Україна 1 листопада 2024 року розпочала сезон відбору природного газу зі своїх поземних сховищ (ПСГ), свідчать дані асоціації Європейських операторів підземних газових сховищ (GSE). Якщо 30 і 31 жовтня фіксувалося невелике заповнення сховищ, то 1 листопада обсяг їх заповнення зменшився на 0,05%.
Глава «Нафтогазу» Олексій Чернишов 31 жовтня на своїй сторінці у Facebook констатував, що в українських містах активно починається опалювальний сезон.
Він нагадав, що Україна в період опалювального сезону 2023/2024 використала близько 6,7 млрд куб. м газу зі своїх підземель, і в сезон 2024/2025 розраховує на такі ж показники.
Як повідомлялося, у листопад 2023 року Україна увійшла із запасами в ПСГ 16 млрд куб. м. Загалом за опалювальний сезон-2023/24 зі сховищ відібрано 8,5 млрд куб. м природного газу, з них Україна використала 6,7 млрд куб. м. Загалом сезон відбору газу тривав 145 днів.
Україна планувала увійти в опалювальний сезон-2024/25 із запасами газу в ПСГ щонайменше 13 млрд куб. м. Водночас низька активність закачування газу нерезидентами змусила «Нафтогаз» закуповувати газ і складувати його в ПСГ України в режимі «митний склад» (МС),
Чернишов на початку жовтня в коментарі «Енергореформі» зазначав, що на 1 листопада закупівля компанією газу в режимі МС, що здійснюється як резерв за рахунок кредиту ЄБРР, становитиме близько 0,5-0,6 млрд куб. м.
За даними екс-міністра енергетики Ольги Буславець, загалом запаси в ПСГ України станом на 1 листопада 2024 року становили 12,9 млрд куб. м.
Кабінет міністрів України затвердив перші шестирічні плани управління для восьми річкових басейнів України: Дніпра, Дону, Дністра, Вісли, Південного Бугу, річок Приазов’я, Причорномор’я, а також Криму до 2030 року, повідомило Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України в п’ятницю.
«Це дорожні карти про те, як на практиці поліпшити якість поверхневих і підземних вод. Вони допоможуть оцінити стан українських водних ресурсів, зокрема, внаслідок впливу воєнних дій, а також визначити шляхи досягнення «хорошого» стану вод», – розповіла міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.
Зазначається, що наступним кроком має стати реалізація заходів планів управління річковими басейнами. «Це один із ключових індикаторів у секторі «Якість води» під час переговорного процесу щодо вступу України до ЄС», – ідеться в повідомленні.
Реалізація планів управління річковими басейнами спрямована на розв’язання таких головних водно-екологічних проблем: забруднення поверхневих вод органічними, біогенними та небезпечними речовинами; гідроморфологічні зміни; забруднення та виснаження підземних вод; зміна клімату; зменшення впливу інфраструктурних об’єктів на стан вод; засмічення водних об’єктів побутовими відходами; біологічне забруднення (розповсюдження інвазійних видів); вплив воєнних дій.
«Плани управління річковими басейнами дадуть змогу Україні виконати свої євроінтеграційні зобов’язання та гармонізувати свою водну політику з Водною рамковою директивою ЄС. Готуючи їх, Україна скористалася досвідом Австрії, Словаччини, Румунії, Польщі, Угорщини, Франції та Естонії», – наголошується в повідомленні відомства.
У Молдові в неділю розпочався другий тур президентських виборів між чинною президенткою Маєю Санду і кандидатом із Партії соціалістів Олександром Стояногло , передає NewsMaker. Виборчі дільниці відкрилися о 7 ранку за місцевим часом і закриються о 21:00. У країні та за її межами працюють 2219 дільниць, з яких 1988 – на території Молдови, а 231 – за кордоном.
Загалом зареєстровано 2,7 млн. виборців. За виборами стежать 2400 спостерігачів.
У першому турі Санду набрала понад 42% голосів, Стояногло – майже 26%.
Як повідомлялося, за даними ЦВК Молдови за результатами підрахунку 100% протоколів на виборах президента країни до другого туру вийшли Майя Санду, яка набрала 42,45% голосів виборців, і кандидат від Партії соціалістів Олександр Стояногло – 25,98%.
Раніше аналітичний центр Experts Club презентував аналітичний матеріал щодо найважливіших виборів у країнах світу у 2024 році, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=eGb95W02MgF6KzXU
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Європа повинна буде переглянути свою підтримку України, якщо Дональд Трамп буде обраний президентом США, заявив у неділю прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, оскільки континент «не зможе самотужки нести тягар війни».
Орбан виступає проти військової допомоги Україні і дав зрозуміти, що вважає, що Трамп поділяє його погляди і буде вести переговори про мирне врегулювання для України.
Він підтримує колишнього президента Трампа, кандидата від Республіканської партії, який переможе кандидата від Демократичної партії Камалу Гарріс на виборах у США у вівторок.
«Ми (в Європі) повинні усвідомити, що якщо в Америці буде президент, який виступає за мир, в що я не тільки вірю, але і читаю цифри, … якщо станеться те, чого ми очікуємо, і Америка стане за мир, тоді Європа не може залишатися про-військовою», – сказав Орбан.
За його словами, Україна буде на порядку денному зустрічі європейських лідерів у Будапешті наступного тижня, маючи на увазі засідання Європейського політичного співтовариства та більш неформальну зустріч лідерів ЄС, яка відбудеться наступного тижня.
«Європа не може нести тягар [війни] самотужки, і якщо американці переключаться на мир, то нам також потрібно адаптуватися, і саме це ми будемо обговорювати в Будапешті», – сказав Орбан.
Європа хвилюється, як результат виборів у США вплине на війну в Україні та безпеку на континенті.
Орбан розлютив Брюссель своїми тісними зв’язками з Росією і протидією наданню допомоги Україні.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив у липні, що угорський уряд бачить у Трампі «шанс для миру» в Україні.
У липні Орбан заявив, що його команда допомагає помічникам Трампа в питаннях політики щодо сімей та міграції. У четвер він зателефонував Трампу, щоб побажати йому удачі перед виборами у вівторок.
Кандидати в президенти висловили різко протилежні погляди на роль Америки у війні, а також на альянс НАТО, який служить щитом проти російської агресії.
Українські військові втрачають позиції на сході України найшвидшими темпами за останні роки. Приплив до Росії кількох тисяч північнокорейських солдатів надав нового непередбачуваного виміру найжорстокішій війні в Європі за останні кілька поколінь.
А російські бомбардування – включно з 20 нічними нальотами безпілотників на столицю, Київ, тільки в жовтні – щодня збільшують кількість жертв серед мирного населення.
На цьому непростому тлі Україна готується до виборів у США у вівторок, які майже напевно визначать курс країни абсолютно по-різному, залежно від того, хто переможе в Білому домі.
Колишній президент Дональд Трамп, кандидат від республіканців, і віцепрезидентка Камала Гарріс, кандидатка від демократів, висловили різко контрастні погляди на роль Америки у війні, а також у військовому альянсі НАТО, який тривалий час слугував щитом проти російської агресії.
Українські чиновники, які відчайдушно намагаються уникнути токсичних партійних баталій, що можуть поставити під загрозу підтримку їхнього головного військового прихильника, намагаються знайти способи навести різноманітні аргументи, які могли б сподобатися обом таборам.
Заяви пана Трампа про те, що він зможе укласти угоду щодо припинення війни ще до вступу на посаду, а також його негативне ставлення до України, яке він часто висловлює, – він навіть звинуватив президента Володимира Зеленського в розв’язанні війни – посилили побоювання, що він змусить українців піти на невигідну угоду, припинивши військову підтримку.
Пан Зеленський, якого запитують про перспективи перемоги Трампа майже на кожній пресконференції або виступі в ЗМІ, сказав журналістам в Ісландії минулого тижня, що «розуміє всі ризики».
«Трамп багато говорить, але я не чув, щоб він сказав, що скоротить підтримку України», – сказав він.
Водночас пан Зеленський не має ілюзій щодо важких наслідків втрати військової допомоги з боку США.
«Якщо ця підтримка ослабне, Росія захопить ще більше територій, і це завадить нам виграти цю війну», – сказав він в інтерв’ю південнокорейській телекомпанії KBS. «Така реальність».
Київ явно шукає способи привернути увагу до добре задокументованого транзакційного підходу пана Трампа до зовнішньої політики: пан Зеленський наголосив, що допомога в захисті України відповідає економічним інтересам Америки, оскільки його країна «багата на природні ресурси, зокрема найважливіші метали вартістю в трильйони доларів США».
2022 року канадська консалтингова компанія SecDev оцінила повну вартість усіх мінеральних ресурсів України в 26 трильйонів доларів, включно з вугіллям, газом і нафтою. Стратегічні ресурси , включно з 7 відсотками світових запасів титану, 20 відсотками запасів графіту і 500 000 тонн літію, необхідного для акумуляторів електромобілів, знаходяться на території України.
Росія вже розкрадає деякі з цих ресурсів на окупованих територіях, за даними українських чиновників, британської розвідки та незалежних розслідувань.
Ці дорогоцінні ресурси, за словами Зеленського, «зміцнять або Росію та її союзників, або Україну і демократичний світ».
Сенатор Ліндсі Грем, республіканець від Південної Кароліни і союзник Трампа, висловив аналогічну думку у відео, яке він записав разом із паном Зеленським у вересні. «Вони сидять на трильйоні доларів корисних копалин, які можуть бути корисні для нашої економіки», – сказав пан Грем. «Тому я хочу продовжувати допомагати нашим друзям в Україні».
Пан Зеленський також згадував про можливість використання українських підрозділів для заміни деяких американських військ, розміщених у Європі після війни, зазначаючи, що загартовані в боях українські війська можуть виявитися корисними для захисту європейського континенту.
Це також могло бути зверненням до давньої мети пана Трампа – скоротити військову присутність Америки в Європі. У 2020 році він вивів майже 10 000 військовослужбовців із Німеччини – близько чверті розміщеного там контингенту.
«Дональд Трамп абсолютно непередбачуваний – як у негативному, так і в позитивному сенсі», – каже Олександр Коваленко, відомий український військовий і політичний аналітик. «Трамп може абсолютно непередбачувано зайняти позицію, яка повністю блокує допомогу Україні, або ж він може настільки ж непередбачувано ухвалити рішення надати Україні підтримку, яку ні Джозеф Байден, ні Камала Гарріс ніколи б не розглянули».
Пані Гарріс вважається більш передбачуваною і, найімовірніше, проводитиме політику, аналогічну політиці адміністрації Байдена, що ставить перед Києвом інші завдання.
Багато українців вважають, що адміністрація Байдена була скута страхом перед прямою конфронтацією з Москвою, що призвело до надто обережної і повільної реакції, яка в кінцевому підсумку прирекла їх на повільну поразку.
«Майбутньому президенту Гаррісу доведеться вирішувати головну проблему американської підтримки України: чи хоче вона, щоб Україна перемогла Росію, і чи готова вона надати для цього військові, дипломатичні та фінансові ресурси?» Мік Раян, генерал-майор австралійської армії у відставці та науковий співробітник дослідницької групи Lowy Institute, нещодавно написав
«Якщо відповідь на це запитання буде позитивною, це вимагатиме від США і НАТО змінити свою стратегію, а також тіснішого узгодження стратегії НАТО і України, щоб довести війну до перемоги», – написав він.
Стримана реакція пана Байдена на план перемоги, який пан Зеленський презентував під час нещодавньої поїздки до Вашингтона, посилила зростаюче відчуття розчарування, що виплеснулося на публіку, і Київ заявив, що це обмежує його можливості з пошуку прийнятного закінчення війни.
Немає жодних ознак того, що Сполучені Штати нададуть Україні військову підтримку, яка, на їхню думку, необхідна для того, щоб примусити Росію до перемовин, і немає жодних ознак того, що Вашингтон готовий узяти на себе зобов’язання з надання гарантій безпеки, які Київ вважає необхідними для досягнення міцного миру.
Цього тижня пан Зеленський заявив журналістам, що Америка надала лише малу частину військової підтримки, обіцяної в рамках пакету допомоги в розмірі 61 мільярда доларів, ухваленого у квітні, що ускладнює можливості України планувати те, що станеться після президентських виборів у Сполучених Штатах.
«Ви маєте розраховувати на дуже конкретні речі в дуже конкретний час, інакше ви не зможете керувати цією ситуацією, ви не зможете керувати оборонними лініями, ви не зможете убезпечити людей, ви не зможете підготуватися до зими», – сказав він цього тижня.
«Це не питання грошей», – сказав він. «Це завжди питання бюрократії, логістики, ідей або скептицизму».
Оскільки Україна продовжує втрачати позиції на східному фронті, пан Коваленко, військовий аналітик, каже, що незалежно від того, хто переможе у вівторок, внутрішньополітичні баталії, які можуть відбутися за виборами, являють собою власний ризик, сіючи хаос, яким Москва з готовністю скористається.
«Насправді мене більше лякає не січень 2025 року, коли відбудеться інавгурація, а період відразу після виборів», – сказав він в інтерв’ю. «Росія повною мірою скористається виборами в США, після чого внутрішньополітичні події домінуватимуть, відволікаючи американське суспільство від України та інших зовнішньополітичних питань».
Репортажі з Києва підготували Констант Мегет і Любов Шолудько.
Марк Сантора веде репортажі з України від початку війни з Росією. Раніше він працював у Лондоні як редактор міжнародних новин, спеціалізуючись на термінових подіях, а до цього був шефом бюро зі Східної та Центральної Європи, розташованого у Варшаві. Він також вів активні репортажі з Іраку та Африки. Детальніше про Марка Санторе
Джерело: https://www.nytimes.com/2024/11/03/world/europe/trump-harris-ukraine-election.html
Австралія передала Україні планерні авіабомби зі збільшеною дальністю польоту JDAM-ER (Joint Direct Attack Munition Extended-Range) після їх зняття з озброєння Королівських австралійських військово-повітряних сил (RAAF), повідомляє Australian Defence.
“У Плані Міністерства оборони з керованої зброї та вибухонебезпечних боєприпасів, опублікованому 30 жовтня, йдеться про те, що Австралія виведе з експлуатації свої 500-фунтові боєприпаси Mk.82 JDAM-ER австралійського виробництва у 2021 році одночасно з виведенням із експлуатації парку винищувачів F/A-18A/B Classic Hornet. Тепер ADM може підтвердити, що принаймні частину цієї зброї було пізніше передано Україні в межах підтримки Австралії для країни, що воює. Однак незрозуміло, коли боєприпаси були передані Україні”, – зазначає видання.
Перше відоме застосування JDAM-ER в Україні було здійснене українськими ВПС МіГ-29 у березні 2023 року, однак цю зброю було поставлено США. Тільки у квітні 2024 року Австралія підтвердила, що поставила Україні незазначені боєприпаси класу “повітря-земля”.
У липні 2024 року Міністерство оборони оголосило про подальше передання незазначеної зброї класу “повітря-земля” в межах пакета вартістю 250 мільйонів доларів.
Комплект JDAM-ER був розроблений Defense Science and Technology Group (DSTG) на початку 2000-х років у співпраці з Boeing і Ferra Engineering. Ferra Engineering наразі виробляє комплект за угодою з Boeing, яка закінчується 2028 року.
