Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) з 22 грудня підвищило тарифи на поліси “Зелена картка” для тих, хто виїжджає за кордон, на 5,6%.
Як повідомляють на сайті МТСБУ, остання зміна тарифів відбулася у 29 вересні в бік зниження на 3,4%, 21 квітня 2023 року в бік підвищення на 3,15%, 30 грудня 2022 року в бік підвищення на 3,1%.
Поліси “Зелена картка” реалізуються з 2009 року двох видів: уся Європа і Молдова. Також з 1 січня 2016 року українські поліси “Зелена картка” почали діяти на території Азербайджану.
Таким чином, за даними МТСБУ, вартість “Зеленої картки” на 15 днів для поїздок Європою для легкових автомобілів підвищується до 1,002 тис. грн (з 949 грн раніше), для автобусів – до 3,766 тис. грн (3,567 тис. грн), для вантажних автомобілів – до 2,364 тис. грн (2,239 тис. грн).
Вартість “Зеленої картки” на один місяць для легкових авто становить тепер 1,595 тис. грн (проти 1,511 тис. грн до цього), автобусів – 5,230 тис. грн (4,954 тис. грн), вантажівок – 3,138 тис. грн (2,972 тис. грн).
Піврічні та річні поліси “Зелена картка” для легкових автомобілів тепер коштуватимуть відповідно 7,083 тис. грн і 8,769 тис. грн, для вантажних – 14,855 тис. грн і 28,036 тис. грн, для автобусів – 18,307 тис. грн і 33,999 тис. грн.
Вартість полісів для поїздок до Азербайджану і Молдови для легкових автомобілів на 15 днів становитиме 730 грн (раніше – 691 грн), на один місяць – 1,074 тис. грн (1,017 тис. грн), на пів року – 2,462 тис. грн (2,332 тис. грн), на рік – 3,506 тис. грн (3,321 тис. грн).
Розміри єдиних страхових платежів за договорами міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів установлено згідно з постановою Кабінету Міністрів від 6 січня 2005 року і визначено в євро.
“Зелена картка” – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. Поширюється на територію 44 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням Генеральної асамблеї Ради Бюро міжнародної системи автострахування “Зелена карта”, ухваленим у Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.
АТ “Українська біржа” (УБ, Київ), одна з трьох українських фондових бірж, може збільшити статутний капітал на 9,994 млн грн, або майже на 20% – до 60 млн грн.
Як зазначено в повідомленні біржі в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), відповідне питання винесено на позачергові дистанційні збори акціонерів 19 січня наступного року.
“Збільшити статутний капітал на 9 994 000 гривень шляхом розміщення додаткових 9 994 простих іменних акцій наявної номінальної вартості за рахунок додаткових внесків без здійснення публічної пропозиції”, – зазначено в проєкті рішення.
Згідно з даними в системі розкриття НКЦПФР, найбільшими акціонерами біржі на кінець третього кварталу були Freedom Holding Corp. (США) – 24,2651%, екс-міністр фінансів України Юрій Колобов – 8,9989%, кіпрська Dragon Capital Investments Limited – 7,4031%, голова правління біржі Артемій Єршов – 6,9032% і директор з розвитку біржі Олексій Сухоруков – 5,9193%.
УБ завершила 2022 рік із чистим збитком 4,513 млн грн після чистого прибутку 9,042 млн грн роком раніше, а її виручка впала в 7,4 раза – до 2,378 млн грн.
Зима у розпалі, і це чудова нагода насолодитися активним відпочинком на свіжому повітрі. Якщо ви любите кататися на лижах або сноуборді, то в Києві є кілька місць, де ви можете це зробити.
Гірськолижний спортивний комплекс «Протасів яр»
(Вул. Протасів Яр, 23а)
Це перший гірськолижний комплекс Києва, який розташований у центрі міста. Тут ви знайдете все для комфортного зимового відпочинку:
• 4 траси різної складності
• 2 бугельних витяги
• Прокат спорядження
• Кафе та ресторани
Goloseev Ski Park
(Вул. Горіхуватський шлях, 8)
Цей комплекс розташований у Голосіївському парку. Він ідеально підходить для початківців, оскільки тут є пологі схили та професійні інструктори.
Голосіївський парк ім. Рильського
(ул. Генерала Родимцева, 6а)
Цей парк також є популярним місцем для катання на лижах та сноубордах. Тут є кілька крутих гірок і безліч більш пологих схилів.
Лиса гора (ст. м. “Видубичі”)
Це улюблене місце для катання на лижах та сноубордах серед киян. Тут є кілька трас різної складності, а також можливість покататися на санках.
Гідропарк
(Пр. Броварський )
Цей парк розташований на березі Дніпра. Тут є кілька лижних трас, а також чудовий краєвид на місто.
Національний ботанічний сад ім. Гришко
(Вул. Тимірязєвська, 1)
Якщо у вас є власне спорядження та сприятлива погода, то ви можете покататися на лижах або сноуборді в Національному ботанічному саду ім. Гришко.
Ось кілька порад для катання на лижах або сноуборді в Києві:
• Перевірте прогноз погоди перед виходом на вулицю.
• Одягніться тепло та комфортно.
• Носіть захисний шолом та інші засоби захисту.
• Якщо ви початківець, почніть з пологих схилів.
• Будьте обережні та дотримуйтесь правил безпеки.
Громадянина Кіпру Вадима Єрмолаєва, власника корпорації багатопрофільної корпорації “Алеф” із 18 підприємств, чиї активи до війни “Форбс Україна” оцінював у $220 млн, занесено до українського санкційного списку.
Згідно з указом президента №850 від 23 грудня, зокрема, на 10 років блокують його активи, анулюють або зупиняють ліцензії та інші дозволи, забороняють участь у приватизації та купівлю земельних ділянок, зупиняють виконання економічних і фінансових зобов’язань.
У переліку юридичних осіб, які потрапили під санкції, також ТОВ “Алеф-Віналь-Крим”.
Серед основних активів корпорації “Алеф”, згідно з інформацією на сайті, UDK Gazbeton, виробники ПВХ-профілю “Міропласт” і віконно-дверної фурнітури Axor Industry, експортер яблук “Сади Дніпра” і “Агроальянс”, ALEF Estate, ОЕЗ “Потоки”, виробник виробів у галузі медицини ABM Technology, виробник труб ВО “Оскар”, виробник бетону “Ельба”.
Корпорація і сам Єрмолаєв поки публічно не коментували запровадження санкцій.
Іншим указом №851 від того самого дня санкції запроваджено, зокрема, проти громадянина Великої Британії Леоніда (Лєна) Блаватника – екс-партнера російських бізнесменів Віктора Вексельберга й Олега Дерипаски, засновника та голови ради директорів холдингової компанії й інвестиційної фірми Acces Industries, яка оцінює свій багатопрофільний портфель інвестицій у всьому світі в більш ніж $35 млрд. Зокрема, вона є мажоритарним власником Warner Music Group. Серед інших активів DAZN Group, LyondelBassel.
У цьому списку також громадянин України В’ячеслав Юткін, який до 2016 року був першим заступником голови правління Промінвестбанку – української “дочки” російського ВЕБ, що вкладався в українську нерухомість.
Станом на травень 2018 року він був власником дачного готелю “Глібівка” під Києвом, бутік-готелю “Яремче-клуб” (м. Яремче Івано-Франківської обл.), “Конгрес-готелю “Пуща” (Пуща-Водиця Київської обл.) і п’ятизіркового бутік-готелю Bank Hotel Congress Hall Art Butik (Львів).
Страхова компанія “Гардіан” (Київ) у січні-листопаді 2023 року зібрала страхових платежів на суму 1,2 млрд грн, що на 47,67% більше за аналогічний період 2022 року.
Як повідомляється на сайті страховика, за 11 місяців поточного року компанія виплатила клієнтам 344,55 млн грн, що в 2,4 раза більше, ніж за той самий період минулого року.
СК “Гардіан” працює на страховому ринку з 2007 року. Входить до складу президії Ліги страхових організацій України. Із січня 2020-го отримала статус повного члена Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), має право реалізовувати поліси “Зелена картка”.
У жовтні 2020 року рішенням загальних зборів членів Ядерного страхового пулу України СК “Гардіан” увійшла до його складу.
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у першому кварталі 2024 фінансового року (ФР, липень 2023-червень 2024 року) отримав $30,9 млн чистого збитку, тоді як попередній рік завершив із чистим збитком $162 млн.
“Чистий збиток … склав $31 млн, що стало другим кварталом поспіль, у якому компанія повідомила про від’ємний чистий результат (чистий збиток четвертого кварталу 2023ФГ становив $138 млн – ІФ-У)”, – зазначено у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі.
Консолідована виручка “Кернел” у першому кварталі 2024ФР знизилася на 17% до першого кварталу і на 26% – до четвертого кварталу 2023ФР, склавши $564 млн.
“Основними факторами, що сприяли цьому зниженню, були скорочення обсягів експорту зерна і вплив зниження цін на всі сировинні товари”, – пояснюється в документі.
Вказується, що зміна справедливої вартості біологічних активів принесла $10 млн збитку в першому кварталі 2024ФР проти $2 млн збитку в першому кварталі 2023ФР, зниження цін призвело до списання запасів на $23 млн, а чисті збитки від зменшення корисності фінансових активів становили $20 млн, здебільшого відображаючи резерви, визнані за дебіторською заборгованістю.
Крім того, уточнюється, що витрати на доставку й обробку становили 22% собівартості продажів у першому кварталі 2024 фінансового року, а внаслідок усього перерахованого вище валовий прибуток у першому кварталі 2024 фінансового року впав на 70% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $52 млн, однак це краще за збиток $22 млн у четвертому кварталі 2023ФГ.
Згідно зі звітом, загальні та адміністративні витрати в першому кварталі 2024ФР впали на 29% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $31 млн, переважно через зниження заробітної плати та витрат, пов’язаних із заробітною платою.
Показник EBITDA “Кернел” у липні-вересні 2023 року впав майже вдев’ятеро до липня-вересня 2022 року – з $168 млн до $19 млн.
“Сегмент “Переробка олійних культур” залишався драйвером прибутковості групи, внісши $58 млн у прибуток “Кернел”. EBITDA зросла на 15% порівняно з четвертим кварталом 2023 фінансового року. Такі результати відображають високі продажі протягом звітного періоду і стабільно високу рентабельність EBITDA на рівні $158 на тонну проданої рослинної олії”, – наголошується в звіті.
“Кернел” пояснив, що отримав вигоду від налагоджених експортних маршрутів за межами українських чорноморських портів, що дало змогу підтримувати високі обсяги експорту, незважаючи на блокування Чорного моря. Крім того, слабка рентабельність переробки соняшнику, що переважала влітку 2023 року, істотно покращилася у вересні разом із появою на ринку нового врожаю соняшнику.
Вказується, що в умовах недоступності Чорного моря для експорту групи EBITDA сегмента “Інфраструктура і торгівля” склала лише $6 млн: прибуткові торгові операції Avere трохи перекрили збитковість інфраструктурних і логістичних активів в Україні.
Сегмент “Сільське господарство” в першому кварталі 2024 фінансового року приніс $23 млн збитку EBITDA.
Згідно зі звітом, чисті грошові кошти, використані в інвестиційній діяльності, у липні-вересні 2023 року становили $68 млн. Уточнюють, що в межах інвестиційної діяльності група використала $47 млн на придбання основних засобів (зокрема й на придбання терміналу з перевалки рослинної олії в порту Чорноморськ на суму $19 млн), внесла передоплату $25 млн за придбання термінала з перевалки рослинної олії в порту Рені, отримала $91 млн від продажу дочірніх компаній (здебільшого це пов’язано з остаточною виплатою винагороди за зняття з посади директора компанії “Кернел”), отримала $91 млн.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) і її експортом (близько 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік компанія завершила з чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
