Франція з 1 травня 2026 року підвищить ряд імміграційних зборів і введе нові платежі для іноземців, що збільшить вартість оформлення переїзду і легалізації в країні. Зміни передбачені законом про бюджет Франції на 2026 рік, а зростання гербового збору за заявами на громадянство вже відображено на офіційному порталі Service-Public.
Згідно з оновленими правилами, вартість першої видачі посвідки на проживання зросте до 300 євро з 200 євро, пільгова ставка для окремих категорій – до 100 євро з 50 євро, а оформлення дубліката або внесення змін до картки посвідки на проживання – до 50 євро з 25 євро. При цьому продовження більшості ВНЖ в цілому залишається на рівні 200 євро, а для пільгових категорій – 50 євро.
Однією з найпомітніших змін стане зростання гербового збору за подачу заяви на отримання французького громадянства – до 255 євро з 55 євро. Крім того, вводиться новий збір у 100 євро за autorisation provisoire de séjour – тимчасовий дозвіл на перебування, а також платіж у 40 євро за обмін іноземного водійського посвідчення на французьке.
Підвищення зборів відбувається на тлі більш широкої бюджетної консолідації у Франції. Бюджет країни на 2026 рік розрахований на скорочення дефіциту до 5% ВВП з оціночних 5,4% роком раніше. На цьому тлі частина адміністративних витрат переноситься на заявників.
У Центральному державному історичному архіві України в Києві зберігається один із ключових документів, пов’язаних із життям Тараса Шевченка – це метричний запис про народження поета. Цей документ директор Центрального державного історичного архіву України у Києві Ярослав Файзулін показав керівниці відділу “Культура” агентства “Інтерфакс-Україна” Ользі Левкун.
Йдеться про запис, зроблений у метричній книзі церкви Іоанна Богослова села Моринці Звенигородського повіту Київської губернії. У ньому зафіксовано народження майбутнього поета 25 лютого 1814 року (9 березня за новим стилем).
Архівісти зазначають, що метричні книги є важливими першоджерелами для істориків і дослідників, адже саме вони містять офіційні записи про народження, хрещення, шлюби та смерть. Такі документи дозволяють відтворювати біографії історичних постатей і родинні історії.
Окрім метричного запису про народження Шевченка, в архіві зберігаються й інші документи, що стосуються його родини. Зокрема, сповідні розписи – церковні книги обліку парафіян.
Серед таких записів є згадка про родину Григорія Шевченка, батька майбутнього поета. У документі вказано його дружину Катерину та дітей – Микиту, Тараса і Йосипа.
Історики пояснюють, що сповідні розписи велися не лише для церковного обліку. Вони також використовувалися владою російської імперії для реєстрації населення та оподаткування, тому сьогодні мають значну історичну цінність.
Тарас Шевченко народився у селянській родині в Моринцях на Черкащині. Попри складне дитинство та раннє сирітство, він став однією з ключових постатей української культури – поетом, художником і мислителем, творчість якого сформувала нову українську літературу та стала символом національної ідентичності.
Архівний документ із записом про народження поета зберігається у фондах Центрального державного історичного архіву України: ф. 127, оп. 1012, спр. 1378, арк. 695 зв.
https://interfax.com.ua/news/culture/1150203.html
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорська Будва отримала право на проведення 10-го чемпіонату Європи з парапланеризму в дисципліні точної посадки, який пройде з 30 вересня по 7 жовтня 2028 року.
Рішення було прийнято на 51-й пленарній сесії комісії з парапланеризму Всесвітньої авіаційної федерації CIVL/FAI, що відбулася в Порту.
Конкурентом Чорногорії в боротьбі за право прийняти турнір було Косово.
Делегацію Повітряноплавного спортивного союзу Чорногорії очолював його президент Зоран Лакіч. Крім презентації заявки на чемпіонат Європи, представники союзу провели переговори з керівництвом Всесвітньої авіаційної федерації про подальші міжнародні програми. Зокрема, обговорювалася можливість проведення в Будві авіагонок у 2027 році, а також Всесвітнього фестивалю повітряних куль у 2028 році в декількох містах Чорногорії.
Для Будви проведення європейської першості може стати додатковим фактором розвитку подієвого та спортивного туризму поза піковим літнім сезоном.
Український громадянин незаконно перетнув кордон з Румунією на літальному апараті малої авіації і був затриманий в повіті Сучава після дзвінка в службу 112, повідомила Прикордонна поліція Румунії. Офіційне повідомлення опубліковано на сайті територіального інспекторату прикордонної поліції Сігету-Мармацією.
За даними румунської сторони, інцидент стався 8 березня близько 10:30 в районі населеного пункту Фрецеуцій Векь (Frătăuții Vechi) в повіті Сучава. Після сигналу на місце прибули співробітники поліції та прикордонники, які встановили особу чоловіка за біометричним паспортом України. Румунська влада також виявила сам літальний апарат у саду за одним із будинків у селі.
Як йдеться в повідомленні Прикордонної поліції, чоловік попросив надати йому форму тимчасового захисту в Румунії на тлі війни в Україні. Одночасно українські прикордонні органи були повідомлені про те, що сталося, через контактний пункт Porubne.
Стосовно громадянина України відкрито кримінальне провадження за двома статтями – за незаконне перетинання державного кордону та за керування повітряним судном особою, яка не має необхідних сертифікаційних документів.
За даними UNHCR і уряду Румунії, в країні на кінець грудня 2025 року перебували 201 860 біженців з України.
Ціни на алюміній демонструють підвищену волатильність у понеділок: раніше в ході сесії котирування оновили максимум з квітня 2022 року, проте потім перейшли до зниження.
Вартість ф’ючерсів на алюміній на Лондонській біржі металів (LME) до 16:07 кв знизилася на 1,1%, до $3387 за тонну. В ході сесії котирування піднімалися на 2,8%, до $3544 вперше з квітня 2022 року.
За минулий тиждень алюміній подорожчав майже на 10%, зафіксувавши рекордне зростання за три роки, на побоюваннях перебоїв поставок з Близького Сходу, на який припадає близько 9% світового виробництва цього металу. Два алюмінієві заводи, в Катарі і Бахрейні, були змушені призупинити поставки через збройний конфлікт в регіоні.
«Тривала війна зашкодить поставкам алюмінію», – зазначила аналітик Shuohe Asset Management Co. Гао Інь. За її словами, споживачі нарощують запаси алюмінію на цей випадок.
Більш детальний огляд світового виробництва алюмінію – 1970–2024 дивіться у відео на YouTube-каналі Experts Club.
Атаки на дата-центри на Близькому Сході можуть прискорити перегляд глобальних стандартів захисту цифрової інфраструктури і відкрити для України можливість запропонувати світу власний досвід стійкості хмарних сервісів під час війни, вважає співзасновник і CBDO GigaCloud Антон Хвастунов. Про це він написав у блозі для агентства «Інтерфакс-Україна».
За оцінкою автора, після ударів по дата-центрах в регіоні вимоги до їх захисту можуть наблизитися до стандартів охорони військових об’єктів. Мова може йти про нерозголошення місця розташування, нові протоколи безпеки, додаткову сертифікацію і обов’язкове резервування даних між декількома майданчиками, щоб прямий удар по одному об’єкту не зупиняв сервіси повністю.
Хвастунов зазначає, що для України ця ситуація створює вікно можливостей, оскільки українські провайдери вже отримали практичний досвід роботи та захисту даних в умовах війни. Він підкреслює, що залежність від одного, навіть дуже великого, постачальника інфраструктури робить дані вразливими, а тому ринок буде рухатися в бік інтероперабельності та розподіленого зберігання критично важливої інформації.
У блозі також йдеться про те, що навесні 2025 року найбільші гравці українського хмарного ринку створили Український альянс цифрового суверенітету. За словами автора, в рамках цієї ініціативи учасники працюють над моделлю, за якої стійкість критичної цифрової інфраструктури забезпечується не одним провайдером, а декількома найбільшими гравцями ринку одночасно.
Автор вважає, що тема цифрового суверенітету буде посилюватися і в Європі, і в інших регіонах, а атаки на дата-центри можуть зробити захист даних одним з ключових напрямків нової технологічної політики. Повний текст блогу опублікований на сайті «Інтерфакс-Україна».
Джерело: блог Антона Хвастунова «Війна за датацентри почалася. Що це означає для світу і України» на сайті «Інтерфакс-Україна».
