Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Україна придбає унікальне екологічне судно для Дунаю: збиратиме нафту, сміття та гаситиме пожежі

Україна оголосила міжнародний тендер на закупівлю сучасного багатофункціонального судна для портів Дунаю, яке виконуватиме екологічні, аварійно-рятувальні та технічні завдання.

Згідно з повідомленням ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ), судно буде призначене для роботи у портах Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ, які нині є ключовими логістичними вузлами на півдні країни.

За технічним завданням, нове судно зможе: збирати нафтопродукти та сміття з поверхні води; гасити пожежі на суднах і портових об’єктах; виконувати функції буксира-кантувальника, допомагаючи у маневрах великим судам.

Проект реалізується в межах програми RELINC (Restoration of Essential Logistics Infrastructure and Network Connectivity) за підтримки Міжнародного банку реконструкції та розвитку (IBRD).

Експерти відзначають, що нове судно стане не лише технічним підсиленням портової інфраструктури, а й важливим елементом екологічної безпеки всього Дунаю.

Дунайські порти нині обробляють понад 40% усього українського експорту агропродукції та відіграють ключову роль у міжнародній логістиці, особливо після блокування чорноморських маршрутів.

Довжина Дунаю: приблизно 2 850 км, друга за довжиною річка Європи після Волги.

Басейн ріки протікає через 10 країн — Німеччину, Австрію, Словаччину, Угорщину, Хорватію, Сербію, Румунію, Болгарію, Молдову та Україну.Впадає у Чорне море через дунайську дельту, частина якої розташована в Одеській області.

За оцінками Європейської комісії та Міжнародної комісії з захисту Дунаю (ICPDR), рівень забруднення річки залишається помірним, але спостерігається накопичення важких металів, пестицидів та мікропластику, особливо у притоках.
Основні джерела забруднення — промислові скиди, агрохімікати, побутові відходи та судноплавство.

 

, , , , ,

Італія подає в ООН пропозицію про перемир’я в Україні та Секторі Гази на час Олімпіади

Віце-прем’єр і міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що Італія має намір внести до Організації Об’єднаних Націй пропозицію про загальне перемир’я на час проведення Зимових Олімпійських ігор 2026 року в Мілані та Кортіна-д’Ампеццо.

Як повідомляє агентство ANSA, ініціатива стосуватиметься всіх збройних конфліктів, включаючи війну в Україні та бойові дії на Близькому Сході.

«Ми підтримуємо план США (щодо Гази) і, як сказав Папа Лев, ми ніколи не повинні втрачати надію на мир. Рим та Італія стають все більш важливим перехрестям миру, розвитку та зростання. З огляду на Олімпійські ігри в Мілані та Кортіна-д’Ампеццо, ми подаємо в ООН пропозицію про олімпійське перемир’я для всіх воєн, включаючи Україну та Близький Схід», — сказав міністр закордонних справ Італії.

XXV Зимові Олімпійські ігри пройдуть в Італії з 6 по 22 лютого 2026 року.

Це перші Олімпійські ігри, які приймуть два міста одночасно — Мілан і Кортіна-д’Ампеццо.

Згідно з олімпійською традицією, країни-організатори нерідко звертаються до ООН з ініціативою «Олімпійського перемир’я», закликаючи світові держави припинити військові дії на час проведення ігор в дусі міжнародної єдності та миру.

Італія розраховує, що її пропозиція буде розглянута Генеральною Асамблеєю ООН найближчим часом.

 

, , , ,

ArcelorMittal Кривий Ріг інвестував $325 млн у виробництво під час війни

Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) з початку повномасштабної війни інвестував у виробництво $325 млн, повідомив директор зі звʼязків з держорганами підприємства Олег Крикавський на конференції “Український Експорт: Через терні до ЄС”, яку організувало видання “Українська правда”.

За його словами, АМКР працює в складних умовах, коли ціна електроенергії в Україні значно вища, ніж у Європі, оскільки в Україні підприємства купують дорогу е/е на ринку на добу наперед, а у ряді країн Європейського Союзу діють довгострокові контракти і запроваджуються спеціальні державні програми підтримки металургії, щоб стимулювати економічне зростання.

Зокрема, є спеціальні механізми здешевлення електрики на ринку Франції за рахунок атомних електростанцій, а у Німеччині планується виділити 6,5 млрд євро та запровадити ряд додаткових заходів, включно з регулюванням верхньої межі ціни до 60 євро за МВт-год (хоча промисловість наполягає на ціні 50 євро), в той час як в Україні ціни постійно зростають і вже сягають $180 за МВт-год. Тому український уряд теж має впроваджувати подібні рішення, щоб зберегти промисловий потенціал і робочі місця.

“Попри виклики сьогодення ми продовжуємо інвестувати: під час повномасштабного вторгнення наші інвестиції складають понад $325 млн. Це ремонти, модернізація, логістика, підготовка до європейських стандартів і майбутніх капітальних проєктів”, – констатував Крикавський.

Він додав, що ключові завдання для АМКР залишаються незмінні: інтеграція в ЄС, інвестиції в розвиток і підтримка українського виробництва навіть у найважчі часи.

“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сального прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.

ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.

 

,

“Ліси України” наростили дохід на 25,4%

ДП “Ліси України” в січні–вересні 2025 року збільшило дохід від реалізації продукції на 25,4% проти аналогічного періоду 2024 року – до 21,7 млрд грн, повідомила пресслужба держпідприємства.

Згідно з повідомленням, половину отриманих коштів “Ліси України” спрямували до бюджетів усіх рівнів. Підприємство також збільшило сплату податків у поточному році майже на 70% – до 10,7 млрд грн.

“Завдяки зростанню доходу від реалізації, суттєвій економії на закупівлях та оптимізації витрат рентабельність порівняно з минулим роком підвищилася з 14,8% до 28,6%”, – уточнили в “Лісах України”.

Держпідприємство у вересні заготовило найбільший за останні п’ять місяців обсяг лісоматеріалів. Обсяги заготівлі сягнули 1,07-1,1 млн куб. м на місяць.

Виконання аукціонних договорів на поставку деревини наразі складає понад 90%, а з урахуванням відмов покупців – 97%. Значна частка відмов припадає на прифронтові, східні та північні регіони, де зросли ризики заготівлі або доставки продукції. По форвардних піврічних контрактах виконання майже 100%.

Залишки продукції на складах підприємства станом на кінець кварталу є найменшими від початку року – 550 тис. куб. м.

У “Лісах України” привернули увагу до сезонного росту попиту на дрова для населення, який відповідає минулорічному рівню. У вересні підприємство заготовило понад 300 тис. куб. м дров. До кінця 2025 року заплановано заготовити ще понад 900 тис. куб. м, щоб сформувати стратегічний запас на зимовий період.

“Біржові ціни на дров’яну деревину з минулого року суттєво зросли. Для населення і соцсфери ДП “Ліси України” утримує соціальні ціни на стабільному рівні. Середня по Україні вартість дров, як і минулого року, становить приблизно 1-1,1 тис. грн за куб. м”, – резюмували в держпідприємстві.

,

Цинк оновив річний максимум на тлі зниження запасів

Вартість цинку зростає на побоюваннях дефіциту цього металу у світі, відігравши падіння, яке спостерігалося раніше, і оновивши максимум з грудня минулого року.

Цинк під час торгів у Лондоні у вівторок дорожчає на 0,6%, до $3,026 тис. за тонну.

За даними International Lead and Zinc Study Group (ILZSG), видобуток цинку в першій половині 2025 року зріс на 6,3% у річному обчисленні. Однак через проблеми на переробних підприємствах обсяги випуску рафінованого цинку скоротилися більш ніж на 2%.

У результаті запаси цинку на Лондонській біржі металів впали до 30 тис. тонн, хоча на початку року вони сягали 171,5 тис. тонн, пише Trading Economics.

,

Інвестори викупили трирічні облігації NovaPay на 100 млн грн

Професійні учасники ринку менш ніж за місяць викупили трирічні облігації серії “К” міжнародного фінансового сервісу “НоваПей” (ТМ NovaPay) на загальну суму 100 млн грн.

Згідно з релізом компанії у вівторок, емітентом виступала дочірня компанія “НоваПей” – ТОВ “НоваПей Кредит”, а облігації розміщувалися на фондовій біржі “Перспектива”.

Термін їх обігу – до 6 серпня 2028 року з щорічною офертою, виплата відсотків здійснюється щоквартально, номінальна ставка у перший рік обігу – 18% річних.

Протягом 2023-2024 років NovaPay здійснив дев’ять випусків облігацій, а в 2025 році випустив 10-ту серію та вже оголосив про випуск 12-ї – серії “L”. Обсяг кожної серї – по 100 млн грн за виключення однієї у 90 млн грн.

Цінні папери всіх серій, окрім трьох, використовуються для програми РЕПО-операцій як альтернатива банківським депозитам, вони доступні для купівлі в мобільному застосунку NovaPay. Облігації серій “С” та “І”, як і серії “К”, були розміщені серед інституційних інвесторів на загальну суму 190 млн грн.

NovaPay заснований 2001 року як міжнародний фінансовий сервіс, що входить до групи Nova (“Нова пошта”) й забезпечує фінансові послуги онлайн і офлайн у відділеннях “Нової пошти”. За даними на сайті, у компанії працюють близько 13 тис. працівників у більш ніж 3,6 тис. відділеннях “Нової пошти” в усій Україні. За даними Національного банку України, компанія займає близько 35% загального обсягу внутрішньодержавних грошових переказів.

NovaPay першим в Україні серед небанківських фінансових установ отримав 2023 року розширену ліцензію НБУ, що дала змогу відкривати рахунки й випускати картки, а також першим серед небанків наприкінці минулого року запустив власний фінансовий застосунок із широким спектром фінансових послуг.

Згідно із проспектом емісії, “НоваПей Кредит” планує в цьому році збільшити процентний дохід до 802,1 млн грн, наступного – до 1 млрд 515,1 млн грн та отримати відповідно 518,9 млн грн та 1 млрд 30,6 млн грн чистого прибутку.

В минулому році чистий прибуток компанії зріс до 89,2 млн грн з 40,3 млн грн роком раніше за зростання виручки до 285,6 млн грн з 95,6 млн грн.

, ,