Стагфляція буде ключовим ризиком для світової економіки в 2023 році, вважають інвестори, які кажуть, що надії на ралі ринків є передчасними після масштабного розпродажу в поточному році.
Майже половина з 388 респондентів, які брали участь у новому опитуванні MLIV Pulse, сказали, що сценарій, за якого зростання економіки й надалі сповільнюватиметься, тоді як інфляція залишатиметься високою, буде домінуючим у країнах світу наступного року. Другим найімовірнішим сценарієм вважається дефляційна рецесія, тоді як відновлення економіки в умовах високої інфляції вважається найменш імовірним розвитком подій.
Результати опитування сигналізують про те, що наступний рік знову буде непростим для ризикових активів після того, як заходи центральних банків щодо жорсткості монетарної політики, зростання інфляції та розв’язана Росією повномасштабна війна проти України спровокували найістотніший обвал фондових ринків з часів глобальної фінансової кризи 2008 року, пише агентство Bloomberg. Понад 60% опитаних кажуть, що інвестори по всьому світу, як і раніше, занадто оптимістичні щодо цін на активи.
“Наступний рік усе ще буде складним”, – каже портфельний керуючий Buffalo International Fund у Kornitzer Capital Management Inc. Ніколь Корнітцер.
“Безумовно, на поточний момент очікується стагфляція”, – зазначає експерт.
Тим часом близько 60% опитаних очікують подальшого ослаблення долара. Це контрастує з жовтневим опитуванням, коли майже половина респондентів очікували, що триматимуть довгі позиції в доларах напередодні листопадового засідання Федеральної резервної системи (ФРС) США.
“Долар, ймовірно, ослабне протягом 2023 року, – сказала Корнітцер. – Можливо, не дуже суттєво, проте тренд, ймовірно, буде знижувальним”.
Уся увага інвесторів зосереджена на подальших діях ФРС, водночас зростання економіки, імовірно, зазнає ще більшого тиску, оскільки відсоткові ставки залишатимуться на високому рівні впродовж тривалішого часу. Ще одним ризиком для світової економіки є політика “нульової терпимості” Китаю до коронавірусу, зазначають експерти.
Стагфляція (словосполучення стагнація + інфляція) – ситуація, у якій економічний спад і депресивний стан економіки (стагнація і зростання безробіття) поєднуються зі зростанням цін – інфляцією.
Винахід терміна приписують британському політику, міністру фінансів початку 1970-х років Іану Маклеоду. Вираз було вперше вжито Маклеодом у парламентській промові 1965 року.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, вересень-2022 – серпень-2023) експортувала 465 тис. тонн соєвих бобів, що в 2,5 раза перевищує показник експорту в аналогічний період минулого сезону і стало максимумом для трьох останніх МР.
При цьому експорт сої в жовтні 2022 року склав 215 тис. тонн, скоротившись порівняно з минулим місяцем на 14%, але поставлені в жовтні на зовнішні ринки обсяги соєвих бобів перевищили показники жовтня минулого року на 24%.
Уточнюється, що однією з причин скорочення експорту в жовтні стало уповільнення торгівлі в українських морпортах внаслідок невизначеності перспектив роботи “зернової” угоди.
Основними імпортерами сої з України стали країни ЄС (частка 46%) і Туреччина (37%), які наростили закупівлю української сої у вересні-жовтні 2022 року відповідно вшестеро та вдвічі, порівняно з аналогічним періодом 2021/22 МР.
Як повідомлялося, станом на 25 листопада в Україні зібрано 3,6 млн тонн соєвих бобів із 1,5 млн га, що становить 97% від засіяних нею площ. Середня врожайність сої склала 24 ц/га
ТОВ “Агрохолдинг Авангард”, материнська компанія найбільшого в Україні виробника курячих яєць, у 2021 році скоротила чистий збиток у 18,6 раза порівняно з 2020 роком – до 28,5 млн грн.
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) у понеділок, активи підприємства скоротилися минулого року на 19% – до 20,71 млрд грн, а нерозподілений збиток скоротився на 0,2% – до 10,5 млрд грн.
За даними НКЦПФР, чистий збиток на одну просту іменну акцію “Авангарду” минулого року становив 0,00056 грн.
Згідно з повідомленням, річні збори акціонерів компанії відбудуться 29 грудня, на них акціонери мають намір ухвалити рішення перекрити отриманий 2021 року чистий збиток коштом майбутніх прибутків.
Як повідомлялося, “Авангард” у березні 2022 року заявив про завдані йому збитки в розмірі 1,5 млрд грн із початку військового вторгнення РФ в Україну. Російська агресія призвела до зупинки низки ключових птахофабрик групи, а на Чорнобаївській птахофабриці (смт Білозерка Херсонської обл.) кури залишилися без харчування і загинули.
“Укрлендфармінг” є одним із найбільших агрохолдингів у Євразії. Займається вирощуванням зернових, вирощуванням великої рогатої худоби, дистрибуцією техніки, добрив і насіння. “Авангард”, що входить до нього, є найбільшим в Україні виробником яєць і яєчних продуктів.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 28 листопада експортувала 17,19 млн тонн зернових культур, з них 9,13 млн тонн кукурудзи (53,1% загального обсягу поставок), 6,64 млн тонн пшениці (38,6%) і 1,36 млн тонн ячменю (7,9%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства в понеділок, темпи експорту зернових від початку поточного МР на 31,9% нижчі від показників аналогічного періоду минулого МР (з 1 липня 2020 року по 28 листопада 2021 року за кордон поставлено 25,26 млн тонн), хоча ще 14 листопада відставання становило мінімальні за останні кілька місяців 30,6%.
За даними відомства, від початку 2022/2023 МР і до 28 листопада 2022 року Україна експортувала 6,64 млн тонн пшениці (у 2,18 раза менше порівняно з аналогічним періодом роком раніше), 1,36 млн тонн ячменю (у 3,64 раза менше), 11,5 тис. тонн жита (у 6,7 раза менше). Водночас темпи експорту кукурудзи перевищили минулорічні обсяги: її вивезено 9,13 млн тонн, що в 1,67 раза перевищує показники 2021/2022 МР на ту саму дату.
Крім того, вперше з початку 2022/2023 МР експорт борошна перевищив показники минулого періоду – до 28 листопада вивезено 52,5 тис. тонн борошна всіх видів, тоді як на аналогічну дату роком раніше цей показник становив 52,1 тис. тонн.
Уточнюється, що загалом із початку листопада з України експортовано 3,99 млн тонн зернових культур, серед яких 1,64 млн тонн пшениці, 2,07 млн тонн кукурудзи, 252 тис. тонн ячменю, 5 тис. тонн жита і 14,3 тис. тонн борошна.
Як випливає з даних міністерства, за останній звітний період 18-28 листопада на зовнішні ринки постачалося в середньому 124 тис. тонн зернових на добу, тоді як за період, що йому передував, 14-18 листопада – 212,5 тис. тонн зернових на добу, за 7-14 листопада – 118,6 тис. тонн/добу, за 2-7 листопада – 178 тис. тонн/добу, а за 26 жовтня-2 листопада – 170 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 18-28 листопада скоротилися на 41,6% порівняно з попереднім періодом 14-18 листопада.
Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
У 2020/2021 МР країна експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
Котирування ф’ючерсів на індекси США, а також ціни на різні види сировини знижуються в понеділок на тлі загального зниження апетиту інвесторів до ризику у зв’язку з інформацією про акції протесту, які відбуваються в Китаї проти антиковідних обмежень.
“Ми знали, що цього ранку в нас буде знервований стан через ситуацію з COVID-19 у Китаї, але протести застали ринок зненацька”, – заявив керуючий партнер SPI Asset Management Стівен Іннес, слова якого цитує MarketWatch.
Котирування грудневих ф’ючерсів на індекс Standard & Poor’s 500 до 9:17 кск знизилися на 0,6%, на Dow Jones – на 0,4%, на Nasdaq 100 – на 0,7%.
Ціна січневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures о 9:17 кск впала на 3,1% – до $81 за барель. Ф’ючерси на нафту WTI на січень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подешевшали на 3% – до $73,98 за барель, що є мінімальним рівнем з кінця минулого року.
На біржі в Шанхаї ціна нафти впала на 5,4%.
Вартість базових металів у Лондоні та Шанхаї також знижується в понеділок. Ціни на залізну руду на Даляньській сировинній біржі впали на 2%.
Акції протесту відбулися в містах по всій країні, включно зі столицею Пекіном, а також Шанхаєм, Сіньцзяном і Уханем, який від початку був епіцентром поширення COVID-19, повідомляє агентство Bloomberg.
Це сприяє зміцненню долара США, що знижує привабливість інвестицій у сировину, а також підвищує ймовірність ще більш істотного посилення обмежень китайською владою, зазначає агентство. Це може негативно вплинути на економічну активність у Китаї, який є найбільшим світовим споживачем багатьох видів сировини.
Попит на нафту в КНР у четвертому кварталі може опуститися в середньому до 15,11 млн барелів на добу порівняно з 15,82 млн б/д за аналогічний період 2021 року, прогнозує нафтовий аналітик Kpler Грегорі Лекнер.
Асоціація “Страховий бізнес” разом із Лігою страхових організацій України та Харківською спілкою страховиків підтримали проєкт закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності” (№5655) з рекомендацією для його прийняття в другому читанні та в цілому Верховною Радою.
Відповідну думку професійні об’єднання страховиків оприлюднили у відкритому листі, зазначено в повідомленні асоціації у Facebook у понеділок.
“Чинний текст законопроєкту передбачає страхування відповідальності уповноважених осіб з містобудівного контролю. З огляду на міжнародну страхову та перестрахувальну практику, вважаємо за доцільне надалі поширити таку практику на виконавців окремих видів архітектурних і будівельних робіт, які беруть участь у створенні об’єктів будівництва, а саме архітекторів, інженерів-проектувальників, інженерів з технічного нагляду тощо”, – наголошує генеральний директор Асоціації “Страховий бізнес” В’ячеслав Черняховський, слова якого наводяться в повідомленні.
Як повідомлялося, законопроєкт №5655 передбачає провадження діяльності з проведення експертизи проєктної документації на будівництво експертною організацією та здійснення містобудівного контролю за умови попереднього укладення договору страхування професійної відповідальності, без наявності якого неможливе провадження діяльності експертною організацією та уповноваженою особою з містобудівного контролю.
