Вплив дефіциту електроенергії на реальний ВВП порівняно з відсутністю дефіциту, % (прогноз до 2024)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Аграрії всіх областей України станом на третій тиждень грудня намолотили 78,7 млн тонн зернових та олійних культур: 57,86 млн тонн і 20,76 млн відповідно.
Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства, збір зернових і зернобобових культур проведено на площі 10 млн 509 тис. га за врожайності 55,1 ц/га.
Порівняно з даними на цю саму дату рік тому сумарний урожай вищий на 23,6%, або 15,02 млн тонн, зокрема зернових – на 24,2%, або 11,26 млн тонн, олійних – на 22,1%, або 3,76 млн тонн. Водночас слід враховувати, що цього року до теперішнього часу кукурудзу зібрано з 88% площ, тоді як рік тому – з 75%.
Крім того, зібрано 11,86 млн тонн цукрових буряків з 248,6 тис. га. І хоча врожайність його цього року, на відміну від зернових і олійних, нижча, ніж торік, завдяки розширенню площ на 38,3% врожай вищий за минулорічний на 31,8%.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно з новопризначеним поліпшеним прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати 81,3 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернових – 59,7 млн тонн та олійних – 21,6 млн тонн.
Будівельна компанія “Інтергал-Буд” у 2023 році завершила будівництво понад 120 тис. кв. м нерухомості, планує запуск чотирьох нових проєктів житла наступного року.
“Війна вносить свої корективи в роботу всієї галузі, проте “Інтергал-Буд” продовжує будівництво. Лише за 2023 рік ми отримали сертифікати готовності для понад 120 тис. кв. м нерухомості в столичному регіоні. У 2024 році плануємо запустити чотири нові житлові проєкти і загалом налаштовані оптимістично”, – повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” комерційна директорка “Інтергал-Буд” Анна Лаєвська.
За її словами, на початку 2024 року компанія також має намір завершити будівництво 180 тис. кв. м житла в Києві, Львові, Чернівцях та Житомирі.
У структурі продажів “Інтергал-Буд” понад 60% угод стосуються купівлі житла в готових будинках або тих, які будуть введені в експлуатацію в найближчі шість місяців. Водночас на проєкти, завершення яких заплановано через два роки, припадає лише 11% продажів проти 52% 2021 року, зазначила Лаєвська.
“Інвестори, з огляду на військові ризики, не готові довго чекати і вважають за краще купувати нерухомість на фінальних етапах будівництва. Це загальна для ринку тенденція. Але водночас попит на житло є високим і необхідно забезпечувати безперервність будівельного процесу. Кількість угод на ринку зростає, відповідно, є потреба в нових проєктах”, – пояснила експерт.
Водночас частка спекулятивного попиту на ринку залишається незначною – українці переважно купують житло для себе з метою поліпшення житлових умов. З цієї ж причини за останній рік зросла кількість угод про купівлю дво- і трикімнатних квартир, а також квартир з ремонтом.
Як повідомила Лаєвська, ціни на житло зросли в середньому на 20% порівняно з минулим роком. При цьому активніше ціни зростали в сегменті “економ” і “комфорт” класу, тоді як у категорії “преміум” зростання становило приблизно 10%.
“Забудовники, які демонструють активну динаміку на будмайданчиках, були змушені переглянути вартість нерухомості, оскільки від початку повномасштабного вторгнення собівартість будівництва зросла сукупно на 40%”, – зазначила вона.
Будівельна компанія “Інтергал-Буд” працює на ринку житлової нерухомості з 2003 року. Компанія побудувала 170 будинків, на етапі реалізації 20 житлових об’єктів. Загальна площа проєктів становить 4,6 млн кв. м.
Кордон України та Польщі незабаром буде розблоковано: Міністерство розвитку громад територій та інфраструктури (Мінвідновлення) і Мінінфраструктури Польщі погодили необхідний для цього план дій, повідомило Мінвідновлення.
“Мінвідновлення спільно з новим керівництвом Міністерства інфраструктури Польщі погодили план дій для розблокування кордону”, – ідеться в повідомленні Мінвідновлення у фейсбуці за підсумками минулої в п’ятницю зустрічі заступників міністра Сергія Деркача та Юрія Васькова з новим заступником міністра інфраструктури Польщі Павелом Ганцажем.
Зазначається, що зустріч стала продовженням домовленостей на рівні віцепрем’єра з відновлення – очільника Мінвідновлення Олександра Кубракова та міністра інфраструктури Польщі Даріуша Клімчака від 20 грудня.
Зазначається, що сторони досягли розуміння щодо компромісних рішень та їхньої реалізації. Наступний етап – переговори на рівні Міністерства інфраструктури Польщі та протестувальників. Питання змін до поточної Угоди про лібералізацію вантажних перевезень не обговорюється, наголосили в Міністерстві.
“На третій день після призначення вітали в Києві нового заступника міністра інфраструктури Павела Ганцажа. Спільно ми фіналізували план дій для розблокування кордону. Узгодили протокол з єдиною позицією міністерств. Про цю зустріч домовилися в середу Олександр Кубраков і міністр інфраструктури Польщі Даріуш Клімчак”, – написав у фейсбук у п’ятницю Деркач.
За його словами, українська сторона “запропонувала ті речі, на які готові, щоб розблокувати пункти пропуску”. При цьому, угода про лібералізацію вантажних перевезень – принципова і не обговорюється зараз, підкреслив він.
У середу після зустрічі Клімчака і Кубракова Мінфраструктури Польщі на офіційному сайті повідомило, що її головною темою був протест польських перевізників на польсько-українському кордоні.
“Разом з українською стороною ми повинні знайти рішення причин триваючого протесту і виправдати очікування підприємців, які працюють у сфері вантажних перевезень між Польщею та Україною”, – наводилися в повідомленні слова польського міністра інфраструктури.
Також повідомлялося, що Климчак передав Кубракову вимоги, отримані від протестувальників на зустрічі в Любліні. Зокрема, йшлося про необхідність удосконалення українською стороною механізму перетину кордону вантажними автомобілями, які використовують українську систему електронної черги, унеможливлення реєстрації в цій системі порожніх транспортних засобів, що повертаються з України, унеможливлення реєстрації в цій системі порожніх транспортних засобів, що повертаються з України, унеможливлення реєстрації в цій системі перевізників ЄС, у тому числі польських перевізників, на зазначених ними пунктах перетину кордону. Як альтернативу може бути запроваджено принцип взаємності щодо терміну перебування транспортних засобів ЄС в Україні та українських ТЗ в ЄС.
У повідомленні йшлося про те, що Клімчак також наголосив на необхідності модифікувати угоду між ЄС і Україною про автомобільні перевезення вантажів (“транспортний безвіз”), на повному скасуванні якої від самого початку наполягали протестувальники.
Як повідомлялося, польські перевізники почали блокаду ПП “Ягодин – Дорогуськ”, “Краковець – Корчова” і “Рава-Руська – Хребенне” 6 листопада, а 22 листопада до протесту долучилася організація Oszukana Wieś, яка заблокувала ПП “Шегині – Медика”. Поза блокадою залишилися тільки пункти для пропуску порожнього транспорту і пункти для малотоннажних автомобілів.
Кабінет міністрів на засіданні в п’ятницю заніс до Реєстру індустріальних (промислових) парків одразу три парки: два на Хмельниччині та один – у Львівській області, повідомило Міністерство економіки.
Зокрема, до реєстру внесено ІП “Красилів Технопорт” площею 10,146 га, створення якого ініціювало АТ “Красилівський машинобудівний завод”. У парку планується створити близько 500 робочих місць у промисловому кластері з металообробки та виготовлення металевих виробів.
“Ініціатор планує інвестувати в парк 87 млн грн, передбачається також залучення інвестицій керуючої компанії, резидентів парку (у власне виробництво), приватне фінансування проєкту”, – зазначило Мінекономіки.
Зазначається, що за результатами переговорів готовність інвестувати в підприємства парку підтвердили інвестори з Польщі, Німеччини, Туреччини.
Загальна сума попередньо підтверджених інвестицій – 555 млн грн, ще 70 млн грн очікується від підприємств малого та середнього бізнесу, які допомагатимуть із виготовленням деталей для виробництв великих інвесторів.
Другим парком у Хмельницькій області, внесеним до реєстру, став ІП “Вуглецево-нейтральний ЕКО АГРО ХАБ Поділля “Городок”, на території Городоцької міської територіальної громади. На облаштування парку виділено 50,1856 га землі, а ініціатором створення ІП стало ТОВ “Епіцентр К”.
“Парк спеціалізуватиметься на агропереробці – виробництві олії та жирів, продуктів борошномельно-круп’яної промисловості, інших харчових продуктів та готових кормів для тварин. Крім того, на потужностях парку планується виробляти більшість електроенергії для роботи розміщених там підприємств”, – ідеться в повідомленні.
Передбачається, що створення парку забезпечить роботою близько 480 жителів громади. Як зазначається в концепції створення парку, протягом 2026-2032 років підприємства-учасники парку сплатять до бюджетів понад 525 млн грн податків і зборів.
Крім того, до реєстру ІП внесено “ЯДРО Індастрі” у Дрогобичі Львівської області площею 10,0036 га, ініціатором створення якого виступило ТОВ “Фасад-Захід”, що планує інвестувати в розвиток понад 561 млн грн.
Планується створення близько 500 робочих місць у промисловому кластері, одним із ключових видів виробництва якого планується зробити випуск вікон.
Пріоритетними для розміщення в парку будуть також підприємства з виробництва будівельних матеріалів із глини, продукції з порцеляни та кераміки; виробництва цементу, вапна і гіпсової суміші та виробів із цих матеріалів, обробки та оздоблення каменю тощо.
Стверджується, що серед інвесторів, готових інвестувати у виробництво – компанії зі США та Іспанії, українські малі та середні підприємства. Загальна сума їхніх інвестицій планується на рівні 270 млн грн.
“Розвиток індустріальних парків дуже важливий у контексті відновлення та подальшого зростання економіки України… Уряд цілеспрямовано працює над розвитком переробки з високою доданою вартістю. І робота переробних підприємств у рамках парків дає бізнесу значні додаткові можливості для зростання”, – цитує пресслужба заступника міністра економіки Володимира Кузьо.
З урахуванням ухвалених у п’ятницю урядом рішень до Реєстру індустріальних парків включено 73 парки.
Як повідомлялося, у проєкті держбюджету на 2024 рік уперше передбачили виділення 1 млрд грн на розвиток інфраструктури індустріальних парків.
ІП "Вуглецево-нейтральний ЕКО АГРО ХАБ Поділля "Городок", ІП "Красилів Технопорт", ІП внесено "ЯДРО Індастрі", Кабінет міністрів, Реєстр індустріальних парків
Міністерство економіки спільно з USAID запускають грантову програму для середніх і великих підприємств на $15 млн, у межах якої один бізнес зможе отримати грант від $250 тис. до $2 млн.
“До участі в програмі запрошуються підприємства з орієнтовним мінімальним обсягом річних продажів на рівні $8 млн у гривневому еквіваленті. Цей показник важливий з огляду на те, що цільовий приріст продажів за результатами реалізації концепції має становити щонайменше $2 млн”, – ідеться в релізі Мінекономіки.
Зазначається, що грантове фінансування учасники програми мають спрямувати на розвиток бізнесу, зокрема, для збільшення продажів, нарощування експорту та створення нових робочих місць.
Умовою участі в програмі є вкладення додаткових коштів – власних коштів підприємства або інших залучених підприємством ресурсів. Відбір учасників програми відбуватиметься у два етапи: перший – оцінювання концепцій, другий – оцінювання деталізованих грантових заявок від учасників, які пройшли перший етап. Одним із критеріїв оцінки концепцій буде кількість створених робочих місць.
Уточнюється, що концепції мають бути подані не пізніше 29 лютого 2024 року. Очікується, що вони будуть втілені протягом 12-24 місяців.
