Чемпіон світу в гевівейті за версіями WBA, WBO, IBF, IBO Олександр Усик вперше після перемоги над Ентоні Джошуа поспілкувався з українськими журналістами у Києві.
Прес-конференція в столиці України була організована за підтримки партнера Усика Parimatch Ukraine.
Боксер перебував в гарному настрої, багато шуткував та зізнавався, що щасливий повернутися додому після майже 5 місяців тренувального табору.
– Я радий повернутися в Україну, слава Богу з перемогою. Маю у колекції три головні пояси у гевівейті, але дуже хочеться ще один WBC. Де він? Цигани вкрали, якийсь там король, – так Олександр Усик натякав на можливий об’єднавчий поєдинок проти Тайсона Ф’юрі про який активно говорить весь боксерський світ. Усик мріє, щоб цей бій відбувся в Україні. – Я мрію про бій на «Олімпійському». Хоча думаю, що зараз це нереально. Навіть, якщо в Києві все буде спокійно, він не захоче сюди приїхати. Він відчуває, що тут земелька силу дає. Тут же навіть наші цигани за мене будуть, а не за нього. Можливо, якщо ми будемо проводити все другий бій, то він відбудеться в Києві. Треба буде йому щось за це пообіцяти.
Про перемогу над Джошуа
Українець переміг роздільним рішенням суддів (113-115, 115-113, 116-112) проте заявив, що Ентоні Джошуа його не здивував.
– Він був зібраним, хотів мене піймати на контратаці. Викидав силові удари, хотів мені збити дихання, бив по тулубу. Трохи нижче бив, у пах.
Було непросто, але я розумів, що не можна здаватися, не можна зупинятися. Я розумів, що мені не так важко, як деяким хлопцям на передовій. Після 9 раунду я запитав: «Який раунд?». Кажу тренеру: «Починати?». Він каже: «Починай». Ентоні дуже сильно вимахався перед цим, добре, що все так сталося.
Якщо не відбудеться бій з Ф’юрі, то, можливо, домовимося і про третій бій з Джошуа. Але вже на НСК «Олімпійський».
Про власний благодійний фонд та збір на ЗСУ
Під час всього вечора боксу у Джидді благодійний фонд Usyk Foundation за підтримки Parimatch Ukraine та MEGOGO зібрали 17 млн грн на придбання автівок для Збройних сил України.
– Фонд працює з 24 лютого. Ми все давно планували запустити благодійний проєкт, але коли почалася війна, ми зрозуміли, що маємо допомагати ЗСУ та переселенцям, всім, хто допомагає Україні. Велика команда працює зі мною, і ми будемо робити все, що в наших силах, щоб допомогти людям, які постраждали від війни.
Що стосується коштів, що були зібрані під час поєдинку, то вони будуть витрачені на автівки для ЗСУ, на дрони, тепловізори та інші речі, які потрібні хлопцям. Ми також плануємо закупити продуктові набори. На сайті фонду є всі звіти про наші витрати, тож все можна перевірити.
Національний банк України 2 вересня застосував до ТДВ “Страхова компанія “Спейр” (Київ) міру впливу у вигляді зобов’язання вжити заходів щодо усунення порушень та причин, що сприяли його вчиненню, повідомляється на сайті регулятора.
“СК “СПЕЙР” порушує норматив ризиковості операцій, що було виявлено за результатами аналізу звітності страховика за I квартал 2022 року.
Страховику встановлено термін для усунення порушення до 3 жовтня 2022 року.
ТДВ “СК “Спейр” здійснює діяльність у сегменті non-life за добровільними видами страхування. У першому півріччі 2022 року страховик зібрав 6,4 млн грн страхових платежів та виплатив 22,8 тис. грн страхових виплат.
ПрАТ “Українська аграрно-страхова компанія” (УАСК, Київ) у січні-червні 2022 року зібрала 7,088 млн грн валових премій, що на 71,68% менше обсягу за цей період роком раніше, повідомило рейтингове агентство “Стандарт- Рейтинг”, підтвердивши компанії рейтинг фінансової стійкості на рівні “uaAА” за національною шкалою.
Згідно з повідомленням на сайті РА, зокрема надходження від фізичних осіб компанії знизилися на 46,42%, до 0,232 млн грн. Премії від перестраховиків у даному періоді були відсутні. Таким чином, враховуючи частку фізичних осіб у брутто-преміях на рівні 3,27%, юридичні особи переважали у портфелі клієнта страховика.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за перше півріччя 2022 року, порівняно з тим же періодом 2021 року, знизилися на 81,70%, до 3,417 млн грн. Коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях знизився на 26,38 п.п., до 48,21%.
Чисті премії знизилися на 42,28%, до 3,671 млн. грн., а зароблені – на 28,09%, до 4,451 млн. грн.
Компанія за перші шість місяців 2022 року виплатила своїм клієнтам 1,472 млн грн, що на 42,05% менше обсягу виплат за аналогічний період 2021 року, але рівень виплат страховика у аналізованому періоді зріс до 20,77%.
Прибуток компанії від операційної діяльності склав 2,123 млн грн, а чистий прибуток склав 2,993 млн грн, тоді як за перше півріччя 2021 року було отримано чисту та операційну шкоду.
Активи компанії станом на 30 червня 2022 року збільшилися на 10,48%, до 66,178 млн грн, власний капітал – на 6,53%, до 48,837 млн грн, зобов’язання показали приріст на 23,34%, до 17,341 млн грн, грошові кошти та їх еквіваленти зросли на 107,63%, до 7,051 млн. грн.
Станом на звітну дату, ПрАТ “Українська аграрно-страхова компанія” сформувало портфель поточних фінансових інвестицій у сумі 53,209 млн грн, які складалися з депозитних вкладів у банках з кредитним рейтингом на рівні не нижче uaAA у розмірі 5,831 млн грн, та з інвестицій у ОВДП у розмірі 4 млн. грн. Наявність таких інвестицій позитивно впливала на забезпеченість страховика ліквідними активами, які разом у 3,48 разу перевищували його зобов’язання, зазначає РА.
Як повідомлялося, СК “Українська аграрно-страхова компанія” (раніше – СК “Саламандра-Дніпро”) працює на ринку країни з 1995 року. За даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізосіб-підприємців, 98,26% статутного капіталу агрофірми “Добробут” належить ТОВ “Фірма “Астарта-Київ”.
Експорт товарів з України в серпні зріс на 13,9% до липня – до $3,363 млрд, тоді як імпорт скоротився на 2,3% – до $4,416 млрд, повідомило Мінекономіки у п’ятницю.
Згідно з його даними, в результаті негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами минулого місяця зменшилося до $1,053 млрд з $1,569 млрд у липні та $1,549 млрд у червні.
“Зростання експорту пов’язане з частковим розблокуванням портів Великої Одеси. Це дозволило значно наростити обсяги вивезення українських товарів. У результаті перевезення морським транспортом збільшилися на 85% і становили майже 2,9 млн тонн”, – зазначило Мінекономіки.
Воно вказало, що у натуральному вираженні у серпні 2022 року обсяги українського експорту зросли на 25% – до 7,296 млн тонн, тоді як імпорт зменшився на 1% – до 1,961 млн тонн.
За даними Мінекономіки, залізницею Україна вивезла за кордон понад 3 млн. тонн товарів, автомобільним транспортом – 1,36 млн. тонн.
У той же час найбільший виторг експортери отримують від товарів, що експортуються автошляхами – $1,48 млрд, морські вантажі коштували $995 млн, а залізничні – $788 млн.
“Україна робить ставку на експортну модель зростання економіки. До повномасштабної війни наш експорт становив 35% ВВП. Мета Уряду та Міністерства економіки – підняти його до 50%. 75% експорту мають становити готові товари та послуги”, – наводяться у повідомленні слова першого віце -прем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко
Лідерами за вартістю експорту в серпні стали, зокрема, олія – $443 млн і кукурудза – $347 млн, обсяги експорту яких зросли відповідно на 30% – до 366 тис. тонн і на 31% – до 1,5 млн тонн, тоді як експорт насіння соняшнику становив $71 млн.
Крім того, у переліку лідерів ріпак – $305 млн, у тому числі експортовано 665 тис. тонн цієї культури нового врожаю, та пшениця – $213 млн, експорт якої у серпні зріс у 2,3 рази ніж у липні, до 880 тис. тонн.
На 30% минулого місяця підскочив експорт сої – до 148 тис. тонн, а у грошовому вираженні – до $62 млн, тоді як виторг від експорту електроенергії подвоївся – до $73 млн, що стало результатом успішної інтеграції української енергетики до ENTSO-E – енергетичної. систему Європейського Союзу.
“Важливо, що стабільну висхідну динаміку демонструє кондитерська переробна продукція: хлібобулочна +19,4%, цукрова +9,1%, шоколад +25%”, – додало Мінекономіки, не уточнивши конкретних показників.
Водночас обсяги експорту руди впали до 1,4 млн. тонн, а у грошовому вираженні – до $172 млн., кабельної продукції – на 9,8%, до $89 млн., м’яса птиці – до $67 млн.
Адміністрація президента США Джозефа Байдена просить Конгрес США виділити Україні додаткову допомогу у сфері безпеки та економіки у розмірі $11,7 млрд, а також $2 млрд на допомогу сфері внутрішніх постачань енергоносіїв, щоб компенсувати вплив війни на світовий енергетичний ринок. п’ятницю американське видання The Hill.
“Ми згуртували світ, щоб підтримати народ України та захистити свою демократію, і ми просто не можемо допустити, щоб ця підтримка України закінчилася”, – сказав журналістам представник адміністрації, ім’я якого видання не називає.
Зокрема, Білий дім просить Конгрес затвердити $4,5 млрд на військову техніку та поповнення запасів Пентагону, $2,7 млрд на оборону та допомогу розвідці для України та $4,5 млрд на бюджетну підтримку уряду України.
Запит у розмірі $2 млрд на підтримку внутрішніх джерел енергії розподіляється так: $1,5 млрд на паливо для ядерних реакторів та $500 млн на модернізацію Стратегічного нафтового резерву.
У Білому домі заявляють, що кошти необхідні для підтримки темпів надання допомоги Україні протягом перших трьох місяців 2023 року фінансового року, який починається на початку жовтня. Представник адміністрації сказав, що приблизно 3/4 коштів, раніше схвалених Конгресом для України, вже витрачено чи виділено.
Видання нагадує, що Конгрес на двопартійній основі вже схвалив виділення понад $53 млрд у вигляді допомоги у сфері безпеки, економіки та гуманітарної допомоги для протидії російському вторгненню в Україну цього року. У Білому домі очікують, що цих коштів вистачить до кінця фінансового року.
“Обидві партії підтримують відправку допомоги Україні, оскільки вона бореться з більш ніж шестимісячними атаками з боку Росії, хоча не виключено, що принаймні деякі республіканці сумніватимуться в останньому запиті на фінансування”, – пише видання.
На додаток до збільшення фінансування для України Білий дім також просить Конгрес санкціонувати додаткові мільярди для фінансування заходів федерального уряду щодо боротьби з пандемією Covid-19, реагування на віспу мавп та надання допомоги постраждалим від стихійних лих. Запит на екстрене фінансування становить $47,1 млрд.
Втрати серед цивільних осіб з 24 лютого, коли Росія розпочала війну проти України, до 28 серпня становили 13718 цивільних (тижнем раніше – 13477), у тому числі 5663 загиблих (5587), повідомило управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН) у Понеділок.
“Причиною більшої частини зафіксованих випадків загибелі або поранення цивільних осіб було застосування зброї вибухової дії з великою зоною ураження, у тому числі обстріли з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні та авіаудари”, – наголошується у документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька область), Ізюм (Харківська область), Лисичанськ, Попасна та Сєверодонецьк (Луганська область), де, за повідомленнями, мали місце численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинуло 2195 чоловіків, 1512 жінок, 178 хлопчиків та 149 дівчаток, тоді як стать 38 дітей та 1591 дорослого поки не вдалося встановити.
Серед 8055 поранених – 239 хлопчиків та 177 дівчаток, а також 207 дітей, стать яких поки не вдалося встановити.
Порівняно даними на 21 серпня загинуло 3 дітей та ще 13 було поранено.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім лише у робочі дні, то з липня воно стало щотижневим. У цьому зведенні, як і в попередньому, також наведено дані щодо місяців.
Згідно з ними, найбільш смертоносним місяцем для цивільних осіб залишається березень – щонайменше 3182 загиблих. У квітні, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 681, у травні – до 462, у червні – до 368 та у липні – до 360. За перші п’ять днів війни з 24 по 28 лютого загинуло 342 особи, а за чотири тижні серпня – 268, зазначає ООН.
У той же час кількість поранених у липні – 1099 – виявилася вищою за показники червня та травня – відповідно 1029 та 1016, проте нижче квітня та березня – відповідно 1254 та 2400. З початку серпня поранено 795 осіб.
За чотири тижні серпня від зброї вибухової дії з великою зоною поразки померло 262 особи і ще 751 було поранено, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни загинуло 6 і було поранено 44 особи (5% загальних втрат).
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід відносити тільки на випадки після 21 серпня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало кілька випадків за попередні дні.
