Міжнародний трейдер Qortia AG (Швейцарія) відновив відвантаження зерна з глибоководних портів України, повідомила компанія в Linkedin.
Згідно з повідомленням, компанія відправила з порту “Південний” до Туреччини судно Bereket M (прапор Панами) з вантажем 21,5 тис. тонн української кукурудзи.
“Bereket M став першим костером у п.р., який Qortia AG завантажила виключно власними силами в глибоководному українському порту. З моменту створення компанії ми протягом шести років активно відвантажувалися в Україні саме з “глибокої води”. Однак після російського вторгнення зосередилися здебільшого на розвитку річкових перевезень і перевалці в портах Дунайського кластера, де частка компанії сягнула 15%”, – наголошується в повідомленні.
Qortia AG – швейцарська агротрейдингова та логістична компанія зі штаб-офісом у Швейцарії. Спеціалізується на закупівлі та експорті зернових (пшениці, кукурудзи, сої, ячменю тощо), олійних культур, продуктів переробки. Українське представництво розташоване Одесі. Його власниками є Костянтин Куфлик, Дмитро Яндовський, Андрій Вітряк.
Bereket M – балкер, ходить під прапором Панами. Його довжина (LOA) становить 154,38 м, а ширина – 26 м.
ПрАТ “Позняки-Жил-Буд” (Київ) за підсумками 2023 року збільшило чистий прибуток у 3,3 раза – до 19,8 млн грн.
Згідно з фінансовими результатами підприємства, оприлюдненими в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), чистий дохід також збільшився в 3,3 раза і становив 240,6 млн грн.
Нерозподілений прибуток “Позняки-Жил-Буд” у 2023 році становив 2,1 млн грн. Довгострокові зобов’язання до кінця звітного періоду скоротилися на 41,3% – до 3,2 млн грн, тоді як поточні зросли на 5,4% – до 2,36 млрд грн.
Загалом вартість активів “Позняки-Жил-Буд” торік збільшилася на 6,2% і становила 2,37 млрд грн.
Підприємство не надало інформацію про розподіл дивідендів за підсумками 2023 року.
За даними НКЦПФР, на третій квартал 2023 року акціонером “Позняки-Жил-Буд” є Рузанна Каграманян (100%).
ПрАТ “Позняки-Жил-Буд” засновано 2002 року, спеціалізується на будівництві елітної житлової нерухомості, об’єктів комерційної нерухомості та соціальної інфраструктури.
Згідно з даними сайту компанії, її портфель реалізованих будівельних проєктів охоплює житлові та офісні комплекси площею понад 1 млн кв. м.
Корпорація “Позняки-Житло-Буд” з грудня 2015 року входить до інвестиційно-девелоперської групи компаній Taryan Group (Київ), створеної 2011 року експрезидентом ПрАТ “Позняки-Житло-Буд” Артуром Мхітаряном.
ПІІ “Макдональдс Юкрейн Лтд”, що розвиває в Україні мережу ресторанів швидкого обслуговування McDonald’s, планує розвивати партнерські програми з мережами автозаправних станцій (АЗС), повідомив директор із розвитку McDonald’s в Україні Віталій Стефурак в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Як повідомлялося, влітку 2023 року McDonald’s відкрив перший заклад біля автотраси, поруч із Житомиром, на М-06 Київ-Чоп, ресторан розташовано поруч з АЗС WOG.
“Це приклад партнерського проєкту, суть якого полягає в тому, що в певній точці на трасі формується весь необхідний комплекс послуг, який потрібен автомобілістам і мандрівникам. Те саме стосується можливості поїсти. Це не конкуренція, а доповнення одне одного і можливість вибору відвідувачів. Цього року ми плануємо втілення таких проєктів в обласних центрах, містах-мільйонниках або їхніх сателітах. На наступні роки ми продовжуємо розглядати локації, щоб відкривати заклади McDonald’s у зв’язці з АЗС на ключових трасах”, – повідомив Стефурак.
Водночас він підкреслив, що жоден із ключових гравців або мереж заправок не має ексклюзивного права роботи з McDonald’s.
“Ми орієнтуємося виключно на локацію і зважуємо, наскільки вона відповідає нашим вимогам. Звичайно, перш за все, ми працюємо з ключовими гравцями. Це компанія WOG, яку ви назвали, і ми вже співпрацюємо з компанією KLO. А зараз триває будівництво нашого закладу поруч із заправною станцією ОККО в Одесі, але цей ресторан буде розташований у місті, а не на трасі”, – повідомив Стефурак.
Подібні проєкти не є експериментальними, а є частиною опрацьованої стратегії, що визначає, в яких місцях буде доцільним побудувати новий McDonald’s.
“Ми відкриті до співпраці з різними партнерами, адже для нас ключовою була і залишається локація”, – повідомив директор з розвитку мережі.
Перший заклад мережі McDonald’s в Україні було відкрито 24 травня 1997 року в Києві.
Як повідомлялося, McDonald’s 20 вересня 2022 року розпочав поетапне відкриття ресторанів в Україні. До 24 лютого того ж року мережа налічувала 109 ресторанів у 24 містах країни. Станом на весну 2024 року працює 101 ресторан.
За підсумками 2023 року збільшило виручку в 3,9 раза порівняно з попереднім роком, до 12,9 млрд грн, випливає з даних Opendatabot.
Згідно з фінансовими результатами за 2023 рік, чистий прибуток підприємства становив 1,29 млрд грн проти збитку в 2 млрд грн у 2022 році.
Вартість активів “Макдональдс Юкрейн Лтд” становить 5,54 млрд грн, сума зобов’язань збільшилася у 2,3 раза – до 829,7 млн грн.
Кількість співробітників компанії у 2023 році зросла на 7% – до 9614 осіб.
McDonald’s в Україні – партнер-засновник і найбільший корпоративний партнер Фонду Дім Рональда МакДональда в Україні.
Згідно з даними Єдиного держреєстру юросіб та фізосіб-підприємців, учасником ПІІ “МакДональдз Юкрейн Лтд.” є MCD Europe Limited (100%, Лондон, Велика Британія).
Уряд Латвії схвалив передачу Україні нового пакета військової допомоги, до якого входять зенітні гармати і тактична безпілотна система спостереження, повідомила прем’єр-міністр Латвії Евіка Сіліня.
“Уряд щойно схвалив передачу українським збройним силам зенітних гармат NBS, тактичної безпілотної системи спостереження та інших необхідних матеріалів. Це допоможе поліпшити як протиповітряну оборону України, так і її розвідувальні можливості”, – написала вона в соцмережі Х у вівторок.
“Кожним постачанням ми демонструємо нашу дружбу народові України та його боротьбі проти агресора Росії, яка є найбільшою загрозою миру і безпеці в усьому світі. Латвія щорічно виділяє 0,25% свого ВВП на військову допомогу Україні. Ми продовжимо підтримувати Україну на двосторонній основі та разом із союзниками”, – додала глава уряду Латвії.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” оголосила тендер із викупу частини своїх єврооблігацій із погашенням у 2025 році та в 2026 році на суму до $70 млн.
Як зазначено в біржовому повідомленні холдингової компанії Metinvest B.V., єврооблігації з погашенням 2025 року викуповуватимуться за ціною в діапазоні від 85% до 92% від номіналу, залежно від результатів голландського аукціону, а ціну викупу облігацій-2026 не визначено, вона залежатиме від результатів аукціону.
Облігації купуються за готівку.
Пропозиція діє з 29 квітня 2024 року і закінчується о 16:00 за лондонським часом 8 травня поточного року.
Єврооблігації з погашенням 17 червня 2025 року було випущено на суму EUR300 млн з купоном 5,625%, єврооблігації з погашенням 23 квітня 2026 року було випущено на суму $505 млн з купоном 8,5%. Наразі в обігу їх залишилося відповідно на $234,195 млн і $493,871 млн.
“Обґрунтуванням пропозиції (про викуп – ІФ-У) є використання ліквідності групи за межами України для активного управління борговим навантаженням компанії, пом’якшення відтоку грошових коштів для обслуговування боргу, поліпшення загальної заборгованості групи, а також зниження тиску на ліквідність щодо майбутніх термінів погашення облігацій 2025 року та облігацій 2026 року, з огляду на тривале неспокійне операційне середовище групи”, – пояснюється в тендерному оголошенні.
При цьому додається, що триваюча війна в Україні в поєднанні з нестабільними цінами на продукцію групи являє собою безпрецедентні проблеми в діяльності компанії та її дочірніх товариств.
До того ж, хоча станом на 31 грудня 2023 року компанія та її дочірні підприємства за межами України мали достатні залишки грошових коштів для погашення планових зобов’язань компанії з виплати відсотків у найближчому майбутньому, існують певні обмеження на переказ грошових коштів з її українських дочірніх компаній – відповідно до чинних рішень Національного банку України. І немає жодної гарантії, що ці обмеження буде знято, зазначається в документі.
Своєю чергою пропозиції дають власникам облігацій можливість зменшити свої ризики в контексті триваючої війни. Діяльність групи залишається схильною до низки ризиків, які виходять за рамки контролю з боку керівництва, та включають, зокрема, зростання інтенсивності російських атак на лінії фронту; ескалацію ударів по енергетичних об’єктах України і, як наслідок, порушення доступності енергосистеми для діяльності групи; невизначеність у стійкості чорноморського судноплавства; дефіцит персоналу у зв’язку з мобілізацією в Україні; а також нестабільні ціни на ключові продукти.
Ці ризики можуть негативно вплинути на ціну євробондів у майбутньому, констатується в обґрунтуванні тендера.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального фонду державного бюджету України, за оперативними даними, у квітні становили 153,6 млрд грн порівняно зі 164,3 млрд грн у березні та 184,8 млрд грн у лютому, такі оперативні дані (на 16:00 30 квітня) повідомило Міністерство фінансів у вівторок.
За його даними, найбільше скоротилися надходження платежів від Державної податкової служби – до 59,7 млрд грн зі 105,7 млрд грн у березні та 107,4 млрд грн у лютому, що пов’язано з високими виплатами в попередні місяці податку на прибуток, зокрема, банками, а також авансом.
Зазначається, що у квітні надходження від податку на прибуток становили лише 3,2 млрд грн проти 60,1 млрд грн у березні та 61,0 млрд грн у лютому, однак у квітні частину свого прибутку в розмірі 38,64 млрд грн до бюджету перерахував Нацбанк, хоча Мінфін і не згадує його у зведенні.
Що стосується інших податків, то податок на доходи фізичних осіб і військовий збір у квітні збільшилися до 16,5 млрд грн (15,7 млрд грн), рентна плата – до 5,5 млрд грн (1,4 млрд грн), акцизний податок – до 11,5 млрд грн (9,2 млрд грн).
Податок на додану вартість також зріс до 22,8 млрд грн (18,0 млрд грн): зібрано 34,8 млрд (29,0 млрд грн), відшкодовано – 12,0 млрд грн (11,1 млрд грн).
Надходження від Державної митної служби зросли у квітні до 48,9 млрд грн із 45,8 млрд грн у березні та 39,8 млрд грн у лютому. Як зазначив у вівторок голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев, від розблокування польського кордону за останній тиждень додатково надійшло близько 2,5 млрд грн.
Мінфін зазначив, що місячний розпис доходів загального фонду держбюджету, за оперативними даними, перевищили на 29,5% (+35 млрд грн), зокрема Держподатслужбою – на 7,9% (+4,4 млрд грн), тоді як Держмитслужбою – на 14,5% (+6,2 млрд грн).
Крім того, загальний фонд держбюджету отримав у квітні 2,7 млрд грн міжнародної допомоги у вигляді грантів порівняно з 3,1 млрд грн у березні і 31 млрд грн – у лютому.
«Загалом, згідно з оперативними даними, за підсумками квітня 2024 року до загального та спеціального фондів державного бюджету надійшло 200,8 млрд грн (у березні – 225,9 млрд грн, у лютому – 229,0 млрд грн) податків, зборів та інших платежів. Крім того, близько 40,1 млрд грн (у березні – 39,0 млрд грн) у вигляді ЄСВ надійшло до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування”, – додало міністерство, подякувавши платникам податків за ваш внесок у підтримку української армії та фінансової стабільності країни.
Дані про витрати у квітні поки що відсутні.
Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2024 рік із дефіцитом 1,57 трлн грн, або 20,6% прогнозного ВВП. Доходи держбюджету-2024 визначено в розмірі 1,77 трлн грн (не враховують можливу грантову допомогу), витрати – 3,36 трлн грн за закладеного середньорічного курсу 40,7 грн/$1.
Доходи держбюджету-2023 становили 2,67 трлн грн, з яких грантова допомога – 0,43 трлн грн. Касові видатки держбюджету за минулий рік перевищили 4 трлн грн, а дефіцит становив 1,33 трлн грн за середньорічного курсу близько 36,6 грн/$1.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3 Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, URAKIN, БЮДЖЕТ, ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, Міністерство фінансів, ПОДАТКИ, у квітні знизилися, УКРАЇНА
