об’єднання зазначило, що у структурі експорту близько 35% припало на країни ЄС, хоча в попередньому сезоні частка європейського ринку була помітно вищою і сягала 44%.
До ТОП-5 споживачів українського борошна за дев’ять місяців 2025/26 МР увійшли Молдова, яка імпортувала 14,9 тис. тонн, Палестина – 9,2 тис. тонн, Чехія – 7,4 тис. тонн, Ізраїль – 4,4 тис. тонн та Іспанія – 4,2 тис. тонн.
«Борошномели України» також вказали на зростання імпорту пшеничного борошна в Україну. Так, за звітний період на зовнішніх ринках було закуплено майже 2,3 тис. тонн продукції, що на 21% перевищує показник аналогічного періоду минулого року, коли було імпортовано 1,9 тис. тонн.
MOLDOVA, БОРОШНО, Борошномели України, ИСПАНИЯ, ІЗРАЇЛЬ, Палестина, ЧЕХИЯ
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Глини Донбасу» має намір провести чергові річні загальні збори акціонерів 30 квітня 2026 року. Повідомлення про збори розміщено на сайті емітента 30 березня, самі збори відбудуться в очній формі в київському офісі компанії. В опублікованому повідомленні до порядку денного включено звіт виконавчого органу про результати фінансово-господарської діяльності за 2025 рік, звіт наглядової ради та зовнішнього аудитора, затвердження підсумків роботи за 2025 рік, розподіл прибутку та порядок покриття збитків, питання про розмір річних дивідендів, а також попередня згода на укладення значних угод строком на один рік.
Згідно з основними показниками, оприлюдненими разом із матеріалами до зборів, у 2025 році компанія отримала чистий збиток 216,793 млн грн проти чистого прибутку 247,477 млн грн роком раніше. При цьому активи зросли до 1,294 млрд грн з 1,132 млрд грн, а обсяг грошових коштів та їх еквівалентів — до 651,893 млн грн з 139,077 млн грн.
ПрАТ «Глини Донбасу» зареєстровано у 1995 році, спеціалізується на видобутку піску, гравію, глин та каоліну. Юридична адреса компанії — селище Дорожнє, станція Мерцалово, Покровський район Донецької області, керівник — Ігор Ткач, статутний капітал — 526,9 тис. грн.
За даними раніше оприлюдненої інформації, 99% акцій ПрАТ перебувало у власності Watts Blake Bearne International Holdings B.V. — структури британської Watts Blake Bearne.
