Українські підприємства в січні-липні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 26,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $85,210 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України в п’ятницю, експорт міді та мідних виробів за вказаний період зріс на 12% – до $49,199 млн млн.
У липні імпортовано міді на $10,103 млн, експортовано – на $7,644 млн.
Крім того, Україна в січні-липні 2024 року наростила імпорт нікелю та виробів у 2 рази порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до $16,980 млн (у липні – $4,026 млн), алюмінію та виробів із нього – на 21,8%, до $250,075 млн (у липні – $41,276 млн).
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 14,4% – до $610 тис. (у липні – $50 тис.), імпорт олова та виробів зріс на 7,8% – до $1,536 млн (у липні – $185 тис.), а також наростила імпорт цинку і цинкових виробів – на 35,4%, до $33,361 млн (у липні – $5,011 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього за сім місяців 2024 року зріс на 16,8% порівняно з порівнянним періодом роком раніше – до $64,382 млн (у липні – $10,207 млн), свинцю та виробів із нього знизився на 27,8% – до $6,492 млн (у липні – $1,089 млн), нікелю та виробів становив $423 тис. (у липні був відсутній), тоді як у січні-липні-2023 він був $126 тис.
Експорт цинку за сім місяців цього року становив $120 тис. (у липні – $21 тис.), тоді як у січні-липні-2023 він був $86 тис. Експорт олова та виробів становив $331 тис. (у липні – $150 тис.) проти $53 тис. в аналогічному періоді роком раніше.
Як повідомлялося, Україна у 2023 році наростила імпорт міді та мідних виробів у 2,2 раза порівняно з 2022 роком – до $140,795 млн, експорт скоротила на 20,1% – до $72,078 млн.
Крім того, Україна за 2023 рік знизила імпорт нікелю та виробів на 74,2% порівняно з 2022 роком – до $15,391 млн, алюмінію та виробів із нього наростила на 7,7%, до $366,463 млн.
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 65,2% – до $989 тис., імпорт олова та виробів із нього – на 23%, до $2,728 млн, але наростила цинку і цинкових виробів – на 18,8%, до $45,966 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього минулого року зріс на 0,7% порівняно з 2022 роком – до $97,616 млн, свинцю та виробів із нього зріс на 23,5% – до $14,778 млн, нікелю та виробів становив $532 тис., тоді як за 2022 рік він був $1,268 млн.
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. проти $1,331 млн у 2022-му. Експорт олова і виробів становив $159 тис. проти $424 тис. за 2022 рік.
Моніка Барбара Спадло-Коляно, яка очолювала ПрАТ “Страхова компанія “МетЛайф” з липня 2018 по жовтень 2020 року, призначена головою наглядової ради компанії.
Як повідомляють в інформації страховика, розміщеній у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, таке рішення акціонери ухвалили на зборах 6 серпня.
У повідомленні наголошується, що вона є представником акціонера MetLife Global Holding Company II LLC, протягом останніх п’яти років обіймала посади: з 1 травня 2022 року до сьогоднішнього дня – генеральна менеджерка MetLife Hungary, з 9 жовтня 2020 року і до травня 2022 року – генеральна менеджерка MetLife Poland (підрозділ MetLife Europe d.a.c. (MetLife EMEA).
Крім того, членами наглядової ради було обрано Павола Дорчака і Блера Джона Маколіффа.
Як повідомлялося, ПрАТ “МетЛайф” є лідером на ринку страхування життя України. Частка компанії за обсягом страхових резервів за підсумками 2023 року становить 31,3%.
Згідно зі звітністю, за 2023 рік обсяг страхових премій становив 2,489 млрд грн, страхові резерви – 6,186 млрд грн.
За 2023 рік страховик виплатив страхові відшкодування в обсязі 516,6 млн грн.
ПрАТ “МетЛайф” входить до складу провідної світової корпорації MetLife. Компанія працює в Україні з 2002 року. Основні напрямки бізнесу – накопичувальне страхування життя, страхування від нещасних випадків і критичних захворювань, корпоративне страхування та банкострахування.
Дистанційний коледж Optima планує розширити список спеціальностей гуманітарними науками, а в майбутньому створити університет, повідомила директор Optima School Ольга Білодід на прес-конференції в інформаційному агентстві “Інтерфакс-Україна” в четвер.
“Зараз їх (спеціальностей) п’ять, але є намір розвиватися, і спектр спеціальностей буде розширюватися однозначно”, – розповіла Білодід.
За її словами, випускники коледжу Optima здобувають освіту молодшого бакалавра і мають можливість вступати до коледжу як після 9-го, так і після 11-го класу.
Белодід додала, що створення університету Optima наразі в черзі питань на майбутнє.
“Ми наполегливо дивимося в цей бік і думаємо, що цей намір буде реалізовано, але потрібно ще зрозуміти, як це реалізувати в реаліях нашої країни”, – зазначила директорка Optima School.
Дистанційний коледж Optima, згідно з інформацією на сайті, – це проєкт найбільшої в Україні дистанційної школи Optima. Навчання в коледжі ведеться за п’ятьма спеціальностями: підприємництво і торгівля, психологія, комп’ютерні науки, маркетинг і графічний дизайн. Вартість навчання становить 2 тис. грн на місяць незалежно від спеціальності.
Реєстрації в Україні електромобілів (нових і старих) у липні 2024 року становили 4,787 тис., що на 14% більше, ніж у червні поточного року, і на 38% – порівняно з минулорічним липнем, повідомив “Укравтопром” у Телеграм-каналі.
Як повідомлялося, у червні-2024 попит на електромобілі незначно перевищував показник травня поточного року, а до червня 2023 року зріс на 35%.
Певне пожвавлення попиту минулого місяця на електромобілі експерти ринку пов’язують з ініціативою уряду щодо запровадження військового збору з покупців під час першої реєстрації машин, зокрема електромобілів, на які в Україні відсутнє оподаткування (крім невеликого акцизного збору).
За даними “Укравтопрому”, частка нових авто в реєстрації електрокарів становила 21% проти 17% у червні-2023 і 19% у червні поточного.
Основну масу зареєстрованих за місяць електромобілів становили легкові авто – 4,684 тис. од. (нових – 980 од., б/в – 3,704 од.), а зі 103 комерційних електромобілів новими були тільки шість.
Лідерську п’ятірку нових електрокарів липня сформували Honda M-NV – 239 од. (у червні – 140 од.), BYD Song Plus – 127 од. (62 од.), Nissan Ariya – 118 од. (91 од.), Volkswagen iD.4 – 88 од. (71 од.) і Zeekr 001 – 69 од.
Найпопулярнішу п’ятірку старих склали Nissan Leaf – 529 од. (у червні-2024 – 410 од.); Tesla Model 3 – 433 од. (419 од.); Tesla Model Y – 419 од. (367 од.); Tesla Model S – 217 од. (196 од.) і Volkswagen e-Golf – 209 од. (208 од.).
Загалом у січні-липні першу реєстрацію в Україні пройшли понад 29,2 тис. од. автотранспорту на акумуляторних джерелах живлення (на 82,5% більше, ніж роком раніше), на частку нових припало 20%.
Як повідомлялося, за 2023 рік, за даними “Укравтопрому”, реєстрації електрокарів в Україні зросли в 2,8 раза – до 37,6 тис., на частку нових припало 20% проти 17% роком раніше.
Кабінет міністрів України призначив Юрія Шейка першим заступником міністра енергетики, повідомив представник Кабміну Тарас Мельничук.
“Кабінетом міністрів України призначено Шейка Юрія Євгеновича першим заступником міністра енергетики України”, – написав Мельничук у Телеграм-каналі за підсумками засідання уряду в п’ятницю.
Юрій Шейко – тимчасовий виконувач обов’язків першого віце-президента – технічного директора, виконувач обов’язків члена правління акціонерного товариства НАЕК “Енергоатом”.
Українки Людмила Лузан та Анастасія Рибачок завоювали срібну медаль у веслувальному спринті на каное-двійці на 500 м на Олімпійських іграх-2024 у Парижі.
Спортсменки подолали дистанцію за 1:54,30 хвилин.
У цих змаганнях перше місце посів Китай, а третє – Канада.
