У межах офіційного візиту президента України Володимира Зеленського до Болгарії підписано меморандум про взаєморозуміння між міністерствами енергетики України та Болгарії щодо співробітництва у сфері енергетики в присутності Зеленського та болгарського прем’єр-міністра Ніколо Денкова.
Як повідомляє пресслужба глави української держави, Документ підписали міністр енергетики України Герман Галущенко та міністр енергетики Болгарії Румен Радев.
“Меморандум спрямований на створення рамкових умов для поглиблення співробітництва в енергетичному секторі України та Болгарії на основі принципу взаємної вигоди та з урахуванням спільних інтересів і цілей обох країн”, – ідеться в повідомленні.
Україна і Болгарія зобов’язалися забезпечувати доступну енергію, а також підтримувати промисловий і регіональний розвиток, безпеку і добробут своїх народів, розширити співробітництво і загальну прихильність до захисту довкілля та пом’якшення наслідків зміни клімату, скорочення викидів вуглецю.
Зазначається, що сторони з урахуванням статусу України як кандидата на вступ до ЄС та зобов’язань Болгарії як держави-члена союзу, домовилися активізувати подальше взаємовигідне співробітництво у сфері ядерної енергетики, “зеленої” енергетики, водню, а також систем накопичення енергії та “розумних” мереж.
Пріоритетами у співпраці є обмін знаннями та досвідом для захисту енергетичної інфраструктури від фізичних, електромагнітних та кіберзагроз.
Як повідомлялося, болгарські парламентарії більшістю голосів делегували міністрові енергетики країни ведення переговорів з його українським колегою щодо можливості продажу Києву обладнання, що призначалося для АЕС “Белене”, інформує Болгарське національне радіо (БНР) у четвер.
Це рішення підтримали 135 депутатів, “проти” висловилися 57.
Раніше БНР повідомило, що Україна виявила інтерес до придбання реакторів, що призначалися для АЕС “Белене”.
Болгарія від реалізації цього проекту відмовилася у 2012 році.
Українські борошномели та виробники круп стали освоювати й закріплюватися на нових ринках і збільшувати обсяги експорту, 2023 року вони можуть поставити на зовнішні ринки 150 тис. тонн борошна, повідомив голова правління об’єднання “Укрхарчопром”, директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“У календарному 2021 році ми експортували 102 тис. т борошна, у 2022 році активний експорт розпочався з вересня і сягнув 80 тис. тонн. За п’ять місяців цього року вже експортовано 74 тис. тонн. З такою динамікою ми бачимо можливість до кінця року експортувати 150 тис. тонн борошна”, – сказав він під час дискусії про перспективи експорту під час війни, яку провів Інститут економічних досліджень і політичних консультацій.
За його інформацією, війна внесла суттєві зміни в експорт борошномельно-круп’яної продукції та висівок. Раніше ця продукція вивозилася морем з основних баз відвантаження в Херсоні, Миколаєві, Одесі. Традиційними імпортерами українського борошна і круп були ОАЕ, Палестина, Сомалі, Ізраїль, висівок – Туреччина, куди їх прямувало 95% морським шляхом.
Війна внесла суттєві корективи в географію збуту цієї продукції, і сьогодні найбільшими імпортерами українського борошна є Молдова, Польща, Палестина, Румунія, Хорватія і Туреччина, розповів Рибчинський.
До країн ЄС, зокрема Польщі, Румунії, Німеччини, Іспанії, Португалії, активно експортуються крупи. За минулий рік на зовнішні ринки було поставлено 68 тис. тонн круп, за п’ять місяців 2023-го – 38 тис. тонн.
Водночас Рибчинський наголосив на зміні способів відправки борошна і круп на експорт.
“Ми не користуємося “Чорноморською зерновою ініціативою” і Дунайськими портами. Там оренда одного зернового складу на відстані від причальної стінки в 5-10 км може коштувати $100 тис. на місяць. Тому логістика, пов’язана з роботою на Дунаї, з’їдає всі можливі заробітки”, – сказав експерт і додав, що основний експорт борошна і круп здійснюється автомобільним транспортом і тільки 15% залізницею.
За словами керівника галузевої асоціації, під час перетину західних кордонів експортери сьогодні відчувають проблеми. Незважаючи на електронну чергу, автомобілі з продукцією стоять у чергах по 2-3 тижні.
“Це призвело до втрати істотних контрактів із польськими та румунськими торговельними мережами, куди українські постачальники не змогли забезпечити своєчасну поставку продукції. Нині українським борошномелам доводиться працювати переважно з промисловими переробниками”, – пояснив Рибчинський.
Водночас він зазначив, що на українському ринку вже з’явилися польські макаронні вироби, вироблені з українського борошна.
Фінляндія надасть Україні черговий, 17-й пакет військової допомоги, в рамках якого, зокрема, передасть засоби протиповітряної оборони та боєприпаси, йдеться в прес-релізі фінського уряду в четвер.
Згідно із заявою, відповідне рішення ухвалив президент Фінляндії Саулі Нііністьо на підставі пропозиції уряду.
Цей пакет допомоги обійдеться Фінляндії в 105 млн євро.
З метою забезпечити безпечну доставку військових вантажів до місця призначення більш точні деталі про зміст пакета допомоги, про терміни і шляхи його транспортування не повідомляють.
Загалом Фінляндія надала Україні військової допомоги на суму близько 1,2 млрд євро.
8 вересня запрошуємо на XV Міжнародну щорічну практичну зустріч PrivateLabel-2023: Нові вектори у розвитку ВТМ, яка дозволить відділам ВТМ роздрібних мереж та компаній-постачальників розпочати та/або продовжити співпрацю, визначити стратегії та тактики ефективного розвитку бізнесу . Ініціатором та організатором
Події виступає B2B Медіа-Група TradeMasterGroup.
Партнери виставки
Генеральний партнер – Терра
Офіційний партнер конференції – ProCare
Паперовий партнер – “ТК Альбатрос”
Ваш eco-friendly Партнер – РЕНДПАКО-ЕКО
Батарейки НАША СИЛА – Наш Сильний Партнер!
ІТ Партнер – Спілка Автоматизаторів Бізнесу
Партнер з виробництва хлібобулочних напівфабрикатів – Мантінга Україна
Вітчизняний партнер з виробництва продуктів харчування – Золоте Зерно
Трансформаційний Партнер – YouCoach
Вас чекає:
Виставка та експозиція рішень та послуг для бізнесу. У рамках Конференції PrivateLabel-2023 проходить виставка рішень та послуг, а також зразків продукції від виробників
Галерея новинок PrivateLabel-2023. У рамках конференції проходить спеціальний проект провідних постачальників та роздрібних мереж України та зарубіжжя! Кожен учасник – виробник/ритейлер може подати зразки кращих проектів ВТМ для представлення на полицях Галереї Новинок.
Столи переговорів у форматі мережа – постачальник. Це унікальна можливість прямих переговорів із керівниками з закупівель роздрібних мереж та виробниками. У столах переговорів TradeMasterGroup за 14 років взяли участь понад 5500 роздрібних мереж та понад 5000 постачальників України та зарубіжжя (Молдова, Казахстан, Польща, Грузія та ін.)
Друкований Журнал PrivateLabel-2023. Кожен учасник отримає новий номер щорічного журналу з інтерв’ю роздрібних мереж про розвиток ВТМ в Україні!
ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ
Клуб Експертів та open4business – інформаційний партнер
Ризик виникнення холери на півдні та сході України вищий, ніж в інших регіонах, вважає лікар-інфекціоніст Ольга Боньковська.
“Більший ризик виникнення спалахів холери все-таки відзначається на півдні та сході України. Ці регіони є регіонами з підвищеним ризиком епідемії холери”, – сказала вона в ефірі аналітичного центру “Клуб експертів”.
Коментуючи ризики виникнення спалахів холери після підриву дамби Каховської ГЕС, Боньковська відзначила небезпеку холери, зокрема, через те, що “холера починається як звичайна кишкова інфекція, і на початкових етапах неможливо розрізнити, холера це чи звичайна кишкова інфекція”.
“Я не рекомендую проводити самолікування, тому що воно допоможе, якщо це звичайна кишкова інфекція, але якщо це холера, то можливості вилікуватися в домашніх умовах від холери немає”, – сказала вона.
Експерт нагадала, що основним проявом холери є дегідратація.
“Через різке зневоднення у людини може настати шок із втратою всіх функцій організму, нирок, серця, що призводить і до летального результату”, – сказала вона.
Інфекціоніст наголосила, що під час холери “втрата рідини набуває такого масштабу, що людина просто не встигає поповнити втрату рідини водою”.
“Швидкість виведення води з організму перевищує швидкість всмоктування води під час оральної регідратації, для поповнення води необхідна медична допомога в стаціонарі”, – сказала вона.
Боньковська зазначила, що для того, щоб убезпечити себе від холери, насамперед у регіонах, які постраждали від затоплення, необхідно вживати бутильовану воду або воду, що пройшла обробку шляхом кип’ятіння або за допомогою спеціальних таблеток, мити свіжі овочі та фрукти бутильованою водою або охолодженою перевареною водою, мити або дезінфікувати звичайними санітайзерами руки, позбутися звички тримати руки в роті: прийняти за аксіому правило “Геть руки з рота!”.
Крім того, інфекціоніст рекомендує не їсти руками, “у крайньому разі тримати бутерброд або будь-яку іншу їжу в чистій серветці”, не вживати в їжу креветки чи рибу без попередньої термічної обробки, а також купатися тільки в тих водоймах, де це дозволено.
При цьому експерт наголосила на неприпустимості самолікування гострих кишкових інфекцій антибіотиками.
“Я не раджу самостійно в домашніх умовах починати лікування діареї. Все-таки краще звертатися по медичну допомогу”, – сказала вона.
Повне відео можна подивитися за посиланням:
Підписатися на канал “Клуб експертів” можна тут:
ТОВ “Укрлітійвидобування” (“Укрлітій”) має намір побудувати шахту з видобутку літію в Кіровоградській області з дотриманням міжнародних стандартів з екології.
Згідно з прес-релізом компанії, менеджмент розглядав два варіанти видобутку літійвмісних руд у Кіровоградській області: відкритий (кар’єрний) і шахтний метод.
“Зупинилися на шахтному, тому що для нас важлива екологічна складова. Хочемо бути esg-friendly (екологічне, соціальне та корпоративне управління)”, – пояснив директор зі стратегічного розвитку “Укрлітійвидобування” Денис Альошин в інтерв’ю “Бізнес Телеграф”, якого цитує пресслужба.
За його словами, хоча Україна поки що не в Євросоюзі, але в компанії вірять, що країна там буде в найближчі кілька років. Тому виконує всі роботи за найвищими європейськими стандартами. Шахтний метод приносить набагато менше шкоди екології, ніж видобуток відкритим шляхом.
“Шахта коштуватиме набагато дорожче інвесторам проєкту, але ми обираємо саме цей метод. Будемо занурюватися приблизно на 600 метрів углиб родовища. Другим етапом буде будівництво збагачувальної фабрики, де руду будемо перетворювати на петалітовий концентрат”, – пояснив Альошин.
“Укрлітій” уклав контракт із британською компанією Wardell Armstrong, яка проводитиме дослідження ESIA (Environmental and Social Impact Assessment) – міжнародний аналог українського екологічного дослідження ОВД (оцінка впливу на навколишнє середовище). Це необхідно для того, щоб проєкт шахти та гірничо-збагачувального комбінату зробити з дотриманням міжнародних стандартів з екології. Для цього на території майбутнього будівництва буде встановлено мініметеостанцію, збиратимуться зразки ґрунту, води тощо. Протягом приблизно півтора року проводитиметься дослідження, за підсумками якого у форматі великого звіту буде надано рекомендації та висновки, як саме можна мінімізувати потенційний вплив на навколишнє середовище.
У пресрелізі уточнюється, що 2017 року ТОВ “Укрлітійвидобування” придбало спецдозвіл на розробку Полохівського літієвого родовища в Кіровоградській області. Станом на 2023 рік виконано або виконуються підготовчі роботи для будівництва шахти та збагачувальної фабрики.
З 2018 по 2021 рік проведено кілька бурових кампаній (загалом понад 5000 метрів). Це дало змогу провести геологічну оцінку запасів відповідно до міжнародного кодексу JORC.
Підписано контракти на проведення Pre Feasibility Study, яке буде завершено до кінця 2023 року.
Розпочато роботи з підготовки Environmental and Social Impact Assessment Study, яке займає близько 1,5 років.
На 2024 рік заплановано Definitive Feasibility Study – останній етап досліджень для обґрунтування ключових технологічних і фінансово-економічних параметрів проєкту.
Згідно з інформацією на сайті компанії, планується, що шахта буде експлуатуватися від 15 до 20 років з передбачуваним річним виробництвом до 200 тис. тонн петалітового концентрату. Компанія також вивчає можливість будівництва заводу гідроксиду/карбонату літію.
“Укрлітій” також вироблятиме близько 1100 тис. тонн на рік літієвмісного польового шпату на рік.
