ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, за підсумками січня-жовтня поточного року скоротило виробництво прокату на 61,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 35,8 тис. тонн.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, у жовтні на підприємстві не виготовляли металопрокат, реалізовуючи продукцію, вироблену в попередні періоди. При цьому минулого місяця було відвантажено 2,1 тис. тонн металопрокату, тоді як у жовтні-2023 було вироблено 9,2 тис. тонн.
“У прокатному цеху №1 у жовтні виконували свердління отворів у рейках перед відправкою споживачам. Прокатний цех №2 готувався до нової прокатної кампанії, яка, як планується, розпочнеться 11 листопада”, – констатовано в інформації підприємства.
Випуск коксу за 10 місяців 2024 року скоротився на 1,2% – до 242,6 тис. тонн. У жовтні виробництво коксу зросло на 1,9% порівняно з попереднім місяцем – до 24,5 тис. тонн. У жовтні-2023 було вироблено 26,5 тис. тонн металургійного коксу.
Як повідомлялося, ДМЗ у 2023 році збільшив випуск металопрокату на 86,2% порівняно з 2022 роком – до 105,6 тис. тонн, коксу – на 38,5%, до 292,7 тис. тонн.
У 2022 році завод скоротив виробництво прокату на 74,2% порівняно з 2021 роком – до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
Агрохолдинг “Агротрейд” у межах партнерського проєкту з групою ОККО відправив 24,4 тис. тонн ріпаку морем з Одеси до м. Гент (Бельгія), повідомила пресслужба агрохолдингу в фейсбуці.
Згідно з повідомленням, половина цього вантажу – близько 12 тис. тонн – зерно, вирощене на полях агрохолдингу 2024 року. Решта вантажу належить групі ОККО.
“Для нас ця поставка є великим кроком уперед, оскільки раніше ми експортували морем невеликі партії ріпаку – по 3-5 тис. тонн. Цього року домовилися з ОККО, що зробимо партнерський проєкт, розділимо ризики і відправимо разом судно. У цьому багато плюсів, зокрема, з погляду економії на фрахті судна. Під час відправлення було багато складних моментів, але ми з ними успішно впоралися. Натомість економіка виявилася однією з найкращих цього року порівняно з іншими продажами, – розповів директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності “Агротрейду” Андрій Бут.
Водночас він відзначив високу якість ріпаку, який виростив і продав агрохолдинг. Зокрема, вміст олії в зерні – 45%, тоді як базові показники зазвичай – 40-42%.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання і торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одночасного зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було побудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. У 2018 році “Агротрейд” вивів на ринок власну марку Agroseeds.
Засновником і генеральним директором “Агротрейду” є Всеволод Кожемяко.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який управляє однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом “ОККО”, що налічує близько 400 автозаправних комплексів.
Засновником і кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
Лідер українського ринку дорожнього будівництва ТОВ “Автомагістраль-Південь” інвестувала в переоснащення близько $15 млн за роки війни, повідомив генеральний директор ТОВ “Автомагістраль-Південь” Микола Тимофеєв в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Під час війни, орієнтовно, до $15 млн вклали в переоснащення, перш за все, в обладнання для промислового будівництва третього рівня: крани, бурові установки, бетонні заводи. Ми завезли в Україну найпотужнішу в країні бурову з глибиною буріння до 120 метрів. Нещодавно закупили до 50 комбінованих машин для зимової експлуатації”, – повідомив Тимофеєв.
Він також додав, що нині кількість співробітників набагато нижча за довоєнну.
“На початок війни у нас працювало 7,5 тис. осіб. У 2022 році ми впали до 2 тис. Сьогодні, враховуючи всі об’єкти, у нашому штаті 3,8 тис. працівників. Багато хто з адміністративного персоналу потрапив під скорочення, також мобілізовано понад 500 співробітників”, – повідомив він.
ТОВ “Автомагістраль-Південь” на ринку з 2004 року. Проектує і будує швидкісні магістралі, мости, розв’язки, аеродромні комплекси, гідротехнічні споруди. Власником компанії в інформації Opendatabot зазначено Олександра Бойка. Згідно з фінрезультатами за 2023 рік, чистий прибуток компанії становив 624,9 млн грн, дохід – 8,215 млрд грн.
Джерело: https://interfax.com.ua/
Агрохолдинг “ТАС Агро” завершив посів озимих культур під урожай 2025 року, під які відвів 38 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдингу в фейсбуці.
Згідно з повідомленням, під озимий ріпак було виділено на 15 тис. га, озиму пшеницю – близько 23 тис. га.
В агрохолдингу зазначили, що, незважаючи на аномально посушливі умови в серпні та першій половині вересня, фахівцям компанії вдалося отримати якісні сходи озимого ріпаку в усіх кластерах. Посів озимої пшениці проводився в стислі терміни.
“Пшениця в сівозміні 2024 року займає четверту частину площі агрохолдингу та потребувала концентрації зусиль і злагодженої роботи всіх підрозділів задля вчасного посіву та формування кореневої системи до настання холодів. На сьогодні в компанії отримано сходи озимини, які перебувають у гарному та задовільному стані”, – розповів генеральний директор компанії “ТАС Агро” Олег Заплетнюк.
В агрохолдингу продовжують обмолот кукурудзи, триває підготовка ґрунту до наступного сезону та завершується збирання врожаю цукрових буряків. Середня врожайність кукурудзи становить 8 тонн/га, що значно перевищує загальнодержавні показники.
Група “ТАС” заснована 1998 року. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проекти.
До війни група компаній “ТАС Агро” обробляла 83 тис. га у Вінницькій, Київській, Кіровоградській, Чернігівській, Миколаївській, Сумській, Херсонській та Дніпропетровській областях, де вирощує сою, соняшник, ріпак, пшеницю, ячмінь і кукурудзу. Крім того, агрохолдинг займається молочним тваринництвом (до 5,5 тис. голів ВРХ), володіє шістьма елеваторами потужністю одноразового зберігання 250 тис. тонн.
Засновником “ТАС” є Сергій Тігіпко.
ПрАТ “Ічнянський молочно-консервний комбінат” (ІЧКК, Чернігівська обл.) у 2025 році запустить лінію з виробництва кисломолочного сиру, для будівництва якої залучив 150 млн грн за держпрограмою “Доступні кредити 5-7-9%”, і побудує молочну ферму, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль.
“Відвідав підприємство і поспілкувався з керівництвом. Незважаючи на війну, комбінат не зупинився. Нині тут працює близько 300 осіб. А середня зарплата на підприємстві – понад 19 тис. грн. За минулий рік вони сплатили 28,7 млн грн до бюджетів різних рівнів”, – сказав він під час відвідування заводу в межах робочої поїздки до Чернігівської області.
За його інформацією, у планах підприємства на 2025 рік не лише запуск нової лінії потужністю 300 тонн/місяць, а й будівництво ферми на 4000 голів великої рогатої худоби.
Коваль зазначив, що “Ічнянський молочно-консервний комбінат” виробляє свою продукцію за міжнародними стандартами. Потужність виробництва згущеного молока становить 24 тис. тонн на рік. Підприємство експортує свою продукцію до країн Азії, Африки, Америки та Європи. Тільки за дев’ять місяців 2024 року ця кількість склала 3,3 тис. тонн.
“Мінагрополітики підтримує експорторієнтованість українських переробників, оскільки один із наших пріоритетів – відкриття нових ринків для вітчизняної продукції. А у керівництва “Ічнянського молочно-консервного комбінату” вже є досвід, яким вони можуть поділитися зі своїми колегами”, – резюмував міністр агрополітики.
“Ічнянський молочно-консервний комбінат” входить до групи компаній “Провіант”, яка є дистриб’ютором та експортером згущеного молока, що виробляється комбінатом. ТОВ “Провіант” входить в однойменну групу поряд із іншими компаніями з виробництва та продажу молочної продукції.
Згідно з інформацією в системі розкриття НКЦПФР, акціонерами з великими пакетами акцій ІМКК є ТОВ “Провіант”, якому належить 53,7% акцій, АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Гіперіон Інвест” – 43,92%.
ІМКК, згідно з інформацією на його сайті, займає близько 25% внутрішнього ринку в сегменті продукції, яку він випускає (молоко бутильоване і згущене молоко), і експортує її в 38 країн. Бренди – “Ічня”, MamaMilla і Milada.
Форум фінансових директорів України, також відомий як Ukrainian CFO Forum, вчергове відкрив свої двері для фінансистів з усіх секторів та ринків. Цьогоріч темою з’їзду є «Фінансування та інвестування у відбудову економіки України». Лідери українських та міжнародний компаній, провідні фінансисти та бізнесмени цьогоріч знову зібралися, щоб обговорити ключові питання сьогодення: діджиталізацію, залучення інвестицій в кризу, податки та управління фінансовими ризиками.
Це єдиний в Україні захід з управління фінансами, що об’єднує представників бізнесу, влади та суспільства для обговорення ключових економічних питань та глобальних трендів. Організатор – компанія FA Service, провідний провайдер бізнес-подій у фінансовій сфері з 22-річним досвідом.
Організатори запросили понад 50+ спікерів-експертів – лідерів фінансової галузі, успішних підприємців, власників бізнесу, інвестбанкірів та профільних експертів – для обговорення ключових викликів і перспектив. Серед них:
Фінансові директори
Власники та стратегічні керівники бізнесу
Провідні фахівці
У межах двох днів запрошені експерти взяли участь у дев’яти сесіях, теми яких були детально висвітлені на офіційному сайті події.
Програма Форуму включала:
Після вітальних слів та хвилини мовчання в пам’ять про загиблих внаслідок війни розпочалося ексклюзивне інтерв’ю зі сцени, в якому взяв участь Alexandre Joseph, СFO Centravis Holding. Примітка: Пан Джозеф працює в Нікополі під час війни. Завод Centravis, розташований у Нікополі за 7 км від Енергодару, щодня піддається обстрілам. Компанія володіє найбільшою в Європі пресовою лінією (200 метрів завдовжки, вагою 100 тонн), яка забезпечує унікальні виробничі потужності.
Інтерв’ю провела Катерина Гупало, Партнерка, Співкерівниця практики вирішення спорів з податковими та митними спорами, Arzinger, зосередившись на ключових питаннях про бізнес-стратегії в умовах війни, виклики для промисловості та адаптацію компанії до сучасних реалій.
«Український бізнес інвестує так само активно, як і до війни, щоденно працює над оптимізацією процесів, скороченням витрат і підвищенням ефективності. Є різне сприйняття ризику залежно від того, де ви знаходитесь – в Україні або в Парижі» — Alexandre Joseph, CFO Centravis Holding
«Ми живемо в надзвичайно волатильному середовищі, яке створює багато викликів для бізнесу, зокрема для CFO. З одного боку, є відтік персоналу та зниження купівельної спроможності, а з іншого – численні законодавчі зміни та нові хвилі мобілізації. Проте дуже приємно бачити, що український бізнес не зупиняється – він продовжує інвестувати, запускати перспективні проекти та розвивати економіку України», — саме так Ірина Левківська, Group CFO Rozetka, почала Першу сесію форуму, цього року – в ролі модераторки.
У рамках Сесії 1 відбулася кейс-панель «Ефективні стратегії фінансування українського бізнесу», де зійшлися провідні фінансові установи та представники великого бізнесу. Зі сторони фінансових інституцій виступили Сергій Магдич (заступник голови правління з корпоративного бізнесу ПУМБ), Анна Лебединець (асоційований директор, старший банкір EBRD) та Роман Черепаха (інвестиційний директор HORIZON CAPITAL). Блок бізнесу представили Сергій Усіченко (заступник голови товаривства Епіцентр К), Петро Фоков (Group CFO Нова Пошта), та Назар Купибіда (CFO OKKO).
Головною метою було зібрати погляди обох сторін на ключові виклики та можливості в інвестиційній сфері. Учасники кейс-панелі обговорили основні труднощі у процесі фінансування, найбільш популярні фінансові інструменти, а також конкретні кейси інвестиційних проєктів, реалізованих із початку війни. Бізнеси отримали уявлення про те, “якими мають бути”, щоб стати привабливими для фінансування.
Тема відновлення економіки України після війни стала надзвичайно актуальною. Всі говорять про інвестиції, реформи та фінансову допомогу, але питання в тому, коли, скільки і чи буде ця допомога. Існує приказка: ‘Думкою багаті’. Це підкреслює, що ніхто не прийде на допомогу, якщо ми самі не почнемо допомагати собі.
ПУМБ виділив основні напрямки підтримки бізнесу. Сергій Магдич, заступник голови правління з корпоративного бізнесу, підкреслив, що банк активно інвестує в нові сектори, включно з Defense Tech, навіть з урахуванням високих військових ризиків: «Ми фінансуємо Defense Tech, приймаючи на себе ризики цієї галузі, адже це критично важливо для підтримки обороноздатності України».
ПУМБ також активно бере участь у програмі «5-7-9%», що надає державні гарантії для покриття ризиків. Загальна сума профінансованих проектів сягає 8 млрд грн. Крім того, банк значно інвестує у цифрові інновації (близько 2 млрд грн), покращуючи досвід бізнес-клієнтів.
Про досвід фінансування бізнесу під час війни розповіла Анна Лебединець, Асоційований директор, Старший банкір Європейський банку реконструкції та розвитку (EBRD). Вона зазначила, що банк розробив спеціальні програми підтримки ліквідності та фінансування енергонезалежності.
«Ми надаємо кредити на суми від 5 до 20 млн грн, щоб підтримати компанії різного розміру у складних умовах», — додала Лебединець.
Також спікери обговорили питання про фінансування енергетики. Один з учасників поцікавився результатами в забезпеченні енергетичної незалежності. Спікери кейс-панелі наголосили на складності та тривалості цього процесу:
«Досягнення 1 ГВт енергетичної потужності – це амбітна мета, яка потребує часу. Наразі українські банки фінансують проекти на 200 МВт – це лише частина від запланованого обсягу. Інтерес до таких проектів великий, але бізнеси ставляться по-різному: третина готова інвестувати негайно, інші очікують стабілізації ситуації».
Відповідаючи на запитання одного з учасників, Назар Купибіда, CFO OKKO, розповів про проект потужністю 150 мегават, який повністю орієнтований на видачу електроенергії в мережу. Важливо зазначити, що фінансування цього проекту здійснюється за рахунок міжнародних банків, таких як ЄБРР та МФК. Також він підкреслив, що, хоча вони (компанія ОККО) розглядали можливість генерації енергії в нашій компанії, реалізація таких проектів супроводжується значними ризиками.
Оскільки ціни на електроенергію можуть суттєво змінюватися в залежності від ринку, важливо мати державну підтримку та певні гарантії на тривалість таких проектів, щонайменше на три-чотири роки. Без цього бізнес, ймовірно, не наважиться на фінансування.
«Якщо ми хочемо інвестувати в нашу енергетичну незалежність, фінансові ресурси повинні бути максимально лояльними до компаній, які готові ризикувати і інвестувати в країну. Всі банкіри говорять про сталий розвиток проектів, але забувають, що для цього необхідне сталий фінансування. Відсоткові ставки, під які ми працюємо, абсолютно не стійкі. Ми розуміємо, що девальвація та валютні ризики — це наші проблеми, але у нас немає довгострокових фінансових ресурсів у національній валюті. Це заохочення для банкірів та всього банківського ринку: давайте шукати варіанти для зниження вартості фінансування для бізнесу. Якщо ми хочемо, щоб компанії продовжували інвестувати в відновлення України, фінансові ресурси мають бути дешевшими», — Назар Купибіда, CFO OKKO
Сесія 2: Традиційні та альтернативні інструменти фінансування
Реальні приклади різних форм фінансування та інвестування не лише для великого бізнесу, але й для середніх і малих підприємств. Обговорювали проблеми залучення фінансування, цікаві інструменти для бізнесу, а також існуючі грантові програми та можливості проектного фінансування в Україні. Cеред учасників — Тетяна Ковальчук, Regional Treasurer, Louis Dreyfus Company, Андрій Журжій, засновник та CEO, Inzhur (інвестиційна REIT-компанія) і Юрій Філюк, CEO Промприлад.
«Спільне інвестування – це не тільки про гроші. Це про створення великого через маленькі внески, про можливість об’єднатися й інвестувати у щось більше, ніж квартира чи кошти під матрацом. Це може стати рушійною силою для відбудови України.»
Сесія 3: Підвищення ефективності бізнес-процесів
«У сучасному світі, де прогнози можуть виявитися хибними, фінансовий директор повинен стати рушійною силою цифрової трансформації. Необхідно змінювати не лише функції, а й саму філософію бізнесу. Цифрова трансформація – це не просто автоматизація, це зміна парадигми, яка може привести до збільшення прибутків у два-три рази. Технології сьогодні доступні, тому не чекайте змін – станьте агентами цих змін!», — Борис Старинський, підприємець, консультант, інвестор, засновник ABM Cloud
Сесія 4: Підвищення прибутковості та фінансової стійкості
«Переходимо до наступної теми – однієї з ключових для нас, фінансових директорів. Це наш одвічний KPI, одвічний головний біль, і водночас один із ключових наших функціональних обов’язків. Підвищення прибутковості та фінансової стійкості – це як дві сторони медалі: з одного боку ми говоримо про результативність, з іншого – про стабільність і непередбачуваність», — так розпочав Четверту сесію Дмитро Матросов, Фінансовий директор ФІТОФАРМ, який цього року виступив у ролі модератора.
Другий день Форуму був присвячений обговоренню ключових тем, таких як планування та прогнозування в умовах ринкової турбулентності, цифрова трансформація, стратегії стійкого зростання та ESG, підходи на основі даних та аналітики, зміна ролі CFO та бізнес-партнерство. Запрошені експерти поділилися думками про переваги та недоліки альтернативних методів бюджетування й прогнозування (наприклад, гнучких бюджетів), можливості автоматизації процесів, посилення обороноздатності через цифрові рішення, а також шляхи органічного зростання, розширення та масштабування бізнесу.
*Доступ до повної версії дискусії мають тільки зареєстровані учасники. Ознайомитись з програмою та спікерами форуму, що відбувся 24 – 25 жовтня 2024, можна за посиланням.
Справжньою родзинкою заходу стала інтерактивна зона від партнера форуму “Training to Win”. Їхня команда організувала програму тактичної підготовки, де учасники мали змогу відчути себе в ролі захисників, випробувавши симулятори для стрільби. Такий досвід не тільки зацікавив відвідувачів, але й підкреслив важливість готовності до будь-яких викликів, оскільки “Training to Win” працює над підвищенням навичок цивільного захисту та підготовкою цивільних до реалій сьогодення.
Партнери: ПУМБ, SMART business, TOMCAS LCC | IBM Gold Partner, Payoneer, Arzinger, Innoware, AC Crowe Ukraine, Eigenmethod, Solidity, ACCA, IT-Enterprise, ABM Cloud, Boyden Ukraine, Вчасно, Andreas Moskin, Silpo Voyage та інші провідні компанії.
Інформаційні Партнери: Interfax, ACC, EBA, Мінфін | Finance.ua, UN Global Compact Ukraine, Mind.ua, InVenture, UNIC, CFO Club Ukraine, Liga.Zakon, PaySpace Magazine.
Незабаром розпочнеться проект Ukrainian CFO Forum 2025! Оргкомітет Форуму вже активно формує програму заходу та запрошує всіх скористатися можливістю ранньої реєстрації за спеціальними умовами early bird.
Підписуйтесь та слідкуйте за новинами організаторів FAService в соціальних мережах:
Facebook
LinkedIn
Instagram
Фото: Роман Лісовський
Інтерфакс-Україна виступив інформаційним партнером Форуму
