Компанії-нерезиденти, що здійснюють постачання електронних послуг, торік задекларували 12,1 млрд грн ПДВ, з яких сплатили 11,2 млрд грн, що майже на 40% більше порівняно з показником 2023 року, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у своєму телеграм-каналі у неділю.
За його інформацією, кількість платників “податку на Google” зросла за рік на 29 осіб-нерезидентів — до 130, станом на 1 січня 2025 року.
“Відзвітувавшись за IV квартал 2024 року, надходження до бюджету у січні-лютому 2025 р. склали близько 3,5 млрд грн (EUR39,5 млн та $43,5 млн). Хочу зазначити, що тенденція йде тільки на збільшення, адже у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року надходження збільшились на 1 млрд грн”, – навів дані голова комітету Ради.
Гетманцев зазначив, що лідерами декларування ПДВ за цифровими послугами у IV кварталі минулого року були Google, Apple, VALVE CORPORATION, ETSY, META platforms, WARGAMING GROUP, Sony та Netflix.
“До речі, платформами Болт та Uklon за 2024 рік нараховано податку близько EUR4,5 млн або 200 млн грн”, – підкресилив він.
Як повідомлялося, Верховна Рада 2021 року ухвалила закон про “податок на Google”, який пропонує зрівняти правила оподаткування для міжнародних технологічних компаній з українськими. Він, зокрема, передбачає, що міжнародні компанії, які працюють в інформаційному просторі України та заробляють на мережевій рекламі, платитимуть податки в Україні, включно з ПДВ.
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (експорт) у січні-жовтні 2024 року, млн дол США
Джерело: Open4Business.com.ua
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2024 році суттєво збільшила загальний експорт і продажі залізорудної сировина (ЗРС) – до понад 12 млн тонн та значно знизила собівартість продукції, зазначив генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков в інтерв’ю виданню “Форбс-Україна”.
“Ми повноцінно повернулися до програми підвищення операційної ефективності. Наприклад, переналаштували бізнес-процес на використання власної сировини. І за більшістю показників, я маю на увазі саме технічних, технологічних, виробничих, ми повернулися до найкращих результатів 2020-2021 років”, – констатував СЕО.
За його словами, основний мінус у відключення е/е і проблеми з її імпортом. Інша проблема: зростання тарифів на послуги природних монополістів, перш за все – збільшення тарифів на транспортування е/е, а також логістика. Крім того, наступ агресора в бік Покровська. Через це група була вимушена призупинили роботу шахти через неможливість забезпечити постачання е/е та безпекові фактори для співробітників.
“Ми готувались до цього і диверсифікували ланцюги постачання того ж самого вугілля – законтрактували наскільки могли від інших підприємств і відвантажили для потреб України з нашого підприємства в США. Ми точно не зупинимо металургійне виробництво через тимчасову зупинку шахти у Покровську. Але це матиме серйозний вплив на економіку компанії. Замість поставок найближчим логістичним шляхом, від Покровська до Запоріжжя і Кам’янського, тепер нам доведеться купувати вугілля по всьому світу, і логістична складова буде суттєво впливати на собівартість. Загалом, до 10% від вартості вугілля”, – сказав гендиректор.
Відповідаючи на питання з приводу економічної політики Дональда Трампа і очікувань щодо наслідків для світової економіки, Риженков пояснив, що “насправді невідомо, які ініціативи Дональда Трампа серйозні, а які працюють на підвищення ставок чи запрошення до діалогу”.
“Бачимо бурхливі дії, які піднімають хвилі у всій світовій економіці, валютах і так далі. Чим це все закінчиться? Коли така велика держава, як США, йде до протекціонізму, це серйозна проблема для світової економіки і, до речі, для самих США. Просто наслідки вони відчують пізніше – за три-чотири роки”, – прогнозує топ-менеджер.
У свою чергу він зазначив, що поставки “Метінвесту” до США незначні – навіть не у рамках похибки: “найбільша частка – чавун, який не підпадає під мито, і, думаю, це не зміниться – це сировина для американської економіки”.
Торкаючись питання про кадрові проблеми, СЕО повідомив, що зараз на підприємствах групи мобілізовано більш ніж 20% штату працівників, або 30% від військовозобовʼязаних. Риженков вважає, що потрібна нормальна, продумана система бронювання, яка дозволить працювати. Бронювання – це не пільга для бізнесу, як дехто каже, а невідʼємна складова збереження економічної основи обороноздатності держави. Якщо не буде працювати економіка, Україна програє війну, незважаючи на підтримку Заходу.
Стосовно експортної стратегії у порівнянні з періодом до повномасштабної війни, то вона сильно не змінилася.
“Є наші ключові ринки – Україна, країни ЄС, куди ми постачали понад 50% продукції до повномасштабного вторгнення. І є всі інші – так звані балансові ринки, для яких притаманний більш опортуністичний підхід постачання. Коли нам вигідно, ми туди йдемо, а коли невигідно – не йдемо”, – констатував гендиректор.
Для залізорудної сировини ключові ринки групи – країни ЄС. І компанія їх збільшила, вийшла на Скандинавію, країни Північної Європи. Те, що ми не можемо продати в ЄС через обмежені обсяги споживання, йде у Південно-Східну Азію: Китай, Південну Корею і так далі, сказав керівник компанії.
“Основне, на чому сфокусувалися, – виготовлення залізорудної сировини з більшим вмістом заліза, яка зараз користується попитом. Уже освоїли її виробництво на спільному підприємстві – Південному ГЗК. До повноштабного вторгнення зробили це на нашому Центральному ГЗК”, – пояснив СЕО.
Стосовно прогнозу – які фактори найбільше впливатимуть на експорт у 2025 році і які потенційні критичні ризики – Риженков ділить їх на декілька блоків. Перший – збереження конкурентоспроможності українських виробників на зовнішніх ринках. Для цього потрібно, щоб державні монополії не створювали додатковий тарифний тиск на працюючий бізнес.
Другий – збереження доступу до зовнішніх ринків (важливо зберегти лібералізацію торгівлі сталлю з ЄС, США, Великою Британією) та посилення санкцій проти ГМК РФ, яка продовжує продавати сляби і чавун до ЄС через позицію окремих країн.
Третій – послідовна екологічна та промислова політика держави з екомодернізації та декарбонізації. Україні через війну потрібна відстрочка по СВАМ. І актуальним фактором залишиться підтвердження критичності бронювання та залучення ветеранів до роботи через ризик втратити кваліфікований персонал.
“Якщо ж казати про нові виклики, то це доступ для фінансування проєктів із модернізації та зеленого переходу ГМК, а також забезпечення стабільного попиту на українську сталь на внутрішньому ринку України. Але ці теми – післявоєнні, і про них можна буде поговорити окремо, коли настане мир”, – вважає експерт.
Говорячи про енергонезалежність підприємств “Метінвесту”, СЕО уточнив, що у групи є власна генерація – близько 45-50 МВт, яка забезпечує найбільш критичні процеси – близько 10% споживання енергетики компанією. Будується ще 40 МВт газової генерації, які буде введено 2025 року, також встановлюються сонячні панелі.
Стосовно інвестицій, гендиректор підкреслив, що через безпекові ризики компанія не може інвестувати в Україну, як раніше. Були серйозні інвестплани в Маріуполі, Кривому Розі, Запоріжжі, Камʼянському. Тим не менш, у 2024 році загальний обсяг інвестицій сягнув близько $670 млн на майданчиках групи в Україні. Це і OPEX, і CAPEX. Як тільки компанія зможе залучати фінансування, то будуть плани по великим проєктам.
У цьому році також багато планів, наприклад, за власні кошти робиться проєкт згущення хвостової пульпи на Північному ГЗК і ремонт доменної печі №9 на “Каметсталі”. Обсяг інвестицій тільки в ці проєкти в Україні близько $50 млн.
Інвестплани за кордоном – це найбільший проєкт на найближчі роки – будівництво заводу з виробництва зеленої сталі в Італії. Орієнтовна вартість спільного проєкту – EUR2,5 млрд.
Серед інших потенційних придбань – цікавить Східна, Південна Європа – регіони, де можна створити синергію з вже існуючими бізнес-процесами групи і українськими активами. Можливо, компанія візьме участь у конкурсі по продажу польського заводу Huta Chestochowa, який колись належав “Індустріальному Союзу Донбасу”.
“В Україні маємо стратегію зеленої модернізації українських підприємств вартістю $8 млрд на 7-10 років. Готові стартувати з цією стратегією одразу, як тільки війна закінчиться і Україна отримає гарантії безпеки”, – додав Риженков.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, здебільшого, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно ним керують.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
ТОВ “Дніпрометиз-ТАС” (Дніпро) українського бізнесмена Сергія Тігіпка надає 208 млн грн “Асоціації компаній ТАС груп” для їхньої фінансової підтримки на зворотній основі.
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації НКЦПФР, рішення про надання згоди на вчинення товариством значного правочину прийняла наглядова рада) ТОВ “Дніпрометиз-ТАС” 19 лютого 2025 року.
При цьому уточнюється, що предмет правочину – тимчасове залучення грошових коштів для фінансової підтримки інших учасників “Асоціації компаній ТАС груп” на наступних умовах: сума грошових коштів, які тимчасово залучаються
Асоціацією у ТОВ “Дніпрометиз-ТАС” – 208 млн грн. Грошові кошти підлягають поверненню протягом 15-ти календарних днів від дати отримання Асоціацією відповідної вимоги ТОВ “Дніпрометиз-ТАС” про таке повернення.
Грошові кошти залучаються на безоплатній (безпроцентній) основі та надаються шляхом безготівкового перерахування протягом десяти днів з моменту укладання відповідного договору.
“Дніпрометиз-ТАС” виробляє метизні вироби з низьковуглецевих сталей. Потужність підприємства становить 120 тис. тонн продукції на рік.
У власності T.A.S. Overseas Investments Limited (Кіпр) перебуває 98,6578-відсоткова частка ТОВ “Дніпрометиз”.
Статутний капітал ТОВ “Дніпрометиз – ТАС” – 83,480 млн грн.
Зміна споживчих цін 2023-2024 рр., %
Джерело: Open4Business.com.ua
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував дані Міжнародного валютного фонду (IMF) про зовнішні борги держав та їх співвідношення до ВВП держав. Відео доступне на ютуб каналі Experts Club. У 2023 році лідером за рівнем державного боргу по відношенню до ВВП став Судан – його показник досяг 252%. Це пов’язано з економічною кризою, наслідками збройного конфлікту та гіперінфляцією.
На другому місці – Японія (206%), яка традиційно утримує високе боргове навантаження через масштабні державні позики та боргове фінансування бюджету.
Третє місце посів Ліван (195%), економіка якого продовжує страждати від наслідків фінансової кризи, корупції та політичної нестабільності.
Далі в рейтингу розташувалися:
4. Греція – 185%
5. Сінгапур – 177%
6. Аргентина – 155%
7. Італія – 132%
8. Замбія – 127%
9. Бахрейн – 123%
10. Мальдіви – 123%
11. Бутан – 116%
12. Лаос – 116%
13. Кабо-Верде – 114%
14. Барбадос – 113%
15. США – 112%
16. Кіпр – 112%
17. Португалія – 105%
18. Велика Британія – 101%
19. Домініка – 100%
20. Республіка Конго – 99%
Максим Уракін, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук, наголосив, що високий рівень державного боргу відносно ВВП – це серйозний виклик для економіки будь-якої країни.
«У низці випадків, як у Судані чи Лівані, це є наслідком структурних криз, збройних конфліктів і політичної нестабільності. Водночас такі країни, як Японія та Сінгапур, незважаючи на високі показники боргу, мають стійкі економічні моделі, що дають змогу ефективно управляти фінансовими зобов’язаннями. Для України критично важливо шукати баланс між залученням зовнішнього фінансування та забезпеченням економічної стійкості, щоб уникнути боргової пастки та надмірної залежності від кредиторів», – зазначив Уракін.
На 2023 рік зовнішній борг України становив 132,4 млрд доларів, а його співвідношення до ВВП – 87%. Україна не входить до топ-20 країн із найбільшим співвідношенням боргу до ВВП, але посідає високі позиції серед країн із великими державними зобов’язаннями.
За абсолютним розміром боргу Україна посідає приблизно 30-те місце у світі, однак через воєнний конфлікт і необхідність зовнішнього фінансування цей показник продовжує зростати.
Якщо ситуація не стабілізується, прогнозується подальше зростання боргового навантаження, що може призвести до складнощів в обслуговуванні заборгованості та збільшення залежності від міжнародних кредиторів.
Відео-аналіз доступний за посиланням – https://www.youtube.com/shorts/oT_5cTOnM8k