Наявність «негативних» соціальних зв’язків в оточенні може бути пов’язана з прискоренням біологічного старіння, випливає з даних дослідження, на яке посилається Psychology Today.
У роботі, опублікованій в Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS), автори використовували епігенетичний «годинник» (оцінка віку за метилюванням ДНК) на основі зразків слини і даних про соціальні мережі більш ніж 2,3 тис. учасників зі штату Індіана. Згідно з анотацією, кожен додатковий «hassler» (людина, яка викликає стрес і створює складнощі) був статистично пов’язаний приблизно з 1,5% швидшим темпом старіння і приблизно з 9 місяцями «старше» за біологічним віком; також відзначалися зв’язки з маркерами запалення і мультиморбідністю.
Експерти підкреслюють, що подібні результати описують зв’язок, а не доводять причинно-наслідковий ефект: на біологічне старіння одночасно впливають стрес, спосіб життя і здоров’я. При цьому попередні дослідження також пов’язували хронічний стрес з маркерами клітинного старіння, включаючи зміни теломер.
Додаткові роботи показують, що негативні та позитивні соціальні переживання можуть бути пов’язані з прискоренням або уповільненням епігенетичного старіння.
Україна за останні роки помітно зміцнила присутність на ринку замороженої малини Німеччини, який разом з Польщею залишається ключовим напрямком збуту українських ягід і формує експортні тренди для галузі, повідомляє асоціація «Ягідництво України».
За даними асоціації, зростання української пропозиції раніше призводило до зниження середніх імпортних цін у Німеччині майже вдвічі.
Водночас у 2025 році через скорочення врожаїв в Україні, Польщі та Сербії на європейському ринку сформувався дефіцит, що підштовхнув ціни в Німеччині вгору – до рівнів 2022 року, зазначають в асоціації, підкреслюючи чутливість ринку до збоїв виробництва у трьох ключових постачальників, включаючи Україну.
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія продовжила режим тимчасового захисту для осіб з України до 4 березня 2027 року, випливає з рішення, опублікованого в «Službeni list Crne Gore» №27/26.
Міністерство внутрішніх справ Чорногорії закликало громадян України, у яких посвідка іноземця зі статусом тимчасового захисту діє до 4 березня 2026 року, звернутися до територіального підрозділу МВС за місцем проживання для обміну документа та продовження статусу. Для тих, хто подає заяву вперше після набрання рішенням чинності, тимчасовий захист також буде надаватися до 4 березня 2027 року.
За даними МВС Чорногорії, з початку застосування рішення про тимчасовий захист (з 14 березня 2022 року) по 2 березня 2026 року подано 15 820 заяв, з яких 14 893 схвалено.
Тимчасовий захист у Чорногорії дає право на законне перебування та доступ до базових прав, включаючи працевлаштування, медичну допомогу та освіту, відповідно до національного законодавства. Рішення прийнято з урахуванням продовження тимчасового захисту для осіб з України на рівні ЄС до 4 березня 2027 року.
https://t.me/relocationrs/2383
Королівський канадський монетний двір випустив нову колекційну монету із чистого золота у формі української писанки, присвячену традиціям українського народного мистецтва. Про це повідомляє Королівський канадський монетний двір.
“Ця вишукана писанка із чистого золота яскраво поєднує мистецтво та спадщину. Вона уособлює весняне святкування витонченості та гармонії”, – йдеться в описі монети.
Нова монета стала вже восьмою золотою “писанкою” у серії канадського монетного двору. Цього разу її дизайн прикрашений орнаментом із трояндою – символом краси та відродження.
Дизайн монети створили художник Стівен Розаті та канадець українського походження Дейв Мельничук, який є членом Українського музею Канади в Торонто.
Монета виготовлена з 58,5 грама чистого золота та має номінал 250 канадських доларів. Загалом викарбувано лише близько 350 таких монет, що робить їх колекційним предметом для нумізматів.
Випуск серії монет у формі писанки став своєрідною даниною українській культурній спадщині, яка широко представлена в Канаді, де проживає одна з найбільших українських діаспор у світі.
Як повідомлялося, банкноти номіналом 1, 2, 5 та 10 грн зразків 2003-2007 рр. з 2 березня 2026 року замінюються на відповідні обігові монети, вони уже не будуть засобами платежу (НБУ).
ПрАТ “Саливонківський цукровий завод” (с. Ковалівка Київської обл.) проведе додаткову емісію акцій на суму 67 млн грн у період з 13 квітня по 5 травня 2026 року, повідомило товариство у рішенні про емісію у базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з документом, затвердженим протоколом загальних зборів від 5 березня 2026 року, завод розмістить 268 млн штук простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн за ціною 1,49 грн за штуку. Вказану ціну розміщення (1,49 грн за акцію) було встановлено на основі звіту ТОВ “Консалтингова Компанія “Бі.Еф.Сі” станом на 19 січня 2026 року. Співвідношення суми додаткової емісії до поточного розміру статутного капіталу становить 629,1%.
Увесь обсяг залучених коштів у розмірі 67 млн грн підприємство планує спрямувати на поповнення обігових коштів, модернізацію виробничих потужностей, підвищення енергоефективності та закупівлю сировини. Залучення капіталу через емісію визначено найбільш оптимальним інструментом для стабільної роботи заводу в поточних умовах.
Учасником розміщення без здійснення публічної пропозиції визначено чинного мажоритарного акціонера — ПСП “Агрофірма “Світанок”, яке на дату прийняття рішення володіє 64,3785% акцій заводу. Ще 10,0059% статутного капіталу належить Анатолію Засусі. Акціонери прийняли рішення про невикористання переважного права на придбання акцій додаткової емісії.
Станом на 31 грудня 2025 року чисельність штатних працівників цукрозаводу становила 106 осіб. Основними ризиками для діяльності емітент називає військову агресію РФ, коливання цін на енергоносії (природний газ та електроенергію), а також можливі перебої в енергопостачанні, що несуть загрозу псування сировини під час безперервного циклу переробки буряка.
ПрАТ “Саливонківський цукровий завод” засновано у жовтні 1996 року. Спеціалізується на виробництві цукру, вирощуванні зернових, бобових та олійних культур, а також овочів і коренеплодів. Додаткові напрями діяльності включають виробництво електроенергії та готових кормів для тварин.
Потужність переробки цукрових буряків на заводі становить 6,5–7 тис. тонн/доба, що дає можливість за сезон переробляти понад 500 тис. тонн сировини. В середньому за сезон завод виробляє 60–85 тис. тонн цукру. За підсумками 2024-2025 маркетингового року він входив до топ-10 найпотужніших цукрових заводів України.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, у 2024 році ПрАТ “Саливонківський цукровий завод” отримало чистого прибутку 6,34 млн грн при доході 537,81 млн грн (скорочення на 47,1% проти 2023 року). Боргові зобов’язання становили 85,74 млн грн, активи оцінювалися у 1,09 млрд грн. Прогнозувалося, що 2025 року завод отримає дохід у розмірі 961,67 млн грн, що на 78,8% більше за показник 2024.
Бенефіціаром підприємства є Андрій Засуха. Серед акціонерів із великими частками — ПСП “Агрофірма “Світанок” (64,0029%) та Анатолій Засуха (10,0059%), який очолював Київську облдержадміністрацію у 1996–2005 рр.
Родина Засух через агрофірму “Світанок” контролює низку сільськогосподарських активів у Київській та Житомирській областях.
Статутний капітал ПрАТ “Саливонківський цукровий завод” до ухвалення рішення про додаткову емісію становить 10,649 млн грн.
Як свідчать результати опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group і аналітичним центром Experts Club на початку лютого, 52,3% респондентів заявили, що ціни на ліки, які вони купують постійно, значно зросли, 43,9% – трохи зросли, 3,6% – не змінилися, 0,2% – знизилися.
«Практично повсюдне відчуття подорожчання – фактор, який безпосередньо впливає на прихильність до лікування», – сказав засновник Experts Club Максим Уракін.
«Зростання цін підштовхує частину пацієнтів до відстрочки покупок і самолікування, що підвищує ризики ускладнень», – зазначив CEO і співзасновник Active Group Олександр Позній.
Дослідження було проведено на онлайн-панелі SunFlowerSociology за репрезентативною вибіркою 11-12 лютого 2026 року. В опитуванні взяли участь 1000 респондентів за репрезентативною вибіркою у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій.
