Підвищення військового збору не знизить інвестиційну привабливість нерухомості і не стане чинником збільшення тінізації ринку, вважають опитані агентством «Інтерфакс-Україна» юристи.
«На мою думку, збільшення військового збору не сильно вплине на інвестиційну привабливість дійсно гарної нерухомості. Крім того, у більшості випадків на стадії інвестування нерухомість продають через інвестиційні фонди, і при первинному придбанні військовий збір не сплачують», – сказав агентству керівник практики податкового права юридичної фірми “Ілляшев та Партнери” Іван Маринюк.
Він уточнив, що обов’язок сплати військового збору в операціях з продажу нерухомості виникає залежно від наявності об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО). Деякі операції з житловою нерухомістю та землею за певних умов звільняються від обкладення ПДФО, тож і військовий збір не сплачуватиметься.
Водночас операції з продажу нежитлової нерухомості завжди підлягають оподаткуванню ПДФО та військовим збором незалежно від строку володіння та кількості здійснення продажів протягом календарного року.
Водночас, коментуючи можливі шляхи оптимізації податків під час операцій з нерухомістю, Маринюк зауважив, що найпоширенішим варіантом є заниження фактичної ціни продажу об’єкта нерухомості та проведення розрахунків поза договором, чергування операцій з продажу житлової нерухомості (якщо планують продаж двох та більше об’єктів протягом року) або операції з дарування.
На його думку, збільшення ставки військового збору не сильно вплине на ринок нерухомості і не буде істотно сприяти розвитку тіньових транзакцій.
«Зараз операції з нерухомістю більше регулюються з боку держави з метою їх оподаткування, є певні мінімуми вартості, які не можна зробити нижчими. Операції будуть здійснюватися в тому ж порядку, як і до підвищення військового збору», – сказав він.
Зі свого боку радник юрфірми Sayenko Kharenko Тимур Енхбаяр висловив думку, що ринок не може ігнорувати більш ніж триразове підвищення військового збору, проте це стосується не всього ринку нерухомості».
«Великі гравці, у яких бізнес добре структурований з корпоративного та податкового погляду, навряд чи відчують суттєві коливання. Грубо кажучи, ціна продажу житлової та комерційної нерухомості від забудовників або ціни угод у корпоративному сегменті не повинні були б реагувати на ці зміни», – сказав він.
Водночас Енхбаяр зазначив, що в окремих нішах, зокрема під час продажу фізичними особами інвестиційної нерухомості, це справді стане суттєвим фактором і призведе до збільшення ціни прямо пропорційно збільшенню розміру військового збору, однак таке збільшення може бути прямо враховане в ціні.
«Продавець може просто перекласти витрати на покупця, не уточнюючи їх розмір, і власне ціна об’єкта за таких обставин не зміниться», – пояснив він.
Юрист прогнозує, що після підвищення військового збору очевидно, що «на побутовому рівні стануть найпривабливішими об’єкти на вторинному ринку, які перебувають у власності понад три роки або є успадкованими».
«У такому разі військовий збір, як і ПДФО, взагалі не сплачуються. Також від його сплати звільняються власне військовослужбовці, тож їхні об’єкти також можуть отримати певну перевагу на ринку в очах потенційних покупців», – зазначає він.
Водночас, коментуючи можливі шляхи оптимізації оподаткування, Енхбаяр наголосив, що у сфері нерухомості давно існують механізми, які дають змогу абсолютно легально структурувати свої операції з корпоративного та податкового погляду.
«Наприклад, при внесенні нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ інвестор може в майбутньому продати частку в статутному капіталі такого товариства за вартістю внесеного нерухомого майна, що буде податково нейтральною операцією. Звісно, для продажу фізособою однієї квартири це дещо ускладнена модель. Проте звичайним фізособам законодавство дозволяє продавати раз на три роки нерухоме майно та успадковану нерухомість без податків. Це досить розумний ліміт. Все інше вже більше стосується діяльності, яка має дещо спекулятивний характер», – сказав він.
При цьому юрист зазначив, що насправді ефект від збільшення військового збору може бути досить позитивним.
«Інвестор, який займається операціями з купівлі та продажу нерухомості на регулярній основі для отримання прибутку, має право підтвердити свої витрати на придбання об’єкту, і тоді податок сплачуватиметься тільки з різниці. У такому разі додаткове навантаження від збільшення військового збору в реальних грошах може становити, умовно, еквівалент кількох сотень доларів. Своєю чергою, це може підштовхнути інвесторів, які традиційно віддавали перевагу оптимізації із заниженням ціни придбання, вийти з тіні і проводити свої угоди повністю «в білу», щоб платити менше податків», – резюмував Енхбаяр.
Як повідомлялося, Верховна Рада 10 жовтня ухвалила в цілому законопроєкт №11416-д про внесення змін до Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування в період дії воєнного стану. Документ передбачає підвищення з 1 жовтня цього року військового збору з 1,5% до 5%, податку на прибуток банків до 50% за 2024 рік, збільшення низки інших податків і зборів.
ТОВ “Новус Україна” інвестувало в розвиток бізнесу 1 млрд 360 млн грн у 2023-2024 роках, повідомив заступник генерального директора з операційної діяльності NOVUS Олексій Панасенко в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Загалом NOVUS інвестував 1 млрд 360 млн грн у 2023-2024 роках у розширення мережі, власний логістичний центр, відновлення пошкоджених і відкриття 16 нових магазинів та програму енергоефективності. У 2025 році плануємо інвестувати в розвиток компанії, в різні формати, незважаючи на війну. Наша мета – забезпечити кожному клієнту доступ до якісних продуктів”, – повідомив він.
Він додав, що 2024 року вже відкрито 17 нових об’єктів, зокрема 14 із них формату біля дому Mi Market у столичному регіоні. Зокрема, 18 грудня відкрито Mi Market у ЖК “Республіка” площею 103,8 кв. м, на 20 грудня озвучено відкриття NOVUS у Києві на Петропавлівській, 12, до кінця року відкриття ще двох Mi Market.
“Формат Mi Market демонструє високу ефективність завдяки компактності та орієнтації на повсякденні потреби. Ми бачимо велику перспективу розвитку нових житлових районів і активно працюємо над стратегією експансії. Плануємо масштабувати цей формат у густонаселених районах, цього року відкриємо ще два, 2025-го – ще 50 нових Mi Market”, – повідомив Панасенко.
Він зазначив, що формат магазинів біля дому Mi Market передбачає площу від 50 до 400 кв. м. Інвестиції у відкриття такого магазину при ремонті, придбанні обладнання та інших операційних витратах становлять близько 5 млн грн.
Компанія також готує найближчим часом відкриття двох NOVUS. На вул.Петропавлівській 20 грудня площею 600 кв. м, на Софійській Борщагівці – у першій половині наступного року, площа понад 2 тис. кв. м.
“Обидва укомплектовані сучасним енергоефективним обладнанням для безперебійної роботи, продукцією власного виробництва”, – додав Панасенко.
Він додав, що на цьому етапі компанія не планує експансію в інші регіони.
“Наразі ми стратегічно зосереджені на розвитку в столичному регіоні та створенні максимально комфортних умов для покупців. Наша основна ставка зараз – це органічне зростання і відкриття нових магазинів у Києві та області. Детальні плани щодо експансії в інші регіони поки що відсутні. Водночас, ми відкриті до будь-яких пропозицій і готові розглядати нові регіони, якщо це буде економічно доцільно. Для нас важливо не просто увійти на новий ринок, а мати можливість розвиватися і будувати ефективний бізнес у цьому регіоні”, – повідомив Панасенко.
Розвитком мережі супермаркетів NOVUS займається компанія BT Invest (Литва), створена 2008 року колишніми акціонерами компанії “Сандора” Раймондасом Туменасом і нині покійним Ігорем Беззубом. Станом на кінець грудня в мережі 115 об’єктів (85 NOVUS, 28 магазинів біля дому Mi Market і два дискаунтери “Хапайка”).
За даними Opendatabot, на липень 2021 року власником “Новус Україна” з часткою 100% у статутному капіталі було ЗАТ “Консул Трейд Гаус” (Вільнюс, Литва). Кінцевими бенефіціарами вказано Марину Познякову, Агне Рузгіене, Раймондаса Туменаса.
Згідно з фінансовими результатами компанії, за підсумками 2023 року її виручка зросла на 47% – до 23,6 млрд грн, чистий збиток скоротився на 87% – до 310,7 млн грн.
АТ «Оператор газотранспортної системи “Запоріжгаз” 17 грудня оголосило про намір укласти з СК “Гардіан” (Київ) договір на страхування відповідальності суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб, у користуванні яких є об’єкти підвищеної небезпеки, за шкоду, яку може бути заподіяно внаслідок надзвичайних ситуацій. Як повідомляють у системі електронних закупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії становила 139 тис. грн за очікуваної вартості за умовами тендеру 600 тис. грн.
У тендері також брали участь СК «Ультра Альянс» із пропозицією 140 тис. грн, СГ «ТАС» – 177,4 тис. грн, «Експо Страхування» – 365,3 тис. грн.
СК «Гардіан» працює на страховому ринку з 2007 року. За даними НБУ входить до топ-15 ризикових страхових компаній України за зібраними преміями за підсумками дев’яти місяців 2024 року.
Входить до складу президії Ліги страхових організацій України. Із січня 2020-го набула статусу повного члена Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), має право реалізовувати поліси «Зелена картка».
ТОВ “Зелений парк” (Ізяслав Хмельницької обл.), що випускає папір для гофрування (флютинг) і тарний картон, у січні-листопаді поточного року наростило обсяг виробництва на 19,4% до того ж періоду 2023 року – до 514,6 млн грн.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна“, таким чином, за підсумками 11 місяців компанія ще трохи сповільнила темп приросту цього показника – за підсумками десяти місяців він становив 24%, дев’яти – 26,6%.
Випуск продукції в натуральному вираженні за січень-листопад збільшився на 3,8% – майже до 29 тис. тонн. При цьому в листопаді компанія скоротила випуск флютингу і тестлайнера на 36,4% до листопада-2023 і на 39% до жовтня поточного – до 1,9 тис. тонн.
ТОВ “Зелений парк” зареєстровано 2011 року, виробляє продукцію з макулатурної сировини, щорічно переробляючи до 72 тис. тонн макулатури.
Фабрика оснащена фінським обладнанням Valmet, що надає змогу випускати флютинг і тестлайнер щільністю від 70 до 200 г/кв. м шириною рулону до 2,8 м.
За даними проєкту Clarity Project, власником 100% ТОВ “Зелений парк” виступає зареєстрована на Кіпрі “Картон Мілл Лімітед”, а кінцевими бенефіціарами – співвласник корпорації “АТБ” Геннадій Буткевич і Володимир Шандра (ПІБ цілком збігається з ПІБ ексміністра промполітики (2005-2006 рр.) і ексміністра з питань надзвичайних ситуацій (2007-2010 рр.) – ІФ-У).
Компанія завершила 2023 рік зі збитком 78,2 млн грн (на 56% більше, ніж роком раніше) за падіння виручки на 6,8% до 498,6 млн грн.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, від початку повномасштабного вторгнення інвестував понад 410 млн грн у модернізацію своїх тваринницьких підприємств, повідомила його пресслужба на фейсбуці.
“Тваринництво під час війни стало опорою для гарантування продовольчої безпеки населення та економічної стійкості бізнесу. Зокрема, і за рахунок молока, яке переробляється і реалізується в Україні, нам вдалося компенсувати зниження обсягів експорту продукції через блокаду РФ морських портів на початку повномасштабного вторгнення”, – пояснив директор департаменту тваринництва “Астарти” Ярослав Кушнір, слова якого наведено в повідомленні.
При цьому уточнено, що агрохолдинг продовжить укрупнювати і реконструювати наявні потужності, будувати нові, а також працювати з селекцією і генетикою, що допоможе підвищити економічну ефективність сегмента, продуктивність стада і оптимізувати процеси утримання поголів’я.
Кушнір зазначив, що “Астарта” є найбільшим виробником промислового молока в Україні з річним виробництвом 115 тис. тонн. Поголів’я ВРХ налічує понад 28 тис. голів.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
Загальна площа житлових будинків, на які видано дозволи на виконання будівельних робіт (нове будівництво), за підсумками січня-вересня 2024 року скоротилася на 6,6% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 2 млн 962,3 тис. кв. м, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у січні-вересні 2024 року загальна площа нового будівництва багатоквартирних будинків знизилася на 8,3% до минулого року – до 2,8 млн кв. м. Кількість заявлених на старті будівництва квартир у багатоквартирних будинках зменшилася на 12,2% і становила 30,9 тис.
Згідно з Держстатом, найбільше нового житла за дев’ять місяців заявлено у Львівській області: загальна площа нового будівництва житла становила 499 тис. кв. м (7 тис. квартир).
Істотні обсяги нового житла також задекларовано в Київській області – 494,8 тис. кв. м (11,9 тис. квартир), а також в Івано-Франківській – 317,8 тис. кв. м (5,3 тис. квартир), Закарпатській – 292 тис. кв. м (5,3 тис. квартир), Закарпатській – 292 тис. кв. м (5,3 тис. квартир). квартир), Закарпатській – 292,3 тис. кв. м (3,8 тис. квартир), Вінницькій – 236,3 тис. кв. м (4,1 тис. квартир), Хмельницькій – 141,6 тис. кв. м (2,3 тис. квартир) і Волинській областях – 140,7 тис. кв. м (3 тис.).
У Києві в січні-вересні 2024 року загальна площа нового будівництва житла становила 330,3 тис. кв. м (2,9 тис. квартир).
Держстат нагадує, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих РФ територій і частини територій, на яких тривають (велися) бойові дії.
Як повідомлялося, загальна площа нового будівництва житла у 2023 році скоротилася на 37% – до 4,2 млн кв. м, тоді як у 2022 році становила 6,67 млн кв. м, 2021 року – 12,7 млн кв. м.
