До початку наступного опалювального сезону до 1 листопада цього року Україні потрібно імпортувати 4,5-4,6 млрд куб. м природного газу.
Про це повідомив член правління і комерційний директор групи “Нафтогаз” Дмитро Абрамович на засіданні комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Верховної Ради у середу.
“Нафтогаз” вже контрактує на квітень, травень і подальші місяці, ми не зупиняємося, розуміючи що на 1 листопада поточного року, якщо ми хочемо вийти на показники балансу, співставні з минулорічними, потрібно 4,5-4,6 млрд куб. м газу”, – сказав він.
За словами комерційного директора, “Нафтогаз” вже імпортував у лютому-березні цього року майже 800 млн куб. м газу.
“Це технологічний імпорт, тому що він не можна сказати, щоб був для кінцевого споживання, – комерційно споживається інший ресурс, – але для балансування системи і щодобового відбору цей ресурс був необхідний”, – пояснив Абрамович.
За даними компанії, українські споживачі протягом опалювального періоду у листопаді – березні 2024-25 років спожили 14,86 млрд куб. м при балансовому плані Міністерства енергетики України 14,73 млрд куб. м. При цьому рівень споживання на 680 млн куб. м або на 5% виявився вищим, ніж за аналогічний період 2023-24 рр.
Як зазначив комерційний директор, протягом останнього опалювального періоду Україна також втратила 700 млн куб. м видобутку власного газу внаслідок російських обстрілів.
“Ми недоотримали майже 700 млн куб. м газу за опалювальний період зі зрозумілих причин. До 1 лютого ми йшли у видобутку краще, ніж планували згідно з балансом країни, але сталися обстріли і ми втратили дуже велику частину видобутку”, – сказав він.
Також, за словами Абрамовича, Україна за результатами поточного опалювального періоду планово вийде на запаси в підземних сховищах газу (ПСГ) на 500 млн куб. м менше, ніж це планувалося у балансі.
Водночас споживання газу в 2025 р. у країні буде співставне з минулорічним і складе 20,6 – 20,8 млрд куб. м
“Ми бачимо це по тренду, по поточній динаміці споживання, тому основне завдання працювати над енергозбереженням і над відновленням видобутку і продовжувати імпорт”, – резюмував комерційний директор.
Як повідомлялося з посиланням на прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) у середу затвердив позику для НАК “Нафтогаз України” на закупівлю природного газу на два наступні опалювальні сезони на суму до EUR270 млн. Додатково через ЄБРР буде направлено ще близько EUR140 млн грантів від уряду Норвегії
За словами Шмигаля, цей ресурс допоможе Україні накопичити запаси газу в ПСГ для проходження наступного опалювального сезону.
Обсяг вантажних перевезень у січні-грудні 2024 року зріс на 7,8% проти аналогічного періодум 2023 року – до 354 млн тонн.
Такі попередні дані повідомила Державна служба статистики (Держстат). За її даними, вантажообіг за рік зріс на 13% – до 184581 млн тонна/км.
Крім того, кількість перевезених пасажирів у 2024 році збільшилася на 6,8% – до 2,176 млрд.
Пасажирообіг зріс на 10% – до 43385 млн млн пассажирських кілометрів.
Дані наведено без урахування тимчасово окупованих російською федерацією територій та частини територій, де ведуться (велись) бойові дії.
Андрій Озейчук, директор інженерно-будівельної компанії Rauta, голова ради директорів Асоціації «Український Центр Сталевого Будівництва»
Що передбачає Регламент 305?
З 1 січня 2023 року в Україні набув чинності закон «Про надання будівельної продукції на ринку», який імплементує норми Регламенту ЄС 305/2011 і суттєво змінює вимоги до безпеки та якості будівельних матеріалів. До 1 січня 2026 року всі українські виробники мають повністю адаптуватися до вимог нового закону.
Постанова Кабінету Міністрів № 426 поширює дію закону на майже всю будівельну продукцію – від кріпильних елементів до димарів.
Нова система декларування в Україні
Головна відмінність нового регламенту від попереднього, який діяв з 2006 року, полягає у посиланні на європейські норми виробництва будматеріалів. Відтепер українські виробники мають декларувати відповідність продукції європейським стандартам та нести повну відповідальність за її якість.
Раніше якість продукції підтверджувалася сертифікатами за українськими стандартами або технічними умовами (ТУ), які давали змогу випускати продукцію низької якості. Виробникам було достатньо зареєструвати власні ТУ або отримати сертифікат акредитованої організації, знімаючи з себе значну частину відповідальності за характеристики матеріалів.
З прийняттям нового закону виробники зобов’язані оформлювати декларації відповідності на основі вимог гармонізованих європейських норм. Вони також повинні забезпечувати постійний контроль якості на виробництві та брати на себе повну відповідальність за задекларовані характеристики.
Переваги впровадження Регламенту 305
· Покращення якості будматеріалів. Нові вимоги зобов’язують виробників дотримуватися європейських стандартів, що гарантує вищий рівень якості та безпеки продукції.
· Захист прав споживачів. Впровадження єдиної системи контролю якості та механізму відповідальності забезпечить покупцям чіткі критерії вибору та інструменти впливу на недоброчесних виробників.
· Вихід на ринок ЄС. Завдяки уніфікованій системі сертифікації українські компанії зможуть експортувати свою продукцію в Європу без додаткових процедур випробувань і підтвердження відповідності.
· Прозорість ринку будматеріалів. Декларації відповідності мають реєструватися в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, що сприятиме відкритості та довірі між виробниками, споживачами і державними органами.
Ризики впровадження Регламенту 305
· Посилення конкуренції. Європейські виробники отримують можливість вільного виходу на український ринок без додаткової сертифікації, що може створити тиск на національних виробників.
· Закриття частини підприємств. Компанії з застарілим обладнанням можуть не відповідати новим стандартам, що змусить їх інвестувати у модернізацію або припиняти діяльність. За експертними оцінками цей ризик стосуватиметься не більше 1% виробничих потужностей України і не матиме значного впливу на галузь.
Зміни у європейському законодавстві
27 листопада 2024 року Європейський Союз ухвалив новий Регламент №2024/3110, який замінює попередній Регламент №305/2011. Він набув чинності 7 січня 2025 року, передбачаючи перехідний період тривалістю 1 рік. Саме на Регламенті 305/2011 базувався український закон «Про надання будівельної продукції на ринку».
Основні зміни регламенту ЄС 2024 року:
· Підвищення екологічних вимог. Виробники зобов’язані оцінювати життєвий цикл будівельних матеріалів та їхній вуглецевий слід, що сприятиме повторному використанню та переробці ресурсів.
· Запровадження цифрових паспортів продукції. Український закон частково враховує цю норму, адже вимагає реєстрації декларацій в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.
· Спрощення вимог для малого та середнього бізнесу щодо надання будівельної продукції на ринку.
· Посилення ринкового нагляду. Контролюючі органи отримали більше повноважень щодо перевірки якості продукції, а також механізми для оперативного вилучення з ринку товарів, що не відповідають стандартам.
Висновок
Перехід українських виробників на роботу відповідного до вимог нового закону є важливим кроком у наближенні до ЄС. Нові правила стимулюватимуть бізнес вдосконалювати виробничі процеси та інвестувати в модернізацію, що підвищить якість продукції та розширить можливості для національних виробників на європейському ринку.
Компанія “ТК-Домашній текстиль” (ТК-ДТ), що входить до групи компаній “Текстиль-Контакт” (ТК Group), розпочала реалізацію нового проєкту, вартість якого загалом оцінюється, приблизно, у $400 тис. – виробництво у Чернігові різних видів синтепону, повідомив керуючий партнер “ТК-ДТ” Володимир Марценюк.
“Ми вже багато років думали, чи варто запустити ще одне виробництво. Це рішення було ухвалене наприкінці 2023 року. Ми підписали контракт з китайською компанією на постачання обладнання…. На початку цього року запустили обладнання у роботу, відпрацювали пробні зразки і вже фактично місяць виконуємо виробничі завдання”, – повідомив він в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, перевага китайського обладнання у першу чергу в його ціні, яка втричі нижча за ціну європейських виробників, хоча і має менший термін служби.
“Загалом на проєкт вже витрачено $350 тис., але я думаю, що коли ми закінчимо, його вартість становитиме $400 тис. – чималі гроші для будь-якого середнього бізнесу”, – сказав Марценюк, додавши, що для реалізації проєкту довелось залучати партнерів.
За його словами, рішення розпочати виробництво наповнювачів продиктовано, зокрема, і тим, що у собівартості як верхньому одягу, так і у домашньому текстилі наповнювачі займають 20-25%.
“Оскільки ми один з найбільших виробників домашнього текстилю в Україні, то щорічно витрачали величезні гроші на закупівлю цих наповнювачів”, – пояснює Марценюк.
Крім того, доставка продукції від виробників наповнювачів складає до 10% у собівартості.
За його словами, сьогодні на ринку таких наповнювачів присутні тільки українські виробники, і їх багато.
Керуючий партнер “ТК-ДТ” зазначив, що нове виробництво може виробляти наповнювачі шириною 2,6 м, виробнича потужність 300 кг/год.
“Можемо виробляти класичний синтепон, силіконізований (синтепон, оброблений силіконом, що робить його мʼяким, пухнастішим і еластичним), шерстепон – суміш натуральних вовняних та синтетичних волокон, яку часто використовують як наповнювач подушок, ковдр та курток; бавовнопон”, – зазначив він.
Марценюк уточнив, що на даний час ринок наповнювачів з нетканих матеріалів має дуже великий обсяг.
“Навряд чи ми зможемо оцінити частку, яку плануємо зайняти. Гадаю, що у нас, можливо, одне виробництво із 50 в Україні. Розумію, що настільки ж серйозних великих виробництв може бути 10 – не більше, але є ще середні, дрібні виробництва – тобто їх достатньо”, – каже він.
У переліку переваг наповнювачів компанії він, у перше чергу, назвав те, що компанія в якості сировини закуповує тільки первинне волокно з Китаю, тоді як більшість компаній переробляє вторинне волокно – вторинний поліефір, який виготовляють з PET-пляшки (так званий рециклінг).
Наразі за рахунок нового виробництва планується 50% продукції використовувати для власних потреб, 50% – продавати на ринку.
“ТК-Домашній текстиль” – лідер із виробництва тканин, домашнього текстилю, дитячого асортименту в Україні. У портфелі активів – одна з небагатьох в Україні оздоблювальна фабрика із випуску бавовняних тканин у Чернігові “ТК-ДТ Чернігів”. Також серед її активів – швейні фабрики у Києві, Тернополі, Чернігові та в Одесі; взуттєва в Чигирині; в’язальне виробництво.
TK Group заснована 1995 року. Наразі представляє холдинг, що об’єднує весь спектр послуг текстильної промисловості – від сировини і ниток до готових рішень для клієнтів B2B, B2G, B2C.
На тлі високих цін на кукурудзу українські аграрії вже експортували близько 1,8-1,9 млн тонн і поки зберігають непогані темпи відвантаження, однак ситуація на глобальному ринку невдовзі може змінитися, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений в рамках Всеукраїнської аграрної ради.
“Сьогодні українська кукурудза має досить дорогий вигляд на світовому тлі. Наприклад, на ринок Іспанії ми пропонуємо кукурудзу за ціною $257-260 за тонну, тоді як аргентинська продукція надходить на $10-15 дешевше – на рівні $245-248. У результаті ключові споживачі в ЄС наразі не демонструють активного попиту. Крім того, у квітні очікується вихід нових партій аргентинського зерна, яке тиснутиме на ціни ще сильніше”, – пояснили аналітики.
Експерти звернули увагу, що за даними супутникового моніторингу, в Бразилії знижується рівень ґрунтової вологи у так званих “дрібних” штатах, на які припадає майже 45% виробництва кукурудзи. У разі подальшого погіршення погодних умов це може позначитися на врожайності й стати тригером для нового цінового зростання.
“Клімат у Бразилії має чітко виражену сезонність: спочатку йдуть рясні дощі, потім тривала спека без опадів. Якщо запаси вологи не накопичено достатньо, кукурудза не сформує потрібну вегетаційну масу. Станом на кінець березня спостерігається тенденція до зменшення вологи в ґрунті, і зона ризику поступово розширюється. Якщо це продовжиться, вже у травні можемо побачити новий виток зростання цін”, — прогнозують експерти.
При цьоиу вони зазначають, що з Туреччини надходять позитивні новини: країна знизила мито на імпорт кукурудзи та відкрила квоту. Саме попит з цього напрямку зараз підтримує ціни на українську кукурудзу. Проте, за оцінками експертів, квоти може вистачити на тиждень за умови активної торгівлі.
“Нинішня ціна кукурудзи на базисі СРТ-порт понад $230 за тонну – це фактично ціна під Туреччину. Тільки-но вона вичерпає квоту, ринок може просісти вже у квітні до рівня $215-220, що й відповідає сезонним моделям. На цьому тлі аграріям варто ретельно зважувати рішення про продаж”, – наголосили аналітики.
Таким чином, ситуація на ринку кукурудзи залишається подвійною: короткостроково можливе просідання цін, але середньостроково – за негативного сценарію в Бразилії – не виключено зростання у травні-червні.
“Українським виробникам варто уважно стежити за погодними умовами у Південній Америці та бути готовими до обох варіантів розвитку подій”, – закликали в Пуск.
Україна станом на 26 березня з початку 2024-2025 маркетингового року експортувала 32,214 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 3,032 млн тонн було відвантажено від початку поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно повідомлення, станом на 27 березня минулого року загальний показник відвантажень становив 34,199 млн тонн, у тому числі в березні – 4,529 млн тонн.
При цьому, з початку поточного сезону експортовано пшениці – 12,912 млн тонн (у 2023/24 МР – 13,504 млн тонн), ячменю – 2,196 млн тонн (1,957 млн тонн), жита – 10,8 тис. тонн (1 тис. тонн), кукурудзи – 16,621 млн тонн (18,447 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 26 березня оцінюється в 52,8 тис. тонн (у 2023/24 МР – 78,1 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 48,9 тис. тонн (74 тис. тонн).
