Кількість загиблих і поранених цивільних осіб в Україні внаслідок воєнних дій із 24.02.2022 за даними ООН (осіб)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Клуб експертів і кандидат економічних наук Максим Уракін підготували вибірку суттєвих макроекономічних показників України на кінець 2022 року.
Падіння реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України за підсумками 2022 року оцінюється на рівні 30,4% [±2%], що краще, ніж попередні прогнози.
Українська економіка після падіння приблизно на 30% у 2022 році цьогоріч може втратити ще від нуля до 5% за умови продовження “гарячої фази” війни до третього кварталу, проте наступного року її зростання перевищить 10%, такий макропрогноз дав засновник і голова інвесткомпанії Dragon Capital Томаш Фіала.
Національний банк України погіршив прогноз зростання валового внутрішнього продукту країни 2023 року до 0,3% із 4% у попередньому прогнозі, що багато в чому пов’язано з подовженням базового сценарію з повномасштабною війною ще на півроку – до початку 2024 року.
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) України в іноземній валюті на рівні “СС”.
НБУ погіршить прогнозну оцінку зростання реального ВВП України 2023 року з 4% до 1-3,3%, інфляція за підсумками року сповільнить зростання до 19-21%, вважають банкіри, опитані агентством “Інтерфакс-Україна”.
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-листопаді 2022 року зросло у 2,3 раза порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до $8,524 млрд із $3,635 млрд, повідомила Державна служба статистики.
Український бізнес сплатив 2022 року на 80 млрд грн більше податків, ніж у мирному 2021 році, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Виплати за державним боргом України 2023 року за чинними на початок року угодами становитимуть 658,4 млрд грн, або $18 млрд за чинним курсом, однак із зовнішнього боргу – лише 122,4 млрд грн, або $3,3 млрд, повідомляє Мінфін на своєму сайті.
Профіцит зведеного платіжного балансу України в листопаді 2022 року становив $2,4 млрд, що в 6,4 раза менше за дефіцит у $377 млн у листопаді минулого року.
Міжнародні резерви України станом на 1 січня 2023 року, за попередніми даними, становили $28,491 млрд, що на 1,9%, або на $536,4 млн, більше, якщо порівнювати з листопадом 2022 року, завдяки валютним надходженням від міжнародних партнерів, які перевищили інтервенції НБУ з продажу валюти для підтримки фіксованого курсу.
Інфляція в Україні за підсумками грудня може сягнути 28% у річному вимірі через зростання витрат, пов’язаних із проблемами електропостачання, зазначено у звіті Інституту економічних досліджень (ІЕД) “Основні результати 2022 року”.
Зростання споживчих цін в Україні в грудні 2022 року залишилося на рівні листопада – 0,7% порівняно з 2,5% у жовтні, 1,9% – у вересні та 1,1% – у серпні, повернувшись на рівень липня.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 27 січня експортувала 25,99 млн тонн зернових культур, зокрема 14,69 млн тонн кукурудзи (56,5% загального обсягу поставок), 9,4 млн тонн пшениці (36,2%) і 1,8 млн тонн ячменю (6,9%).
За видами економічної діяльності найбільше вакансій станом на 1 березня 2023 року налічується у сфері державного управління та оборони; обов’язкового соціального страхування (19%), у сфері освіти (18%), на транспорті (13%), у сфері адміністративного обслуговування (12%), в оптовій та роздрібній торгівлі (10%), в галузі охорони здоров’я (9%), на підприємствах переробної промисловості (7%).
У професійному розрізі найбільше пропозицій щодо працевлаштування існує для вчителів закладів загальної середньої освіти, фармацевтів, лікарів загальної практики-сімейний лікар, інженерів, вихователів. Стрімко зріс попит на продавців продовольчих та непродовольчих товарів, кухарів, соціальних робітників. Затребуваними залишаються швачки, слюсарі різних спеціалізацій, електромонтери, монтажники радіоелектронної апаратури та приладів. Не обійтись Києву і без робітників з комплексного прибирання будинків, прибиральників службових приміщень та вантажників. Не вистачає медичних братів та сестер, електромеханіків.
Найбільша невідповідність між попитом та пропозицією на робочу силу у професійно-кваліфікаційному розрізі спостерігається серед технічних працівників (на 1вакансію претендують 7 осіб) та службовців і керівників (на 1вакансію претендують 4 особи).
За видами економічної діяльності найскладніше зараз знайти роботу у сферах фінансової та страхової діяльності, інформації та телекомунікації.
Залишається дефіцит вакансій для бухгалтерів, економістів, адміністраторів, менеджерів різних спеціалізацій, спеціалістів державної служби.
Сьогодні, 17 березня 2022 року, відбулася презентація книги “Я тут. Ми тут. Ми всі – це Україна. Феномен Володимира Зеленського”.
“25 січня 2022 року український президент не святкував свій сорок четвертий день народження, оскільки провів його на роботі… Зеленського критикували за популізм із самого початку його президентства. Але не цього разу”, – йдеться в книзі.
Книжку видано українською мовою видавничим центром “Академія”. Її авторка – польська журналістка, перекладачка та дипломатка Наталя Брижко-Запур. Вона взялася досліджувати феномен Президента Зеленського лише тому, що добре знається на питаннях історії Польщі та України, на питаннях боротьби двох країн-сусідів за європейські цінності, а також на політичних рухах і персоналіях.
Здобувши неоціненний досвід у 1980-х роках в антикомуністичному опозиційному русі, Наталя понад 30 років присвятила себе журналістиці, згодом – дипломатії. На початку 2000-х була радницею в Посольстві Республіки Польща в Києві.
Як зазначає керівник проєктів ВЦ “Академія” Василь Теремко, видавцю цікаво було видавати цю книжку в Україні, бо в ній правдиво відслідковано феноменальне явище єднання українців навколо свого Президента. Хто такий нинішній лідер України як людина, громадянин і Президент?
Хто його друзі та команда, опоненти та вороги? Чому Україна і Росія обрали різні шляхи після розпаду СРСР? Про це – спостережлива й аналітична розповідь польської журналістки.
“Тож сила Зеленського у впливі на світову громадську думку полягає у змісті його виступів, які прямо торкаються почуттів і загальнолюдських цінностей, що останніми роками дещо девальвувалися через потік політичного піару…. Ця книжка і не оцінює, і не підбиває підсумки. У ній огляд поточних подій, що нагадує ступання на тонкий лід. Світова історія знає багато видань, у яких викладений аналіз нерідко виявляється помилковим, а прогнози – неточними. Адже час має бути нещадним до передчасних висновків. Тому те, що я сьогодні пропоную Читачеві, є лише віддзеркаленням моменту”, – зазначає авторка в книзі.
Книжка видана в сучасному та зручному форматі. Розповідає про періоди з життя Володимира Зеленського, зокрема перед повномасштабним вторгненням Росії та в період війни.
Детальніше дивіться за посиланням
Виконавчий директор Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP) Інгер Андерсен очікує, що її команда буде присутня в Україні щонайменше 4 роки для допомоги українському уряду в подоланні негативних наслідків війни.
“Досі UNEP не був присутній в Україні. Але тепер – так. Те, що ми робили досі, полягало в підтримці здалеку, тоді як зараз ми працюватимемо в тісній співпраці з Міністерством довкілля, щоб допомогти їм здобути ті навички, які їм потрібні, щоб упоратися з катастрофічною ситуацією. З екологічного погляду”, – сказала Андерсен в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За її словами, UNEP очікує, що “пробуде тут щонайменше чотири роки і матимемо змогу надавати всю технічну підтримку, необхідну українському уряду, щоб забезпечити надійне та стале відновлення”.
Директорка наголосила також на важливості того, щоб реконструкція та будівництво відбувалося чистішими й екологічнішими методами, оскільки це зможе гарантувати, що забруднення довкілля, яке існувало до війни, буде зменшено та зникне згодом.
“Тож належить виконати велику роботу. І це та сфера, яку ми обов’язково будемо підтримувати”, – сказала вона.
Наразі, за словами Андерсен, першочергове завдання – це підготовка інспекторів, які по всій країні зможуть оцінювати екологічний збиток.
“У жовтні ми відправили першу групу з 25 осіб до Швейцарії, щоб вони могли пройти навчання. І тепер команда вже приїде сюди і продовжить навчання”, – повідомили в UNEP.
Очікується, що по всій країні працюватимуть “сотні інспекторів”.
Також Андерсен наголосила, що до повномасштабного вторгнення Україна відігравала активну роль у Європі в питаннях довкілля і підписала більшість важливих природоохоронних угод.
“Але зараз це не пріоритет, пріоритетом є люди і здоров’я та благополуччя людей, звичайно”, – додала Андерсен.
Повний текст інтерв’ю з виконавчим директором Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP) буде опубліковано на сайті агентства “Інтерфакс-Україна”.
Долар дешевшає до євро, ієни та фунта стерлінгів на торгах у п’ятницю завдяки поліпшенню настрою трейдерів і зниженню попиту на активи “тихої гавані” на тлі ослаблення побоювань щодо розростання проблем у банківському секторі США.
Раніше стало відомо, що американський First Republic Bank, який зіткнувся з відтоком коштів інвесторів з депозитів через ситуацію з Silicon Valley Bank, отримав $30 млрд допомоги від 11 великих банків США, зокрема JPMorgan Chase & Co. (SPB: JPM), Bank of America Corp. (SPB: BAC), Citigroup Inc. (SPB: C) і Wells Fargo & Co. (SPB: WFC).
Ба більше, фінінститути заявили про довіру “до банків усіх розмірів” і готовність допомагати їм у разі потреби.
Ця новина надала підтримку ринкам акцій та інших ризикованих активів, і сприяла ослабленню долара США, зазначає Trading Economics.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара щодо шести валют (євро, швейцарський франк, єна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), втрачає 0,34% під час торгів, ширший WSJ Dollar Index – 0,36%.
Пара євро/долар за даними на 8:15 кв торгується на рівні $1,0650 порівняно з $1,0612 на закриття ринку в четвер.
Напередодні Європейський центральний банк (ЄЦБ) підняв усі три ключові процентні ставки на 50 базисних пунктів (б.п.), як і планувалося, незважаючи на турбулентність у фінансовому секторі.
ЄЦБ збільшив базову ставку за кредитами до 3,5%, ставку за депозитами – до 3%, ставку за маржинальними кредитами – до 3,75%.
Крім того, регулятор знизив прогнози інфляції в єврозоні на 2023-2025 рр., а також поліпшив прогноз зростання ВВП на поточний рік.
Президент ЄЦБ Крістін Лагард заявила під час пресконференції за підсумками засідання, що Центробанк не відмовляється від своєї прихильності боротьбі з високою інфляцією, проте в нинішній ситуації не може говорити про те, як змінюватимуться ключові процентні ставки в майбутньому.
Федеральна резервна система (ФРС) проведе чергове засідання наступного тижня. Трейдери чекають від неї підйому ставки максимум на 25 б.п., зазначає Bloomberg.
Вартість американської валюти в парі з ієною опустилася під час торгів у п’ятницю до 133 ієн проти 133,75 ієни за підсумками попередньої сесії.
Курс фунта до долара становить $1,2157 порівняно з $1,2110 напередодні.
