КП «Вінницька транспортна компанія» 17 лютого оголосило тендер на послуги зі страхування на автомобільному та міському електричному транспорті (відповідальність перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам і багажу).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель ProZorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 6,421 млн грн. Кінцевий термін подання пропозицій – 27 лютого.
Сполучені Штати і Росія домовилися про чотири принципи після переговорів, які тривали понад чотири години в Саудівській Аравії, заявив держсекретар США Марко Рубіо у вівторок, повідомляє CNN. Високопоставлений чиновник перерахував їх.
«Відновити функціональність наших відповідних місій у Вашингтоні та Москві. Для того щоб ми могли продовжувати рухатися цим шляхом, ми повинні мати дипломатичні установи, які працюють і функціонують нормально», – заявив він.
«Ми збираємося призначити команду високого рівня з нашого боку, щоб допомогти вести переговори і працювати над завершенням конфлікту в Україні таким чином, щоб це було довготривалим і прийнятним для всіх залучених сторін», – зазначив Рубіо.
«Почати обговорювати, обмірковувати і вивчати як геополітичне, так і економічне співробітництво, яке могло б стати результатом припинення конфлікту в Україні», – додав держсекретар.
«П’ятеро з нас, які були тут сьогодні… продовжуватимуть брати участь у цьому процесі, щоб переконатися, що він просувається продуктивно», – резюмував глава Держдепу.
Серед п’яти осіб, про яких говорив Рубіо, були він сам, радник із національної безпеки Майк Волтц, спеціальний посланець Стів Віткофф, а також міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і помічник президента Юрій Ушаков.
«Президент Трамп хоче зупинити вбивства; Сполучені Штати прагнуть миру і використовують свою силу у світі, щоб об’єднати країни. Президент Трамп – єдиний лідер у світі, який може переконати Україну і Росію погодитися на це», – додав Рубіо.
Також держсекретар заявив, що «одного телефонного дзвінка, за яким слідує одна зустріч, недостатньо для встановлення тривалого миру. Ми повинні діяти, і сьогодні ми зробили важливий крок уперед».
Рубіо висловив подяку Королівству Саудівська Аравія за прийом під керівництвом наслідного принца Мухаммеда бін Салмана Аль Сауда.
Як повідомлялося, у вівторок в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія) відбувся перший раунд переговорів офіційних осіб США і Росії, який тривав понад чотири години. Як раніше повідомляли ЗМІ, головною темою переговорів має стати завершення війни РФ в Україні.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2025 році інвестує у розвиток криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатів – Центральний, Інгулецький і Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК), трансформованих в Об’єднаний ГЗК, майже 5,7 млрд грн.
У пресрелізі повідомляється, що “Метінвест” у 2025 році інвестує у розвиток криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатів. Основні капіталовкладення будуть спрямовані на підтримку ключового обладнання, створення альтернативних джерел електроенергії та облаштування безпечних й комфортних робочих місць. Порівняно з минулим роком компанія більше ніж вдвічі збільшила обсяги інвестицій в залізорудні активи.
Найбільшу частину інвестицій скерують на капітальні ремонти обладнання та споруд комбінатів – понад 1 млрд грн. Тут реалізують інвестиційні проєкти, які забезпечать стабільність виробничих процесів, надійну роботу транспорту та ключового обладнання, виконання якісних показників продукції для утримання конкурентних позицій та зменшать витрати на виробництво залізорудної сировини. Кошти заплановані й на капітальні ремонти обладнання гірничотранспортних, переробних комплексів, енергетичного обладнання.
Один із пріоритетів року також – енергетична незалежність, для того, щоб мінімізувати технологічні ризики для підприємств під час ймовірних відключень електроенергії. Для цього на Північному та Центральному ГЗК планується будівництво газопоршневих електростанцій загальною потужністю близько 20 МВт і сонячної генерації потужністю 23 МВт. На ці проєкти сумарно буде спрямовано 1,3 млрд грн.
“У 2025-му обсяг капіталовкладень у криворізькі ГЗК збільшений, і як і торік, інвестиційна стратегія компанії сфокусована передусім на збереженні працездатності підприємств. Поки триває війна, реалізація в Україні масштабних інвестпроєктів з модернізації та створення нових потужностей виробництва дуже обмежена. Але попри складну ситуацію компанія не припиняє інвестувати в розвиток, коригуючи статті витрат відповідно до потреб і завдань сьогодення. Так, на ГЗК ключовий інвестиційний фокус року спрямований не тільки на підтримку споруд та парку працюючого обладнання, а також на створення енергетичної автономії видобувних підприємств”, – зазначив директор з капітального будівництва та інвестицій ГЗК “Метінвесту” Дмитро Непомнящий.
Окрім того, у 2025 році починається активна фаза реалізації стратегічного проєкту згущення відходів збагачення на ПівнГЗК – цей масштабний проєкт направлений на забезпечення транспортування згущених хвостів збагачення на більш високі відмітки хвостосховища після 2026 року. Додатково він дозволить зменшити енергозатрати. У 2025 році планується освоїти 1,4 млрд грн.
Також актуальною залишається програма поліпшення робочого побуту. Цього року 70 млн грн буде скеровано на створення умов на робочих місцях, зокрема це капітальні ремонти побутових приміщень в адміністративно-побутових комплексах структурних підрозділів комбінатів.
Як повідомлялося, “Метінвест” впровадила нову модель роботи криворізьких видобувних підприємств, об’єднуючи під єдиним керівництвом гірничо-збагачувальні комбінати в Кривому Розі.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Українські меблярі за 2024 рік експортували продукції на $909 млн, що на 15,5% більше, ніж попереднього року, повідомила член правління Української асоціації медлярів (УАМ) та експерт з експорту Оксана Донска агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Разом деревообробна галузь і меблева галузь входять в топ-10 товарних груп в експорті з часткою в товарному експорті України 5,7%. Впевнена, що динаміку на зростання експорту меблів ми будемо зберігати і є шанс, що цього року перетнемо позначку в $1 млрд”, – сказала Донска.
Такий позитивний прогноз експерт пояснила трендами загальносвітового ринку меблів, якій повернув тенденції на зростання, наприклад, по країнам Європи від 8 до 10% на рік.
“Ще один плюс – до нас повертається IKEA на закупівлю доволі широкої асортиментної матриці меблів. Одночасно у нас зростає кількість експортерів до великих компаній. Це стосується і малого, і середнього бізнесу, який вимушено йде на експорт, тому що внутрішній ринок значно скоротився”, – каже вона.
За її словами, експерти до війни оцінювали ємність внутрішнього ринку у $1-1,2 млрд, зараз він скоротився вдвічі, приблизно до $500-600 млн.
При цьому українські меблярі у 2024 році досягли зростання експорту на фоні дефіциту кадрів (за оцінкам виробників на 30-40%). Оптимізувати собівартість і утримати рівень конкурентоспроможної ціни меблярам допомагала грантова підтримка – як від держави, так і міжнародних донорів, завдяки якій вони змінювали обладнання на фабриках і підвищували свою продуктивність. За оцінками Донскої, лише державну допомогу залучили близько 50 найбільш активних виробників (з приблизно 11 тис. підприємств), значна доля з них, з метою масштабування, переходу з малого до середнього бізнесу. Щодо мікробізнесу, то вони активно обирали вузьку спеціалізацію, пошук партнерств.
Вирішення кадрового питання та стимулювання експорту допомагали вирішувати галузеві об’єднання – як загальноукраїнські, так і локальні. За словами Донскої, завдяки навчальним програмам УАМ з грудня минулого року понад 800 осіб були залучені в галузь, школа мебляра випустила 295 операторів обладнання та конструкторів меблів. Гарний результат показав і проект популяризації експорту. “Брати участь в міжнародній виставці окремим стендом – це дорого і доступно далеко не всім. А долучитися на кілька квадратних метрів на національній експозиції – це вже можливо. Завдяки цій програмі понад 200 компаній показали свою продукцію на міжнародних виставках в Польщі, Німеччині, Великобританії, Італії та ОАЕ”, – повідомила Донска. Так само питання навчання, забезпечення кадрами вирішували і окремі меблеві кластери (Львівський, Рівненський).
Відкриття магазинів ІКЕА в Україні очікується 2025 року, дата буде повідомлена офіційно компанією ІКЕА, повідомив операційний директор ТРЦ Lavina Mall і ТРЦ Blockbuster Mall Дмитро Лашин.
«Є дуже обнадійлива інформація, що це точно відбудеться цього року, але є два сценарії. Перший – в Україні припиняться бойові дії, відповідно це станеться дуже-дуже швидко. Якщо бойові дії не припиняються, відкриття займе трохи більше часу. Фізично вони вже готові», – повідомив Лашин.
За його словами, ритейлер проводить щодня дії з фізичного оновлення магазину (клінінг, частковий ремонт, заміна вивіски, вивезення старого товару тощо).
Як повідомила раніше «Інтерфакс-Україна» членкиня правління Української асоціації меблевиків (УАМ) Оксана Донська, з боку IKEA також уже є замовлення для українських виробників «на закупівлю досить широкої асортиментної матриці меблів».
Як повідомлялося, у травні 2020 року відбувся офіційний запуск інтернет-магазину IKEA в Україні паралельно з пунктами видачі в київських ТЦ Auchan Rive Gauche і Metro Cash & Carry. У грудні-2020 відкрився третій пункт видачі в ТРЦ Lavina Mall. У 2021 році було відкрито перший фізичний магазин на другому поверсі в ТРЦ Blockbuster Mall у Києві.
IKEA – заснована у Швеції нідерландська виробничо-роздрібна торговельна група, одна з найбільших у світі торговельних мереж із продажу меблів і товарів для дому. Входить до Ingka Group. IKEA (Inter IKEA Group) за підсумками 2024 фінансового року, який завершився 31 серпня, скоротив роздрібні продажі на 5,3% – до 45,1 млрд євро. Компанія за минулий рік відкрила 56 магазинів, загалом оперує 400 магазинами різного розміру і 174 пунктами планування і замовлення.