Ukraine open for business

Тургалузь сплатила до держбюджету 1,6 млрд грн податків

Представники туристичної сфери за січень–червень 2025 року сплатили до державного бюджету 1 млрд 613 млн грн податків, що на 29% більше, ніж за аналогічний період 2024, повідомили у прессжлужбі Державного агентства розвитку туризму України.

За словами голови ДАРТ Наталі Табаки, окрім інфляційних чинників, зростання пояснюється пожвавленням внутрішнього туризму. Зокрема, зростає й кількість платників: станом на перше півріччя 2025-го, кількість зареєстрованих суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері туризму, становить понад 14,5 тис, що на 5% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Серед лідерів-платників податків залишаються готелі, вони надали71% від загальної суми усіх надходжень, 1 млрд 144 млн грн. Для порівняння, 2024-го ця сума становила 809 млн грн, у 2023 – 570 млн грн, у довоєнному 2021 – 665 млн грн.

Туристичні оператори за перше півріччя цього року сплатили майже 195 млн грн (за перше півріччя 2024 – 165 млн грн, 2023-го – 88 млн грн.

Від туристичних агентств у першому півріччі надійшло 153 млн грн, що на 49% більше ніж за аналогічний період 2024 го.

Бази відпочинку та дитячі табори сплатили більше 92 млн грн, на 18% більше ніж у минулому році.

Щодо туристичного збору, то місцеві бюджети за перше півріччя 2025 отримали понад 142,5 млн грн, що на 34% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Кількість платників туристичного збору також збільшилась: з 4945 у ІІ кварталі 2024 року до 5717 у ІІ кварталі 2025 року.

У ТОП-5 за сумою надходжень від туристичного збору входять Київ (33,6 млн грн), Львівська область (26,5 млн грн), Івано-Франківська область (понад 22 млн.грн), Закарпатська область (майже 12 млн грн) та Київщина –(7,5 млн грн).

ДЕРЖБЮДЖЕТ, ПОДАТКИ, Тургалузь

“Нова пошта” збільшила чистий прибуток на 2,6%

Лідер експрес-відправлень в Україні компанія “Нова пошта” у другому кварталі 2025 року збільшила неконсолідований чистий прибуток на 2,6% порівняно із аналогічним періодом 2024 року – до 905,45 млн грн.

Згідно зі звітністю компанії на її сайті та в системі розкриття інформації НКЦПФР, виручка у другому кварталі зросла на 22.9% – до 12 млрд 712,14 млн грн.

Загалом за перше півріччя цього року чистий прибуток “Нової пошти” зменшився на 19,6% – до 1 млрд 195,74 млн грн, тоді як виручка зросла на 22,1% – до 24 млрд 571,27 млн грн.

Зазначається, що валовий прибуток за перше півріччя збільшився на 30,8% – до 5 млрд 55,3 млн грн, тоді як операційний – на 45,6%, до 2 млрд 443,82 млн грн.

Менший чистий прибуток пов’язаний з тим, що за січень-червень минулого року “Нова пошта” отримала 1 млрд 340,82 млн грн інших фінансових доходів, тоді як за такий самий період цього року – 341,15 млн грн, але одночасно збільшила сплату податку на прибуток до 227,01 млн грн з 83,43 млн грн.

У звіті також йдеться про те, що компанія наприкінці травня вирішила випустили новий чотирирічний випуск облігацій серії “H” на 1 млрд грн з номінальною ставкою доходності 16% у перший рік та UIRD+3 відсоткові пункти у наступні три роки.

На середину цього року “Нова пошта” мала зобов’язання за трьома випусками облігацій серій “E”, “F” та “G”відповідно на 995,82 млн грн з погашенням 30 липня цього року, 998,45 млн грн з погашенням 1 червня наступного року та 999,38 млн грн з погашенням 2 травня 2027 року.

Банківські зобов’язання компанії на середину цього року скоротилися до 6 млрд 388,72 млн грн з 6 млрд 635,01 млн грн кварталом раніше.

Основним видом діяльності “Нової пошти” є експрес-доставка документiв, посилок та палетованих великогабаритних вантажiв. Компанія є лiдером експрес-доставки по Україні. Її кінцевими бенефiцiарними власниками є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.

NOVA POSHTA, ПРИБУТОК

“Запоріжкокс” наростив виробництво коксу на 0,6%

ПрАТ “Запоріжкокс”, одне з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-липні поточного року підвищило виробництво доменного коксу на 0,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 512,9 тис. тонн з 509,6 тис. тонн.

За даними компанії, в липні вироблено 78,9 тис. тонн коксу, тоді як у попередньому місяці – 76,3 тис. тонн,.

Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2024 році збільшив виробництво доменного коксу на 2,1% порівняно з 2023 роком – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн.

“Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.

“Запоріжкокс” володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів.

“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.

KOKS, ZAPORIZHKOKS, ВИРОБНИЦТВО

Агрохолдинг KSG Agro зібрав зернові для комбікормів і експорту

Агрохолдинг KSG Agro завершив жнива ярого ячменю та пшениці з площі 7,604 тис. га, з яких 6,428 тис. га було відведено під пшеницю, 1,176 тис. га – під яровий ячмінь, повідомила пресслужба агрохолдингу.

“Цьогорічні літні жнива в нашому Дніпровському регіоні були непростими. Далися взнаки погодні умови, серед яких наслідки минулорічної посухи. (…) Зібрані врожаї зернових плануємо використовувати як складові виробництва комбікормів для потреб нашого свинокомплексу. Частково вони будуть реалізовані за експортними контрактами”, – розповів голова Ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов.

В агрохолдингу уточнили, що під час літніх жнив на полях KSG Agro використовувалися 18 комбайнів торгових марок John Deere та Claas Lexion, а також 60 вантажних машин.

Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових та олійних культур. Його земельний банк у Дніпропетровській та Херсонській областях становить близько 21 тис. га.

За даними KSG Аgro, він входить до п’ятірки найкращих виробників свинини в Україні. У 2023 році агрохолдинг розпочав реалізацію стратегії мережецентричності, в рамках якої перейде від розвитку великої локації до ряду дрібніших і розташованих у різних регіонах України свинарських підприємств.

KSG AGRO, ЗЕРНОВІ, КОМБИКОРМ, ЭКСПОРТ

Понад 18 тисяч нових компаній зареєстровано за перше півріччя в Україні

Відкриттів майже стільки, як і торік, а закриттів побільшало на 19%

Понад 18 тисяч нових компаній зареєстровано за перше півріччя 2025 року в Україні за даними Єдиного державного реєстру. Це майже стільки ж, як і за аналогічний період торік, проте на третину менше, ніж до початку повномасштабної. Попри те, що відкриття тримаються на одному рівні, закриттів дещо побільшало: +19% у порівнянні до того ж періоду торік. 97 новостворених компаній цьогоріч припинили діяльність, навіть не проіснувавши й пів року. 886 компаній вже зареєстрував масовий засновник цьогоріч.

18 277 нових компаній було зареєстровано в Україні за пів року 2025 року. Відкриття нового бізнесу стабілізувалися — торік за той самий час відкрилось майже стільки ж нових бізнесів. Втім сягти показників напередодні повномасштабної все ще не вийшло: у 2021 за півроку зареєстрували в 1,6 раз більше юросіб.

Не все так стабільно із закриттями: за рік їх побільшало на 19%. Від початку року встигло закритись 6 653 бізнесів. Чистий приріст складає 11 624 компанії — це найнижчий показник за останні 5 років.

Варто зазначити, що 97 новостворених компаній припинили діяльність, навіть не проіснувавши й пів року. Це трохи більше, ніж торік — 92, але значно менше, ніж у 2021 році — тоді таких було аж 264.

Майже третина всіх нових бізнесів відкрилась у столиці — 5 830 компаній. Далі Львівщина — 1 547 та Дніпропетровщина — 1 531 компанія.

Водночас найбільше закриттів у тих самих регіонах. Лідирує Київ — 717 компаній. Далі Львівщина — 470 підприємств та Дніпропетровщина — 464 компанії.

Абсолютний рекорд за розміром статутного капіталу серед новостворених компаній у 2025 році — Українсько-Італійська Партнерська Компанія ”ВелАльянс’‘, що планує працювати у сфері будівництва. Її капітал — 14,4 млрд грн.

Цьогоріч найбільшим масовим засновником став Ільницький Віталій Павлович. Він власник одразу 886 нових компаній, зареєстрованих у 2025 році. Варто зауважити, що всі його бізнеси у топі за розміром капіталу: від 1 млрд грн до 9,8 млрд грн. Загалом Ільницькому належать понад 3 тисячі компаній.

Варто зазначити, що суми вказані як статутний капітал, можуть включати не тільки реальні кошти, а й, наприклад, інтелектуальну власність або обладнання, вартість яких складно перевірити. Законодавством України не встановлено обмежень щодо максимального розміру статутного капіталу.

Найбільше нових бізнесів в Україні займається оптовою торгівлею — 15% реєстрацій. На другому місці — громадські організації, наслідують нерухомість, ІТ та агросектор. При цьому найшвидше зростає саме ІТ-сфера: за рік — плюс 48% нових реєстрацій.

Водночас громадські організації найчастіше й закривались цьогоріч — 11% від загальної кількості закриттів.

https://opendatabot.ua/analytics/new-companies-2025

Лінії, які тримають країну: як дорожники стали інженерами оборони

Україна переживає безпрецедентну трансформацію оборонної інфраструктури. Якщо на початку повномасштабного вторгнення ключовим завданням було стримування – тепер ідеться про інженерну перевагу. У 2024 – 2025 роках держава реалізовує найбільший оборонний проєкт із часу здобуття незалежності. Його масштаб – сотні кілометрів траншей, бетонних укриттів, протитанкових ліній. Його стратегія – багаторівнева, гнучка, адаптована до нових типів загроз. Його виконавці – не лише військові, а й цивільні компанії, які стали частиною інфраструктури національного спротиву.

Так, група компаній RDS, яка сьогодні виконує ключовий підряд на Дніпропетровському напрямку. У мирний час вона будувала дороги. Сьогодні — оборонні рубежі в тому числі.

«Ми завжди були інфраструктурною компанією. Але війна поставила нову мету — зберігати не лише якість, а й життя, — говорить Юрій Шумахер, співзасновник RDS. — Ми не змінили нашу суть — ми змінили фокус. І коли нас питають, чим сьогодні займається RDS, ми відповідаємо: ми будуємо оборонну інфраструктуру країни. Ідеться не лише про фортифікації, а в загалі про всі проєкти, які ми ведемо з початку повномасшиабного вторгнення рф. Будувати сьогодні – це наш фронт і наш спосіб воювати»

Що саме будують

Оборонна смуга на Дніпропетровщині, яку сьогодні реалізує RDS, є однією з найвідповідальніших ділянок інженерного проєкту. За 10 км від лінії фронту вже побудовано:

50 взводних опорних пунктів — найбільший обсяг серед усіх підрядників на цій ділянці;

Понад 10 км протитанкових загороджень: «зуби дракона», інженерні їжаки, лінії блокувальних барʼєрів;

Сотні монолітних бетонних споруд: бліндажі, командно-спостережні пункти, укриття для малих груп, вогневі точки;

Тисячі кубометрів бетону, сотні тонн арматури, сотні кубометрів деревини – усе змонтовано в умовах реальної загрози обстрілів.

«Це зовсім інший тип і темп роботи – розповідає Микола Удалов, керівник дільниці RDS на Дніпропетровщині. – Тут немає спокійного планування. Але є чітке розуміння: кожен метр, який ми сьогодні заливаємо, завтра може врятувати комусь життя. І це не фігура мови. Це реальність. Ми будували сотні кілометрів доріг, а тепер кожен метр – це бар’єр між життям і війною».

Робота не зупиняється навіть після ворожих ударів – перерви тривають лічені години. Будівництво координується із саперними підрозділами та представниками інженерних військ.

Архітектура спротиву: чим нова фортифікація відрізняється від старої

Змінилася не лише кількість споруд, а й сама логіка фортифікації. Якщо у 2022 році ставка робилася на довгі відкриті траншеї й окопи, сьогодні — на глибину, модульність і захищеність від дронів та високоточної зброї.

Сучасний ВОП – це не рів і не бліндаж, а цілий укріплений вузол із: багаторівневою системою окопів, командними центрами з бетонним перекриттям, укриттями для безпілотних систем, вентиляційними шахтами та нішами для боєприпасів, інженерною маскувальною інфраструктурою.

Усе проєктується з урахуванням сценаріїв атак дронами-камікадзе, FPV, вогневих налетів і проривів мобільних груп противника.

Коли цивільна експертиза стає військовою перевагою

Сучасна війна – це не лише про озброєння. Це про інфраструктурну спроможність: будувати швидко, вчасно, правильно. І саме тут – своя армія: з проєктувальників, водіїв самоскидів, операторів бетонозмішувачів, зварювальників, техніків. У шоломах, бронежелетах, але без зброї.

«Це війна, де бетон важить не менше за броню, – каже Юрій Шумахер, співзасновник групи компаній RDS. – І ми розуміємо свою роль: у цій боротьбі ми тримаємо. Ми створюємо інфраструктуру, яка дозволяє армії воювати впевнено, а державі – вистояти. Ми завжди будували дороги. Тепер ми будуємо і лінії, за якими тримається країна»

RDS – одна з провідних українських інфраструктурних компаній з 20-річним досвідом в дорожньому будівництві.
12 регіонів присутності.
Активна участь у відновленні, фортифікації та оборонному будівництві з 2022 року.

RDS

Business news from Ukraine