Як повідомляє Сербський Економіст, Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук прибув до Белграда, де 7 липня візьме участь у Конференції голів парламентів держав-кандидатів на вступ до Європейського Союзу.
В аеропорту «Нікола Тесла» його зустріла голова Народної скупщини Сербії Ана Брнабіч. «Ласкаво просимо до Сербії, дорогий друже», — написала Брнабіч, вітаючи українського спікера.
7–8 липня Белград приймає конференцію спікерів парламентів країн-кандидатів до ЄС.
Візит Стефанчука є важливим для українсько-сербських відносин одразу з кількох причин. По-перше, це високий парламентський контакт на тлі європейської інтеграції обох країн. Україна та Сербія формально рухаються до членства в ЄС.
По-друге, Белград останніми місяцями намагається демонструвати більш активну парламентську лінію у відносинах із Києвом. У листопаді 2025 року Ана Брнабіч відвідувала Україну й зустрічалася зі Стефанчуком у Києві. Тоді сторони обговорювали міжпарламентське співробітництво, євроінтеграцію, енергетичну та гуманітарну допомогу, а Брнабіч заявляла, що Сербія підтримує європейський шлях України.
Для Сербії візит української спікерки — це можливість показати Брюсселю, що Белград бере участь у загальноєвропейському парламентському порядку денному та зберігає канали діалогу з Києвом. Для України — шанс посилити роботу з сербським політичним класом не лише через уряд, а й через парламент, експертні кола та європейський інтеграційний порядок денний.
Практичний зміст зустрічі може виходити за межі протоколу: Україна та Сербія можуть обговорювати спільні проєкти, зближення законодавства з ЄС, відновлення України, гуманітарні проєкти, енергетику, освіту, бізнес-контакти та роль парламентів у підтримці двостороннього діалогу.
Додатковим тлом візиту стало пожвавлення економічного діалогу між двома країнами. У травні в Белграді за участю ТПП України та ТПП Сербії відбувся сербсько-український бізнес-форум.
https://t.me/relocationrs/3172
Україна у 2025/2026 маркетинговому році експортувала 1,52 млн тонн ячменю, повідомила Українська зернова асоціація.
Лідером серед імпортерів українського ячменю був Китай – 487 тис. тонн. Туреччина імпортувала 297 тис. тонн, Лівія – 230 тис. тонн, Саудівська Аравія – 121 тис. тонн, Ліван – 115 тис. тонн.
За даними УЗА, загальний експорт зернових та олійних культур у сезоні скоротився до 41,1 млн тонн із 46,7 млн тонн роком раніше.
Україна за підсумками 2025/2026 маркетингового року експортувала 21 млн тонн кукурудзи, повідомила Українська зернова асоціація.
Найбільшим покупцем української кукурудзи була Туреччина – 6,5 млн тонн. Далі йдуть Італія – 3,8 млн тонн, Іспанія – 1,9 млн тонн, Нідерланди – 1,7 млн тонн та Ізраїль – 934 тис. тонн.
Загальний експорт зернових та олійних культур з України у 2025/2026 МР становив 41,1 млн тонн, що на 12% менше, ніж у попередньому сезоні.
За останні кілька діб росіяни цинічно атакували цивільні об’єкти UKRNAFTA – виробничі підрозділи видобутку та автозаправні комплекси, що забезпечують пальним населення прифронтових регіонів. На жаль, не обійшлося без жертв.
У неділю, 05.07.2026 року, два ворожі реактивні БПлА влучили у виробничий об’єкт видобутку на одному з родовищ на Сумщині. Внаслідок удару виникла пожежа. На щастя, ніхто не постраждав, однак маємо значні пошкодження обладнання.
У п’ятницю, 03.07.2026, ворожий БпЛА типу Shahed вдарив по в’їзду на автозаправний комплекс на Дніпропетровщині. Персонал та клієнти не постраждали, пошкоджено лінію електропередач.
Вдень 02.07.26 росіяни вдарили реактивним БПлА типу Shahed по АЗК на Миколаївщині. Ворожий дрон влучив в навіс над паливно-роздавальною колонкою. В результаті удару одна людина загинула.
Ще двоє людей, зокрема і помічник оператора АЗК, поранені, зараз вони в лікарні та отримують усю необхідну допомогу. Також значно пошкоджене обладнання, згоріли автівки, зруйнована будівля.
У ніч на 02.07.2026 росіяни завдали удару трьома дронами типу Shahed по автозаправному комплексу на Харківщині.
На щастя, люди не постраждали. Водночас будівлю АЗК та наземне обладнання повністю зруйновано.
«росія вкотре демонструє, що її цілями є цивільна інфраструктура, зокрема і та, що забезпечує життя прифронтових громад, – зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура. – Ми відновлюємо пошкоджені об’єкти там, де це можливо, щоб забезпечити пальним людей там, де це потрібно найбільше, в тому числі — на прифронтових територіях. Це важливий внесок UKRNAFTA в енергетичну стійкість та безпеку нашої країни».
До нинішніх атак з початку 2026 року UKRNAFTA вже була змушена припинити роботу шести автозаправних комплексів через російські обстріли, бойові дії та суттєве погіршення безпекової ситуації.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Українським компаніям, які планують залучати фінансування, працювати з відстрочкою платежу або розширювати міжнародні продажі, необхідно приділяти більше уваги оцінці кредитних і комерційних ризиків. Для іноземних банків, страхових компаній, постачальників і покупців якість даних про контрагента стає ключовим фактором ухвалення рішень.
Рішення Dun & Bradstreet дозволяють оцінювати фінансову стійкість компаній, їхню платіжну дисципліну, ризики невиконання зобовʼязань і комерційну історію. Такі дані можуть використовуватися як самими українськими компаніями, так і їхніми потенційними партнерами. Для бізнесу це означає, що прозорість стає конкурентною перевагою. Компанія, яку легко перевірити і зрозуміти, має більше шансів отримати кращі умови контракту, фінансування, страхування або торгового кредиту. «У світі, де капітал став обережнішим, бізнес має доводити свою надійність даними.
Для України це особливо важливо: країна має високий макроризик через війну, тому кожна окрема компанія повинна максимально знижувати інформаційну невизначеність навколо себе», – зазначив Максим Уракін. Він підкреслив, що системна робота з бізнес-даними допомагає компаніям краще управляти власними ризиками і водночас підвищує довіру до них з боку зовнішніх партнерів. Dun & Bradstreet – міжнародна компанія у сфері бізнес-даних та аналітики, заснована у 1841 році. Компанія надає інструменти ідентифікації бізнесу, перевірки контрагентів, оцінки кредитних і комерційних ризиків, комплаєнсу та аналізу ланцюгів постачання.
Одним із ключових інструментів D&B є D-U-N-S Number – унікальний девʼятизначний ідентифікатор компанії, який використовується у міжнародній діловій практиці. В Україні інтереси D&B представляє агентство «Інтерфакс-Україна». Партнерство спрямоване на розширення доступу українських компаній до міжнародних бізнес-даних, підтримку експорту, залучення фінансування та інтеграцію у глобальні ланцюги постачання. Інтерфакс-Україна – незалежне українське інформаційне агентство, що працює з 1992 року.
Україна у 2025/2026 маркетинговому році експортувала майже 14 млн тонн пшениці, повідомила Українська зернова асоціація (УЗА).
Основними ринками збуту української пшениці стали Єгипет – 3,9 млн тонн, Алжир – 2,8 млн тонн, Індонезія – 2,1 млн тонн, Ємен – 1 млн тонн та Іспанія – 678 тис. тонн.
За інформацією асоціації, скорочення загального експорту зернових та олійних культур у сезоні було зумовлено нижчим урожаєм, запровадженням квот на імпорт української пшениці до Європейського Союзу, а також логістичними труднощами через російські обстріли енергетичної та транспортної інфраструктури, зокрема портів і морських зернових терміналів.
