Гірничо-металургійна група «Метінвест» протягом 5-10 років після завершення війни планує провести масштабну «зелену» трансформацію своїх українських активів – ГЗК, «Каметсталі» і «Запоріжсталі» – загальною вартістю близько $9 млрд.
Згідно з матеріалом видання dsnews.ua, для цього буде потрібно залучення зовнішнього фінансування.
Уточнюється, що щойно завершаться бойові дії, група нарощуватиме виробництво (зараз її підприємства завантажені на 65-70%), тому обладнання потрібно підготувати до роботи заздалегідь, що робиться вже зараз.
При цьому стратегія залишається незмінною – створити глобальну компанію з українським корінням на базі «зеленої» та цифрової трансформації виробничих потужностей. Для цього потрібна високоякісна сировина, напівфабрикати та достатня кількість джерел чистої енергії.
Тим часом масштабна «зелена» модернізація підприємств в Україні поставлена на паузу через гостру нестачу е/е будь-якого походження. Однак «Метінвест» може шляхом інвестицій у чисте виробництво допомогти розвиватися українським активам. Так, будівництво «зеленого» в Італії прокатного заводу потужністю близько 3 млн тонн продукції на рік у перспективі підвищить завантаженість українських ГЗК групи, які більше не можуть збувати продукцію в Україні після окупації меткомбінатів Маріуполя. Італійський завод має бути побудований спільно з партнерами за три-чотири роки із залученням до $2 млрд кредитних і партнерських коштів.
Крім того, забезпечені замовленнями ГЗК згодом зможуть модернізувати виробництво для випуску високоякісних окатишів. Зокрема, зараз Північний ГЗК утримує конкуренцію на європейському ринку завдяки оновленому виробництву окатишів з поліпшеними характеристиками.
Розроблена «Метінвестом» задовго до війни стратегія переходу до виробництва «зеленої» сталі передбачала перехід доменних печей сталеплавильних підприємств на технологію DRI – прямого відновлення заліза. Для цього процесу як сировина потрібні поліпшені окатиші. Успішні випробування виробництва таких DRI-окатишів провели на ЦГЗК ще на початку війни.
Війна поставила на паузу великі стратегічні проєкти, проте група, швидко реагуючи, адаптує програму інвестицій для підтримання ефективного обсягу виробництва, насамперед вкладаючи в наявні потужності, що потребують модернізації. З початку війни «Метінвест» здійснював понад $300 млн інвестицій щорічно.
На «Запоріжсталі» і «Каметсталі» у 2023 році проведено капремонти доменних печей. Крім того, на «Запоріжсталі» капітально відремонтовано технологічне обладнання прокатних станів, на «Каметсталі» – коксові батареї. Загалом у модернізацію цих двох підприємств інвестовано 23 млрд грн за останні два роки.
«Метінвест» також послідовно запускає нові лави з видобутку коксівного вугілля в Покровській вугільній групі. На початку року запрацювала 11 лава з видобутку коксівного вугілля в 10 блоці шахтоуправління «Покровське».
Крім цього, важливі точкові інвестиції. Так, завдяки модернізації випалювальної машини в цеху з виробництва окатишів ПівнГЗК у 2023 році вдалося налагодити випуск однорідних окатишів із вмістом заліза 65%, що дало змогу ГЗК утримувати конкурентні позиції на європейському ринку залізорудної сировини.
Цього року планується вкласти в обладнання та робочі майданчики $320 млн капітальних і близько $350 млн операційних інвестицій. У пріоритеті – ремонт доменних печей і агломашин, підтримка обладнання ГЗК і розвиток шахтоуправління в Покровську.
Державний Укрексімбанк (Київ) за січень-червень поточного року заробив 4,4 млрд грн чистого прибутку, що в 2,3 раза перевершує результат за аналогічний період минулого року, повідомила прес-служба фінустанови в п’ятницю.
«Чистий прибуток червня в розмірі 188 млн грн дав змогу Укрексімбанку завершити перше півріччя 2024 року з прибутком у 4,4 млрд грн, що майже дорівнює прибутку банку до оподаткування за весь 2023 рік, який становив 4,9 млрд грн», – ідеться в повідомленні.
В Укрексімі уточнюють, що за півроку 2024 року операційний прибуток зріс на 1,9 млрд грн порівняно з результатом минулого року – до 3,3 млрд грн.
Згідно з даними Нацбанку, Укрексімбанк за 6 місяців 2023 року заробив 1,9 млрд грн чистого прибутку, а загалом за минулий рік він становив 3,3 млрд грн. Станом на 1 червня 2024 року банк посідав третє місце за загальними активами серед 63 банків (293,9 млрд грн).
Турецька Dalgakiran інвестувала 400 млн грн у запуск заводу з виробництва промислового енергетичного обладнання в Білогородці Київської області, ідеться в пресрелізі ТОВ «Далгакиран компресор Україна».
Проєкт будівництва було розпочато до початку широкомасштабної російської агресії, і зараз завдяки інвестиціям турецької сторони його вдалося завершити. Інвестиції у виробничий майданчик та офіс створять 50 нових робочих місць.
«Офіс і нове виробництво в Україні сприятиме розвитку підприємств у всіх галузях, надаючи їм змогу продовжувати господарську діяльність, заощаджувати кошти та ресурси», – зазначив директор “Далгакиран компресор Україна” В’ячеслав Дінков.
За його словами, у планах компанії – подальший розвиток і локалізація виробництва, розробка і постачання нового обладнання, необхідного для відновлення енергетики та промислового виробництва України.
Своєю чергою голова правління Dalgakiran Kompresör Аднан Далгакіран зазначив, що масштабування бізнесу в Україні є внеском у підтримку економіки та енергетики країни у важкий час. «В умовах відключення електроенергії наше обладнання здатне забезпечити безперервність бізнес-процесів і виробництва, дати можливість бізнесу продовжувати працювати, платити податки і давати українцям роботу», – сказав він.
«Далгакиран компресор Україна» – представництво турецької Dalgakiran, що спеціалізується на виробництві та обслуговуванні генераторного і компресорного обладнання, систем охолодження і промислових насосів.
Українське представництво реалізує обладнання та вдосконалює його під потреби національного споживача. Базове обладнання виробляється в Туреччині, де запроваджено повний цикл контролю якості, а також діє власне конструкторське бюро.
В Україні компанія працює вже 19 років, має представництва в 11 містах і понад сімдесят власних мобільних сервісних бригад.
Dalgakıran Kompresör, ІНВЕСТИЦІЇ, промислове енергообладнання, ТУРЕЧЧИНА
ADONIS BEAUTY продовжує дивувати вас преміум пропозиціями у «Skin Bar» ADONIS на Подолі.
Відчуйте себе оновленими та наповненими енергією завдяки нашим ексклюзивним сеансам вакуумно-роликового масажу Starvac:
оплачуйте 5 процедур і отримуйте шосту в подарунок!
Термін дії спеціальної пропозиції до 31.07.2024 року.
ADONIS – мережа приватних медичних центрів для дорослих і дітей. Приватна клініка ADONIS заснована понад 25 років тому. В її мережу входять сім філій у Києві та області, зокрема центр реабілітації та лабораторія стовбурових клітин. У філіях клініки лікарі ведуть прийом за 65 медичними напрямами. В умовах війни філії ADONIS з хірургічними підрозділами надають якісну медичну допомогу військовим і мирним жителям.
Грантову угоду на EUR100 млн підписали голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький і голова Представництва німецького державного банку розвитку KfW в Україні Лоренц Гесснер, повідомила компанія.
Згідно з її повідомленням у Телеграм у п’ятницю, підписання відбулося в Києві в четвер у присутності заступника міністра енергетики України Романа Андарака та членів представництва ЄС в Україні.
Зазначається, що Єврокомісія уповноважила KfW спрямувати «Укренерго» кошти спеціальної бюджетної програми ЄС Ukraine Investment Facility і забезпечити фінансування та реалізацію низки пріоритетних енергетичних проєктів.
Йдеться про модернізацію високовольтних підстанцій у західних регіонах України та розбудову міждержавних інтерконекторів, що з’єднують її з енергосистемою континентальної Європи, а також ремонт і відновлення зруйнованого або пошкодженого російськими обстрілами устаткування на високовольтних підстанціях, закупівлю й поставку нового обладнання.
Крім того, частина коштів має піти на заходи з посилення фізичного захисту підстанцій «Укренерго».
НЕК зазначила, що цей грант – це вже друга фаза цільової програми «Реконструкція та відновлення інфраструктури передачі електроенергії України», оскільки на Берлінській конференції з відновлення України-2024 у червні компанія підписала з KfW угоду про першу фазу програми на суму EUR15 млн.
Загалом від початку повномасштабної війни за підтримки KfW «Укренерго» залучила EUR324 млн, а загальний обсяг залученої міжнародної допомоги становив EUR1,5 млрд, резюмували в НЕК.
Україна спростила відкриття міжнародних автобусних маршрутів із Чехією, звільнивши перевізників від необхідності підтверджувати наявність паритетного партнера суміжної країни, повідомило Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення).
Як ідеться в повідомленні, термін узгодження маршруту і видачі дозволу становитиме не більше ніж чотири місяці. Між країнами встановлено канали комунікації саме для відкриття маршрутів.
Відповідні зміни були узгоджені на засіданні змішаної комісії між Мінвідновлення та Міністерством транспорту Чехії.
«Зростання попиту на автобусні перевезення вимагає від держави забезпечити ефективний процес відкриття нових маршрутів, щоб ринок міг швидко реагувати на запит пасажирів. Чехія – одна з найпопулярніших країн у питанні автобусного сполучення, тому спільно з чеськими колегами ми спростили процедуру відкриття маршрутів», – наводяться в повідомленні слова заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергія Деркача.
Він висловив сподівання, що рішення допоможе поліпшити транспортну доступність, збільшити обсяг пасажирських перевезень і сприятиме активізації бізнесу.
У повідомленні вказується, що Чехія стала першою країною, з якою Україна забезпечила повну відповідність регулярних автобусних маршрутів.
Цього року домовленості щодо безпаритетного виконання пасажирських перевезень також було укладено зі Словаччиною.
