Рух на пункті пропуску «Шегині-Медика» може бути найближчими днями заблоковано з польського боку, повідомляє Державна прикордонна служба України.
“За наявною інформацією, польські фермери можуть заблокувати рух у напрямку пункту пропуску “Медика”, що навпроти українського “Шегині”. Блокування може розпочатися 9 червня о 10:00 і триватиме до кінця вересня”, – вказується в повідомленні в телеграм-каналі.
Для яких саме категорій транспортних засобів буде ускладнено рух, буде повідомлено додатково.
Спікер Палати представників США Майк Джонсон і його прихильники домагаються голосування за законопроєкт про припинення політичних переслідувань, спрямований на демонстрацію вірності експрезиденту Дональду Трампу, повідомляє портал Axios.
«За словами двох законодавців і двох інших джерел у Республіканській партії, знайомих із ситуацією, керівна команда Джонсона закликає підтримати закон про припинення політичних переслідувань», – ідеться в повідомленні.
У ньому наголошується, що це пряма відповідь на вердикт суду присяжних у Нью-Йорку, який визнав Трампа винним у фальсифікації документів – за всіма 34 пунктами обвинувачення.
Портал пише, що винесення законопроєкту на голосування є демонстрацією того, «наскільки завзято керівництво Республіканської партії в Палаті представників хоче підтримати Трампа». На думку керівників республіканців, колишній президент став жертвою фіктивного судового процесу, мета якого – зменшити його шанси на переобрання.
Axios вважає, що навіть якщо законопроєкт схвалить Палата представників, він не має шансів бути розглянутим у Сенаті, який контролюють демократи.
Як пояснюється в публікації, глава держави може помилувати тільки засуджених на федеральному рівні. Таким чином, навіть якщо Трамп знову стане президентом, він не зможе скасувати вирок нью-йоркського суду. Законопроєкт у разі схвалення може дозволити Трампу передати обвинувачення до федерального суду з можливістю подальшого помилування в разі обвинувального вердикту.
Один з найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” і Правекс Банк, що є частиною групи Intesa Sanpaolo, уклали двосторонню угоду про продовження реструктуризації кредиту на суму $5,5 млн на шість років із пільговими відсотковими ставками та пільговим періодом для погашення боргу, повідомила пресслужба зернотрейдера на фейсбук-сторінці.
“Правекс Банк підходить до кожного кейсу з реструктуризації заборгованості індивідуально, враховуючи специфіку бізнесу та потреби клієнтів. Такий підхід надає змогу забезпечити найбільш ефективні фінансові рішення та підтримувати стабільні партнерські відносини”, – прокоментував директор департаменту управління кредитами банку Юрій Литвиненко.
У “Нібулоні” зазначили, що реструктуризація кредиту допоможе йому оптимізувати фінансові потоки та зосередитися на реалізації стратегічних проєктів, спрямованих на зміцнення та розвиток аграрного сектору України.
“Ми впевнені, що цей крок буде важливим стимулом для подальшого зростання і процвітання компанії, зміцнюючи наші позиції на ринку і сприяючи економічному розвитку країни”, – запевнила фінансовий директор “Нібулону” Ірина Левковська.
Як повідомлялося, група компаній “Нібулон” має понад 25 українських та іноземних кредиторів, з абсолютною більшістю з яких уже підписано умови реструктуризації.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію до більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток “Нібулону” через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
Теплова карта ризиків для фінансового сектору України
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Агросектор без перебільшення є однією з ключових опор, на якій тримається українська економіка, за результатами експорту лише 2023 року він згенерував 62% валютної виручки, заявила віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
«Український АПК вистояв у складних умовах і продовжує свою діяльність, підтримуючи роботу економіки, забезпечуючи харчову безпеку не тільки в Україні, світі, країнах Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії», – сказала вона на презентації Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року в Києві в п’ятницю.
Вона нагадала, що значна частина української агропродукції була експортована до країн Європейського Союзу, з яким діяла й діє зона вільної торгівлі, зокрема завдяки безпрецедентним заходам із боку ЄС, який на початку війни запровадив автономні торговельні преференції та збільшив логістичні можливості України шляхами шляху солідарності.
Віцепрем’єрка акцентувала увагу, що це рішення ЄС стало можливим завдяки досвіду виконання угоди про асоціацію, розвитку українського агросектору під впливом імплементації європейського законодавства та поступової адаптації до норм стандартів виробництва ЄС, починаючи з 2014 року.
“Сьогодні ми з вами є свідками нового етапу інтеграції українського АПК (…) у внутрішній ринок ЄС. Уперше за всю свою історію Україна пропонує не тільки стратегію розвитку сільського господарства, а й стратегію членства України в Європейському Союзі, стратегію, яка передбачає, що Україна стане частиною великого внутрішнього ринку – найрозвинутішого, найдинамічнішого і найконкурентнішого”, – наголосила Стефанишина.
Віцепрем’єрка висловила впевненість, що впровадження та імплементація підходів, передбачених у стратегії розвитку АПК, призведе до не лише досягнення європейських стандартів, а й підвищить продуктивність агросектору, сприятиме зростанню експорту, створенню нових робочих місць, стимулюватиме виробництво товарів з доданою вартістю, підвищуватиме конкурентоспроможність, забезпечуватиме сталість і безпеку нарощуванню виробництва в Україні.
Стефанишина додала, що винесена на розгляд громадськості Стратегія містить у собі елементи зобов’язань у рамках програми Ukraine Facility. Вона, своєю чергою, передбачає досить точкові, але системні заходи щодо інвестицій і відновлення українського агросектору та відновлення українського економічного добробуту.
Водночас віцепрем’єрка зазначила, що в України попереду буде багато домашнього завдання, оскільки сільське господарство – одна з найрозвинутіших сфер регулювання в Європейському Союзі.
“Тут на нас чекає дуже багато нових зобов’язань, які вестимуть нас до того, що наші аграрні кордони не будуть обмежуватися 40 мільйонами споживачів, а будуть обчислюватися 500 мільйонами споживачів – це з одного боку. З іншого – протягом переговорного процесу щодо членства, який вестиме Україна, також відбуватиметься і внутрішня реформа у сфері сільської політики, сільського господарства в Європейському Союзі. Вона, власне, і започаткована на тлі наслідків російської агресії і на тлі того, щоб ЄС був прогнозованим, завбачливим і конкурентоспроможним у даній сфері”, – резюмувала віцепрем’єрка з євроінтеграції.
При цьому вона подякувала Міністерству аграрної політики за ініціативу з розробкою стратегії розвитку агросектору до 2030 року, яка стане основою української переговорної позиції.
Стефанишина також висловила впевненість, що до завершення терміну дії стратегії розвитку агросектору Україна вже буде членом ЄС.
Експорт сої з України станом на 3 червня сповільнився і становив лише 1500 тонн, на складах залишаються значні запаси в 700-800 тис. тонн, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Ринок сої зараз перебуває в міжсезонному періоді, коли активність значно знижується. Основну ліквідність наразі забезпечують переробники, які зберігають високий рівень попиту на сировину. Середня закупівельна ціна від переробників уже перевищує 19 тис. грн/тонна, і можна очікувати подальшого зростання цін. Експорт сої, за прогнозами, залишається слабким і в наступні місяці. Більшість угод відбувається за готівку. Це також впливає на обсяги поставок за кордон. На біржовому ринку сої, ймовірно, ми бачимо злам тенденції вниз і спроби зростання”, – зазначили аналітики.
Експерти також додали, що, незважаючи на загальну слабкість експорту, є позитивні сигнали від ринку Польщі.
“Польські компанії виявляють значний інтерес до української сої. На кордоні з Польщею ціни на сою становлять $410-415/тонна. У портах умовні ціни на базисі СРТ близько $435-440/тонна”, – констатували у ВАР.
