Венеціанська комісія рекомендує переглянути або уточнити низку положень закону “Про національні меншини (спільноти)”, зокрема видалити зобов’язання щодо перекладу українською мовою інформації про публічні заходи або хоча б переглянути його на основі принципу пропорційності.
“З тексту висновку: Венеціанська комісія “високо оцінює прагнення української влади врахувати міжнародні та європейські стандарти щодо захисту меншин, а також – хоча й обмеженою мірою – деякі критичні зауваження, висловлені Комісією в попередніх висновках”. – йдеться в повідомленні пресслужби віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної.
Зазначається, що водночас Венеціанська комісія рекомендує переглянути або уточнити низку положень закону “Про національні меншини (спільноти)”.
Зокрема, рекомендується: поширити право на організацію заходів мовами меншин на всіх осіб; видалити зобов’язання щодо забезпечення перекладу українською мовою інформації про публічні заходи або принаймні переглянути його у світлі принципу пропорційності; переглянути зобов’язання, пов’язані з виданням книжок мовами нацменшин та книжкових крамницях; забезпечити більшу правову визначеність щодо можливості перекладу офіційних написів та загальної інформації мовою меншини.
Крім того, рекомендується передбачити в законі критерії для ухвалення методології, щоб забезпечити використання мов меншин у контактах з адміністративними органами згідно з нормами Рамкової конвенції про захист національних меншин та зобов’язань України відповідно до норм Європейської хартії регіональних мов.
Динаміка експорту товарів у січні-березні 2023 року за найважливішими позиціями відносно 2022 року, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Консенсус прогноз ризиків для економіки України від НБУ
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Українські підприємства в січні-травні поточного року наростили експорт брухту чорних металів у 3,1 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 77,452 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт металобрухту за вказаний період склав $23,028 млн.
При цьому в березні, квітні та травні відбулося зростання вивезення металобрухту: якщо в січні експортовано близько 8,28 тис. тонн брухту, лютому – 16,5 тис. тонн, то в березні – 15,45 тис. тонн, у квітні – близько 16,19 тис. тонн, травні – 21,003 тис. тонн.
Експорт металобрухту в січні-травні-2023 здійснювався до Польщі (89,55%), Греції (7,51%) і Нідерландів (0,99%).
У перші два місяці року країна не імпортувала металобрухт, у березні-травні ввезла 344 тонни брухту на $138 тис. (41,30% зі Словаччини, 18,12% з Польщі та 13,77% з Естонії).
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у своїй колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував, що металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортного мита – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
За його словами, такими експортними схемами вже зацікавилися в Державному бюро розслідувань.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах війни, що триває.
“Якщо металобрухт залишатиметься в країні – понад 500 тис. осіб матимуть роботу, а країна матиме мільйони валютних надходжень від експорту сталі. Водночас виграють і військові, адже металурги багато допомагають бійцям, закуповуючи для них техніку та автомобілі, і навіть випускаючи бронежилети. Від експорту металобрухту не виграє ніхто. Тому зараз влада має діяти на випередження і тимчасово заборонити експорт, поки ситуація не стабілізується і не перестане загрожувати національній економічній безпеці”, – вважає Каленков.
Він уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС – близько $300 за тонну.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів у 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився у 12,4 раза – до $19,271 млн. Водночас за минулий рік країна скоротила імпорт металобрухту в натуральному виразі у 12,6 раза – до 1,824 тис. тонн, у грошовому виразі – до $1,824 тис. тонн, у порівнянні з попереднім роком – до $1,824 тис. тонн. тонн, у грошовому вираженні в 12,9 раза – до $3,488 млн. Ввезення металобрухту 2022 року здійснювалося здебільшого з Туреччини (78,92% постачань у грошовому вираженні), РФ (13,25%) і Кіпру (5,08%); експорт – у Туреччину (38,97%), Польщу (34,25%) і Грецію (10,12%).
Україна в січні-травні поточного року збільшила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 23,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 630,349 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні склав $243,888 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно до Польщі (63,76% поставок у грошовому виразі), Іспанії (13,39%) і Чехії (10,3%).
За зазначені п’ять місяців Україна імпортувала 37 тонн чавуну на $52 тис. з Німеччини (61,54%) і Бразилії (38,46%).
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
У 2022 році Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як у 2021 році – 185 тонн чавуну на $226 тис.
Експорт здійснювали переважно у США (38,47% поставок у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
Прогноз динаміки зміни ВВП у % на 2022-2025 рік відносно попереднього періоду
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
