Чверть українських школярів песимістично дивляться на майбутнє України і хочуть виїхати за кордон. Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічним агентством Vox Populi на замовлення благодійного фонду savED у рамках проекту “Надання освітніх послуг в умовах війни в Україні” за підтримки Програми “U-LEAD з Європою”.
“На запитання про те, як вони загалом налаштовані на майбутнє України, найнижчий оптимізм простежується саме серед учнівства. Чверть учнів та учениць (24%) мають песимістичні погляди, ще 25% – ані оптимістичні, ані песимістичні, а серед 52% оптимістично налаштованих учнів 31% – скоріше оптимістично дивляться на майбутнє держави”, – вказується у звіті за підсумками дослідження.
При цьому серед учнів 53% хочуть після школи залишатися в Україні (хоча з них 23% хочуть жити в іншому населеному пункті, ніж де мешкають зараз). Чверть опитаних учнів (26%) хочуть переїхати жити за кордон.
Продовження навчання – бажаний сценарій для 77% учнівства. Зокрема, 35% учнів хотіли б вступити до провідного університету України, 25% – до іншого університету чи технікуму/коледжу України, 18% – вступити за кордон. Останніх більше серед міського учнівства – 22% проти 9% у селах. І лише 6% планують одразу піти працювати, 4% – на військову службу, взяти “gap year” – 7%.
Дослідження проводилося у два етапи: репрезентативне загальнонаціональне опитування та вивчення практичних кейсів громад з налагодження доступу до освіти в громадах, розташованих відносно близько до лінії фронту. У репрезентативному дослідженні взяли участь учні та учениці (віком 14+), батьки, педагоги та освітяни, представники та представниці адміністрацій закладів освіти та органів місцевого самоврядування, які компетентні відповісти на запитання щодо стану освіти в громаді. Загалом було опитано 1397 учнів та учениць, 1288 батьків, 1141 педагог, 146 представників шкільних адміністрацій, 64 представники та представниці органів місцевого самоврядування в усіх областях України.
У межах вивчення кейсів (практик) організації доступу до освіти дітей у громадах дослідники та дослідниці обрали 15 громад із Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Миколаївської, Сумської, Харківської та Чернігівської області. У кожній громаді було проведено по 7-9 глибинних інтерв’ю з місцевою владою, батьками та учнями, а також з педагогами та освітянами. Усі громади, досвід яких вивчався під час дослідження, мали або мають руйнування освітньої інфраструктури, зазнали або зазнають систематичних обстрілів.
Міністерство оборони України внесло зміни до наказу №440 “Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України”, згідно з якими відтепер військові частини зможуть вести облікові регістри та допоміжні документи лише в електронній формі, повідомляє прес-служба відомства.
“У середньому командир роти зараз витрачає 50-80% свого робочого часу на бюрократію. Облік майна є одним із найоб’ємніших бюрократичних процесів. Наказ створює можливості для автоматизації”, – цитує пресслужба заступника міністра оборони з цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Катерину Чорногоренко.
У Міністерстві наголошують, що для ведення облікових регістрів та допоміжних документів (журналів по майну) лише в електронній формі, військові частини мають використовувати програмне забезпечення, яке прийняте в експлуатацію Міноборони та допущене до дослідної експлуатації.
“Для переходу на такі програми командирам або начальникам військових частин, які ведуть власне військове господарство, потрібно видати наказ про їхнє використання”, – сказано в повідомленні.
У разі переходу залишається тільки електронний облік, вести паперові журнали і дублювати інформацію заборонено.
Перед пунктом пропуску “Шегині-Медика” завершилася акція протесту, рух вантажівок відновлено, повідомляє Державна прикордонна служба України.
“За отриманою від Прикордонної варти Республіки Польща інформацією, сьогодні об 11:30 завершилася акція протесту перед пунктом пропуску “Шегині-Медика”. На в’їзд в Україну очікують 220 вантажівок. Оформлення та пропуск транспортних засобів в обох напрямках здійснюється у звичайному режимі”, – повідомляють у Держприкордонслужбі.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив ТОВ “Ковальська Сировина” з групи “Ковальська” придбати частку в ТОВ “Вінтер Карго” (Київ).
Згідно з рішенням комітету від 8 лютого, “Ковальська Сировина” отримала дозвіл на придбання частки, що забезпечує перевищення 50% голосів у вищому органі управління “Вінтер Карго”.
За даними Opendatabot, “Вінтер Карго” займається вантажоперевезеннями автомобільним і річковим транспортом. Її власником значиться АТ “ЗНВКІФ “Скайфол”, кінцеві бенефіціари – зареєстровані на Кіпрі Ганна і Каріна Злочевські (доньки екс-міністра екології та природних ресурсів України Миколи Злочевського – ІФ-У).
Як повідомлялося, 2023 року група “Ковальська” придбала компанії та обладнання для видобутку річкового піску в Київській і Чернігівській областях. У планах компанії видобуток до 1 млн тонн річкового піску на рік.
Промислово-будівельна група “Ковальська” працює на будівельному ринку України з 1956 року. Об’єднує понад 20 підприємств у сфері видобутку сировини, виробництва продукції та будівництва. Продукція представлена брендами “Бетон від Ковальської”, “Авеню”, Siltek. Підприємства “Ковальської” працюють у Київській, Житомирській, Львівській та Чернігівській областях. Завод із виробництва газобетону в Херсонській області не працює з початку окупації. До групи також входить “Ковальська Нерухомість”, яка займається будівництвом житлових об’єктів у Києві. В її портфелі – понад 20 завершених житлових проєктів.
7-8 лютого у столиці України відбувся перший Київський міжнародний форум з кібербезпеки 2024: «Стійкість під час кібервійни».
Цього разу навколо теми безпеки у кіберпросторі об’єдналися представники держави та бізнесу, кіберкомʼюніті, технологічні компанії та провідні експерти галузі.
Відкривав Форум Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов. Під час своєї промови він зазначив, що цифровізований світ потребує серйозного кіберзахисту та наголосив на тому, що реалізація української цифрової політики має вагоме значення для національної стійкості України, особливо під час війни з російською федерацією, коли високий ступінь цифровізації країни допомагає долати виклики, пов’язані з агресією. Також Олексій Мячеславович анонсував подальший розвиток кібердипломатії: «У нашій країні так само скоро з’явиться, я думаю, обов’язково така посада — кібердипломата, тому що це дуже-дуже важливий напрямок боротьби за світло в цьому світі».
Вітали гостей події під час офіційного відкриття: Михайло Федоров, Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — Міністр цифрової трансформації України, Антон Демьохін, Заступник Міністра закордонних справ України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, Катерина Черногоренко, Заступник Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, Майкл Дігнем, CEO CRDF Global.
“Всупереч війні, що триває в кіберпросторі та в реальному світі, ми повинні просувати дві ідеї. Перша — це стійкість, та тема форуму, яка зібрала нас тут разом. Стійкість відображає силу і гнучкість суспільства в умовах випробувань. Україна показала світові, що означає бути стійким у відповідь на кібератаки та під час збоїв у з’єднанні, і ми раді, що можемо вчитися у вас. Друга — цифрова солідарність. Загрози та випробування у кіберпросторі надають нам унікальні можливості та відчуття необхідності стояти пліч-о-пліч з партнерами та союзниками, будувати та зміцнювати зв’язки, діяти разом, бути об’єднаними з Україною.» — наголосив Натаніель Фік, посол США з особливих повноважень з питань кіберпростору, Державний департамент США.
Також зі сцени Київського міжнародного форуму з кібербезпеки виступили представники міжнародної кіберспільноти, серед яких: Йоганнек Белфорт, директор з питань безпеки та оборонної політики Європейської служби зовнішньої діяльності, Юхан Лепасар, директор Агентства ЄС з питань кібербезпеки (ENISA), Март Ноорма, керівник Об’єднаного центру передових технологій з кібероборони НАТО (CCDCOE), Джен Істерлі, директор Агентства США з питань кібербезпеки та захисту критичної інфраструктури (CISA).
Загалом за два дні Форуму відбулося 10 панельних дискусій і понад 35 доповідей експертів, які охоплювали широкий спектр тем, серед яких: роль кібербезпеки у сучасних війнах, досвід України у кібервійні, кібервійна і міжнародне право, кібердипломатія, посилення стійкості національної системи кібербезпеки через освіту, захищеність месенджерів, роль розвідки кіберзагроз, кібербезпека регіонів та інші.
У рамках KICRF відбулися дводенні змагання з кібербезпеки Capture the Flag. Участь взяла 21 команда, загальна кількість учасників — 121 фахівець із державного і приватного секторів. За сценарієм змагань кожна команда мала виконати 6 складних завдань, які імітували реальні атаки на українську інфраструктуру. Наприкінці другого дня організатори та судді визначили трьох переможців (1 місце: команда # dotxyz, 2 місце: команда Pspatron, 3 місце: команда Gos), які отримали сертифікати на онлайн-курси підвищення кваліфікації та кубки переможців.
Під час події також відбулася зустріч представників Агентства ЄС з питань кібербезпеки (ENISA) та Національного координаційного центру з кібербезпеки (НКЦК) і Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (ДССЗЗІ). За результатами консультацій було погоджено робочий план взаємодії на найближчих два роки. Документ містить понад 20 конкретних кроків, направлених на підтримку України на шляху до членства в ЄС, гармонізацію законодавства у сфері кібербезпеки, обмін експертами тощо.
У рамках Міжнародного Форуму з кібербезпеки у Києві зібралися і представники Талліннського механізму. Вони виступили зі спільною заявою усіх держав-учасниць Талліннського механізму, який був створений 20 грудня 2023 року та підтриманий Україною, Канадою, Данією, Естонією, Францією, Німеччиною, Нідерландами, Польщею, Швецією, Великобританією та Сполученими Штатами. Механізм має на меті координувати зусилля сторін та сприяти розбудові спроможностей у сфері кібербезпеки. Усе задля того, щоб допомогти Україні захистити себе від російської агресії у кіберпросторі та задовольнити потреби у довгостроковій кіберстійкості.
“Оскільки очікується, що деструктивні російські кібероперації та кібернетична діяльність триватимуть і в найближчому майбутньому, партнери Талліннського механізму готові продовжувати свою підтримку стільки, скільки буде потрібно.” — йдеться у заяві.
Команда організаторів Форуму й надалі планує працювати над розбудовою проєкту та ставить за мету зробити цю подію потужним щорічним майданчиком для обговорення питань кіберстійкості.
Нагадаємо, що подію започатковано Національним координаційним центром кібербезпеки (НКЦК) при РНБО України і Фондом цивільних досліджень та розвитку США (CRDF Global). Форум відбувався за підтримки Державного департаменту США.
До організації Форуму долучилися Служба безпеки України, Міністерство оборони України, Міністерство цифрової трансформації України та Міністерство закордонних справ України.
Технологічні партнери: компанія Cyber Unit Technologies та ГО «Інститут дослідження кібервійни» (ICWR).
Партнери: Kóryos, Bakotech, Brave1, DC8044, CyberDiia, USF, Cyberlab.UA, UnderDefence, BugStream, Voda.ua.
Генеральні медіапартнери: MC.today та ITC.UA.
Інформаційні партнери: Ukraine Business News, АрміяInform і SPEKA.
Більше актуальної інформації про Київський міжнародний форум з кібербезпеки можна знайти на сайті cyberforumkyiv.org.
Останні новини та анонси у соціальних мережах:
Facebook
LinkedIn
PR та медіазапити:
press@cyberforumkyiv.com