Законопроєкт “Про застосування допоміжних репродуктивних технологій” (№13638 ) може кардинально змінити надання медичних послуг з репродуктивних технологій та призвести до втрати Україною статусу “репродуктивного хабу Європи”, він потребує значного доопрацювання із залученням професійної експертної спільноти, вважають опитані агентством “Інтерфакс-Україна” експерти.
“За різними оцінками, до 40–60% пацієнтів у великих клініках репродуктивної медицини — іноземці (особливо з ЄС, Великої Британії, США, Канади, Ізраїлю, Китаю). Якщо закон не передбачить прозорих механізмів для іноземних пацієнтів, наприклад, офіційних медичних віз чи угод між країнами, Україна може втратити статус “репродуктивного хабу Європи”, – сказав завідувач відділу допоміжних репродуктивних технологій завідувач відділу допоміжних репродуктивних технологій медичного гінекологічного центру (МГК) Adonis, провідний репродуктолог Дмитро Білецький..
За його словами, наразі Україна входить до топ-10 світових напрямів застосування репродуктивних технологій, зокрема, завдяки, “демократичній вартості: цикл ЕКЗ (IVF) в Україні коштує в три-п’ять разів дешевше, ніж у більшості країн ЄС або США”, високому рівню фахівців і технологій, сертифікації багатьох клінік за міжнародними стандартами, а також завдяки тому, що “законодавство України дозволяло практично всі методи ДРТ — донорські яйцеклітини, сперму, ембріони, програми ЕКЗ для подружжя й одиноких жінок”.
“В Україні дозволено анонімне донорство і створення ембріонів для зберігання, що не скрізь прийнятно”, – сказав він.
Прогнозуючи вплив законопроєкту у разі його прийняття, Білецький очікує в короткостроковій перспективі (один-два роки), що Україна може втратити частину пацієнтів на програми репродуктивних технологій (ДРТ), хоча в цілому запит залишиться високим, бо дозволеними залишаться процедури ЕКЗ, донорства, ембріонального банкінгу, а українські клініки мають визнану міжнародну репутацію та конкурентну вартість.
Втім він прогнозує, що вже в середньостроковій перспективі (три-пять років), “якщо правила щодо іноземців залишаться суворими (особливо на рівні перевезення ембріонів, донорства та сурогатного материнства), запит зменшиться на 20–40%”.
В той же час, коментуючи влив передбаченої законопроектом заборони донорства (донації) ембріонів на розвиток репродуктивної перспективи в цілому, Білецький зазначив, що “заборона донорства (донації) ембріонів призведе до того, що частина пацієнтів просто втратить можливість лікування безпліддя, а також до збільшення кількості “невикористаних” ембріонів у клініках”.
“Зараз частина пар добровільно віддає заморожені ембріони іншим. Якщо це заборонять — ембріони доведеться або зберігати (що дорого), або знищувати. Це піднімає і етичне питання: “що робити з ембріонами, які могли б дати життя”, – сказав він.
За його оцінками, програми донорських ембріонів можуть становити до 10–15% усіх процедур ЕКЗ, тому клініки, що спеціалізуються на “повних циклах” (створення, донорство, сурогатне материнство), втратять значну частку клієнтів.
“Багато іноземних пацієнтів приїжджало саме на програми з донорськими ембріонами — це була унікальна українська перевага, бо в багатьох країнах (наприклад, в Німеччині, Італії) це заборонено. Заборона означатиме втрату одного з ключових напрямів репродуктивної медицини. Україна фактично втрачає один з найгуманніших механізмів допомоги безплідним парам”, – сказав він.
Зі свого боку, лідерка напряму допоміжних репродуктивних технологій медичної мережі “Добробут” Світлана Шиянова також прогнозує, що “прийняття вказаного законопроєкту призведе до різкого зниження міжнародного попиту, оскільки він передбачає дві критичні обмежувальні норми – заборону надання послуг сурогатного материнства, якщо один з подружжя є громадянином держави, де такий метод заборонено, а також вимогу, щоб один з подружжя був громадянином України (для сурогатного материнства)”.
“Ці норми фактично закривають міжнародний ринок сурогатного материнства, який приносив значні інвестиції в медичну сферу. Очікується різке падіння міжнародного запиту”, – сказала вона.
Крім того, Шиянова зазначила, що передбачена законопроєктом заборона донації ембріонів “є однією з найбільш обмежувальних та суперечливих норм законопроєкту”, яка, до того ж суперечить принципам доказовості (Европейської асоціації репродукції, ESHRE) та забирає останній шанс у найбільш вразливої категорії пацієнтів, змушуючи їх шукати цю послугу за кордоном.
“Для клінік це означає виключення важливої послуги з переліку, що обмежує можливість надавати повний спектр ДРТ та комплексно супроводжувати пацієнта”, – сказала вона.
На думку Шиянової, наразі нормативного врегулювання потребують такі аспекти репродуктивної медицини, як визначення безпліддя, визначенння, хто є суб’єктом права на ДРТ, необхідність закріплення анонімності донації, регулювання компенсацій, а також відсутність чіткого механізму створення єдиного національного реєстру ДРТ та стандартизованого моніторингу результативності.
Як повідомлялося, представники Української асоціації репродуктивної медицини (УАРМ) вважають, що урядовий законопроєкт №13683 “Про застосування допоміжних репродуктивних технологій” обмежить доступ українців до таких технологій.
Теги: Урядовий законопроект про репродуктивні технології може призвести до втрати Україною статусу “репродуктивного хабу Європи” – експерти
Законопроєкт “Про застосування допоміжних репродуктивних технологій” (№13638 ) може кардинально змінити надання медичних послуг з репродуктивних технологій та призвести до втрати Україною статусу “репродуктивного хабу Європи”, він потребує значного доопрацювання із залученням професійної експертної спільноти, вважають опитані агентством “Інтерфакс-Україна” експерти.
“За різними оцінками, до 40–60% пацієнтів у великих клініках репродуктивної медицини — іноземці (особливо з ЄС, Великої Британії, США, Канади, Ізраїлю, Китаю). Якщо закон не передбачить прозорих механізмів для іноземних пацієнтів, наприклад, офіційних медичних віз чи угод між країнами, Україна може втратити статус “репродуктивного хабу Європи”, – сказав завідувач відділу допоміжних репродуктивних технологій завідувач відділу допоміжних репродуктивних технологій медичного гінекологічного центру (МГК) Adonis, провідний репродуктолог Дмитро Білецький..
За його словами, наразі Україна входить до топ-10 світових напрямів застосування репродуктивних технологій, зокрема, завдяки, “демократичній вартості: цикл ЕКЗ (IVF) в Україні коштує в три-п’ять разів дешевше, ніж у більшості країн ЄС або США”, високому рівню фахівців і технологій, сертифікації багатьох клінік за міжнародними стандартами, а також завдяки тому, що “законодавство України дозволяло практично всі методи ДРТ — донорські яйцеклітини, сперму, ембріони, програми ЕКЗ для подружжя й одиноких жінок”.
“В Україні дозволено анонімне донорство і створення ембріонів для зберігання, що не скрізь прийнятно”, – сказав він.
Прогнозуючи вплив законопроєкту у разі його прийняття, Білецький очікує в короткостроковій перспективі (один-два роки), що Україна може втратити частину пацієнтів на програми репродуктивних технологій (ДРТ), хоча в цілому запит залишиться високим, бо дозволеними залишаться процедури ЕКЗ, донорства, ембріонального банкінгу, а українські клініки мають визнану міжнародну репутацію та конкурентну вартість.
Втім він прогнозує, що вже в середньостроковій перспективі (три-пять років), “якщо правила щодо іноземців залишаться суворими (особливо на рівні перевезення ембріонів, донорства та сурогатного материнства), запит зменшиться на 20–40%”.
В той же час, коментуючи влив передбаченої законопроектом заборони донорства (донації) ембріонів на розвиток репродуктивної перспективи в цілому, Білецький зазначив, що “заборона донорства (донації) ембріонів призведе до того, що частина пацієнтів просто втратить можливість лікування безпліддя, а також до збільшення кількості “невикористаних” ембріонів у клініках”.
“Зараз частина пар добровільно віддає заморожені ембріони іншим. Якщо це заборонять — ембріони доведеться або зберігати (що дорого), або знищувати. Це піднімає і етичне питання: “що робити з ембріонами, які могли б дати життя”, – сказав він.
За його оцінками, програми донорських ембріонів можуть становити до 10–15% усіх процедур ЕКЗ, тому клініки, що спеціалізуються на “повних циклах” (створення, донорство, сурогатне материнство), втратять значну частку клієнтів.
“Багато іноземних пацієнтів приїжджало саме на програми з донорськими ембріонами — це була унікальна українська перевага, бо в багатьох країнах (наприклад, в Німеччині, Італії) це заборонено. Заборона означатиме втрату одного з ключових напрямів репродуктивної медицини. Україна фактично втрачає один з найгуманніших механізмів допомоги безплідним парам”, – сказав він.
Зі свого боку, лідерка напряму допоміжних репродуктивних технологій медичної мережі “Добробут” Світлана Шиянова також прогнозує, що “прийняття вказаного законопроєкту призведе до різкого зниження міжнародного попиту, оскільки він передбачає дві критичні обмежувальні норми – заборону надання послуг сурогатного материнства, якщо один з подружжя є громадянином держави, де такий метод заборонено, а також вимогу, щоб один з подружжя був громадянином України (для сурогатного материнства)”.
“Ці норми фактично закривають міжнародний ринок сурогатного материнства, який приносив значні інвестиції в медичну сферу. Очікується різке падіння міжнародного запиту”, – сказала вона.
Крім того, Шиянова зазначила, що передбачена законопроєктом заборона донації ембріонів “є однією з найбільш обмежувальних та суперечливих норм законопроєкту”, яка, до того ж суперечить принципам доказовості (Европейської асоціації репродукції, ESHRE) та забирає останній шанс у найбільш вразливої категорії пацієнтів, змушуючи їх шукати цю послугу за кордоном.
“Для клінік це означає виключення важливої послуги з переліку, що обмежує можливість надавати повний спектр ДРТ та комплексно супроводжувати пацієнта”, – сказала вона.
На думку Шиянової, наразі нормативного врегулювання потребують такі аспекти репродуктивної медицини, як визначення безпліддя, визначенння, хто є суб’єктом права на ДРТ, необхідність закріплення анонімності донації, регулювання компенсацій, а також відсутність чіткого механізму створення єдиного національного реєстру ДРТ та стандартизованого моніторингу результативності.
Як повідомлялося, представники Української асоціації репродуктивної медицини (УАРМ) вважають, що урядовий законопроєкт №13683 “Про застосування допоміжних репродуктивних технологій” обмежить доступ українців до таких технологій.
АДОНИС, білецький, законопроєкт, репродуктивна, ТЕХНОЛОГІЇ, шиянова
Виробництво свинцю і цинку у світі перевищуватиме попит у 2025 і 2026 роках, прогнозує Міжнародна дослідницька група зі свинцю і цинку (ILZSG).
Випуск рафінованого свинцю цього року, як очікується, збільшиться на 2% – до 13,34 млн тонн. Переважно це буде зумовлено підвищенням виробництва в Канаді, Німеччині, Індії, Мексиці, Швеції та Бразилії, водночас у Казахстані, Великій Британії та США очікується скорочення випуску.
У 2026 році виробництво у світі зросте на 1% і досягне 13,47 млн тонн завдяки нарощуванню випуску Бразилією та Індією, а також відновленню в Казахстані. При цьому в Китаї та Великій Британії буде зафіксовано зниження, прогнозують експерти.
Глобальне споживання свинцю цього року може підвищитися на 1,8% і становити 13,25 млн тонн, зокрема в Європі – на 1,8%, у США – на 6,6%, у КНР – на 0,9%. Наступного року попит на метал у світі, як очікується, збільшиться на 0,9% – до 13,37 млн тонн, у Китаї буде відзначено скорочення на 1,7%.
Таким чином, у 2025 році на глобальному ринку сформується надлишок свинцю в розмірі близько 91 тис. тонн, у майбутньому році профіцит збільшиться до 102 тис. тонн, йдеться в повідомленні групи.
Випуск рафінованого цинку в світі в поточному році, як очікується, підвищиться на 2,7% – до 13,8 млн тонн.
Зокрема, виробництво в Китаї зросте на 6,2%. Також очікується зростання випуску в Норвегії, де компанія Boliden у березні завершила розширення виробничих потужностей заводу Odda на 150 тис. тонн на рік. Тим часом прогнозується зменшення випуску цинку в Італії та Японії через закриття підприємств Glencore і Toho Zinc у цих країнах, а також у Бразилії, Канаді, Мексиці та Південній Кореї.
У 2026 році світовий випуск цинку підніметься на 2,4% і досягне 14,13 млн тонн. Очікується підвищення в Бразилії, Канаді, Норвегії та Китаї.
Споживання металу цього року може зрости на 1,1% – до 13,71 млн тонн. Зокрема в КНР очікується підвищення на 1,3%, в Європі – на 0,7%. Також експерти припускають можливість підйому попиту в Індії, Японії, Саудівській Аравії, Таїланді та В’єтнамі, а також скорочення в Бразилії та Південній Кореї.
У 2026 році глобальний попит на цинк збільшиться на 1% і становитиме 13,86 млн тонн. Зокрема в КНР він підніметься на 0,1%, також прогнозується підвищення в країнах Європи, Бразилії, Індії та США.
Глобальний профіцит цинку у 2025 році очікується на рівні 85 тис. тонн, наступного року – 271 тис. тонн.
ILZSG, створена ООН 1959 року, надає інформацію про постачання і попит на цинк і свинець, проводить дослідження ситуації на світових ринках цих металів. Членами групи є Австралія, Бельгія, Бразилія, Болгарія, Китай, Фінляндія, Франція, Німеччина, Індія, Ірландія, Італія, Японія, Південна Корея, Мексика, Марокко, Намібія, Норвегія, Перу, Польща, Португалія, РФ, Сербія, Швеція, Туреччина і США, а також Європейський союз. На частку цих держав припадає понад 85% видобутку і споживання свинцю і цинку у світі.
Кількість людей з України, які шукають захисту в Німеччині, значно зросла за останні тижні, повідомляє Die Welt у середу.
Як пише видання, скасування заборони на виїзд для придатних до військової служби українських чоловіків віком від 18 до 22 років призвело до збільшення кількості прохань про надання притулку від цієї групи.
«Кількість прохань зросла з приблизно 100 на тиждень до набрання чинності цими положеннями до приблизно 1000 на тиждень», – заявила прес-секретар Федерального міністерства внутрішніх справ.
«На даний момент неможливо оцінити, наскільки це тимчасове явище»,- додала вона.
За інформацією, протягом літа загальна кількість людей з України в Німеччині зросла. За даними МВС, у травні через реєстраційну систему Free було розподілено 7961 українця, у серпні – 11 277, а у вересні – 18 755. На відміну від шукачів притулку, особи, які шукають захисту з України, отримують посвідку на проживання відповідно до статті 24 закону про проживання, що дає їм право на негайний доступ до ринку праці та соціальних послуг.
Збитки світових страховиків від природних катастроф у січні-вересні становили $105 млрд, повідомляється у звіті перестрахувального брокера Gallagher Re. Це нижче середнього показника для цього періоду за останні десять років, який становить $114 млрд.
Страхові втрати перевищували позначку в $100 млрд за підсумками п’яти попередніх років поспіль. Також вони були вищими за цей рівень у 2017 і 2018 роках і опустилися трохи нижче за цей показник 2019 року ($98 млрд).
Січневі пожежі в Лос-Анджелесі завдали найбільших втрат – $40 млрд. Збиток від землетрусу в М’янмі в березні оцінюють у $1,7 млрд, від літніх повеней у Китаї – у $0,4 млрд.
На США в січні-вересні припало близько 86% загальносвітових втрат, наголошується у звіті.
Обсяг імпорту мотоциклів (з урахуванням мопедів) та велосипедів з допоміжним двигуном в Україну у січні-вересні 2025 року збільшився на 46,2% порівняно з тим же періодом 2024 року – до $99,57 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно зі статданими, найчастіше мотоцикли, як і торік, ввозилися з Китаю – у січні-вересні їх імпорт збільшився на 71,3% – до $68,1 млн, але частка у загальному імпорті майже не змінилась порівняно з січнем-вереснем-2024 і становила 58,3%.
Другим за обсягом постачальником мототехніки є Японія, імпорт з якої за дев’ять місяців поточного року збільшився на 49,1% – до $15,5 млн, а частка у загальному імпорті також збільшилась незначно – до 15,58%.
Третім за обсягом експортером цієї техніки залишається Німеччина – обсяг ввезення в Україну зберігся на рівні $7,9 млн, тоді як частка скоротилась до 8% з 19% торік.
Україна у вересні ввезла мотоцикли та велосипеди з двигуном на $7,86 млн – на 54% більше, ніж у вересні-2024.
За даними Держмитслужби, 2024 року в Україну було ввезено мотоциклів на $83,8 млн – на 50,3% більше, ніж у 2023 році, зокрема з Китаю – на $49,1 млн.
Водночас інформаційно-аналітична група AUTO-Consultingв в публікації на сайті зазначає, що у січні-вересні 2025 року ринок нових мотоциклів в Україні зріс на 20% (без урахування постачань на фронт), зокрема, у вересні – на 11%.
Аналітики констатують, що популярністю в Україні користуються лише два сегменти – класичні або міські мотоцикли (62% продажів) та “ендуро” (30%).
Лідером продажів у вересні став китайський Lifan, який також був першим у квітні і серпні поточного року, а за підсумками дев’яти місяців – Spark.
Стало відомо про смерть Арсенія Насіковського, молодшого партнера групи компаній DIM. Про це повідомив батько Арсенія, засновник і керуючий партнер DIM Олександр Насіковський. Він зазначив, що всі ініціативи та проекти, над якими працював його син, будуть продовжені командою та партнерами.
Згідно з повідомленням Олександра Насіковського, до ініціатив, що продовжуються, належать:
— NAD (Nasikovskyi Arseniy Development) і ARS Capital — девелоперська компанія та інвестиційний фонд, що займалися проектами доступного житла в Україні (affordable housing), рекреаційним термальним курортом Maximus у Береговому, а також проектами комерційної нерухомості та фондом для залучення інвестицій у розвиток цих напрямків.
— ARS Foundation — благодійний фонд допомоги дитячим будинкам, дітям-сиротам та дітям, які залишилися без піклування батьків; фонд здійснює регулярну підтримку та готує запуск нового формату будинків для дітей в Україні.
— ANiMA — мережа з восьми велнес-курортів у шести регіонах України в концепції wellness hedonism, кожен об’єкт — зі своєю історією та атмосферою.
— NOVA — бізнес-клуб і клуб подорожей для підприємців та свідомих людей, об’єднаних прагненням до розвитку, відкриття світу та обміну ідеями; включає унікальні маршрути і спільноту однодумців.
Інформація про причини його смерті не уточнюється. Арсеній Насіковський відігравав активну роль в операційних проектах компанії, курирував будівельні та інвестиційні напрямки, підтримуючи розвиток бренду DIM в житловій нерухомості.
Компанія DIM Group — український холдинг повного циклу в сфері девелопменту нерухомості, заснований у 2014 році. Холдинг об’єднує кілька юридичних осіб: виробничі, архітектурні та будівельні компанії, агентство нерухомості, керуючу компанію.
Засновник і ключова фігура групи — Олександр Насіковський, який виступає керуючим партнером. Проектний портфель DIM охоплює житлову нерухомість на території Києва та Київської області — понад 800 000 м², значна частина об’єктів вже здана в експлуатацію або знаходиться в стадії будівництва.
Редакція висловлює глибоке співчуття родичам, колегам і всім, хто знав і цінував Арсенія Насіковського.
