Влада Румунії планує контрольовано затопити чотири баржі, завантажені камінням, у рукаві Бала на Дунаї, щоб перенаправити більше води до атомної електростанції «Чернаводе» та уникнути зупинки її єдиного діючого енергоблоку.
Операцію планується розпочати 5 серпня після 14:00. Баржі мають утворити тимчасову підводну дамбу та спрямувати частину потоку з рукава Бала до Старого Дунаю, звідки вода надходить до системи охолодження АЕС. Влада розраховує підняти рівень води біля станції на 10–12 см.
Наразі на «Чернаводе» працює лише енергоблок №2. Перший із двох реакторів було зупинено минулого тижня через критично низький рівень Дунаю. За звичайних умов два блоки станції забезпечують близько п’ятої частини виробництва електроенергії в Румунії.
Перед затопленням барж румунські військові провели керований підрив частини підводної скелі Пиржоая, яка ускладнювала перерозподіл потоку. Після втручання зниження рівня води біля станції тимчасово припинилося. Раніше Дунай у цьому районі мілішав приблизно на 2–3 см на добу.
Станом на ранок 5 серпня витрата води на вході Дунаю до Румунії становила близько 1,45 тис. куб. м на секунду. До 7 серпня показник може знизитися до 1,4 тис. куб. м на секунду, що майже втричі менше середньої багаторічної норми для серпня, яка становить 3,9 тис. куб. м.
Ще 1 серпня представники Національної адміністрації «Води Румунії» попереджали, що без екстрених заходів другий енергоблок зможе працювати на граничних параметрах лише чотири-п’ять днів. Якщо рівень води опуститься нижче технологічних порогів, реактор буде зупинено в контрольованому режимі відповідно до процедур безпеки.
Одночасно на ділянці Старий Дунай — рукав Бала тривають днопоглиблювальні роботи. Фахівці мають видалити частину уламків, що утворилися після вибуху, та закріпити затоплені баржі, оскільки течія може змістити їх і знизити ефективність тимчасової дамби.
Румунія оголосила режим енергетичної готовності на серпень. Через зниження виробництва на АЕС та інших електростанціях країна збільшила імпорт електроенергії та закликала підприємства, державні установи та населення скорочувати споживання в години пікового навантаження.
Критично низький рівень Дунаю створює проблеми не лише для Румунії. Угорська АЕС «Пакш» також різко скоротила виробництво: три з чотирьох турбін було зупинено, а та, що залишилася, працювала лише на невеликій частині потужності.
АЭС, Дунай, ЕНЕРГЕТИКА, Посуха, РУМУНІЯ
Українські аграрії станом на 4 серпня обмолотили 4,01 млн га, або 34% прогнозованих площ, та намолотили 17,59 млн тонн зерна нового врожаю, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Пшениці обмолочено 2 736,5 тис. га (53% площ), намолочено 12,51 млн тонн при середній урожайності 45,7 ц/га.
Ячменю обмолочено 1 015,0 тис. га (68%), намолочено 4,42 млн тонн при урожайності 43,5 ц/га.
Гороху – 261,7 тис. га (88%), намолочено 669,5 тис. тонн при урожайності 25,6 ц/га.
За обсягами збору ранніх зернових та зернобобових культур наразі лідирує Одеська область, де намолочено 3,593 млн тонн з площі 857 тис. га (пшениці – 2,108 млн тонн, ячменю – 1,252 млн тонн, гороху – 232,5 тис. тонн).
У Миколаївській області зібрано 2,125 млн тонн з площі 606,2 тис. га (пшениці – 1,440 млн тонн, ячменю – 577,9 тис. тонн, гороху – 106,8 тис. тонн).
У Дніпропетровській – 1,911 млн тонн з площі 475,4 тис. га (пшениці – 1,421 млн тонн, ячменю – 455,6 тис. тонн, гороху – 34 тис. тонн).
Озимий ріпак уже обмолочено на 910,6 тис. га (68% площ), намолочено 2,39 млн тонн.
Євросоюз з 5 серпня змінив умови надання тимчасового захисту окремим громадянам України, які підпадають під військові обов’язки. Нові заявники повинні будуть підтвердити, що вони виконали вимоги українського законодавства, мають звільнення від військової служби або законно покинули територію України.
Відповідні положення містяться у виконавчому рішенні Ради ЄС № 2026/1912, ухваленому 30 липня та опублікованому в Офіційному віснику Євросоюзу 4 серпня 2026 року. Рішення набрало чинності наступного дня після публікації.
Нове обмеження поширюється лише на осіб, які подають заяву на тимчасовий захист після набрання рішенням чинності. Українці, які вже отримали цей статус в одній із країн ЄС, зберігають свої права, і нові правила до них не застосовуються.
Для отримання тимчасового захисту новий заявник повинен буде підтвердити виконання своїх військових обов’язків в Україні. Як доказ може використовуватися паспорт із відміткою, що підтверджує законний виїзд із країни, або паперовий чи електронний документ про звільнення від служби чи виконання відповідних обов’язків. Рішення залежатиме від наявності документів, що підтверджують законність виїзду та статус заявника з точки зору українського законодавства.
Водночас Рада ЄС продовжила дію тимчасового захисту для громадян України ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Раніше програма діяла до 4 березня 2027 року.
У Раді ЄС пояснили запровадження нової умови необхідністю одночасно забезпечувати захист переміщених осіб та враховувати оборонні потреби України. Країни Євросоюзу домовилися, що надалі тимчасовий захист має надаватися лише тим новим заявникам, які виконують свої військові обов’язки в Україні.
Тимчасовий захист надає українцям право на проживання в країнах ЄС, доступ до ринку праці, медичної допомоги, соціального забезпечення, житла та освіти для дітей.
За даними Ради ЄС, на кінець травня 2026 року тимчасовим захистом у Євросоюзі користувалися близько 4,38 млн осіб, які покинули Україну після початку повномасштабної війни.
ПрАТ “Юрія” (ТМ “Волошкове поле”) у січні-червні 2026 року збільшило чистий прибуток до 67,2 млн грн з 1,8 млрн грн за аналогічний період минулого року.
Як повідомила компанія у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), її виручка зросла на 10,4% – до 1,19 млрд грн.
Згідно зі звітністю, валовий прибуток підприємства за перше півріччя збільшився на 46,1% – до 179,8 млн грн, операційний прибуток – у 14,2 раза, до 72,6 млн грн.
Станом на 30 червня 2026 року активи ПрАТ “Юрія” становили 1,092 млрд грн проти 1,039 млрд грн на початок року, непокритий збиток скоротився до 275,2 млн грн із 342,5 млн грн, тоді як поточні зобов’язання зросли до 1,325 млрд грн із 1,271 млрд грн, з них 700,9 млн грн припадало на кредиторську заборгованість перед постачальниками, а 473,9 млн грн – на отримані аванси.
Водночас компанія суттєво скоротила банківську заборгованість: довгострокові кредити на початок року становили 67,7 млн грн, тоді як на кінець червня у звітності відображено лише 1 млн грн короткострокових кредитів.
Як повідомлялося, акціонери ПрАТ “Юрія” на позачергових загальних зборах 2 липня 2026 року попередньо погодили укладення з АБ “Південний” значних правочинів на загальну суму до 900 млн грн, зокрема кредитних та інших фінансових договорів, а також внесення змін до чинних угод щодо лімітів фінансування, строків, процентних ставок і комісій.
ПрАТ “Юрія” – правонаступник Черкаського міськмолокозаводу з проєктною потужністю 25 тонн переробки сировини на день. Входить до десятки найбільших українських виробників молока.
Виробник молочної продукції під ТМ “Волошкове поле” у 2023 році інвестував EUR1,5 млн в установку лінії “Тетрапак”, щоб подвоїти випуск ультрапастеризованого молока. 2024 року підприємство інвестувало в модернізацію виробничих потужностей своїх підприємств EUR1,6 млн і ввело в дію нову лінію з виробництва глазурованих сирків.
Компанія має дочірні підприємства “Юрія-2” – мережу фірмових магазинів та кіосків у Черкасах та “Юрія-транс” – автотранспортне підприємство, яке доставляє сировину та матеріали на переробку, продукцію у торгові точки, а також надає інші транспортні послуги. Її сировинною зоною є Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Київська та Вінницька області. Збір молока здійснюється у понад 200 населених пунктах.
Бенефіціарами підприємства є Олександр та Андрій Табалови.
Згідно річному звіту, виручка “Юрії” у 2025 році зросла на 27,8% – до 2 млрд 200,95 млн грн, а чистий прибуток склав 62,68 млн грн проти чистого збитку 121,95 млн грн роком раніше.
У Бангкоку 5-6 серпня відбудеться Другий фестиваль українського кіно у Таїланді, організований Посольством України з нагоди 35-ї річниці незалежності країни.
Покази пройдуть у Bangkok Art and Culture Centre. До програми увійшли чотири українські фільми різних жанрів – біографічна драма, документальне кіно, сімейна пригодницька стрічка та антологія короткометражних історій.
Фестиваль відкриється 5 серпня о 16:00 показом фільму «Малевич» 2025 року, присвяченого життю і творчості українського художника-авангардиста Казимира Малевича.
О 18:00 глядачам представлять документальну стрічку «Підземний сад» 2026 року. Фільм розповідає про дитячу мистецьку студію, яка працює у харківському бомбосховищі та готує свою першу міжнародну виставку.
Другого дня, 6 серпня, о 15:00 відбудеться показ сімейного пригодницького фільму «Сторожова застава», знятого за мотивами легенд і образів доби Київської Русі.
Завершить фестиваль о 18:00 антологія короткометражних фільмів «Війна очима тварин» 2025 року. До неї увійшли засновані на реальних подіях історії тварин під час повномасштабної війни. У створенні проєкту взяв участь американський актор і режисер, лауреат премії «Оскар» Шон Пенн.
У посольстві зазначили, що фестивальна програма має познайомити тайську аудиторію з культурою та історією України, стійкістю українського суспільства і життям людей в умовах війни.
Вхід на всі покази безкоштовний, однак необхідна попередня реєстрація – https://forms.gle/CkNvc5TjmUdvDmV6A.
Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК) за підсумками роботи в січні-червні поточного року наростив чистий збиток на 9,4% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 1 млрд 407,383 млн грн.
Згідно з проміжним звітом КЗРК, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, за цей період дохід від звичайної діяльності знизився до 336,132 млн грн з 1 млрд 250,939 млн грн.
Непокритий збиток на кінець червня-2026 становив 876,156 млн грн.
Як повідомлялось, КЗРК у першому кварталі наростив чистий збиток у 4,4 раза у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 378,948 млн грн з 85,925 млн грн. За цей період дохід від звичайної діяльності знизився до 135,457 млн грн з 705,526 млн грн.
КЗРК за січень-вересень 2025 року наростив чистий збиток у 3,2 раза порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млрд 487,217 млн грн, чистий дохід за цей період знизився на 41,6% – до 1 млрд 601,822 млн грн.
Річний звіт за 2025 рік наразі не оприлюднено.
КЗРК завершив 2024 рік з чистим збитком 2 млрд 14,015 млн грн, тоді як у 2023 році він складав 63,411 млн грн. Чистий дохід у 2024 році складав 3 млрд 443,081 млн грн, у 2023-му – 5 млрд 577,923 млн грн.
Раніше повідомлялось, що ТОВ “Твій енергопостачальник” (Київ) 23 травня 2025 року звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство КЗРК через заборгованість у оплаті за використану е/е. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення про відкриття провадження про банкрутство КЗРК 9 червня поточного року.
КЗРК спеціалізується на підземному видобутку залізної руди. У його складі – чотири шахти: “Покровська” (колишня “Жовтнева”), шахта “Криворізька” (“Батьківщина”), “Козацька” (раніше – “Гвардійська”) і “Тернівська” (раніше – рудоуправління ім.Орджонікідзе, потім ім.Леніна).
За даними НДУ на перший квартал 2026 року, основним акціонером КЗРК є компанія Starmіll Lіmіted (Кіпр), якій належить 99,8812% його акцій. Оперативний контроль на комбінаті до введення процедури банкротства здійснювала група “Приват”.
У травні 2023 року Україна запровадила санкції проти десятків пов’язаних із російськими фізособами іноземних компаній, які володіють великими активами в Україні, зокрема КЗРК. Частину цих активів вже було заарештовано, однак санкції відкривали шлях до їхньої конфіскації. Відповідний указ президента №279 від 12 травня опубліковано на сайті глави держави. Зокрема, до переліку юросіб увійшла компанія Starmіll Lіmіted, якій належить 99,89% КЗРК під оперативним контролем групи “Приват”.
Статутний капітал підприємства – 1 млрд 991,233 млн грн.
