Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Ціни на нафту стабільні, Brent – біля $86,3 за барель

Ціни на нафту стабільні в понеділок після підйому за підсумками минулого тижня на побоюваннях дефіциту пропозиції на ринку.

Вартість червневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:10 кв. у понеділок становить $86,28 барель, що на $0,03 (0,03%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. У п’ятницю ці контракти подорожчали на $0,22 (0,3%), до $86,31 за барель.

Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на травень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) опустилася до цього часу на $0,04 (0,05%), до $82,48 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість контрактів збільшилася на $0,36 (0,4%), до $82,52 за барель.

Минулого тижня Brent подорожчала на 1,4%, WTI – на 2,3%, причому обидва сорти нафти зросли в ціні четвертий тиждень поспіль.

Підтримку ринку надав опублікований у п’ятницю прогноз Міжнародного енергетичного агентства, згідно з яким дефіцит пропозиції на світовому ринку в третьому кварталі становитиме 2 млн барелів на добу. “Серйозний дефіцит нафти в другому півріччі очікувався і раніше, але чергове скорочення (видобутку країнами ОПЕК+ – ІФ-У) загрожує подальшим стисненням пропозиції та зростанням нафтових котирувань у період, коли інфляційний тиск і так завдає шкоди вразливим споживачам”, – йдеться в огляді агентства.

У другому кварталі дефіцит становитиме 400 тис. б/д, прогнозує МЕА. Раніше агентство очікувало, що попит перевищить пропозицію тільки в третьому кварталі. Середній дефіцит у 2023 році оцінюють у 800 тис. б/д.

ОПЕК, яка опублікувала щомісячний прогноз за день до МЕА, як і раніше, очікує збільшення попиту на нафту 2023 року на 2,3 млн барелів на добу (б/д), до 101,89 млн б/д, – вище доковідного рівня.

“Очевидно, що нещодавнє рішення країн ОПЕК+ про скорочення видобутку дало поштовх цінам на нафту, – каже аналітик ING Groep NV Воррен Паттерсон. – Проте ми бачимо скорочення маржі прибутку нафтопереробних компаній, що свідчить про слабкий попит на нафтопродукти”.

S&P Global Inc. відзначає сигнали зниження попиту на дизельне паливо як у Китаї, так і в США та Європі.

,

Україна планує експорт е/е до Словаччини в обсязі 200 МВт щогодини

Україна з 17 квітня може почати експорт електроенергії до Словаччини в обсязі 200 МВт щогодини, повідомила НЕК “Укренерго”.

Згідно з її повідомленням у Телеграм-каналі в суботу, відповідний аукціон із розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів у напрямку Словаччини було проведено сьогодні на дату поставки 17 квітня.

На аукціоні було розподілено 100% доступної пропускної спроможності за цим напрямком серед чотирьох учасників.

Згідно з даними аукціонної платформи “Укренерго”, всі 200 МВт перерізу розділили “ДТЕК Західенерго” (по 115-135 МВт на кожну годину), “ДЕ Трейдінг” (по 47-49 МВт на кожну годину), “Ле Трейдінг Україна” (по 5-20 МВт на 18 годин), “ТЕС” (по 20 МВт на кожну годину).

При цьому вперше з моменту відкриття експорту з 11 квітня компанії не просто бронювали перетин, а конкурували за ціною за нього. У підсумку, мінімальна ціна МВт-год становила 307,5 грн/МВт-год, максимальна – 1,3 тис. грн/МВт-год.

Загалом компанії за 24 години понеділка мають сплатити за перетин до Польщі майже 3,4 млн грн.

Водночас експорт електроенергії в суботу до Молдови зріс на 59,2% – до 1777 МВ-год, до Польщі після дводенної перерви становить 1775 МВт-год на добу, свідчать дані на сайті мережі системних операторів континентальної Європи ENTSO-E.

Згідно з інформацією на сайті, постачання до Молдови здійснюватимуть 18 годин на добу на потужності мінімум 99 МВт і максимум 130, до Польщі – по 75 МВт усі години, за винятком першої години доби, потужність на яку становила 50 МВт.

На 15 квітня 289-290 МВт із 650 МВт запропонованої годинної пропускної спроможності перерізу в Молдову забронювали 6 компаній: ПрАТ “Укргідроенерго” (по 100 МВт на кожну годину), “Д. Трейдінг” (по 99 МВт на кожну годину). Трейдинг” (по 99 МВт на кожну годину), “Артлекс-Енерджі” (по 40 МВт на кожну годину), “ДЕ Трейдинг” (по 30 МВт на кожну годину), “ЕРУ Трейдинг” (по 20 МВт на кожну годину) і “ЕЕС” (по 1 МВт на 4 години). Державний енерготрейдер “ЕКУ”, який бронював кілька днів по 150 МВт на кожну годину, цього разу в аукціоні участі не брав.

Як повідомлялося, експорт до Молдови здійснювався 11 квітня в обсязі 150 МВт-год, 12 квітня 497 МВт-год на добу, 13 квітня – 965 МВт-год, 14 квітня – 1116 МВт-год. До Польщі е/е йшла поки що тільки 12 квітня в обсязі 1625 МВт-год. Тоді всі запропоновані 75 МВт перетину на кожну годину забронювало “ДТЕК “Західенерго”.

Після перерви 13-14 квітня, ця компанія забронювала таку саму потужність на 15 квітня.

Міненерго відновило експорт електроенергії рішенням від 7 квітня, після чого НЕК “Укренерго” почала проводити аукціони з розподілу потужності перерізу для експорту до Молдови та Польщі, вирішували питання відкриття експорту до Словаччини.

У Міненерго наголошують, що експорт здійснюватиметься в умовах профіциту е/е і виключно за умови дотримання пріоритетності поставок українським споживачам. Експорт було зупинено з 11 жовтня після початку масованих атак на енергосистему.

Дозволена ENTSO-E максимальна пропускна здатність для експорту електроенергії в Європу становить 400 МВт. “Укренерго” спільно з європейськими колегами працює над можливістю збільшення цього обсягу.

, ,

Приїзд громадян в Україну цього тижня залишається на високому рівні

Чистий приплив в Україну на тижні з 8 по 14 квітня скоротився з рекордних 97 тис. осіб тижнем раніше до 56 тис., що також є дуже високим показником і може пояснюватися великодніми святами.

За даними Держприкордонслужби у Facebook, потік на виїзд з України на зазначеному тижні трохи зріс – із 241 тис. до 246 тис. осіб, тоді як потік на в’їзд знизився з 338 тис. до 302 тис. осіб.

Кількість легкових авто, які перетнули західний кордон України, за даними відомства, у 15-ий тиждень року знизилася зі 132 тис. до 123 тис., а оформлених транспортних засобів із гуманітарними вантажами – з 522 до 459.

Найбільший чистий приплив в Україну – понад 10 тис. осіб на добу – фіксували в п’ятницю і на вихідні.

Прикордонна служба Польщі за останні сім днів також зафіксувала скорочення чистого припливу в Україну – 49,4 тис. осіб порівняно з 87,7 тис. тижнем раніше.

За даними польського відомства, тижневий потік з України до Польщі збільшився зі 155,3 тис. осіб до 157,3 тис. осіб, тоді як зворотний потік із Польщі в Україну знизився з 243 тис. осіб до 206,7 тис. осіб.

Загалом від початку війни до 14 квітня 2023 року до Польщі з України прибуло 11,107 млн осіб, тоді як у зворотному напрямку прослідувало 9,375 млн осіб.

Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України змінився припливом, який тривав до 23 вересня і становив 409 тис. осіб.

Однак за останній тиждень вересня чистий відтік становив одразу 28 тис. осіб, і однією з можливих причин була реакція на мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а згодом вірогідною причиною тривалого чистого відтоку стали масовані обстріли енергетичної інфраструктури. Він тимчасово припинився в другій половині грудня – на початку січня на період свят, проте з другого тижня січня знову відновився і сумарно з кінця вересня до річниці повномасштабної війни сягнув 223 тис. осіб.

Однак з того моменту в Україну в’їхало вже на 186 тис. осіб більше, ніж виїхало.

Як зазначив на початку березня заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.

Згідно з даними УВКБ ООН на 11 квітня, загалом з України від початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 20,42 млн осіб, із них у Польщу – 10,75 млн, Росію (дані на 3 жовтня) – 2,85 млн осіб, Угорщину – 2,49 млн осіб, Румунію – 2,21 млн осіб, Словаччину – 1,30 млн осіб, Молдову – 0,80 млн осіб, Білорусь – 0,02 млн осіб.

Водночас в Україну, за даними ООН, із 28 лютого 2022 року до 11 квітня 2023 року в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ і Білорусі) 11,89 млн осіб.
Кількість українців, зареєстрованих у Європі зі статусом тимчасового захисту або подібним, на 11 квітня сягнула 5,038 млн, збільшившись за тиждень на 11 тис.

Україна скоротила експорт титановмісних руд на 96%

Україна в січні-березні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 95,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,148 тис. тонн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 82,2% – до $6,781 млн.

При цьому основний експорт здійснювався до Японії (47,35% поставок у грошовому виразі), Туреччини (19,73%) та Індії (8,89%).

Україна в зазначений період не імпортувала цю продукцію.

Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн, у грошовому вираженні на 19,6% – до $130,144 млн. Водночас основний експорт здійснювали до Чехії (47,91% постачань у грошовому вираженні), США (11,94%) і Румунії (9,75%).

Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис.

В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.).

Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.

,

Україна скоротила імпорт нікелевих руд на 97,4%

Україна в січні-березні поточного року знизила імпорт нікелевих руд і концентрату в натуральному вираженні на 97,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 7,238 тис. тонн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні імпорт нікелевих руд у цей період скоротився на 98% – до $257 тис.

Ввезення здійснювалося з Гватемали (100% поставок у грошовому виразі).

У I кв.-2023, як і в I кв.-2022, Україна не здійснювала експорт і реекспорт цієї продукції.

Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила імпорт нікелевих руд і концентрату в натуральному вираженні на 71,9% порівняно з попереднім роком – до 346,719 тис. тонн. У грошовому вираженні імпорт нікелевих руд скоротився на 73,8% – до $15,428 млн. Ввезення здійснювалося з Гватемали (100% поставок у грошовому вираженні).

За 2022 рік, як і 2021 року, Україна не здійснювала експорту та реекспорту цієї продукції.

В Україну нікелеву руду імпортує Побузький феронікелевий комбінат (ПФК, входить до групи Solway).

ПФК переробляє на рік близько 1,2 млн тонн руди.

,

Голова Держагентства відновлення України запропонував створити Офіс реалізації проєктів

Створити Офіс реалізації проєктів (Project Implementation Unit) з-поміж сертифікованих міжнародними інституціями фахівців, які зможуть реалізувати уніфіковану процедуру закупівель Advanced Procurement та інших етапів реалізації проєктів, пропонує голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафа Найєм.

“Сьогодні від моменту виділення фінансування до проходження всіх процедур і укладення договору на виконання робіт потрібно від 5 місяців до року. Попереду на нас чекають десятки тисяч таких проєктів. За чинних процедур міжнародних фінансових інститутів, відновлення займе століття”, – заявив він на українсько-американському форумі партнерства, організованому Американськими торговими палатами двох країн цього тижня у Вашингтоні.

Найєм наголосив, що Україна кардинально відрізняється від інших країн, які відбудовувалися коаліцією партнерів після війни, наприклад Сирії, Афганістану або Іраку, оскільки в Україні всі органи влади на центральному і місцевому рівнях продовжують працювати.

“Але у цього є і свої “мінуси”: відновлення в Україні не буде з нуля, це не будівництво greenfield. Внутрішні узгодження, процедури, регуляція тощо. – це велика частина процесів, які впливатимуть на швидкість та ефективність відновлення”, – зазначив голова Держагентства відновлення.
На його думку, головним викликом буде не стільки дефіцит коштів на відновлення, скільки неможливість використання наявних ресурсів. Найєм уточнив, що вже зараз отримано заявки на 11-12 тис. об’єктів.

Водночас він наголосив, що Україна чітко розуміє необхідність відзвітувати за кожну витрачену міжнародними інституціями та платниками податків країн-партнерів. У зв’язку з цим очільник Держагентства відновлення повідомив про плани вже у квітні запустити функцію compliance в обласних службах агентства та розпочати сертифікації за стандартом ISO 37001 (Anti-bribery management systems).

“Уже цього літа разом із командою Міністерства (відновлення) ми презентуємо єдину цифрову екосистему управління відновленням DREAM (Digital Reconstruction Ecosystem for Accountable Management), що дасть змогу отримати повний доступ до даних усіх проєктів відновлення”, – зазначив Найєм.
Водночас він закликав міжнародних партнерів із відновлення чітко та ясно визначити критерії та механізми прозорості в реалізації проєктів відновлення.