Вночі помірний, вдень невеликий сніг очікується на сході та південному сході України в п’ятницю, 16 січня, на решті території без опадів.
Як повідомляє Укргідрометцентр, на дорогах місцями ожеледиця. Вітер північно-східний, на заході країни південно-східний, 7-12 м/с.
Температура вночі 13-18°, у північних та Вінницькій областях подекуди 20-23°, вдень 9-14° морозу. На Прикарпатті, півдні та південному сході країни вночі 8-13°, вдень 4-9° морозу. На Закарпатті вночі 1-6° морозу, вдень близько 0°.
У Києві 16 січня без опадів. На дорогах місцями ожеледиця. Вітер північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 15-17°, вдень 11-13° морозу.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського, за весь час метеорологічних спостережень у Києві 16 січня найвищу температуру вдень було зафіксовано на позначці 7,1° тепла в 1989 р., найнижчу вночі на позначці 24,3° морозу в 1943 р.
У суботу, 17 січня, в Україні переважно без опадів, лише на південному сході країни місцями невеликий сніг. На дорогах місцями ожеледиця. Вітер північно-східний (на заході країни південно-східний), 5-10 м/с.
Температура вночі 13-18°, вдень 9-14° морозу. На півдні та південному сході країни вночі 8-13°, вдень 4-9° морозу. На Закарпатті вночі 4-9° морозу, вдень 0-5° морозу.
У Києві 17 січня без опадів. На дорогах місцями ожеледиця. Вітер північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 15-17°, вдень 11-13° морозу.
На електронний аукціон OpenMarket виставлено на продаж арештований приватним виконавцем громадсько-торговий центр загальною площею 9 924,5 кв. м, розташований у Миколаєві на проспекті Героїв України.
«Такі об’єкти можуть стати важливими точками економічного відновлення. Формат відкритого аукціону створює конкурентні умови для залучення інвесторів і подальшого ефективного використання комерційної нерухомості», – наголосив генеральний директор ДП «СЕТАМ» Роман Осадчук.
Аукціон заплановано на 5 лютого 2026 року, стартова ціна з ПДВ становить 103,3 млн грн.
Об’єкт включає два повноцінні поверхи, надбудову та велику кількість торгових, адміністративних, складських і технічних приміщень. Будівля обладнана інженерними мережами, автономною котельнею, системами водо- та електропостачання, вентиляції та має значні площі для розміщення орендарів.
Конструктивні рішення та планування дозволяють використовувати об’єкт як торгово-розважальний центр, логістичний або сервісний комплекс, бізнес-хаб чи багатофункціональний комерційний простір.
Електронний аукціон OpenMarket працює в України з 2014 року та є зручним інструментом придбання й реалізації майна онлайн. Загалом через систему вже реалізовано активів на понад 26,7 млрд грн.
Потенційна вартість гіпотетичної угоди з купівлі Гренландії Сполученими Штатами може становити до $700 млрд, повідомила низка ЗМІ з посиланням на NBC News. У публікаціях стверджують, що оцінку підготовлено експертами і колишніми американськими чиновниками, а держсекретареві США Марко Рубіо нібито доручили найближчими тижнями підготувати проєкт пропозиції про купівлю острова.
Водночас підкреслюється, що йдеться не про офіційну цінову позицію уряду США, а про розрахунки в рамках обговорень навколо ініціативи президента Дональда Трампа. За даними переказів матеріалу NBC News, суму $700 млрд можна порівняти з більш ніж половиною річного бюджету Пентагону, що ілюструє масштаб фінансових і політичних бар’єрів для будь-якої подібної «угоди».
Реакція Копенгагена і Нуука залишається негативною. Данія і влада Гренландії публічно заявляють, що острів не продають, а питання статусу автономної території пов’язане із суверенітетом і правом на самовизначення. Reuters цього тижня повідомляв, що після зустрічі у Вашингтоні за участю Рубіо і віцепрезидента США Джей Ді Венса данська і гренландська сторони, не змінивши позиції щодо «непродаваності», погодилися створити робочу групу для обговорення широкого кола питань, пов’язаних із безпекою і співпрацею навколо острова.
Нова оцінка в $700 млрд лягає в низку колишніх «паперових» розрахунків, що вкрай різняться, які з’являлися останніми роками. Так, The Washington Post 2019 року в межах гіпотетичної оцінки називала дуже широкий діапазон можливої ціни – від сотень мільйонів доларів до $1,7 трлн.
Інтерес США до Гренландії зазвичай пояснюється поєднанням чинників безпеки та ресурсів. Острів посідає ключове становище в Арктиці та Північній Атлантиці, а також розглядається як потенційно значуща територія з погляду доступу до корисних копалин і стратегічної інфраструктури.
При цьому навіть за наявності політичної волі у Вашингтоні сценарій «купівлі» впирається в базові юридико-політичні обмеження: Гренландія – автономна територія у складі Королівства Данія, а її статус і майбутнє, за позицією місцевої та данської влади, не можуть бути предметом зовнішнього «торгу». На цьому тлі найреалістичнішим продовженням сюжету аналітики називають не зміну суверенітету, а торг навколо розширення співпраці США з Данією та Гренландією – з оборони, інфраструктури та інвестицій – без формальної зміни статусу острова.
Україна істотно скоротила присутність на ринку Євросоюзу з постачання м’якої пшениці в сезоні 2025/26: її частка в імпорті ЄС знизилася до 22,3% з 67,3% роком раніше, повідомляють SPIKE BROKERS.
Згідно з наведеною статистикою, імпорт м’якої пшениці в ЄС скоротився на 52% – з 4,43 млн тонн до 2,15 млн тонн, при цьому частка України впала з 2,98 млн тонн до 479 тис. тонн, що означає втрату лідерства серед постачальників.
На цьому тлі Канада наростила частку в імпорті ЄС до 40% (858 тис. тонн) проти 13% роком раніше, а Молдова і Сербія збільшили присутність до 17,3% і 14,3% відповідно.
SPIKE BROKERS також відзначають, що експорт української пшениці на початку січня був зосереджений переважно на ринках країн Близького Сходу і Північної Африки, тоді як активність на напрямку ЄС залишається мінімальною.
Україна фігурує в переліку країн, що увійшли до міжнародного дослідження нарцисичних рис на основі опитувань у 53 державах, і за інтегральним показником посідає 34-те місце з 53.
За даними матеріалів, дослідження базується на опитуваннях понад 45 тис. респондентів з 53 країн і використовує шкалу Narcissistic Admiration and Rivalry Questionnaire (NARQ), яка поділяє нарцисизм на два компоненти – «захоплення» (самопрезентація, прагнення до визнання) і «суперництво» (знецінення інших, конфліктність).
У «нижню п’ятірку» за сумарним показником увійшли Сербія, Ірландія, Велика Британія, Нідерланди та Данія.
У «верхню п’ятірку» джерела відносять Німеччину, Ірак, Китай, Непал і Південну Корею.
США, за цими даними, посіли 16-те місце з 53.
Згідно з описом методології, дослідники використовували опитувальник NARQ і окремо аналізували компоненти «захоплення» і «суперництво», після чого зіставляли середні значення по країнах. У публікаціях, що переказують результати, також зазначається, що це не вимірювання частки людей з клінічним діагнозом, а порівняння середніх самооцінок рис у вибірці.
Україна в грудні 2025 року експортувала 10,38 тис. тонн молочних продуктів на суму $25,92 млн, що на 0,3% і 6% менше проти листопада, але на 44% і 51% більше проти грудня 2025 року, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ).
У галузевій асоціації зазначили, що в січні-грудні 2025 року Україна експортувала 131,91 тис. тонн (+12% проти аналогічного періоду 2024 року) молочних продуктів на суму $401,36 млн (+35%).
Аналітики уточнили, що головними експортними категоріями у грудні були молоко та вершки згущені (36%), сири (22%), масло вершкове (21%).
За їх інформацією, у грудні 2025 року Україна збільшила натуральні обсяги експорту молока та вершків, незгущених до 2,58 тис. тонн (+13%), молока та вершків, згущених до 3,63 тис. тонн (+5%), кисломолочних продуктів до 575 тонн (+14%), вершкового масла до 836 тонн (+13%) та морозива до 336 тонн (+6%) відносно листопада. Скоротилися обсяги поставок молочної сироватки до 1 тис. тонн (-22%) і сирів до 1,24 тис. тонн (-3%) відносно попереднього місяця.
Україна порівняно з груднем 2024 року найбільше наростила фізичні обсяги експорту молока та вершків, згущених (+90%), кисломолочних продуктів (+50%), вершкового масла (+91%) та сиру (+45) на зовнішні ринки.
Водночас відносно листопада 2025 року зросла грошова виручка за відвантажене молоко та вершкі, незгущені до $2,09 млн (+11%), молоко та вершкі, згущені до $9,23 млн (+5%), кисломолочні продукти до $984 тис. (+32%), морозиво до $1,29 млн (+10%), вершкове масло до $5,41 млн (+7%), але скоротилася за відвантажену молочну сироватку до $1,11 млн (-23%) та сир до $5,8 млн (-5%).
Порівняно з груднем 2024 року найбільше збільшилася грошова виручка за експортовані молоко та вершки, згущені (+68%), кисломолочні продукти (+78%) та масло вершкове (+60%). Скоротилася грошова виручка за експортовану молочну сироватку (-5%).
“Непрогнозоване збільшення обсягів надою протягом 2025 року призвело до накопичення біржових товарів на європейських складах та обвалу світових цін на вершкове масло та інші молочні продукти. Активність на молочному ринку традиційно сповільнюється наприкінці року, в період новорічних свят, що закономірно призвело до скорочення обсягів експорту з України. На початку січня експорт молочних продуктів з України в Європу фактично призупинився через зміну вимог ЄС щодо ліцензування обсягів експорту в межах квот. Порядок, розроблений наприкінці грудня, фактично нікому не був надано, через що українські переробні підприємства разом зі своїми партнерами, які імпортують українську молочну продукцію, не змогли своєчасно подати заявки на отримання дозволів на експорт”, – пояснив аналітик АВМ Георгій Кухіашвілі.
Галузева асоціація привернула увагу до збільшення обсягів імпорту з ЄС в Україну молочних продуктів, зокрема сирів та вершкового масла, які надходять у вітчизняні торговельні мережі з Польщі. Так, у грудні 2025 року країна імпортувала 6,52 тис. тонн молочних продуктів на суму $37,28 млн. Відносно листопада-2025 натуральні обсяги імпорту виросли на 17%, а відносно грудня-2024 скоротилися на 14%.
В січні-грудні 2025 року Україна імпортувала 64,69 тис. тонн (+7%) молочних продуктів на суму $337,93 млн (+16%). Найбільша частка від загальних натуральних обсягів імпорту за цей період припадала на сири (65%).
“Зовнішньоторговельне сальдо в грудні було негативним і становило -$11,36 млн, вірогідно, внаслідок напливу в Україну дешевого згущеного молока та сиру і зменшення обсягів експорту молочних продуктів”, – резюмували в АВМ.
