Українські фармацевтичні компанії-члени Асоціації «Виробники ліків України» (АВЛУ), до яких приєдналися інші провідні вітчизняні фармацевтичні підприємства, підписали декларацію про зниження цін на лікарські засоби.
Як повідомляє АПЛУ, згідно з декларацією, з 1 березня українські виробники знизять вартість своїх препаратів на 30%. Зменшення цін стосуватиметься 100 найбільш вживаних лікарських засобів.
Ініціатива реалізується на виконання рішення РНБО про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців.
В АПЛУ уточнюють, що зазначене рішення РНБО також передбачає ухвалення низки нормативно-правових актів, одним з яких є повноцінна імплементація в національне законодавство «винятку Болар», що вже давно діє в країнах ЄС.
За прогнозами АПЛУ, імплементація «винятку Болар» дасть змогу новим і доступним лікам швидше з’являтися на ринку, що сприятиме конкуренції та розширенню вибору для пацієнтів.
Разом з тим, в АПЛУ зазначають, що «зниження цін – це непросте рішення, особливо в умовах зростання курсу валют, подорожчання імпорту та логістики».
«Фармацевтичне виробництво критично залежить від зовнішніх ринків: понад 80% сировини для українських ліків закуповується за кордоном. Водночас інвестиції в дослідження та розробку нових препаратів сягають десятків мільйонів доларів щороку. Попри ці виклики, компанії розуміють свою соціальну відповідальність і готові зробити крок назустріч пацієнтам», – наголосив президент АВЛУ Петро Багрій.
Як повідомлялося, у середу вітчизняні виробники найпопулярніших лікарських засобів підписали декларацію про зниження на 30% цін на 100 найпопулярніших препаратів із 1 березня. Серед підписантів, зокрема, асоціація «Виробники ліків України» (АВЛУ) та фармкомпанії «Фармак», «Борщагівський хімфармзавод» (БХФЗ), «Дарниця», корпорація «Артеріум», Київський вітамінний завод, «Юрія-Фарм», «Інтерхім», «Кусум Фарм» і фармфарбріка «Віола».
До переліку 100 найпопулярніших ліків, які найчастіше купують українці, увійшло 20 позицій фармкомпанії «Дарниця», 17 – «Фармак», 22 – Київського вітамінного заводу, п’ять – «Кусум Фарм», шість – «Юрія-Фарм», вісім – «Артеріум», дві – «Віола», три – БХФЗ, 10 – «ІнтерХім».
Раніше уряд на виконання указу президента знизив граничні постачальницько-збутові надбавки на лікарські засоби з 10% до 8%, а також запровадив граничні торговельні (роздрібні) надбавки, що не перевищують 35%, які нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків.
Платоспроможні банки України за попередніми даними минулого року отримали 103,69 млрд грн чистого прибутку, це на 24,6% більше за показник 2023 року, такий результат зумовлений переважно зростанням кредитів високої якості та вкладень в ОВДП, повідомляється на сайті Національного банку України (НБУ) в середу ввечері.
“Дохідність кредитів у 2024 році стабілізувалася, однак їх обсяги продовжили зростати. За рік чистий гривневий кредитний портфель бізнесу зріс на 21%, населення – на майже 40%. Додатковий фактор збереження прибутковості банків за підсумками 2024 року – це зростання обсягу вкладень в ОВДП за рік на 35%”, – наводить дані центробанк.
Так, згідно зі статистикою НБУ, гривневий кредитний портфель бізнеса зріс до 385,39 млрд грн, а населення – до 221,36 млрд грн. У той же час вкладення у внутрішні боргові папери збільшились до 884,09 млрд грн (за всіма валютами).
“Водночас вартість фондування банків дещо знизилася через зниження ринкових депозитних ставок у першій половині 2024 року, тож банки зберегли достатньо високу чисту процентну маржу”, – підкреслив регулятор.
Чистий комісійний дохід банківської системи за рік зріс на 11,3%. Нацбанк зазначає, що у грудні 2024 року, вперше за час повномасштабної війни, його місячний обсяг досяг довоєнного рівня. Як свідчать дані статистики, станом на початок 2025 чистий комісійний дохід системи сягнув 56,97 млрд грн.
Висока якість кредитного портфеля зумовила низький рівень відрахувань у резерви під кредитні ризики. Таким чином, обсяг відрахувань за підсумками минулого року знизився майже вдвічі – до 9,55 млрд грн.
Відмічається, що незважаючи на подальше збільшення адміністративних витрат банків, їхня операційна ефективність залишається високою.
“За підсумками 2024 року лише дев’ять малих банків із 61 платоспроможного були збитковими із сукупним збитком 418 млн грн. Переважно – це установи з неефективними бізнес-моделями та низкою задавнених проблем”, – проінформував НБУ.
Банки сплатили 83,72 млрд грн податку на прибуток, у порівнянні з 76,64 млрд грн у 2023-му. Проте сказано, що остаточний обсяг сплачених податків буде зрозумілий лише за підсумками річного аудиту звітності банків.
“Попередні оцінки свідчать, що рентабельність капіталу в секторі за підсумками 2024 року становить близько 30%. Загалом банківська система залишається прибутковою та достатньо капіталізованою, зберігає спроможність кредитувати економіку”, – констатує регулятор.
Водночас у відомстві вказують, що друге поспіль ретроспективне оподаткування банків може позначитися на стані окремих фінансових установ. За інформацією центробанку, деякі з них ризикують порушити вимоги до достатності капіталу після остаточного розрахунку та відображення податку на прибуток у звітності.
“Збереження рентабельності та виконання програм капіталізації дасть змогу фінансовим установам відновити капітал. Проте невизначеність податкової політики і надалі може стримувати банки від активнішого нарощення операцій”, – резюмував НБУ.
Україна в січні 2025 року скоротила імпорт нікелю та нікелевих виробів на 66% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до $1,216 млн. У грудні 2024 року цей показник становив $3,058 млн. Експорт нікелю в січні 2025 року становив $33 тис., тоді як у грудні – $17 тис. У 2024 році Україна експортувала нікель на суму $532 тис.
Нікель застосовують для виробництва нержавіючої сталі, для нікелювання. Також нікель застосовують при виробництві акумуляторів, у порошковій металургії та в хімреактивах.
До бюджету громад у 2024 році надійшло майже 273 млн грн туристичного збору, що майже на 23% більше, ніж у 2023 році (222 млн 618 тис. грн) и на 53% більше ніж у 2022 році (178 млн 949 тис. грн), повідомили у пресслужбі Державного агентства розвитку туризму (ДАРТ).
До лідерів за сплатою туристичного збору увійшли місто Київ та п’ять областей.
Найбільше турзбору надійшло до бюджету столиці – 49 млн 182 тис. грн. У 2023 році ця сума склала 30 млн 378 тис. грн, у 2022 році – 31 млн 474 тис. грн.
Бюджет Львівської області поповнився на 47 млн 108 тис. грн. Це майже стільки, скільки надійшло до бюджету регіону у 2023 році – 46 млн 85 тис. грн. Ця сума на 14% більша ніж у 2022 році, коли до бюджету Львівщини надійшло 41 млн 430 тис. грн турзбору.
В Івано-Франківській області сума туристичного збору зросла на 84% у порівнянні з 2023 роком – до 33 млн 99 тис. грн, коли до бюджету регіону надійшло 17 млн 956 тис. грн. У 2023 році турзбір регіону склав 20 млн 408 тис. грн.
На Черкащині отримали 23 млн 532 тис. грн турзбору. У 2023 році сума була дещо меншою – 21 млн 574 тис. грн., у 2022 році на 87% менше – 12 млн 555 тис. грн.
Сума турзбору у Закарпатській області торік склала 23 млн 93 тис. грн. Вона майже така як і у 2023 році – 22 млн 161 тис. грн, і на 19% більша ніж у 2022 році – 19 млн 471 тис. грн.
Замикає список лідерів Дніпропетровська область, до бюджету якої надійшло 15 млн 960 тис. грн. У порівнянні з 2023 роком сума турзбору у регіоні зросла на 21% – 13 млн 219 тис. грн. У 2022 році турзбір регіону складав 9 млн 210 тис. грн.
Більш детальна інформація за посиланням: https://surl.li/ioulky
Українські підприємства в січні 2025 року скоротили імпорт міді та мідних виробів на 17,93% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до $13,815 млн. Водночас експорт міді за цей період збільшився на 31,7% – до $6,951 млн. У грудні 2024 року імпорт міді становив $13,487 млн, а експорт – $7,128 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
ПрАТ “Елакс” (Харків), один з провідних постачальників продукції та комплексних рішень у сфері автоматизації та електропостачання промпідприємств, виплатить акціонерам за результатами роботи у 2024 році 50 млн грн дивідендів з розрахунку 62,5 тис. грн на одну акцію (номіналом 1 грн).
Згідно із повідомленням компанії у системі розкриття інформації Нацкоміссїї з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР), таке рішенні прийняли загальні збори акціонерів 17 лютого.
Строк виплати дивідендів встановлено з 4 березня по 27 липня 2025 року, вони будуть виплачуватись частками по 10 млн грн.
Компанія не наводить розмір чистого прибутку у 2024 році (у січні-вересні-2024, за даними Clarity Project, він складав 39,34 млн грн, нерозподілений прибуток – 103 млн грн).
За даними НКЦПФР на третій квартал 2024 року, акціонерами компанії були Ірина та Дмитро Кольчик (відповідно 69,625% і 30,375% статутного капіталу).
Згідно з інформацією у річному звіті компанії, по результатах роботи у 2023 році дивіденди виплачувались у розмірі 50 тис. грн на акцію на загальну суму 40 млн грн. Компанія у 2023 році отримала 41,8 млн грн чистого прибутку (в 3,3 рази більше, ніж роком раніше) за зростання чистого доходу у 2,5 рази – до 338,6 млн грн.
Компанія “Елакс” надає комплексні послуги зі створення автоматизованих систем управління технологічними процесами (АСУ ТП) на базі обладнання провідних світових виробників, розробляє системи електропостачання та виконує електромонтажні та пусконалагоджувальні роботи.
У 2022 році частково релокувала виробництво у Рівне.
Серед замовників продукції та послуг – компанії “Метінвест”, МХП, Kernel, Lactalis, Nestle, Dyckerhoff, фармкомпанія “Здоров’я”.
За даними Clarity Project, у січні-вересні 2024 року компанія збільшила чистий дохід на 8% у порівнянні з тим же періодом 2023 року – до 201,2 млн грн за зростання чистого прибутку у 2,5 рази до 39,3 млн грн.
