Аналітичний центр Experts Club проаналізував реакцію країн Європи на паливну кризу. Реакція європейських країн на паливну кризу 2026 року поки що виявилася неоднорідною. Одні уряди безпосередньо втручаються в ринок палива – обмежують експорт, вводять стелі цін і випускають резерви. Інші поки обмежуються моніторингом цін і координацією на рівні ЄС і G7, намагаючись не спровокувати дефіцит ще більш жорсткими кроками.
Сербія вибрала найбільш жорсткий формат втручання. Влада тимчасово зупинила експорт нафти, бензину і дизеля до 19 березня, пояснивши це захистом внутрішнього ринку від дефіциту і стрибків цін. Reuters при цьому зазначає, що Сербія і до цього зберігала контроль над цінами на паливо з лютого 2022 року, тобто нинішнє рішення стало продовженням більш інтервенціоністської моделі регулювання.
Угорщина пішла за змішаним сценарієм. З одного боку, Будапешт ввів цінову стелю на бензин і дизель для автомобілів з угорською реєстрацією. З іншого – уряд вирішив задіяти державні резерви, а міністр економіки, за повідомленнями угорських медіа, анонсував також зниження акцизу і заборону експорту частини нафтопродуктів. Це типовий приклад комбінованої антикризової схеми, коли влада одночасно намагається утримати роздрібні ціни і підтримати фізичну наявність палива на ринку.
Хорватія обрала більш м’який шлях – обмеження граничних роздрібних цін на двотижневий період. Уряд встановив максимум для Eurosuper на рівні EUR1,50 за літр, для дизеля – EUR1,55, для «синього дизеля» – EUR0,89, а також обмежив ціни на скраплений газ. Загреб прямо заявив, що без цього заходу дизель коштував би EUR1,72 за літр, а бензин – EUR1,55. Це означає, що Хорватія намагається не ізолювати ринок, а пом’якшити кінцевий ефект для домогосподарств і бізнесу.
Словаччина і частково Чехія зосередилися не на роздрібному регулюванні, а на підтримці фізичних поставок. Після збою поставок по «Дружбі» Словаччина схвалила використання 250 тис. тонн нафти зі стратегічних запасів для постачання переробки, а Угорщина і Словаччина почали переговори про використання резервів ще в лютому. Чехія, у свою чергу, заявляла про готовність направити до Словаччини невеликі обсяги нафти східним напрямком «Дружби».
Великобританія поки не вводить цінових стель або експортних заборон. Канцлер казначейства Рейчел Рівз заявила, що уряд уважно стежить за ситуацією і попередила роздрібні мережі, що не допустить «надмірного прибутку» на тлі нафтового шоку. Такий підхід ближче до наглядової моделі: влада сигналізує ринку, що готова посилювати контроль за поведінкою продавців, але не переходить до прямого адміністрування цін.
На загальноєвропейському рівні поки що переважає обережність. G7 і ЄС обговорюють можливі заходи, включаючи використання стратегічних резервів, податкові зміни і коригування вуглецевої ціни, проте рішення про скоординований випуск резервів поки що не прийнято. Франція як голова G7 заявляє, що «всі варіанти на столі», але визнає, що негайного дефіциту в Європі поки немає.
Єврокомісія, у свою чергу, нагадує про структурну вразливість Європи, яка імпортує понад 90% нафти і близько 80% газу.
Головний висновок для Європи зараз полягає в тому, що країни реагують по-різному залежно від власної вразливості. Балканські та центральноєвропейські держави, які залежать від імпорту та окремих маршрутів поставок, схильні діяти швидше і жорсткіше — через заборони, цінові стелі та резерви. Великі економіки Західної Європи поки що віддають перевагу координації, тиску на ринок і підготовці інструментів на випадок подальшого погіршення ситуації. Але якщо нафтовий шок затягнеться, нинішні точкові заходи можуть перерости в більш широку хвилю європейського втручання в паливний ринок.
З 20 лютого по 3 березня у Каліфорнійському Сан-Дієго відбувалися великі ветеранські змагання Marine Corps & Air Force Trials 2026. Це щорічні змагання для військовослужбовців і ветеранів Морської піхоти та Повітряних сил США, які для американської команди є відбірковим етапом до Warrior Games.
Українську команду було запрошено як міжнародну разом із командою Великої Британії для розширення співпраці та обміну досвідом у сфері ветеранського спорту й відновлення через спорт.
Змагання відбувалися з баскетболу та регбі на кріслах колісних, волейболу сидячи, стрільби з лука та кульової стрільби, веслування на тренажерах, легкої атлетики, пауерліфтингу, велоспорту і плавання.
У першу чергу, команда їхала не за нагородами чи досягненнями, а задля відновлення учасників через спорт. Проте на змаганнях у Каліфорнії вдалося вибороти чимало призових місць.
У волейболі сидячи українська команда виборола перше місце, а в регбі на кріслах колісних — друге. Для нашої збірної це вперше
У плаванні, веслуванні на тренажерах і велоспорті перші місця здобули Ярослав Бегас, Іван Артюх і Оксана Рудик, а у пауерліфтингу першим став Артем Передереєв.У стрільбі з лука Олександр Зірка посів перше місце в індивідуальному заліку. У командному заліку Олександр Зірка, Артем Передереєв і Марʼяна Ніцевич вибороли друге місце. Марʼяна Ніцевич також посіла друге місце в індивідуальних змаганнях.
У бігу Олексій Дернов виборов перше місце на дистанції 1500 метрів. Також він посів треті місця на дистанціях 800, 400, 200 і 100 метрів. У велоспорті Вадим Гончаренко та Олексій Дернов фінішували другими.У штовханні ядра Олександр Баталов та Вадим Гончаренко посіли перші місця. Олександр Баталов також став другим у метанні диска.
Відбірковим етапом до формування української збірної стали всеукраїнські змагання «ГАРТ» — перші національні мультиспортивні змагання для ветеранів і ветеранок, які отримали поранення, травми або захворювання під час військової служби. Серед 400 учасників цього турніру й була обрана національна команда на змагання Marine Corps & Air Force Trials 2026. Це 13 ветеранів та 2 ветеранки.
Формування, підготовку та участь української збірної забезпечує Міністерство у справах ветеранів України спільно з Центр ініціатив «Повернись живим». Генеральний партнер української команди – Укргазбанк.
Додамо, вже у квітні у Львові стартують ветеранські змагання «Гарт» з баскетболу на кріслах колісних, передуватиме яким тижневий табір для новачків у цьому виді спорту. Запрошуємо ветеранів та ветеранок до участі у турнірі.
Реєстраційна форма: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdQCmcejNST02gPuvrMr-Cax2fAP6iLGD7WkADLjpXQNAP9Vg/viewform
Marine Corps & Air Force Trials 2026, UKRGAZBANK, збірна ветеранів, змагання
ПрАТ “Нікопольський завод феросплавів” (НЗФ, Дніпропетровська обл.) намагається стягнути з ПрАТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” (МГЗК, Дніпропетровська обл.) 95,825 млн грн заборгованості за договором надання поворотної фінансової допомоги.
Згідно із судовими матеріалами справи № 904/1083/26 у Господарському суді Дніпропетровської області, копії яких є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, НЗФ звернулось до суду з позовом до МГЗК і просить стягнути заборгованість.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору надання поворотної фінансової допомоги №2203530 від 21 листопада 2022 року.
Позовну заяву суд залишив без руху і надав позивачу протягом семи днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати належні докази сплати судового збору у розмірі 831,840 тис. грн.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею 6 березня 2026 року, оприлюднена 9 березня.
Раніше повідомлялось, що Запорізький завод феросплавів (ЗЗФ) подав позов про стягнення з МГЗК заборгованості за договором на поставку феросплавів №11-2022/32 від 27 січня 2022 року у загальному розмірі 42 млн 174,790 тис. грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем – невиконанням умов договору у частині оплати поставленого товару.
НЗФ, ЗЗФ та МГЗК входять в неформальну групу “Приват”.
НЗФ – найбільше в Україні підприємство з виробництва силіко- і феромарганцю. Середній місячний випуск феросплавів за стабільної роботи підприємства – близько 55-60 тис. тонн.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, у власності Sofalon Investments Limited перебуває 15,503% акцій ПрАТ, Rougella Properties Ltd. – 9,6904%, Dolemia Consulting Ltd. – 15,7056%, Sonerio Holdings Ltd. – 9,2158%, Manjalom Limited – 5,8824%, Treelon Investments Limited (усі – Кіпр) – 15,1013%.
НЗФ контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват” (обидві – Дніпро).
МГЗК розробляє східну частину Нікопольського родовища марганцевих руд (Грушевсько-Басанська ділянка). До складу комбінату, зокрема, входять чотири шахти, зокрема, одна, що будується, один кар’єр – Грушевський, збагачувальна фабрика.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, найбільшими акціонерами МГЗК є компанії Couttenmax Holdings Limited, Mosfilia Investments Limited і Humax Enterprises Limited, які володіють по 23,8933% акцій ПрАТ кожна, а також Fianex Holdings Limited (усі – Кіпр), у власності якої перебуває 24% акцій.
Вартість цьогорічної посівної кампанії для українських аграріїв зросте приблизно на 15% порівняно з минулим роком і становитиме близько 700 млрд грн ($17 млрд), повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук.
“Складнощі, що виникають, – це те, що в цьому сезоні посівна кампанія буде дорожчою. В сукупності десь порядка 700 млрд грн коштуватиме для українських товаровиробників підхід до цих робіт. Відповідно, це буде відбиватися в кінцевому варіанті на ціні на продукти харчування”, — зазначив експерт.
За його інформацією, основною причиною здорожчання є ріст цін на пальне (на 10-15%), мінеральні добрива (на 20%), засоби захисту рослин та насіння. Це призведе до зростання цін на кінцевий продукт харчування в межах 3-5%.
Марчук також додав, що через погодні умови та наявність снігового покриву в окремих регіонах посівна розпочнеться із запізненням приблизно на два тижні. В той же час на півдні країни роботи вже активно тривають.
Структура посівів залишиться переважно традиційною: соняшник, кукурудза, яра пшениця, ячмінь, соя та гречка. Водночас через зміну клімату аграрії дедалі частіше експериментують з нішевими культурами, зокрема з нутом.
Заступник голови ВАР наголосив на важливості урядової підтримки для сільгосптоваровиробників, особливо у прифронтових регіонах, де умови роботи є найважчі.
Українські металургійні підприємства у січні-лютому поточного року знизили виплавку сталі, за оперативними даними, на 13,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,026 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок ввечері, у лютому було вироблено 515 тис. тонн сталі, тоді як попереднього місяця – 511,1 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році знизили виплавку сталі на 2,2% порівняно з 2024 роком – до 7,409 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку сталі на 21,6% порівняно з 2023 роком – до 7,575 млн тонн.
Україна 2023 року знизила виплавку сталі на 0,6% порівняно з 2022 роком – до 6,228 млн тонн.
У 2022 році країна скоротила виробництво сталі на 70,7% порівняно з 2021 роком – до 6,263 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,366 млн тонн сталі, що становило 103,6% до 2020 року.
Перший ГПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області 6 березня оголосив про намір укласти з СК «ВУСО» договір на послуги з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО).
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії склала 99 тис. грн проти очікуваної вартості 439,9 тис. грн.
У тендері також брали участь страхові компанії «Універсальна» з пропозицією 145,4 тис. грн, «Оранта» – 152,5 тис. грн, «Країна» – 306,8 тис. грн, «Іншуранс» – 367,6 тис. грн.
