Коксохімічний підрозділ заводу “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (раніше – Дніпровський коксохімічний завод, ДКХЗ, Кам’янське Дніпропетровської обл.) у січні-листопаді 2022 року знизив виробництво металургійного коксу на 27,7% порівняно з аналогічним періодом попереднього року – до 365 тис. тонн.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” представник компанії, у листопаді підприємство виробило 30 тис. тонн металургійного коксу.
Водночас у січні-листопаді 2022 року випуск валового коксу 6%-вої вологості склав 420 тис. тонн, зокрема в листопаді – 34 тис. тонн.
За 11 місяців-2021 завод випустив 505 тис. тонн коксу, зокрема в листопаді – 43 тис. тонн.
За 11 місяців 2022 року на завод було поставлено 581 тис. тонн вугілля і концентрату, зокрема 490 тис. тонн вугілля вітчизняного видобутку, 36 тис. тонн із РФ (до війни) і 55 тис. тонн зі США. У листопаді поставлено 56 тис. тонн коксівного вугілля українського видобутку.
Як повідомлялося, КХЗ України за 11 міс-2022 скоротили виробництво валового коксу 6%-вої вологості на 58,1% порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 3,66 млн тонн. Водночас у листопаді вироблено 235 тис. тонн валового коксу, зокрема металургійного – 204 тис. тонн, За цей період випуск металургійного коксу склав 3,14 млн тонн.
Наразі працюють “Південкокс”, “Каметсталь”, ДМЗ (“Дніпрококс”), “Запоріжкокс” і коксохімічне виробництво на “ArcelorMittal Кривий Ріг”.
За 11 місяців 2022 року на вітчизняні КХЗ було поставлено 4,254 млн тонн вугільного концентрату (за 11 місяців 2021 року – 11,834 млн тонн), зокрема українського видобутку – 2,853 млн тонн, із РФ імпортовано (до війни) 623,9 тис. тонн, із Казахстану (до війни) – 65,4 тис. тонн, Польщі – 36,3 тис. тонн, Чехії – 38,8 тис. тонн, США – 448,6 тис. тонн та Австралії – 187,3 тис. тонн. Зокрема, у листопаді поставлено 308 тис. тонн концентрату, з них українського видобутку – 299 тис. тонн.
Україна 2021 року знизила випуск коксу на 1,3% порівняно з 2020 роком – до 9,543 млн тонн.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
Структура зареєстрованих безробітних на 01.12.2022 за віковими групами
Джерело: open4business.com.ua та experts.news
Медіанна гривнева ціна 1 кв. м у новобудовах зросла на 38% у Києві та на 33% – у столичній області за рік, ідеться в дослідженні порталу новобудов ЛУН. У столиці в січні-2022 медіанна ціна зросла з 34,7 тис. грн/кв. м до 48,2 тис. грн/кв. м у січні-2023, в області – з 20,9 тис. грн/кв. м до 28 тис. грн/кв. м.
Згідно з даними порталу ЛУН, у січні-2023 в Одесі медіанна ціна об’єктів, що будуються, зросла на 48% – з 25,2 тис. грн/кв. м до 38,4 тис. грн/кв. м, в Одеській області – на 68% – з 18,8 тис. грн/кв. м до 30,7 тис. грн/кв. м.
Рекордсмен за зростанням – Львів, де медіанна ціна за рік підскочила на 80% – з 25,5 тис. грн/кв. м до 46,7 тис. грн/кв. м, у Львівській області нерухомість, що будується, подорожчала на 66% – з 17 тис. грн/кв. м до 28,9 тис. грн/кв. м.
Продажі приватних квартир у сінгапурських новобудовах у грудні становили лише 170 одиниць, впавши до мінімуму з січня 2009 року на тлі недостатньої пропозиції, пише агентство Bloomberg з посиланням на офіційні дані.
У листопаді минулого року в місті було продано 259 квартир на первинному ринку.
“Слабкі продажі нових квартир, імовірно, пояснюються традиційним періодом затишшя наприкінці року та нестачею нових пропозицій цього місяця”, – зазначив голова відділу досліджень в APAC Realty Ltd. Ніколас Мак.
Тим часом аналітики прогнозують зростання сінгапурського ринку житла найближчим часом. Так, у поточному році очікується початок будівництва семи будівель із понад 500 квартир проти лише одного багатоквартирного будинку торік і чотирьох у 2021 році.
Незважаючи на збільшення пропозиції, ціни на квартири в Сінгапурі цього року зростуть на 5-8%, а вартість оренди збільшиться на 13-16%, прогнозують експерти OrangeTee & Tie.
Мінсільгосп США знизив прогноз світового виробництва рису в 2022-2023 сільгоспроці через погіршення видів на врожай у Китаї та низці інших країн – провідних виробниках середньозерного рису.
Глобальне виробництво рису очікується в обсязі 502,97 млн тонн, що нижче за грудневий прогноз (503,27 млн тонн) і результати попередніх років (у сезоні 2021-2022 рр. – 514,95 млн тонн), повідомляється в огляді відомства.
Істотне зниження виробництва у 2022-2023 маркетинговому році очікується в основних країнах-виробниках та експортерах середньозернового рису, включаючи США, Австралію та Євросоюз.
У США через посушливу погоду в Каліфорнії виробництво середньо- і короткозерного рису може впасти на 31% порівняно з показником за 2021-2022 сільгоспрік і виявитися рекордно низьким із сезону 1972-1973 рр., прогнозує Мінсільгосп країни. Ціни на рис-сирець на внутрішньому ринку підскочили на 50% з рівня минулого сезону. Експортні ціни також підвищуються, в результаті експорт може виявитися рекордно низьким з 1998-1999 рр. Історично найбільшими експортними ринками для американського рису були Японія і Південна Корея. Вони залишаються ключовими ринками згідно з вимогами в рамках СОТ, проте на останні тендери виставлялися обмежені обсяги через зниження інтересу з боку постачальників, з огляду на скорочення пропозиції та зростання цін у США.
Прогноз виробництва рису в країні було знижено до 5,09 млн тонн з 5,22 млн тонн, згідно з грудневою оцінкою, експорту – до 2,15 млн тонн з 2,25 млн тонн.
У Євросоюзі в сезоні 2022-2023 рр. очікується падіння виробництва рису на 25%, показник може виявитися найнижчим із сезону 1984-1985 рр. Основними виробниками рису в ЄС (80% обсягів) є Іспанія та Італія, і обидві країни зіштовхнулися з сильною посухою та нестачею води для посівів. Виробництво рису в ЄС очікується в розмірі 1,29 млн тонн порівняно з 1,72 млн тонн минулого сезону, експорт дещо знизиться (до 400 тис. тонн з 440 тис. тонн). При цьому імпорт рису в ЄС може виявитися рекордним, склавши 2,7 млн тонн. Історично основні поставки припадали на довгозерний рис, проте останніми роками зростає частка імпорту середньозерного.
Китай, який є найбільшим світовим виробником середньозерного рису, у 2022-2023 сільгоспроці може скоротити виробництво до 145,95 млн тонн (попередня оцінка – 147 млн тонн зі 148,99 млн тонн минулого сезону. Незважаючи на деяке зниження врожаю, ціни, ймовірно, залишаться конкурентоспроможними на світовому ринку, враховуючи значні запаси. Прогноз експорту рису з Китаю на сезон 2022-2023 рр. становить 2,2 млн тонн (оцінка не змінилася). Основними імпортерами китайського рису є країни Азії та Африки.
Найбільший світовий експортер рису – Індія – цього сезону може поставити на світові ринки 20,5 млн тонн (прогноз підвищили з грудневої оцінки в 20 млн тонн). Також Мінсільгосп США підвищив прогноз виробництва рису в Індії – на 1 млн тонн, до 125 млн тонн.
Оцінки експорту рису з Таїланду і В’єтнаму залишилися незмінними (8,5 млн тонн і 7,4 млн тонн відповідно).
Прогноз глобального експорту рису в 2022-2023 сільгоспроці був підвищений до 54,38 млн тонн з 53,76 млн тонн.
Україна і Сенегал продовжуватимуть розвиток відносин у частині поставок української сільгосппродукції, окрім підписаного 9 січня меморандуму про взаєморозуміння у сфері сільського господарства, досягнуто домовленості щодо майбутніх переговорів представників двох країна на найвищому рівні.
Про результати поїздки делегації Міністерства аграрної політики та продовольства України до Сенегалу, Гани та Нігерії розповів глава відомства Микола Сольський на брифінгу в Києві в понеділок.
“Зустрічі відбувалися в Гані, Сенегалі та Нігерії, ці країни постійно “беруть” багато продуктів харчування і особливо пшениці. Це великі ринки з погляду кількості населення, як порівняти з європейським ринком або багатьма іншими країнами: не з такою купівельною спроможністю, але він великий і розвивається, тому його потрібно відстежувати”, – наголосив міністр.
Він також зазначив, що кожна з відвіданих ним країн зацікавлена в розвитку співробітництва з Україною і готова до розширення своїх портів для інтенсифікації вивантаження і зберігання українського зерна.
Сольський розповів, що після візиту делегації Мінагрополітики до Африки українська влада проведе додаткову нараду про можливості розвитку відносин із відвіданими країнами. За його словами, спільні проєкти ускладнює традиційна присутність Росії в дипломатичному полі Сенегалу, Гани та Нігерії.
“На неофіційному рівні представники всіх країн, з якими ми спілкувалися, розуміють, що відбувається в Україні (розв’язана РФ повномасштабна війна – ІФУ). На жаль, на офіційному рівні вони не завжди готові про це заявити. Тому такі поїздки призводять до розвитку відносин і поступово будуть їх покращувати”, – розповів міністр.
Як повідомлялося, делегація Мінагрополітики під час поїздки до країн Африки підписала меморандум про співпрацю з Сенегалом у сфері сільського господарства. Крім того, Україна найближчими місяцями поставить до Нігерії 25 тис. тонн зернових у рамках гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine.
