Україна в перспективі може стати постачальником ядерного палива за технологією американської Westinghouse до європейських країн, заявив міністр енергетики Герман Галущенко під час візиту на українське підприємство, де планують налагодити складання ядерного палива (тепловиділяючих збірок (ТВЗ) – ІФУ) для реакторів російського виробництва ВВЕР-1000 і ВВЕР-440 16 березня.
“Україна, відмовившись від російського ядерного палива, перевела свої атомні енергоблоки на ядерне паливо американського виробника Westinghouse. Здійснити такий перехід також виявили бажання Чехія, Словаччина, Фінляндія, Болгарія. І в перспективі Україна може стати постачальником ядерного палива для цих країн”, – зазначив він.
За словами міністра, на першому етапі налагодження виробництва ТВЗ технології Westinghouse на українському підприємстві в найближчі два роки планується налагодити випуск їхніх комплектуючих. Зокрема, 2023 року планується завершити ліцензування та вийти на промислове виробництво хвостовиків, а 2024-го – головок для паливних касет. Зазначені компоненти використовуватимуться для виробництва ядерного палива для потреб “Енергоатома” на підприємстві Westinghouse у місті Вестерос у Швеції.
Як доповнив міністра президент НАЕК “Енергоатом” Петро Котін, загалом на створення власної лінії з виробництва ядерного палива компанія планує вийти через три роки.
“Планується, що через три роки ми вийдемо на повний цикл виготовлення ядерного палива в Україні. 2026 рік – дата, коли зможемо повністю виробляти наше українське паливо з компонентів, що виготовляються тут. А елементи, які виробляти не зможемо, будемо закуповувати у партнерів”, – пояснив Котін.
Крім того, він наголосив на важливості виготовлення ядерного палива для реакторів типу ВВЕР-440, яке раніше виробляла тільки Росія.
Наразі в Європі працюють 17 блоків ВВЕР-440, які поки що не мають альтернативи російському паливу, і слідом за налагодженням виробництва ТВЗ для реакторів ВВЕР-1000 Україна почне виробляти паливо і для реакторів ВВЕР-440.
Як підкреслив глава “Енергоатому”, компанія разом зі своїм стратегічним партнером в особі Westinghouse потім може стати альтернативним постачальником ядерного палива для інших європейських країн, що використовують реактори радянського зразка, таких як Чехія, Словаччина, Фінляндія, Болгарія.
Своєю чергою, за словами Галущенка, Україна є одним зі світових лідерів у галузі атомної енергетики, і наразі українські фахівці-ядерники спільно з американськими партнерами працюють над тим, щоб витіснити Росію зі світового ринку ядерних технологій.
Як поінформували в НАЕК, співпраця “Енергоатома” та Westinghouse з виробництва ядерного палива розпочалася в серпні 2018 року з моменту початку американським партнером кваліфікації одного з відокремлених підрозділів НАЕК як постачальника головок і хвостовиків ТВЗ-WR. Протягом 2019-2020 років було організовано роботу з їх виробництва для паливних збірок Westinghouse Electric Sweden AB.
У квітні 2022 року перша партія компонентів голівки була виготовлена і відправлена на Westinghouse для проведення кваліфікації.
Як повідомлялося, у березні 2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, “Енергоатом” повністю відмовився від закупівель російського ядерного палива.
“Енергоатом” і Westinghouse 2 червня 2022 р. підписали угоду про постачання ядерного палива на всі АЕС України з 15 енергоблоками.
Ціни на нафту піднімаються в п’ятницю, але завершують тиждень істотним зниженням на тлі загального падіння апетиту до ризику на світових ринках через ситуацію в банківському секторі США.
Вартість травневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:05 кв становить $75,5 барель, що на $0,8 (1,07%) вище від ціни на закриття попередньої сесії. У четвер ці контракти подорожчали на $1,01 (1,4%), до $74,7 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на квітень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) піднялася до цього часу на $0,75 (1,1%), до $69,1 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість контрактів збільшилася на $0,74 (1,1%), до $68,35 за барель.
З початку цього тижня як Brent, так і WTI, подешевшали більш ніж на 10%, що є найгіршою тижневою динамікою для ринку з початку поточного року.
Трейдери уважно стежать за ОПЕК+, вважаючи, що країни картелю можуть вжити заходів у відповідь на падіння ринку, зазначає агентство Bloomberg.
“Зовнішні чинники продовжують диктувати умови нафтовому ринку, – каже Воррен Паттерсон, який відповідає за стратегію на сировинних ринках в ING Groep NV. – Проблема спаду на ринку, ймовірно, викликає побоювання в ОПЕК+, проте навряд чи варто чекати від неї швидких дій. Швидше ОПЕК+ дочекається, поки ситуація заспокоїться”.
Міністр енергетики Саудівської Аравії принц Абдулазіз бен Сальман і віцепрем’єр РФ Олександр Новак у четвер підтвердили прихильність своїх країн рішенню, ухваленому ОПЕК+ у жовтні 2022 року, – про скорочення видобутку нафти на 2 млн барелів на добу до кінця 2023 року.
Днем раніше саудівський принц сказав в інтерв’ю Energy Intelligence, що нафтовий ринок піддається дуже великій невизначеності, тому ОПЕК+ не має наміру змінювати параметри угоди, ухвалені в жовтні минулого року.
Експортно-кредитне агентство (ЕКА), яке 2022 року підтримало експорт 35 експортерів на загальну суму 3,18 млрд грн, поточного року готове збільшити обсяг підтримки експорту до 18 млрд грн, повідомив голова ЕКА Руслан Гашев на “Саміті експортерів” видання “Forbes Україна” в Києві.
Він зазначив, що на такі обсяги діяльності агентство здатне і без збільшення статутного капіталу.
Гашев також повідомив, що найближчим часом кількість українських банків-партнерів ЕКА в рамках програми портфельного страхування кредитів збільшиться з шести до семи.
За словами глави агентства, ЕКА також може стати інструментом діяльності в Україні для Багатостороннього агентства з інвестиційних гарантій (MIGA) з Групи всесвітнього банку та американської Корпорації з фінансування міжнародного розвитку (DFC), які не мають власних представництв в Україні.
“Навіть у тих проєктах, де буде задіяно страхування ризиків MIGA і DFC, ми можемо бути їхніми “руками”, оскільки вони не мають власних представництв в Україні”, – пояснив Гашев.
Він уточнив, що з DFC уже було спілкування з цього питання, і ЕКА надіслали свою пропозицію, тоді як робота з MIGA поки що ведеться Мінекономіки без участі агентства.
Голова ЕКА також підтримав ініціативу, яка міститься в законопроєкті “Про внесення змін до закону “Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків” (№9015) щодо розширення мандата ЕКА на страхування інвестицій в Україну.
“Коли ми звертаємося до наших іноземних партнерів, особливо до таких структур, як MIGA і DFC, з метою страхування українських та іноземних інвестицій в Україну, ми також повинні думати, яким чином використовувати інструменти, які у нас є в країні”, – зазначив Гашев.
Він підкреслив, що йдеться про страхування не тільки іноземних інвестицій, а й вітчизняних. За його словами, документ ще не виносили на засідання профільного комітету, але над ним триває робота.
З початку року (станом на 13 березня) ЕКА підтримало експорт з України на загальну суму 242,35 млн грн (11 угод). Банками було профінансовано 43,5 млн грн. Експорт здійснювався до Франції, Німеччини, Латвії, Польщі, Швейцарії та США. Лідери серед галузей за підсумками двох місяців 2023 року – меблева галузь, на другому місці – іграшки, далі – каучук, гума та вироби з гуми.
Українське виноробство потребує державної підтримки для відновлення постраждалої від війни галузі та просування на міжнародних ринках, вважає голова громадської спілки “Укрсадвинпром” Володимир Печко.
“Українське виноробство через війну опинилося на межі виживання. Значна кількість територій українських виноградників, які розташовані на півдні України, заміновані агресором, їх відновлення потребуватиме значних ресурсів і часу. Ми пропонуємо розробити стратегію розвитку виноробної галузі та визнати виноградарство пріоритетною галуззю розвитку”, – таку думку він висловив агентству “Інтерфакс-Україна”.
Печко зазначив, що наразі виноробство, яке постраждало від дій агресора, не включено до жодної з державних програм підтримки. Також галузь не має затвердженої стратегії розвитку та визначених механізмів компенсації понесених збитків.
Водночас, зазначив очільник “Укрсадвінпрому”, українське виноробство має досить високий експортний потенціал. Його продукція затребувана на міжнародних ринках, зокрема й завдяки безпрецедентній підтримці України в протистоянні з агресором.
“Ми побачили, що зацікавленість в українському вині дуже висока. Ми сьогодні на слуху і нам потрібно завойовувати своє “місце на полиці”. Українське вино хочуть бачити і купувати в Європі, Азії, Африці. Щоб прорив на міжнародних ринках був ефективним, потрібна участь держави в просуванні українського вина”, – підкреслив Печко.
Очільник “Укрсадвінпрому” нагадав, що Україна відновила членство в Міжнародній організації виноградарства і виноробства (International Organisation of Vine and Wine, OIV, МОВВ), до якої входила з 1997 до 2008 року, що відкриває перед українськими виноробами нові перспективи.
МОВВ створена 2001 року. Організація стала спадкоємицею Міжнародного бюро винограду і вина, що існувало з 1924 року. Її цілі – захист інтересів виноробної галузі та створення сприятливих ринкових умов, гармонізації та відповідності методів аналізу, боротьба з шахрайством і недобросовісною конкуренцією на ринку. Україна стала 49-ю державою-учасницею МОВВ.
Нині в комітетах МОВВ активно працюють українські науковці, зокрема представники наукового центру “Інститут виноградарства і виноробства імені Таїрова” НААН України.
Станом на 1 лютого 2022 року, загальна площа виноградних насаджень в Україні за всіма категоріями господарств становила 34,0 тис. га, валовий збір винограду – 257,5 тис. тонн. Однак через російську агресію майже 25% площ під виноградниками є тимчасово окупованими або перебувають у зоні бойових дій.
Загалом в Україні налічується 144 виноробних підприємства, зокрема 29 малих виробників виноробної продукції.
Словосполучення “молдавська мова” буде замінено на “румунську мову” в текстах усіх молдавських законів і нормативних актів, зокрема в Конституції Молдови. Відповідний закон “Про виконання міркувань деяких постанов Конституційного суду (КС)” ухвалив у четвер у другому, остаточному читанні парламент Молдови.
Автори посилаються на три постанови КС, зокрема від 5 грудня 2013 року. З огляду на те, що “акти КС, якими дають тлумачення конституційним текстам, мають силу закону і є обов’язковими”, автори пропонують у тексті законів слова “молдавська мова” замінити словами “румунська мова”.
“З метою виконання цього закону в 30-денний термін із дня набрання ним чинності Агентству правових інформаційних ресурсів забезпечити в Державному реєстрі правових актів внесення змін, що випливають із цього закону, до всього законодавства Республіки Молдова, зокрема до Конституції”, – ідеться в документі.
За ухвалення закону проголосували депутати парламентської більшості партії “Дія і солідарність” (PAS), а також незалежний депутат Гаїк Вартанян, який вийшов із Партії соціалістів і приєднався до руху національної альтернативи (MAN), який очолює мер Кишинева Іон Чебан.
Законопроєкт викликав критику з боку опозиційного Блоку комуністів і соціалістів. Депутати БКС під час голосування в парламенті вивісили кілька банерів на своїй трибуні. Раніше вони заявили, що в разі ухвалення закону звернуться до Конституційного суду, щоб його оскаржити.
Згідно з Конституцією, поправки до Основного закону можуть бути затверджені “двома третинами голосів депутатів” “не раніше ніж через шість місяців після реєстрації відповідного законопроєкту і тільки з позитивним висновком КС”. Також згідно з Конституцією, “Конституція не може бути переглянута під час надзвичайного, облогового і воєнного стану”.
Зі свого боку автори законопроєкту в особі групи депутатів PAS вважають, що йдеться про “технічне виконання” рішень Конституційного суду, а не про поправку до Конституції.
До теперішнього часу, згідно зі статтею 13 Конституції Молдови, державною мовою Республіки Молдова була “молдавська мова, що функціонує на основі латинської графіки”. Тим часом Академія наук Молдови визнала, що правильною назвою мови є “румунська”. Румунську мову викладають у всіх школах і навчальних закладах Молдови з 1992 року.
Українські підприємства в січні-лютому поточного року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 3,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $17,466 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України в четвер, експорт міді та мідних виробів за вказаний період скоротився на 39,7% – до $14,150 млн.
У лютому імпортовано міді на $11,096 млн, експортовано – на $7,743 млн.
Крім того, Україна в січні-лютому 2023 року знизила імпорт нікелю та виробів із нього на 95,3% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $1,156 млн (у лютому – $844 тис.), алюмінію та виробів із нього – на 81,6%, до $14,373 млн (у лютому – $7,596 млн). Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 89,9% – до $204 тис. (у лютому – $173 тис.), імпорт олова та виробів із нього на 8,5%, до $544 тис. (у лютому – $371 тис.), а також знизила цинку та цинкових виробів – на 72,6%, до $4,117 млн (у лютому – $1,879 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього за перші два місяці 2023 року зріс у 2,4 раза порівняно зі порівнянним періодом роком раніше – до $53,512 млн (у лютому – $26,983 млн), свинцю та виробів із нього знизився на 50,4% – до $3,023 млн (у лютому – $1,391 млн), нікелю та виробів становив $92 тис. (у лютому – $89 тис.), тоді як у січні-лютому-2022 він був $875 тис.
Експорт цинку за два місяці поточного року становив $24 тис. (у лютому – $23 тис.), тоді як у січні-лютому-2022 він становив $402 тис. Експорт олова та виробів становив $18 тис. (у лютому – $1 тис.) проти $33 тис. в аналогічному періоді роком раніше.
Як повідомлялося, українські підприємства 2022 року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, їхній експорт знизився на 56,3% – до $90,245 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн.
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як 2021 року він становив $550 тис. Експорт олова та виробів 2022 року становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
