Доступ ув’язнених до адвокатів на прифронтових територіях часто є лише дистанційним – вони залишаються найбільш незахищеними в умовах війни, вважають партнери адвокатського об’єднання Barristers Олексій Шевчук та Олександр Шадрін.
“Увʼязнені залишаються найбільш незахищеними особами в цьому плані. Вони не можуть покинути відповідні приміщення під час тривоги та попрямувати в укриття. Іноді критичним моментом стає розташування поблизу лінії фронту чи біля військових обʼєктів, або, як в ситуації із київським СІЗО, що розташований біля станції метро “Лукʼянівська”, – розказали юристи агентству “Інтерфакс-Україна“.
За інформацією Мін’юсту, на разі після трагічного випадку в Біленьківській виправній колонії розпочато евакуацію наступних пенітенціарних установ – “Запорізький слідчий ізолятор”, “Вільнянська установа виконання покарань (№11)” та “Кам’янська виправна колонія (№101)”.
“Така інформація частково підтверджується й чутками серед увʼязнених. Зокрема, один з клієнтів адвоката Шадріна, який перебуває в Запорізькому слідчому ізоляторі, повідомив про наміри їх евакуювати до Дніпровського СІЗО”, – повідомили юристи.
За їх даними, наразі із Запорізького СІЗО не здійснюється етапування до апеляційного суду.
“У кращому разі – відеоконференція, якщо є світло і звʼязок. Якщо релокується лише увʼязнений, а суд залишається в тому самому регіоні, де й раніше, неминуче постане питання забезпечення/незабезпечення особистої участі у судовому засіданні (хоча б у першій інстанції)”, – зазначили співрозмовники агентства.
Шевчук та Шадрін звернули увагу, що доступ ув’язнених до адвокатів у прифронтових територіях часто є лише дистанційним.
“Багатьох адвокатів мобілізовано чи вони виїхали у більш безпечні регіони. Звісно, такий стан речей може призвести до проблем з дотриманням права на справедливий (змагальний) судовий розгляд, який передбачає можливість отримати від адвоката можливість конфіденційного спілкування без свідків з боку поліції чи СБУ”, – зазначили юристи.
Крім того, вони звернули увагу, що з початком широкомасштабного вторгнення ряд виправних колоній і слідчих ізоляторів опинився в окупації разом із увʼязненими та персоналом, якого в подальшому було звинувачено в державній зраді чи колабораційній діяльності.
“Для прикладу: таке обвинувачення отримав кінолог однієї із пенітенціарних установ м. Херсона – 12 років позбавлення волі без права обіймати відповідні посади протягом 10 років (відповідний запис внесеной в Реєстр судових рішень – ІФ-У). Часто увʼязнених після окупації спонукають долучатися до збройних сил країни-агресора, а у разі відмови – закидають гранату в камеру чи розстрілюють”, – розказали адвокати.
Крім того, Шевчук та Шадрін повідомили, що наразі пенітенціарні установи залишаються значно недофінансованими, а умови утримання – здебільшого нелюдськими, що підтверджується численнми рішеннями ЄСПЛ, зокрема, через перенаселення.
“Після скасування “закону Савченко” (прийнятий в 2015 році закон передбачав, що один день попереднього ув’язнення в СІЗО до вироку зараховувався у строк відбування покарання у виправній колонії за два дні позбавлення волі) знову постала проблема “перенаселення” слідчих ізоляторів і виправних колоній. Цьому сприяє криміналізація крадіжок та інших майнових злочинів, які стали тяжкими через нову ознаку “в умовах воєнного стану”, що = застосовується автоматично. Сприяє цьому явищу й зростаюча кількість військових та підозрюваних у державній зраді – категорій, яким законодавець дозволив безальтернативне тримання під вартою”, – зазначають адвокати.
“Ці обставини очікувано знову стануть предметом розгляду в ЄСПЛ”, – прогнозують Шевчук та Шадрін.
За інформацією ЗМІ, у 2014 році було втрачено контроль над 28 установами виконання покарань на окупованих територіях Донеччини, Луганщини та Криму, де перебуває близько 20 тис. ув’язнених. У 2022-му ще 12 установ з понад 3 тис. осіб потрапили під контроль окупантів.
За інформацією Мін’юсту, від початку повномасштабного вторгнення із зон бойових дій евакуйовано 10 установ виконання покарань, проведено 12 евакуаційних заходів, хоча перелік конкретних установ не оприлюднено.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/general/1098389.html
ТОВ “Фінансова компанія (ФК) “Експрес інвест” (Бориспіль, Київська область) набуло у пряму власність 100% акцій ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат-Сілур” (Одеса).
Згідно з повідомленням “Стальканат-Сілур” у системі НКЦПФР, інформація про зміну акціонерів датується 15 серпня поточного року.
При цьому припинено повноваження всіх членів наглядової ради (НР) ПрАТ “ВО “Стальканат-Сілур” з 18 серпня 2025 року. Зокрема, припинено повноваження голови НР Давіда Немировського, членів НР Антона Міхаленко, Діни Немировської та Віталія Дубовича.
В іншому повідомленні від 18 серпня уточнюється, що через пряме відчуження доля Давіда Немировського у ПрАТ знизилась з 50% до нуля, Антона Міхаленко з 23,7% до 0, Марії Кондратюк з 23,1% до 0 та Віталія Дубовича з 3,2% до 0. Дата, в яку порогові значення було досягнуто або перетнуто – 14 серпня 2025 року.
Разом з тим розмір частки ТОВ “ФК “Експрес інвест” у ПрАТ “ВО “Стальканат-Сілур” збільшився з 0 до 100%.
Як повідомлялось, акціонери ПрАТ “ВО “Стальканат-Сілур” пропонували ліквідувати Харцизьку філію компанії – завод “Сілур”, яка знаходиться на тимчасово окупованій території Донеччини – таке питання було внесено у порядок денний загальних зборів акціонерів, призначених на 11 серпня поточного року. Протокол цих зборів наразі не оприлюднений.
“ВО “Стальканат-Сілур” завершило 2023 рік із чистим збитком 720 тис. грн, тоді як за підсумками 2022 року він становив 9,494 млн грн. Нерозподілений прибуток підприємства на кінець 2023 року становив 102,193 млн грн.
Загальні збори акціонерів, які відбулися 3 вересня 2021 року, ухвалили рішення виділити зі складу ПрАТ “Стальканат-Сілур” і створити нову компанію – ПрАТ “Стальканат” із переданням йому відповідно до затвердженого розподільчого балансу частини майна, прав та обов’язків. При цьому всі акції створюваного ПрАТ “Стальканат” розподілялись серед усіх акціонерів ПрАТ “Стальканат-Силур”. Акціонери тоді домовилися виділити компанію “Стальканат”, в яку переведено одеський проммайданчик. Своєю чергою, збереглося також і ПрАТ “Стальканат-Сілур”, на балансі якого перебуває завод “Силур”, що розташований на тимчасово непідконтрольній території (Харцизьк Донецької області).
ПрАТ “ВО “Стальканат-Сілур” (Одеса) раніше мало дві філії – в Одесі та в Харцизьку Донецької області на НКТ. Керівництво компанії 1 грудня 2016 року офіційно повідомило про зупинку філії компанії в Харцизьку – відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр”. Пізніше керівництво ПрАТ “ВО “Стальканат-Сілур” заявило про захоплення філії компанії в Харцизьку на НКТ, направило відповідну заяву в Національну поліцію.
За даними НДУ на перший квартал 2025 року, у Давида Немировського (Україна) перебувало 50,0001% акцій ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур”, в Антона Михаленка (Ізраїль) – 23,7%, у Марії Кондратюк (Україна) – 23,1%.
Статутний капітал ПрАТ “Стальканат-Сілур” становить 8,346 млн грн.
ТОВ “Фінансова компанія (ФК) “Експрес інвест” (Бориспіль, Київська область) зареєстровано 27 листопада 2000р. Основний вид діяльності – надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення).
Уповноважена особа – Олександр Зінов’єв.
У власності Віталія Копана, Євгена Дзюбенка, Тетяни Сонцевої, Сергія Поштар, Євгена Сіматова, Анатолія Дяченка, Валерія Недашківського, Артура Шадура, Віталія Бондара знаходиться по 9% частка ТОВ, Олександра Стамбовського (всі- Київ) і ТОВ “Експрес інвест Лтд” – по 9,5%.
Розмір статутного капіталу – 1,2 млн грн.
ПАТ «Укрнафта» оголосило тендери на міжнародне страхування «Зелена карта».
Очікувана вартість закупівлі послуг становить 52,567 тис. грн. Забезпечення тендерної пропозиції не вимагається. Кінцевий термін подання – 1 вересня.
Ринок офісної нерухомості Белграда в першому півріччі 2025 року продемонстрував різноспрямовані тенденції: оренда офісів продовжила дорожчати на тлі високого попиту з боку IT-сектору та аутсорсингових компаній, тоді як ринок купівлі-продажу залишається відносно стриманим.
Ціни та попит на оренду
Згідно з даними сербських консалтингових агентств, середня орендна ставка в сучасних бізнес-центрах класу А в Белграді в II кварталі 2025 року сягнула 16,5-18,5 євро за кв. м на місяць, що на 7-9% вище, ніж в аналогічний період 2024 року. Для об’єктів класу B оренда коливалася в межах 11-13,5 євро за кв. м.
Експерти зазначають, що ключовими драйверами попиту залишаються міжнародні IT-компанії, центри обслуговування клієнтів і сервісні підрозділи фармацевтичних корпорацій. “У Белграді все більше глобальних компаній шукають офіси з гнучким плануванням і енергоефективними рішеннями.
Сегмент оренди перегрітий, і це штовхає ставки вгору”, – заявила в інтерв’ю газеті Politika консультант Colliers Serbia Івана Маркович.
Купівля-продаж: обережні угоди
Ринок придбання офісної нерухомості в першій половині 2025 року демонстрував обережність.
Середня ціна купівлі в новозбудованих бізнес-центрах становить 2 350-2 600 євро за кв. м, тоді як роком раніше показник був ближче до 2 200 євро.
При цьому обсяг угод знизився: за оцінкою CBRE Serbia, продажі впали приблизно на 15% порівняно з I півріччям 2024 року. Покупці, здебільшого інституційні інвестори, виявляють інтерес до об’єктів у центрі та Новому Белграді, але відтерміновують укладення контрактів через нестабільність глобальної економіки та зростання вартості фінансування.
Вакантність і нові проєкти
Рівень вакантності офісів у Белграді до липня 2025 року знизився до 7,2% (проти 9,1% роком раніше). Нова пропозиція обмежена: у першій половині року введено всього близько 37 тис. кв. м нових офісних площ, що нижче за прогнози.
Проєкти, що будуються в Новому Белграді та районі Савамая, планується завершити 2026 року, що в майбутньому може знизити тиск на орендарів.
Прогнози
Аналітики очікують, що в другому півріччі 2025 року ставки оренди продовжать зростати на 3-5% через брак пропозиції. Однак ринок купівлі-продажу, найімовірніше, залишиться в стагнації: зростання відсоткових ставок і висока вартість будівництва утримають інвесторів від активних угод.
“Оренда офісів у Белграді дорожчатиме щонайменше до 2026 року, поки не вийдуть нові великі комплекси. Ринок продажів пожвавиться не раніше кінця 2025 року, якщо знизяться ризики і з’являться вигідніші умови кредитування”, – зазначає керуючий JLL Serbia Мілош Станкович.
https://t.me/relocationrs/1308
ТОВ “Гадз-Агро” (Тернопільська обл.), аграрний підрозділ групи компаній OKKO Group, завершило перший етап жнив, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
Згідно з повідомлення, в сезоні-2025 “Гадз-Агро” отримало врожайність озимого ріпаку на рівні 3,87 т/га, озимого ячменю – 9,23 т/га, озимої пшениці – 8,63 т/га, ярого ячменю – 6,58 т/га, ярої пшениці – 6,95 т/га, гороху – 4,61 т/га.
“Обжинки завершено! Це був непростий, але надзвичайно результативний період, у якому кожен працівник вніс свою частку в спільну справу. Ці цифри — не лише показники врожайності, а й свідчення відданої праці, професіоналізму та згуртованості нашого колективу”, — зазначили в компанії.
“Гадз Агро” займається рослинництвом і тваринництвом на 26 тис. га. Є одним із найбільших садівничих підприємств України. Має власну переробку, зокрема виробляє та експортує яблучні чипси під ТМ Garden Gadz, які з 2023 року реалізуються в міжнародній торговельній мережі Lidl.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб, засновником компаній є Петро Гадз (50%) та власник ГК OKKO Group Віталій Антонов через “ГнГ Рітейл Лімітед” (50%).
За інформацією CEO OKKO Group Василя Даниляка, важливою складовою аграрного портфеля OККО є партнерство з “Гадз-агро”, до капіталу якого компанія увійшла в 2023 році. Частину бізнесу, пов’язану із садівництвом, OKKO вирішила не інтегрувати.
У I півріччі 2025 року офісний ринок Загреба зберігав жорсткий дефіцит якісних площ і стабільне зростання орендних ставок. Про це свідчать дані оброблені проєктом relocation.com.ua. Так, за даними CBRE, сучасний фонд оцінюється в ≈1,18 млн кв. м, сукупна вакансія – 2,96%, а prime-оренда – €17/кв. м/міс.; за півріччя зафіксовано 26 тис. кв. м угод (у Q2 – 7 тис. кв. м). Prime-прибутковість скоротилася до 7,25% (-75 б.п. р/р).
За оцінкою Cushman & Wakefield/CBS International, загальна вакансія в Загребі в II кварталі – 2,63%, prime-запрошувана ставка – €18,50/кв. м/міс., обсяг укладених оренд – 15,1 тис. кв. м за квартал; найактивніше орендували виробничі та споживчі компанії, а також ІТ-сектор. Агентство вказує на сумарний сучасний фонд ≈1,58 млн кв. м GLA (включно з А і B) і стійкий попит поза CBD на тлі оновлення портфеля.
Пропозиція та проєкти. Нових спекулятивних будівель у II кварталі не завершувалося; ринок поповнився площами після реконструкцій. На горизонті 2025-2027 рр. очікується введення ≈77 тис. кв. м (приблизно 5 тис. 2025-го, 42 тис. – 2026-го, 30 тис. – 2027-го): серед проєктів Matrix D (GTC, 10,5 тис. кв. м, 2026), VMD Business Tower (≈21 тис. кв. м, початок 2027 року), VMD Business Tower (≈21 тис. кв. м, початок 2027 року). кв. м, початок 2027 року), Park Avenue V, Paromlinska (12 тис. кв. м, кінець 2026 року), Business Center Arena (9,5 тис. кв. м, 2026 рік), фінальна черга Buzin City Island (15 тис. кв. м, 2027 рік) і Supernova Office Towers (≈15,4 тис. кв. м). CBRE очікує, що з введенням нових площ вакансія може злегка підрости, але ставки залишаться стабільними, а в прайм-локаціях можливе додаткове зростання через стійкий попит.
Інвестиції. Офісні угоди в Загребі за останні 12 місяців склали ~€69 млн; при цьому зниження прибутковості відображає конкуренцію за якісні активи.
Загребський офісний ринок у I півріччі 2025 року залишається «ринком орендодавця»: вакансія <3%, орендні ставки в коридорі €17-18,5/кв. м/міс. за обмеженої нової пропозиції та поступового стиснення прибутковості. Для орендарів це означає раннє бронювання в проєктах, що будуються, для інвесторів – фокус на прайм-об’єкти і проєкти реконструкції.
