Мер Києва Віталій Кличко в понеділок заявив, що після консультацій із військовими є попередні домовленості частково зняти обмеження руху Південним мостом, а саме – дозволити рух транспорту з лівого берега на правий.
«Після консультацій з військовими є можливість частково зняти обмеження. А саме – дозволити рух транспорту з лівого на правий берег. Рух із правого берега поки що залишиться без змін. Такі попередні домовленості», – написав Кличко в Телеграмі.
Він зазначив, що ще потрібні «додаткові рішення» військових, з якими тривають консультації, після цього потрібне рішення Ради оборони міста.
Раніше повідомлялося, що голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко заявив, що після консультацій із військовими на засідання Ради оборони Києва буде винесено питання щодо послаблення обмеження руху автомобілів Південним мостом.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляє, що Європейський союз і країни-члени надали допомогу Україні на EUR145 млрд.
«Європейський союз і країни-члени підтримували Україну на 145 млрд євро. Це більше ніж хтось іще допомагав», – сказала фон дер Ляєн під час пленарного засідання “Підтримуй Україну” в Києві в понеділок.
За її словами, ЄС допоміг Україні покрити дефіцит бюджету країни на весь 2025 рік.
«Паралельно ми маємо негайно надавати зброю та озброєння. І це буде в центрі нашої роботи наступні кілька тижнів», – наголосила президентка Єврокомісії.
Вона також наголосила, що Європа зміцнить Україну «в цей критичний момент».
«Можу анонсувати, що новий платіж Україні на 3,5 млрд євро надійде вже в березні», – зазначила фон дер Ляєн.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала інтеграцію енергетичних ринків України та Молдови в європейський ринок до кінця наступного року.
«Єврокомісія підготувала амбітний пакет з енергобезпеки. Мета – гарантувати стійку, безпечну та конкурентну енергосистему для України», – сказала вона в понеділок у Києві, виступаючи на пленарному засіданні “Підтримуй Україну”.
За словами фон дер Ляєн, під час цієї зими Європа надала Україні 1,8 ГВт електроенергії. «Але зараз ми повністю інтегруємо український і молдовський електричні ринки в наш європейський до кінця наступного року. І ми використаємо потенційний обсяг 80% всіх запасів усього газу, це допоможе створити і прибутковість. Усе це збільшить енергобезпеку і Європейського Союзу, і України», – зазначила президентка Єврокомісії.
MOLDOVA, ЕНЕРГЕТИКА, європейський ринок, Урсула фон дер Ляєн
Міністри сільського господарства Угорщини, Болгарії, Румунії та Словаччини закликали Європейську Комісію після завершення автономних торговельних заходів у торгівлі українською агропродукцією повернутися до довоєнних квот, повідомив міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь у фейсбук.
«Є речі, які ми не допускаємо! Захищаємо інтереси та засоби до існування фермерів від української сільськогосподарської продукції. У спільному листі з моїми колегами міністрами сільського господарства Болгарії, Румунії та Словаччини закликали Брюссель вжити заходів», – написав він.
Угорський міністр нагадав, що регламент ЄС, який регулює імпорт з України, закінчується в червні 2025 року, тому Європейська Комісія повинна знайти довгострокове рішення ринкових труднощів, що виникають на європейському ринку через українську сільгосппродукцію.
«У спільному листі ми закликали комітет повернутися до довоєнних квот, запровадити заходи захисту сільгосппродукції, запровадити автоматичний захист та індивідуальні квоти для держав-учасниць на регіональній основі. Крім того, ми також просили Брюссель вимагати від ЄС охорони здоров’я та здоров’я рослин, охорони тварин, охорони здоров’я та навколишнього середовища для української сільгосппродукції», – розповів Надь.
Він уточнив, що Угорщині цікаво, чи врахує Брюссель інтереси східноєвропейських фермерів цього разу, чи зрадить їх знову, як це було у вересні 2023 року, коли заборону на імпорт української агропродукції в ЄС не було продовжено.
Надь запевнив, що Угорщина збереже обмеження на імпорт української сільгосппродукції у своїй національній юрисдикції доти, доки не буде необхідності захищати угорців.
«Солідарні з Україною, але захистимо життєдіяльність і конкурентоспроможність фермерів», – резюмував міністр сільського господарства Угорщини.
Чернігівська група компаній “Провіант”, керівником та власником якої є Валентин Запорощук (ТМ “Ічня”, ТМ MamaMilla), на повторному аукціоні на “Прозоро.Продажі” 17 лютого придбала збанкрутілий сирзавод Гадячсир (Полтавська область).
Згідно з інформацією торгівельного майданчика, на першому аукціоні в вересні 2024 року ціна сирзаводу становила 99,2 млн грн. На повторних торгах, які відбувалися за принципом голландського аукціону (на пониження ціни – ІФ-У) Гадчсир було продано за 44,03 млн грн, що на 40% дешевше стартової ціни. Повний розрахунок очікується протягом 10 робочих днів, тобто до 4 березня 2025 року.
Новий власник отримає комплекс промислових будівель і допоміжних споруд заводу “Гадячсир”, дві земельних ділянки площею 4 га та 0,7 га, а також майже 900 інвентарних одиниць різного обладнання.
“Гадячсир” визнано банкрутом у 2023 році. Підприємство входило до холдингу “Альміра” Руслана Бадаєва. У держреєстрі кінцевим бенефіціаром вказано Олега Балюка.
Як повідомлялося, згідно з рішенням Шевченківського райсуду Києва від 14 травня 2018 року, оприлюдненому в Єдиному держреєстрі судових рішень, посадові особи Укрексімбанку видали кредити компаніям “Агропродекспорт” та “Техмолпром” під заставу неліквідного майна держбанку з метою. За даними слідства, сумарна заборгованість “Агропродекспорту” та “Техмолпрому”, а також компанії ТОВ “Міжнародна група морепродуктів” за вказаними кредитами становила 2,1 млрд грн.
“Техмолпром” засновано у 2007 році. Основним видом діяльності компанії є переробка молока, виробництво олії та сиру. Компанія “Агропродекспорт” заснована у 2007 році, її основним видом діяльності є оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими маслами та жирами. ТОВ “РВД-Агро” засноване у 2003 році. Компанія спеціалізується на вирощуванні зернових культур (крім рису), бобових культур та насіння олійних культур.
Кінцевим бенефеціарним власником компаній “Агропродекспорт”, ТОВ “РВД-Агро” та ТОВ “Техмолпром” виступає Олег Балюк. Він також є кінцевим бенефіціаром компанії “Гадячсир”, яка значиться у списку юросіб, пов’язаних із трьома компаніями-позичальниками.
ТОВ “Провіант” засновано 2003 року в Чернігові. Спеціалізується на переробці молока, виробництві масла та сиру, оптовій торгівлі молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами.
Згідно даних сервісу “Опендатабот”, 2023 року дохід компанії становив 74,683 млн грн, чистий прибуток – 8,3 млн грн, боргові зобов`язання – 675,95 млн грн. Активи оцінюються в 122,32 млн грн.
Запорощук придбав ТОВ “Провіант” у жовтні 2021 року у Олександра Іванова.
Компанії-нерезиденти, що здійснюють постачання електронних послуг, торік задекларували 12,1 млрд грн ПДВ, з яких сплатили 11,2 млрд грн, що майже на 40% більше порівняно з показником 2023 року, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у своєму телеграм-каналі у неділю.
За його інформацією, кількість платників “податку на Google” зросла за рік на 29 осіб-нерезидентів — до 130, станом на 1 січня 2025 року.
“Відзвітувавшись за IV квартал 2024 року, надходження до бюджету у січні-лютому 2025 р. склали близько 3,5 млрд грн (EUR39,5 млн та $43,5 млн). Хочу зазначити, що тенденція йде тільки на збільшення, адже у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року надходження збільшились на 1 млрд грн”, – навів дані голова комітету Ради.
Гетманцев зазначив, що лідерами декларування ПДВ за цифровими послугами у IV кварталі минулого року були Google, Apple, VALVE CORPORATION, ETSY, META platforms, WARGAMING GROUP, Sony та Netflix.
“До речі, платформами Болт та Uklon за 2024 рік нараховано податку близько EUR4,5 млн або 200 млн грн”, – підкресилив він.
Як повідомлялося, Верховна Рада 2021 року ухвалила закон про “податок на Google”, який пропонує зрівняти правила оподаткування для міжнародних технологічних компаній з українськими. Він, зокрема, передбачає, що міжнародні компанії, які працюють в інформаційному просторі України та заробляють на мережевій рекламі, платитимуть податки в Україні, включно з ПДВ.
