Українці найбільш позитивно сприймають Німеччину, Францію, Британію та Литву, тоді як Китай і Угорщина мають помітно гірші оцінки, попри свою вагу у зовнішній торгівлі України, свідчать результати спільного дослідження Active Group та Experts Club.
«Сучасна міжнародна економіка – це не лише цифри зовнішньої торгівлі, а й репутація, довіра, політична близькість, гуманітарна присутність і відчуття партнерства на рівні суспільства. Саме в цій логіці варто оцінювати як торговельні зв’язки України, так і роботу іноземних посольств в українському інформаційному та суспільному просторі», – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
Уракін також навів загальні показники зовнішньої торгівлі України за 2025 рік. За його даними, загальний товарообіг сягнув понад $125 млрд, з яких майже $85 млрд припало на імпорт і близько $40 млрд – на експорт, тоді як негативне сальдо торгівлі товарами становило близько $44,5 млрд. Він зазначив, що це свідчить про збереження високої відкритості української економіки навіть в умовах війни, але водночас і про її істотну залежність від зовнішніх поставок.
Найбільшим торговельним партнером України за обсягом товарообігу, як зазначалося під час презентації, залишається Китай. Водночас, саме китайський напрям формує для України найбільший торговельний дисбаланс, адже з $20 млрд загального товарообігу близько $19 млрд припадає на імпорт, тоді як український експорт становить лише близько $1,8 млрд.
«По суті майже 39-40% усього річного дефіциту торговельного балансу України – це саме Китай. Це класичний приклад асиметричної торгівлі: Україна продає ресурси, а купує товари з високою доданою вартістю», – наголосив Уракін.
Інший тип взаємодії, за його словами, Україна має з Польщею. Вона залишається ключовим сусідом, логістичним хабом, важливим політичним союзником і водночас найбільшим ринком для українського експорту. Загальний обсяг торгівлі з Польщею перевищує $13 млрд, однак і тут сальдо для України залишається від’ємним – майже мінус $3 млрд. При цьому Польща, як зазначали учасники пресконференції, є не просто ринком збуту, а простором економічного стику між українським виробником та ринком Євросоюзу.
Схожа ситуація спостерігається у торгівлі з Німеччиною, Туреччиною та США. За наведеними на пресконференції даними, товарообіг із Німеччиною становить близько $9 млрд, із Туреччиною – майже $9 млрд, зі США – майже $6 млрд, причому в усіх трьох випадках Україна має негативне сальдо. Уракін наголосив, що особливо важливим є американський напрям, оскільки значення США для України визначається не лише обсягами торгівлі, а й роллю Сполучених Штатів як безпекового, фінансового, технологічного та політичного партнера.
Водночас найбільш вигідними для України з погляду позитивного торговельного сальдо, як було зазначено під час презентації, є Єгипет, Молдова, Нідерланди, Іспанія, Ліван, Алжир, Ірак, Лівія, Казахстан та Об’єднані Арабські Емірати.
«Найкращі результати Україна має там, де сильними є її позиції в аграрному секторі та де українська експортна пропозиція є зрозумілою для відповідного ринку. Майбутнє поліпшення торговельного балансу лежить у переході до продукції з більшою доданою вартістю на тих ринках, де Україна вже має свою присутність і доводить, що вона є стабільним партнером», – сказав він.
Соціологічна частина дослідження, представлена на пресконференції, показала, що найвищі рівні позитивного ставлення українці демонструють до Німеччини – 77,4%, Литви – 75%, Франції – 74%, Великої Британії – 74%, Швеції – 72,5%, Японії – 71,8%, Італії – 70% та Чехії – 67%. Високими також залишаються оцінки Іспанії, Греції, Болгарії, Польщі та Туреччини. При цьому до Польщі позитивно ставляться 56% опитаних за 14,7% негативних оцінок, а до Туреччини – 55% за 5,6% негативних.
Натомість Китай має іншу картину сприйняття: позитивне ставлення до нього висловили 23% респондентів, тоді як негативне – 42%. Ще більш критичними виявилися оцінки Угорщини: лише 18,6% позитивного ставлення проти 52% негативного. До США позитивно ставляться 44,1% опитаних, негативно – 24,7%.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній наголосив, що дослідження вже є другим у цій серії, що дає змогу відстежувати динаміку громадських оцінок. За його словами, йдеться не лише про емоційне сприйняття інших держав, а й про фактор, який дедалі більше пов’язаний із зовнішньоекономічними відносинами, безпекою та образом країни-партнера в українському суспільстві.
«Показники окремих країн дещо погіршилися порівняно з попереднім дослідженням. У випадку США, на це могли вплинути зміни в американській політиці після приходу нового президента та відповідне інформаційне тло», – зауважив Позній.
Окрему увагу учасники пресконференції звернули на випадки, коли економічна важливість країни не збігається з її емоційним сприйняттям в Україні. Відповідаючи на запитання глядачів, Позній навів як приклад Китай, який сприймається досить негативно, але залишається найбільшим торговельним партнером України. Аналогічно, за його словами, є випадки, коли країна, наприклад, Ірак, має позитивне для України торговельне сальдо, але ставлення до неї залишається стриманим або негативним.
Доктор соціологічних наук, голова Київського відділення Соціологічної асоціації України Ольга Безрукова наголосила, що громадська думка під час війни є особливо чутливою до зовнішніх чинників, а тому такі вимірювання треба розглядати в конкретному часовому контексті. «Ставлення до країни слід розглядати як ставлення до країни загалом, і воно формується на основі бачення українцями цієї країни як стратегічного партнера в досягненні миру в Україні. Друга складова — це ставлення до її представників і громадян, яке базується або на власному досвіді, або на досвіді друзів, колег і членів родини», – пояснила вона.
За словами Безрукової, важливу роль у формуванні цих оцінок відіграють соціальні медіа, політичний контекст, культурні стереотипи та повсякденні уявлення, засвоєні у процесі соціалізації. Саме цим, зокрема, можуть пояснюватися великі частки нейтральних відповідей щодо окремих країн, про які українці мають недостатньо особистого досвіду або інформації в публічному просторі. Вона також звернула увагу на вплив стереотипів на ставлення до частини країн мусульманського світу, хоча з економічної точки зору деякі з них є важливими партнерами України.
Максим Уракін зазначив, що іноземним представництвам варто говорити з українським суспільством не абстрактною дипломатичною мовою, а мовою конкретної користі – через робочі місця, інвестиції, гуманітарні проєкти, освітні програми та логістичні можливості. Він також закликав дипломатичні місії активніше працювати не лише в Києві, а й у регіонах, а також пов’язувати імідж своїх країн не тільки з політичною підтримкою України, а й із реальною участю у відбудові, енергетиці, промисловості, агропереробці, медицині та освіті.
«Якщо суспільство бачить, що з країни йде потужний потік імпорту, але не бачить симетричного руху інвестицій, технологій чи локалізації виробництва, виникає відчуття дисбалансу. А це вже прямо впливає на емоційне сприйняття партнера. саме тому державам із великим профіцитом у торгівлі з Україною слід особливо уважно працювати над репутаційною складовою своєї присутності на українському ринку», – додав Уракін
Підсумовуючи, учасники пресконференції наголосили, що результати дослідження можуть бути корисними як для бізнесу, так і для державних інституцій та міжнародних партнерів України. На їхню думку, громадська думка здатна впливати на економічну політику, поведінку споживачів і навіть на сприйняття товарів та послуг із тих чи інших країн, а отже стає важливим елементом сучасної зовнішньоекономічної реальності. Олександр Позній при цьому зауважив, що світ для українців не є “чорно-білим”, а велика частка нейтральних оцінок щодо низки країн свідчить радше про обережність і прагнення до зваженого судження, ніж про байдужість.
Опитування було проведене у березні 2026 року, соціологи опрацювали ставлення українців до 50 країн, які входять до кола найбільших торговельних партнерів України. Дослідження проводилося методом самозаповнення анкети в онлайн-панелі, участь у ньому взяли 800 респондентів, а заявлена похибка не перевищує 3,5%.
З повноюь презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, БЕЗРУКОВА, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ЭКОНОМИКА
За даними Fixygen, ПрАТ «Абінбев Ефес Україна» проведе загальні збори акціонерів 29 квітня 2026 року в дистанційному форматі. На порядку денному — затвердження звітності та результатів діяльності.
Компанія є одним з найбільших виробників пива в Україні. Підприємство входить до міжнародної групи AB InBev Efes, де акціонерами виступають глобальні корпорації Anheuser-Busch InBev та Anadolu Efes.
Контроль здійснюють міжнародні інвестори; українська компанія є частиною глобальної структури.
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко повідомила про зустріч із державним секретарем з питань міжнародного розвитку Канади Рандіпом Сараєм, з яким обговорила нові кроки у співпраці – від фінансування енергетичної стійкості до спільних проєктів у сфері житла для ветеранів та розвитку стратегічних ресурсів.
“Поінформувала про роботу уряду з підготовки до наступних опалювальних сезонів у рамках планів стабільності регіонів, а також про ключові потреби України в енергетичному обладнанні для розвитку розподіленої генерації. Високо цінуємо послідовну підтримку Канади у зміцненні нашої держави та нещодавно оголошений внесок до фонду підтримки енергетики України у розмірі 20 млн канадських доларів», – написала вона у Telegram.
Свириденко подякувала Канаді за готовність до співпраці у створенні фонду підтримки ветеранів, який має посилити систему реінтеграції українців після служби. «Розраховуємо на подальшу взаємодію, зокрема у передачі досвіду у сфері будівництва житла для ветеранів», – підкреслила вона.
Крім того, за її словами, обговорили співпрацю двох держав у сфері критичних мінералів та розробки родовищ. Сторони домовилися поглиблювати взаємодію в геологорозвідці.
Свириденко також запросила канадських партнерів стати активними учасниками міжнародної донорської конференції, метою якої є мобілізація зусиль для відновлення після російської атаки нового безпечного конфайнменту на Чорнобильській АЕС.
Як повідомляє Fixygen, АТ «Окси Банк» проведе загальні збори акціонерів 29 квітня 2026 року в дистанційному форматі. На порядку денному — затвердження фінансової звітності за 2025 рік, розподіл прибутку та інші питання управління банком.
Оксі Банк — невеликий універсальний банк, що працює на українському ринку. За даними Opendatabot та банківських розкриттів, ключовим бенефіціаром є український бізнесмен Роман Мельник, який контролює понад 90% акцій через пряме та опосередковане володіння. Банк орієнтований на корпоративних клієнтів та операції з цінними паперами.
Як повідомляє Fixygen, АТ «Харківобленерго» проведе загальні збори акціонерів 29 квітня 2026 року в дистанційному форматі. На порядку денному — затвердження річної звітності, результатів діяльності та рішень щодо органів управління.
«Харківобленерго» — оператор розподільчих електромереж у Харківській області. За даними розкриття інформації, контрольний пакет (близько 65%) належить державі Україна через Фонд держмайна.
Решта акцій розподілена між міноритарними приватними інвесторами. Компанія має стратегічне значення для енергопостачання регіону.
https://www.fixygen.ua/news/20260402/harkivoblenergo-provede-zbori-aktsioneriv-29-kvitnya.html
Парламент Португалії повторно схвалив перегляд закону про громадянство, що передбачає посилення правил натуралізації, однак нові норми поки що не набрали чинності і ще мають пройти подальші етапи оформлення. Про це повідомили португальські ЗМІ та міжнародні видання, які висвітлювали повторне голосування після попередніх зауважень Конституційного суду.
Згідно з опублікованими повідомленнями, новий текст закону був затверджений 1 квітня 2026 року. Він став переробленою версією реформи, яку парламент уже схвалив у жовтні 2025 року, але потім частина положень була оскаржена в конституційному порядку. У результаті влада повернулася до документа і проголосувала за скоригований варіант.
За даними профільних юридичних оглядів та публікацій про реформу, ключова ідея змін — збільшити термін проживання, необхідний для отримання громадянства, з п’яти до десяти років для більшості іноземців. Для громадян країн CPLP, спільноти португаломовних держав, обговорювався більш м’який режим — сім років. Також у реформі фігурують більш жорсткі інтеграційні вимоги та зміни в правилах втрати громадянства в окремих випадках.
При цьому важливо, що навіть після нового парламентського схвалення закон ще не діє. Як і раніше, документ повинен пройти решту формальних етапів, включаючи президентський розгляд та публікацію в Diário da República. До цього моменту в Португалії продовжують діяти нинішні правила, за якими стандартний шлях до натуралізації для більшості заявників залишається п’ятирічним.
Таким чином, інформація про те, що парламент Португалії затвердив новий закон про громадянство, загалом підтверджується. Однак коректніше говорити не про набрання чинності новими правилами, а про повторне парламентське схвалення реформи, яка поки що залишається на стадії остаточного оформлення.
