Столична служба зайнятості разом з роботодавцями продовжує працювати над створенням інклюзивного безбар’єрного середовища, зокрема, для людей з інвалідністю. Через загрози, що виникають внаслідок російської агресії, дане питання стає дедалі більш актуальним.
Роботодавцям, які приймають на роботу людей з інвалідністю та облаштовують з урахуванням їхніх потреб робочі місця, держава відшкодовує фактичні витрати. З початку 2024 року роботодавці столиці отримали майже 3,8 млн грн компенсації за працевлаштування і облаштування робочих місць для людей з інвалідністю.
Така норма діє в законодавстві з серпня минулого року, коли набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 р., № 893 «Деякі питання надання роботодавцям компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю».
Основною метою урядової ініціативи є створення інклюзивного середовища та стимулювання роботодавців до працевлаштування людей з інвалідністю, що сприяє їх соціалізації та поверненню до активної трудової діяльності.
Наразі роботодавцю, який прийняв на роботу людину з інвалідністю та обладнав під її потреби робоче місце, держава надає можливість компенсувати витрати у розмірі:
§ до 106,5 тис. грн – за працівника з першою групою інвалідності;
§ до 71 тис. грн – з другою групу інвалідності.
Отримати компенсацію швидко і просто. Заяву на отримання компенсації разом з підтверджуючими документами можна подати протягом 90 днів з моменту працевлаштування таких осіб через портал Дія або звернувшись до структурних підрозділів Київського міського центру зайнятості із заявою в електронному чи в паперовому вигляді.
Компенсація надається за вже придбані допоміжні засоби, до яких належать:
– спеціалізовані меблі;
– транспортери для піднімання сходами з електроприводами;
-допоміжні засоби для позиціонування курсора та тактильних комп’ютерних дисплеїв;
– брайлівські клавіатури та портативні пристрої;
– підйомні платформи для робочих місць;
– допоміжні засоби для відтворення звуку та ін.
Повний їх перелік наведено в додатку 1 до постанови КМУ від 22 серпня 2023 р., № 893.
Люди з інвалідністю – рівноправні члени суспільства, наділені всіма правами, зокрема і правом на працю. Служба зайнятості робить все можливе, щоб допомогти його реалізувати.
компенсації, люди з інвалідністю, робочі місця, столичні роботодавці
Динаміка імпорту товарів товарів у січні-квітні 2024 року за найважливішими позиціями
Джерело: Open4Business.com.ua
Експорт окремої продукції АПК, млн тонн
Джерело: Open4Business.com.ua
Українець Олександр Хижняк завоював звання олімпійського чемпіона у фіналі змагань з боксу у ваговій категорії до 80 кг на Олімпійських іграх-2024 у Парижі.
У фіналі Хижняк роздільним рішенням суддів переміг Нурбека Оралбая, що представляє Казахстан.
Керуюча компанія “Астробілд”, кінцевим бенефіціаром якої є підприємець Василь Хмельницький, консолідувала під управлінням промислові активи двох індустріальних парків – “Біла Церква” та “Біла Церква 2” – проєктів холдингової компанії UFuture Хмельницького.
Згідно з пресрелізом ІП “Біла Церква” в середу, процес консолідації завершено підписанням договору ініціатора створення ІП “Біла Церква 2” з керуючою компанією “Астробілд”, яка на початку поточного року стала керуючою компанією ІП “Біла Церква”.
“Ця компанія – професійний девелопер, виконує будівельні та сервісні роботи на території ІП і суміжних ділянках, які належать ініціатору створення ІП, активно допомагає в залученні резидентів, тому логічно, що перелік напрямів співпраці було розширено”, – пояснили агентству “Інтерфакс-Україна” укладення договорів із новою керуючою компанією.
За словами директора ІП “Біла Церква” Андрія Ропицького, які наведені в пресрелізі, метою консолідації є створення ефективнішого механізму управління портфелем активів ІП “Біла Церква” і “Біла Церква 2”, централізація деяких сервісних та управлінських функцій.
За інформацією у пресрелізі, зокрема, повний розвиток ІП “Біла Церква 2” має створити понад 1100 нових робочих місць, з річним фондом оплати праці понад 400 млн грн.
Загальна сума інвестицій у його повний розвиток і функціонування складе близько $154,9 млн.
“У перерахунку на 1 га території ІП це від $4,5 млн до $6,6 млн залежно від етапу розвитку парку. При виконанні всіх робіт, запланованих бізнес-планом, ІП генеруватиме для Білоцерківської громади до 30 млн грн податків і зборів на рік”, – наголошується в повідомленні.
Пресслужба зазначає, що для досягнення цього показника у 2024 році залучено першого резидента та розпочато роботи з облаштування території промислової ділянки під нове будівництво.
“На території ІП планується побудувати виробничо-складське приміщення”, – уточнили агентству у пресслужбі, зазначивши, що з огляду на те, що територія Київської області періодично потрапляє під ворожі атаки балістики або дронів, інформація про плани будівництва розголошується тільки за згодою резидентів.
Своєю чергою бізнес-план ІП “Біла Церква”, де вільними під оренду або продаж залишаються лише 33% площі земельних ділянок (12 га), не зазнав суттєвих змін.
На освоєній території парку збудовано 41 кв. м виробничих і складських приміщень та залучено 14 резидентів, серед яких компанії Unilever, InTiCa Systems, Pripravka, а також компанії, які стали резидентами до повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну, – логістичне бюро “Нової пошти”, комплекс зберігання зернових “Волиця-Агро”, завод електрофурнітури Plank Electrotechnic, виробник висотних драбин Virastar.
У розвиток ІП “Біла Церква” інвестовано близько $50 млн, а його концепцією передбачено будівництво додаткових 52 тис. кв. м промислових будівель і залучення ще $47,5 млн інвестицій.
У прес-службі агентству зазначили, що інформацію про всіх резидентів парку не розголошують з метою безпеки.
ІП “Біла Церква” і “Біла Церква 2” занесено до Реєстру індустріальних (промислових) промислових парків 2018 року. Вони пропонують землі промислового призначення з усією інженерно-транспортною інфраструктурою, а також виробничо-складські будівлі та логістичні комплекси для оренди або купівлі.
ТОВ “Астробілд” з моменту створення 2019 року освоїла понад 10 га промислової ділянки та ввела в експлуатацію понад 12 тис. кв.м. виробничо-складських площ.
Засновниками компанії, за даними проєкту Clarity Project, є два закритих венчурних корпоративних інвестфонди – “Навіс” і “Юфьюче Венчерз”, а кінцевим бенефіціаром – Василь Хмельницький.
Асоціація “Страховий бізнес” (АСБ) виступає проти збільшення податку на дохід, що закладено в законопроєкт №11416 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування в період дії воєнного стану”. На думку АСБ, яку її представники оприлюднили під час наради представників влади та бізнесу, законопроєкт створює умови для непропорційного тиску на сумлінний бізнес і працівників. При цьому новий вид податку з обороту передбачатиме ускладнення і без того непростого адміністрування податків і зборів, створюючи нові корупційні ризики.
Крім того, у законопроєкті відсутні заходи щодо боротьби з тіньовою економікою та заходи з підвищення ефективності роботи Державної податкової служби. Такі фактори призведуть до дискримінації сумлінного бізнесу та сприятимуть зростанню тіньової економіки, наголошується в повідомленні на сайті Асоціації.
Крім того, розробники законопроєкту не враховують негативні наслідки його ухвалення, які полягатимуть у зменшенні ділової активності, що призведе до зниження загальної оподатковуваної бази оподаткування, збільшення ризиків тінізації економіки та запровадження різноманітних схем з податкової оптимізації, що автоматично підвищують ризики корупції, вважають в АСБ.
Генеральний директор Асоціації “Страховий бізнес” В’ячеслав Черняховський, виступаючи на нараді, зазначив, що страховий ринок уже несе тягар подвійного оподаткування: 3% валових страхових платежів і 18% податку на прибуток на загальних підставах.
“Наша Асоціація провела дослідження на базі даних звітності страховиків за 2023 рік, оприлюдненої Національним банком України. Ми на цифрах довели, що 3% податку з доходів означають понад 35% на прибуток. Особливо негативний вплив це матиме на ті лайфові страхові компанії, які займаються накопичувальним страхуванням життя”, – попередив Черняховський.
За його словами, якщо це екстраполювати на економіку загалом, введення додатково 1% податку на доходи у вигляді військового збору відповідає збільшенню на 12 відсоткових пунктів податку на прибуток підприємств на загальній системі оподаткування, що відповідатиме загальній ставці понад 30%.
Український бізнес закликає уряд і народних депутатів врахувати пропозиції бізнес-спільноти, провести фахове обговорення альтернатив наповнення бюджету та можливого скорочення видатків і спільно напрацювати рішення щодо джерел надходжень до бюджету, наголошується в повідомленні.
