Корпорація “Крупець” завершила будівництво в Рівненській області найпотужнішого на заході України комбікормового заводу, повідомили компанія-підрядник “Реноме Євробуд” і голова Рівненської обласної військової адміністрації (ОВА) Олександр Коваль.
“Вдячний бізнесу, який вірить у нашу перемогу і не боїться вкладати кошти в розвиток регіону. Поява такого підприємства – це не лише про розвиток тваринництва на Рівненщині, а й про додаткові робочі місця, наповнення бюджетів та розвиток території”, – написав Коваль у Telegram.
За інформацією підрядника, на заводі вироблятимуть розсипчасті та гранульовані комбікорми, а також кормові добавки для птиці, великої рогатої худоби та свиней. Потужність підприємства – 30 тонн/год.
У 2023 році повідомлялося, що “Крупець” будує також нову птахофабрику в с.Ситне Дубенського району.
Агрокорпорація “Крупець” працює із земельним банком у 7 тис. га, спеціалізується на вирощуванні сільськогосподарських культур, виробництві курячих яєць, м’яса бройлерів, комбікормів, сушінні та зберіганні зерна.
В її структурі є елеваторно-сушильні комплекси для одночасного зберігання 60 тис. тонн зерна, комбікормовий та олійноекстракційний заводи, лінія з переробки сої, чотири птахокомплекси.
Підприємства агрокорпорації “Крупець” (“Птахофабрика Крупець”, Крупецький комбікормовий завод, сільськогосподарське підприємство “Агропан Крупець”, а також олійне “КрупОйлКорм”) є одними з найбільших господарств із виробництва та реалізації харчових курячих яєць у Західному регіоні України.
Агрохолдинг “Контінентал Фармерз Груп” 2023 року сплатив до бюджетів усіх рівнів 1,4 млрд грн, а також спрямував на соціальні проєкти 37,7 млн грн, повідомила пресслужба агрохолдингу у вівторок.
“Як чесний і відповідальний бізнес, ми постійно щорічно звітуємо про сплачені податки та фінансову підтримку громад, з якими співпрацюємо. Хочу наголосити, що і для пайовиків, і для держави “Контінентал Фармерз Груп” є і залишатиметься надійним довгостроковим партнером, особливо в нинішній нелегкий період”, – процитувала прес-служба генерального директора агрохолдингу Георга фон Нолкена.
Згідно з повідомленням, невіддільною частиною політики соціальної відповідальності Контінентал залишається підтримка українських захисників. За період з лютого 2022 року агрохолдинг спрямував 55,1 млн грн на допомогу військовим.
Агрохолдинг “Мрія” і компанія CFG, об’єднані під назвою “Контінентал Фармерз Груп”, працюють як єдиний бізнес із листопада 2018 року, коли “Мрія” уклала угоду з міжнародним інвестором Salic UK про продаж активів.
Salic заснована 2012 року. Її єдиним акціонером є Державний інвестиційний фонд Саудівської Аравії, який інвестує у виробництво сільськогосподарської та тваринницької продукції.
БUDUYСЕБЕ 2024 – це 3 бізнес конференції:
PROELECTRO – 14.02.24 – для електриків, виконробів, забудовників
БUDUYСЕБЕ 2024 – 15.02.24 – для всіх будівельників та майстів
PROЕКТАНТ – 16.02.24 – безкоштовно для проектувальників та архітекторів
які пройдуть в рамках міжнародної виставки KyivBuild 2024.
Ці події об’єднають провідних експертів, інноваторів та ентузіастів будівництва з усієї країни.
Що тебе чекає:
– Ексклюзивні майстер-класи від виробників.
– Панельні дискусії з ТОП-майстрами
– Огляд найновіших тенденцій та інновацій у будівництві.
– Можливість поспілкуватися з професіоналами та однодумцями.
Квитки ще є у продажу: https://bit.ly/4amzCsz
Дата та місце події:
14-16 лютого 2024, м. Київ, пр-т Броварський, 15, МВЦ
Дізнатися більше:
Хочете дізнатися більше про BUDUYСЕБЕ 2024?
Відвідайте офіційний сайт події: https://bit.ly/482dEtp
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) має намір узяти на себе до 50% ризику за знову виданими кредитами державного Укргазбанку (Київ) на загальну суму в еквіваленті EUR50 млн.
Згідно з повідомленням ЄБРР у понеділок, рада його директорів планувала розглянути цей проєкт на засіданні 9 лютого, однак поки що не ухвалила остаточного рішення.
Зазначається, що гарантійне фінансування планується надавати двома рівними траншами, при цьому другий транш ще не узгоджено, а загальна сума фінансування ЄБРР становить EUR12,5 млн.
Проєкт також включає субліміт у розмірі до EUR10 млн, або 20% портфеля, що покривається, для фінансування довгострокових капіталовкладень мікро-, малих і середніх підприємств (ММСП) з метою модернізації їхніх технологій та обладнання відповідно до стандартів ЄС, включно з інвестиціями в “зелені” технології (на це відведено 70% субліміту), а також підвищення своєї конкурентоспроможності.
Як зазначено в повідомленні ЄБРР, механізм переважно використовуватимуть для підтримки кредитування українських приватних компаній, що працюють у первинному і вторинному сільському господарстві, а також інших критичних галузях, таких як харчова промисловість, роздрібна торгівля та логістика.
За даними Нацбанку України, на 1 грудня 2023 року Укргазбанк за розміром активів посідав 5-те місце (180,85 млрд грн) серед 63 банків, що діяли в країні.
Один із найбільших операторів зернового ринку України – ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв) задля оптимізації використання ресурсів і створення ефективної системи управління змінить модель управління елеваторами, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.
Згідно з повідомленням, у 2024 році 22 елеватори “Нібулона” будуть об’єднані в шість груп:
– Миколаївська: найбільша група, до якої увійшли Перевантажувальний термінал, “Колосівський елеватор”, АК “Врадіївський”, філії “Новоодеський” і “Вознесенський”;
– Кременчуцька: філії “Кременчуцька”, “Глобинська”, “Градизьк”;
– Полтавська: філії “Ромодан”, “Решетилівська”, “Скороходівська”, “Мар’янівська”;
– Черкаська: філії “Золотоніська”, “Переяславська”, “Вітове”;
– Західна: наразі об’єднує філії “Тетерів”, “Смотрич”, “Денихівський”, згодом до цієї групи доєднається “Хмільник” – після розширення місткостей та встановлення сушарки, запланованих на осінь 2024 року;
– Запоріжжя-Дніпро: філії “Тернівська”, “Хортиця”, “Зеленодольська”.
Єдина філія, яка продовжить працювати самостійно, – Бессарабська, оскільки розташована на великій відстані від усіх інших груп елеваторів та орієнтована на перевалку зерна, а не на накопичення та доробку.
Кожна група тепер матиме об’єднану адміністрацію, до складу якої входитимуть директор, головний бухгалтер і технічні працівники: головний інженер і головний енергетик. Також її обслуговуватиме сервісна група, у зоні відповідальності якої планові та капітальні ремонти на філіях.
За кожною групою елеваторів буде закріплена вахтова бригада, до якої входитимуть апаратники обробки зерна та інші фахівці, які надаватимуть допомогу філіям у найбільш завантажені періоди роботи.
У планах департаменту автоматизувати всі елеватори, обладнати їх датчиками, які фіксуватимуть ресурс напрацювання обладнання та автоматично передаватимуть ці дані в єдиний сервісний центр. Тут працюватимуть диспетчери, які відповідатимуть за контроль роботи обладнання всіх елеваторів.
“Як результат очікуємо підвищити ефективність роботи елеваторного напряму за рахунок оптимізації та автоматизації, зменшити собівартість послуг завдяки раціональному використанню ресурсів і збільшити заробітні плати для команд філій на 30-40%”, – резюмували в “Нібулоні”.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток “Нібулона” через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
Депозити резидентів в українських банках у січні цього року скоротилися на 2,1%, або 49,2 млрд грн – до 2 трлн 345,9 млрд грн, зниження депозитів зафіксовано вперше після серпня 2022 року, свідчить статистика Національного банку України.
Згідно з нею, депозити населення впали в січні на 2,5%, або на 27,4 млрд грн – до 1 трлн 50,9 млрд грн. Попереднє їхнє зниження було зафіксоване в травні та січні минулого року, однак тоді воно становило відповідно менше ніж 1 млрд грн і менше ніж 4 млрд грн.
НБУ уточнив, що знизилися як депозити в гривні – на 2,6%, або 18,8 млрд грн, до 692,2 млрд грн, так і у валюті – на 2,1% у доларовому еквіваленті, або $0,20 млрд, до $9,47 млрд.
Депозити бізнесу в першому місяці нового року зменшилися на 1,7 п.п., або 21,8 млрд грн – до 1 трлн 259,5 млрд грн. Це пов’язано з падінням гривневих депозитів на 3,5%, або 32,5 млрд грн, – до 884,85 млрд грн. Водночас валютні депозити в доларовому вираженні збільшилися на 3,2%, або $0,31 млрд – до $9,89 млрд.
Середня ставка нових оформлених гривневих депозитів для населення в січні залишилася незмінною – 11,7%, тоді як для корпоративного сектору, після паузи в грудні, опустилася на 0,3 відсоткового пункту (в.п.) – до 9,9%, повернувшись на рівень листопада 2022 року.
Що стосується валютних депозитів, то їхня прибутковість для фізосіб четвертий місяць поспіль залишилася на рівні близько 1,0% річних, тоді як для юросіб набрала 0,2 в.п., повернувшись до показника серпня минулого року – 0,7% річних.
У січні перервалася також тенденція зростання кредитного портфеля, що тривала шість місяців: він скоротився на 0,5%, або 4,76 млрд грн.
За даними регулятора, причиною стало скорочення кредитного портфеля юросіб на 1,2%, або на 8,88 млрд грн, – до 748,10 млрд грн. Найбільший відплив позик зафіксовано в іноземній валюті: зменшення портфеля на 2% у доларовому вираженні, або $0,12 млрд – до $6,23 млрд грн, тоді як у нацвалюті портфель зменшився на 0,7%, або на 3,51 млрд грн – до 512,35 млрд грн.
Водночас кредитний портфель фізосіб зріс на 2,1%, або 4,76 млрд грн, – до 227,31 млрд грн за рахунок збільшення гривневих позик на 2,3%, або 4,90 млрд грн – до 215,49 млрд грн, тоді як валютний портфель знову зменшився на 0,9% – до еквівалента $312 млн.
Згідно з інформацією Нацбанку, ставки за гривневими кредитами бізнесу і населенню зросли на 0,6 п.п. – до 18,1% і 0,9 п.п. – до 34,6% річних відповідно. Тоді як ставки за валютними позиками для юросіб збільшилися на 0,3 п.п., – до 6,7%, а для фізосіб, навпаки, опустилися на 1,4 п.п. – до 5% річних.
Ставки міжбанківських кредитів і овернайт, як вказав центробанк, у січні знизилися на 0,4 п.п. – відповідно до 14,6% і 14,5% річних.
Як повідомлялося, з 15 грудня НБУ знизив облікову ставку і ставку за ДС “овернайт” з 16% до 15% річних, за тримісячними ДС – з 20% до 19% і за кредитами рефінансування – з 22% до 21%, і зберіг ставки на такому рівні рішенням від 25 січня.
Інфляція в Україні в річному вимірі за підсумками січня цього року знизилася до 4,7% з 5,1% за підсумками грудня і листопада.
