Реєстрації в Україні нових комерційних автомобілів (вантажні та спеціальні) у липні становили 975 од., що майже на 9% (або на 93 од.) менше за показник червня поточного року, повідомив “Укравтопром” у Телеграм-каналі.
Як повідомлялося, у червні ринок показував приріст у 12% до попереднього місяця.
“Ринок нових вантажівок у липні трохи охолов”, – констатує асоціація.
Порівняно з торішнім липнем ринок спецавто зріс на 64%, а відставання від довоєнного липня-2021 у цьому сегменті авторинку становить 43%.
До ТОП-5 ринку нових комерційних автомобілів минулого місяця увійшли: Renault – 276 од.; Ford – 91 од.; Mercedes-Benz – 76 од.; Volkswagen – 66 од. та Scania – 53 од.
Загалом у січні-липні 2023 року український парк вантажних і спецавтомобілів поповнили 6165 нових машин, що на 62% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Як повідомлялося з посиланням на “Укравтопром”, у 2022 році ринок нових комерційних авто скоротився у 2,3 раза до 2021 року – до 6,9 тис. од.
Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв) отримав від проєкту USAID “Економічна підтримка України” другу партію з 10 нових вагонів-хоперів для перевезення зерна, повідомили в прес-службі компанії.
“В умовах сьогодення компаніям, що працюють у портах, приймаючи та відправляючи вантажі, вкрай важливо відчувати міжнародну підтримку. Вагони-хопери, як свідчення цієї підтримки, пройдуть по всій Україні. Тож завдяки допомозі проєкту USAID експортери зможуть зберегти високопрофесійний персонал на заблокованих об’єктах річкової інфраструктури та запропонувати найкращі закупівельні ціни агровиробникам”, – процитувала пресслужба директора із взаємодії з органами державної влади та питань сталого розвитку “Нібулон” Михайла Різака.
Згідно з повідомленням, загалом проєкт USAID передасть для потреб “Нібулона” 50 сучасних вагонів-хоперів, кожен з яких може перевозити до 70 тонн зерна. Їх виготовили на Дослідно-механічному заводі “Карпати” (Львівська область) і одразу відправили на завантаження в найближчу до виробництва філію зернотрейдера – “Смотрич” поблизу Кам’янця-Подільського на Хмельниччині. Звідси вони вирушать у порти Дунайського регіону.
“Для компенсації втраченої річкової логістики, яка за довоєнних часів сягала 4,2 млн тонн зернових, “Нібулон” потребує одного маршрутного поїзда з 50 вагонів на кожен із заблокованих річкових портів. З вагонами від проєкту USAID підприємство матиме 212 вагонів, що становить близько половини від потреби”, – уточнили в пресслужбі зернотрейдера.
Допомога агровиробникам та інфраструктурним компаніям є частиною Ініціативи стійкості сільського господарства в Україні, що реалізується Агентством США з міжнародного розвитку. Вона спрямована на те, щоб допомогти Україні збільшити потенціал виробництва, зберігання, транспортування та експорту зерна.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Втрати “Нібулона” від повномасштабного військового вторгнення РФ досягли $400 млн. Наразі зернотрейдер працює на 30% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і розпочав виробництво на своїх судноверфях у Миколаєві першого судна для розмінування міжнародних водних шляхів.
Нещодавно зернотрейдер залучив EUR27 млн від Експортно-інвестиційного фонду Данії (EIFO) на збільшення потужностей філії “Бессарабський” в Ізмаїлі, де буде побудовано елеватор і борошномельний завод.
Гірничорудна компанія Ferrexpo з активами в Україні за підсумками січня-червня поточного року знизила капітальні інвестиції на 43,1%, до $58 млн порівняно зі $102 млн у першому півріччі минулого року.
Згідно з піврічним звітом компанії в середу, капвкладення в першому півріччі 2023 року охоплюють $27 млн на підтримання і капітальні вкладення в модернізацію і капіталовкладення в розширення в розмірі $31 млн по всій групі.
Водночас наголошується, що з огляду на операційні та логістичні обмеження через вторгнення Росії в Україну, група зберегла свої рівні інвестицій, пов’язаних із підтримкою капітальних вкладень, і прагне скоротити інвестиції в проєкти, пов’язані з розширенням капвкладень, особливо в проєкти, які, як очікується, принесуть прибуток у середньостроковій і довгостроковій перспективі.
Загалом у першому півріччі-2023, зокрема, було спрямовано $17 млн на капіталізовані розкривні роботи для забезпечення майбутнього зростання виробництва; зобов’язання з розширення на суму $7 млн, включно з комплексом пресфільтрів; а також у розвиток Біланівського ГЗК $2 млн.
Через війну група призупинила спрямування значних коштів на проєкти з розширення “Першої хвилі” (Wave 1 Expansion – сукупність інвестиційних проєктів у галузі видобутку, збагачення та огрудкування, які дадуть змогу забезпечити випуск додаткових 3 млн тонн окатишів), маючи намір відновити інвестиції після припинення бойових дій і/або ризиків для групи.
Крім того, група продовжує зберігати свої позиції за чистою готівкою і балансувати операційні та фінансові цілі. Водночас уточнюється, що чиста грошова позиція групи покращилася зі $106 млн станом на 31 грудня 2022 року до $131 млн станом на 30 червня 2023 року.
Група не має підтверджених боргових зобов’язань або непідтверджених кредитних ліній торгового фінансування, є незначні боргові зобов’язання групи. Залишок валового боргу групи станом на 30 червня 2023 року становив $4 млн порівняно з $7 млн станом на 31 грудня 2022 року.
Крім того, констатується, що група регулярно отримувала відшкодування ПДВ протягом першої половини 2023 фінансового року, включно з простроченими залишками. Водночас на кінець червня-2023 заборгованість податкових органів із ПДВ становила $47,111 млн, тоді як на кінець 2022 року – $88,762 млн, на кінець червня-2022 – $107,552 млн.
“Прострочений залишок ПДВ у розмірі $47,149 млн на кінець 31 грудня 2022 року було в повному обсязі отримано в січні 2023 р. Однак майбутні відшкодування залежать від ситуації в Україні та від того, як країна збирається справлятися з обмеженнями державного бюджету внаслідок війни, що триває”, – ідеться у звіті.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні.
Ferrеxpo належить 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”, 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК” і 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК”.
Наглядова рада Райффайзен Банку призначила Себастіана Рубая на посаду заступника голови правління банку. Свої обов’язки на цій посаді він почне виконувати з 4 вересня 2023 року.
Себастіан Рубай відповідатиме за роздрібний бізнес.
До цього призначення Себастіан Рубай (46 років, родом із Польщі) із вересня 2014-ого по квітень 2023 року був заступником голови правління банку ПУМБ.
Із 2007 року посідав посаду віце-президента, з 2009 року – голови правління банку «Ренесанс Кредит». Свого часу був членом правління Sygma Bank (Польща) та має досвід роботи у польській філії PricewaterhouseCoopers.
Освіту за напрямком фінансів та банків отримав у Cracow University of Economics та Hogeschool Brabant Breda.
***
АТ «Райффайзен Банк» зареєстровано 27 березня 1992 року, із жовтня 2005 року банк став частиною австрійської банківської групи Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ. Станом на 30 червня 2023 року Група Райффайзен володіла 68,21% акцій банку, Європейський банк реконструкції та розвитку – 30%.
Широкий перелік банківських послуг надається 2,9 млн клієнтам Райффайзен Банку через мережу із близько 300 відділень по всій Україні, а також через застосунки Raiffeisen Online і Raiffeisen Business Online та інші дистанційні канали у режимі 24/7.
Акціонери ПрАТ “Дніпрометиз” (Дніпро) українського бізнесмена Сергія Тігіпка вирішили змінити назву на “Дніпрометиз ТАС” і перетворити компанію на ТОВ.
Згідно з інформацією підприємства в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), таке рішення ухвалили позачергові загальні збори акціонерів, що відбулися в п’ятницю.
При цьому пояснюється, що причинами ухвалення такого рішення є зменшення витрат на утримання товариства, спрощення бізнес-процесів та оптимізація корпоративної структури управління.
Під час перетворення ПрАТ “Дніпрометиз” передає все своє майно, права та обов’язки за передавальним актом його правонаступнику ТОВ “Дніпрометиз ТАС”. Розмір статутного капіталу ТОВ дорівнюватиме розміру статутного капіталу ПрАТ. При перетворенні всі акціонери ПрАТ стають засновниками ТОВ.
Як повідомлялося, “Дніпрометиз” у першому півріччі-2023 отримав чистий прибуток у розмірі 17,253 млн грн, тоді як аналогічний період минулого року завершив із чистим збитком 12,346 млн грн. У першому півріччі чистий дохід збільшився на 15,4% – до 1 млрд 426,222 млн грн. Нерозподілений прибуток підприємства до кінця червня 2023 року становив 257,336 млн грн.
“Дніпрометиз” у 2022 році знизив чистий прибуток у шість разів порівняно з попереднім роком – до 25,572 млн грн, чистий дохід зріс на 1,1% – до 2 млрд 474,397 млн грн.
“Дніпрометиз” виробляє метизні вироби з низьковуглецевих сталей. Потужність підприємства становить 120 тис. тонн продукції на рік.
За даними НДУ на перший квартал 2023 року, у власності T.A.S. Overseas Investments Limited (Кіпр) перебуває 98,6578% акцій “Дніпрометизу”.
Статутний капітал ПрАТ “Дніпрометиз” – 83,480 млн грн, номінал акції – 68,08 грн.
Аграрії всіх областей України провели збирання ранніх зернових і зернобобових культур на площі 3782 тис. га, намолотивши 16 млн 574 тис. тонн зерна за врожайності 44 ц/га, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, за темпами обмолоту лідирують аграрії Миколаївської та Одеської областей, які намолотили 1772,2 тис. тонн і 2,009 млн тонн зерна відповідно. У цих областях зернові намолочено на 82% і 64% площах.
До теперішнього часу в Україні зібрано ячмінь на 939 тис. га, що становить 66% від планових, з них намолочено 3,755 млн тонн; пшениці з 2,698 млн га (60%) зібрано 12,513 млн тонн; гороху з 125,3 тис. га (87%) отримано 306,4 тис. тонн.
Крім того, на площі 1182,3 тис. га (86% від планових площ) зібрано 3319,8 тис. тонн озимого ріпаку.
Мінагрополітики щотижня змінює інформацію про врожайність зібраних культур і вказує про її зростання. Так, щодо ячменю поточного тижня вона становила 40 ц/га, а тижнем раніше 39,4%, пшениця з 44,4 ц/га сягнула 46,4 ц/га, озимий ріпак з 26,8 ц/га – до 28,1 ц/га. Лише горох незначно “здав позиції” з 24,7 ц/га до 24,5 ц/га.
Згідно з повідомленням, аграрії дев’яти областей завершили збирання гороху. У Дніпропетровській області приступили до збирання гречки.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
