Мер Львова Андрій Садовий заявив, що цього року в Україні мають знову запрацювати кілька аеропортів, оскільки «для цього є технічні та інші можливості», однак, не уточнив, про які аеропорти йдеться, повідомляє львівський медіа-хаб «Твоє місто».
«Однозначно, що цього року в Україні почнуть працювати кілька аеропортів. Для цього є технічні та інші можливості. Має бути політичне рішення. Мабуть, воно буде», – сказав в інтерв’ю Садовий.
Садовий додав, що «якщо країна присутня на авіаційній карті, то вона в принципі присутня на карті світу. Це питання безпеки нашої держави».
Міський голова навів приклад Ізраїлю, де «колись ухвалили політичне рішення, що під час війни аеропорт Тель-Авіва почав працювати – це був єдиний міст, який з’єднував Тель-Авів зі світом».
Як повідомлялося в листопаді 2024 р., старший партнер компанії Marsh McLennan Кріспін Еллісон на 10-му Київському міжнародному форумі (КМЄФ) заявив, що польоти в одному з українських аеропортів – «Львів» або «Бориспіль» – відновляться до кінця січня 2025 року.
Раніше повідомлялося, що Міністерство розвитку громад і територій за підтримки посольства США розробило «дорожню карту» відкриття повітряного простору України в умовах воєнного стану.
Україна з початку 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) і станом на 24 січня експортувала 24,475 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 2,514 млн тонн було відвантажено поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби України.
Згідно з повідомленням, станом на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 22,246 млн тонн, зокрема в січні – 3,682 млн тонн.
У розрізі культур від початку поточного сезону було експортовано пшениці – 10,563 млн тонн (у січні – 650 тис. тонн), ячменю – 2,035 млн тонн (36 тис. тонн), жита – 10,8 тис. тонн (0), кукурудзи – 11,729 млн тонн (1,82 млн тонн).
Отже, обсяг експорту пшениці на 2024/2025 МР, узгоджений Мінагрополітики та учасниками зернового ринку на рівні 16,2 млн тонн, уже вичерпано на 65%.
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 24 січня оцінюють у 41,6 тис. тонн (у січні – 4 тис. тонн), зокрема пшеничного – 38,2 тис. тонн (3,7 тис. тонн).
Можливість подачі документів на конкурс на посаду нового голови Бюро економічної безпеки України (БЕБ) закрито, про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
«Не бачу весь перелік претендентів, але знаю, що серед них є достойні. Дуже радий тому, що подалися ветерани та військові. Люди, які жертвували заради країни життям, зможуть відстояти її інтереси і в тилу», – зазначив Гетманцев у своєму телеграм-каналі в суботу.
Як додав його перший заступник Ярослав Железняк, заявок на конкурс подали понад 40, але остаточні підсумки буде оприлюднено в понеділок, 27 січня.
За його словами, наступними кроками буде перевірка на відповідність поданих документів і шість етапів конкурсів, що включатимуть: тестування загальних навичок, тестування на знання законодавства, практичні завдання, оцінювання особистісних компетенцій, перевірку на доброчесність, а також фінальну співбесіду.
До етапу тестування загальних навичок буде допущено до 60 кандидатів із найвищими балами, практичні завдання зможуть пройти вже менша кількість претендентів на посаду – до 40. На фінальну співбесіду допустять до 20 кандидатів із найвищими балами.
«Порівняйте такий підхід у нашому законі, до тієї профанації, як ОП зазвичай за пару годин призначає своїх лояльних на посади, про які вони дізнаються з новин», – резюмував Железняк.
Як повідомлялося, 4 жовтня Кабмін затвердив склад комісії з проведення конкурсу на посаду директора БЕБ, до якої ввійшли: заступник головного вченого секретаря – начальник управління стратегічного розвитку Нацакадемії правових наук Олег Гіляка, професорка кафедри фінансового та податкового права Держподаткового університету Тетяна Мацелик, завідувач кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Юрій Пономаренко.
Крім того, до складу комісії за пропозиціями міжнародних та іноземних організацій увійшли: засновник і виконавчий директор Фонду доброчесності та притулку, засновник і виконавчий директор/старший консультант The Wasserstrorri Group Джеймс Вассерстром, керівник Бюро зв’язків Литовської поліції при Європоліції, експерт із запобігання корупції Проєкту ЄС щодо зміцнення сталості Інтегрованого управління кордонами в Україні (EU4IBMResilience) Донатас Маласкевічюс, засновник і виконавчий директор Експертного Форуму (EFOR), міжнародний експерт з питань безпеки і захисту прав людини (EFOR), міжнародний експерт з питань безпеки і захисту прав людини.
Цей конкурс проводиться в рамках ухваленого Радою 29 червня 2024 року закону №10439 про перезавантаження Бюро, що передбачає конкурсний відбір нового керівника за участю експертів, делегованих міжнародними партнерами, а також атестацію працівників Бюро протягом року після призначення нового директора.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), у грудні після капітального ремонту ввів у роботу силовий трансформатор Т-8 на підстанції ДРЗ-10, основним споживачем якої є конвертерний цех.
Згідно з пресрелізом, системний підхід до оновлення електрообладнання – ефективна складова стабільної роботи основного виробничого обладнання. Енергетики цеху мереж і підстанцій за програмою-2024 виконали капремонт і реалізували інвестпроєкт, комплексно спрямований на підвищення надійності електрозабезпечення сталеплавильного виробництва.
Повний комплекс ремонтних заходів дав змогу відновити всі електричні характеристики трансформатора, його стабільну та безперебійну роботу в міжремонтний період. Термін служби обладнання продовжено.
Важливий інвестиційний проєкт також було реалізовано на підстанції фільтро-компенсувальних пристроїв – ФКП-35 кВ, споживачем якого є ділянка позапічної обробки сталі конвертерного цеху, а саме дві установки “піч-ківш”. Основним його завданням була модернізація комірок комплектно-розподільчих пристроїв з поліпшенням ізоляційних характеристик, від яких значною мірою залежить безаварійна робота електрообладнання.
“Каметсталь” створена на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
23 січня у Берлінській картинній галереї Gemäldegalerie відбулося урочисте відкриття виставки «З Одеси до Берліна. Європейський живопис XVI–XIX століть». Експозиція включає 60 картин з колекції Одеського музею західного і східного мистецтва, а також роботи з берлінських колекцій.
В церемонії взяли участь Федеральний президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький, Уповноважена федерального уряду ФРН з питань культури та засобів масової інформації, Державна міністерка Клаудія Рот, Президент Фонду прусської культурної спадщини Герман Парцінгер, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Німеччині Олексій Макеєв.
Франк-Вальтер Штайнмаєр у своєму виступі наголосив, що виставка демонструє — кривава загарбницька війна Росії є також війною проти культури України та української ідентичності. Водночас виставка підкреслює мужність і рішучість українців у захисті своєї культурної спадщини.
Президент ФРН відзначив важливість експонатів з музею в Одесі, які були врятовані від російських атак і привезені до Берліна. Він закликав продовжувати підтримку України в боротьбі за її культуру та висловив надію на швидке повернення картин до незалежної України.
Своєю чергою, Микола Точицький висловив вдячність німецьким партнерам за підтримку спільних зусиль щодо захисту культурної ідентичності України. Він наголосив, що українська культура є невіддільною частиною європейської культури. Водночас, патронат виставки шедеврів з Одеського музею західного та східного мистецтва — важливий практичний крок у розвитку культурного діалогу між українцями та німцями.
«Спільні культурні заходи допомагають німецькій аудиторії краще пізнати українську культуру, побачити її вразливість в умовах російської агресії і зрозуміти, чому її так важливо захищати», — наголосив Міністр. — «Росіяни можуть знищити музей і будівлю, але вони не можуть стерти культурну пам’ять. Варварський наступ на українську культуру — це напад на Європу».
Нагадаємо, після повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року співробітники Музею західного і східного мистецтва в Одесі евакуювали у безпечне місце найцінніші полотна. У вересні 2023 року 74 мистецькі роботи доставили до столиці Німеччини, а в лютому 2024-го — близько десятка полотен стали частиною виставки картинної галереї у Берліні. Тепер відвідувачі матимуть можливість ознайомитися ще з 60 картинами з одеського музею. Серед них — роботи представника флорентійської школи Франческо Граначчі, майстра офорта і видатного художника з епохи золотого століття нідерландського живопису Руланта Саверея, а також німецького пейзажиста Андреаса Ахенбаха.
У Берліні відкрили виставку «З Одеси до Берліна» під патронатом президента ФРНПроєкт реалізується під патронатом Президента Федеративної Республіки Німеччина Франка-Вальтера Штайнмаєра та за підтримки Уповноваженої Федерального уряду ФРН з питань культури та засобів масової інформації Клаудії Рот.
Виставка у Берлінській картинній галереї триватиме до 22 червня 2025 року.