Ukraine open for business

Харківський “ФЕД” наростив чистий дохід на 87%, прибуток у 2,8 раза

Підприємство авіапрому АТ “ФЕД” (Харків) завершило січень-вересень 2023 року з чистим доходом у розмірі 907 млн грн, що на 87,1% перевищує аналогічний показник дев’яти місяців 2022 року.

Згідно з проміжною фінзвітністю підприємства, оприлюдненою в системі розкриття інформації НКЦПФР, його чистий прибуток за цей період збільшився у 2,8 раза – до 272,5 млн грн.

Від операційної діяльності АТ “ФЕД” отримало 334,6 млн грн прибутку – у 2,8 раза більше, а валовий прибуток зріс майже в 2,3 раза – до 432,3 млн грн.

Як повідомлялося, у січні-червні 2023 року компанія наростила чистий прибуток у 12,6 раза до першого півріччя 2022 року – до 249,43 млн грн за зростання чистого доходу майже втричі – до 674,89 млн грн.

Таким чином, у третьому кварталі поточного року чистий прибуток АТ “ФЕД” становив 23 млн грн – на 70,3% менше, ніж у липні-вересні 2022 року, за падіння чистого доходу на 9,1% до 232,1 млн грн.

АТ “ФЕД” – одне з провідних підприємств України, спеціалізується на розробці, виробництві, сервісному обслуговуванні та ремонті агрегатів авіаційного, космічного та загальномашинобудівного призначення.

У 2022 році компанія, за її даними, скоротила чистий прибуток у 2,7 раза до 2021 року – до 146,77 млн грн. Чистий дохід знизився у 2,3 раза до 570,9 млн грн.

На початок 2022 року в компанії працювало понад 1 тис. осіб.

Понад 98,2% акцій АТ “ФЕД”, за даними НКЦПФР, належить голові правління Віктору Попову.

FED, ДОХІД, ПРИБУТОК, ХАРКІВ

Експорт українського борошна зріс на 20%

Українські борошномели у 2022/23 маркетинговому році (МР) наростили експорт борошна до 149,7 тис. тонн, що на 20,1% вище за показник довоєнного 2020/2021 МР, коли він сягав 124,6 тис. тонн, повідомив голова ревізійної комісії громадської спілки “Борошномели України” Сергій Сакіркін.

“Тобто в рік, коли було безпечне море, контейнери (про вартість яких постійно плакалися) висівок ішли нарозхват, затарку складів не можна було уявити навіть у страшних снах – проте всього 125 тис. тонн. А тут море тільки в Румунії і далі, дикі ставки на траки до портів і до європейських споживачів… Логістика – це просто жах! І 150 тис. тонн!” – написав він в огляді для аналітичного агентства “АПК-Інформ”.

Згідно з повідомленням, у 2021/2022 МР експорт борошна був рекордно низьким і склав 69,8 тис. тонн. У поточному маркетинговому році експорт українського борошна прогнозується на рівні 180 тис. тонн, прогнозують у галузевій асоціації.

Розглядаючи динаміку експорту борошна за місяцями, Сакіркін нагадав, що з березня по червень 2022 року був “незрозумілий стан справ”.

“Потім стало зрозуміло, що працювати потрібно і працювати по-новому. У липні розправили плечі і далі працювали майже без зривів. Рідкісна стабільність на відміну від попередніх двох років”, – зазначив експерт.

За його інформацією, на ціну борошна протягом минулого сезону впливав і світовий ціновий фактор, і дуже дорога логістика.

“Умови поставки, які передбачають оплату транспорту, представлені іншими цінами, але це аж ніяк не прибуток, на жаль… До речі, динаміка цін 2022/23 МР, якщо не брати абсолютні цифри, дуже схожа на динаміку довоєнного 2020/21 МР”, – сказав фахівець.

Він підкреслив, що війна дуже вплинула на географію поставок українського борошна. Якщо раніше домінувала Північна і Центральна Африка, особливо ОАЕ, то тепер із 10 країн, куди пішли найбільші обсяги українського борошна, сім – європейські країни.

“Ну, припустимо, до Молдови експортовано звичайний щорічний обсяг. Але в інші країни якщо колись і потрапляло українське борошно, то в мізерних кількостях. Зараз це тисячі, іноді навіть десятки тисяч тонн”, – написав Сакіркін.

У галузевій асоціації конкретизували, що до Молдови було поставлено 33,94 тис. тонн борошна, що становило 23% усього експорту, до Польщі – 22,16 тис. тонн (15%), Палестини – 14,7 тис. тонн (10%), Румунії – 14,7 тис. тонн (10%), Палестини – 14,7 тис. тонн (10%). тонн (10%), Румунію – 12,98 тис. тонн (9%), Хорватію – 10,77 тис. тонн (7%), Угорщину – 7,96 тис. тонн (5%), Туреччину – 7,55 (5%), Ізраїль – 6,87 тис. тонн (5%), Словаччину – 6,35 тис. тонн (4%) і Чеську Республіку – 4,43 тис. тонн (3%).

У десятці найбільших експортерів опинилися тільки виробники, серед яких “Калуський” КХП, ТОВ “Новаагро”, ТОВ “Хмельницьк-Млин”, ТОВ “Вінницький КХП №2”, ТОВ “Влад” та інші, зазначили в асоціації “Борошномели України”.

БОРОШНО, ЭКСПОРТ

В Інституті “Інтермаріум” проаналізували підсумки виборів у Польші

15 жовтня в Польщі відбулись вибори до парламенту. І хоча до законодавчого органу потрапило 5 політичних сил, найбільш гостра передвиборча боротьба розгорнулась між двома партіями – «Право і справедливість» та «Громадянською платформою». На фініші ці партії здобули приблизно рівну кількість голосів, та, відповідно, приблизно однакову кількість місць у парламенті – «Право і справедливість» здобула понад 35% голосів виборців і 194 місця в Сеймі, «Громадянська платформа», яка об’єдналась з рядом інших сил в «Громадянську коаліцію» отримала понад 30% голосів, або ж 157 місць в нижній палаті польського парламенту.

Відтак, більшості не набрала жоден з двох фаворитів перегонів. Тому в найближчі дні найбільш актуальним питанням буде формування коаліції та уряду. Звісно, такі парламентсько-урядові баталії створюють суспільний та політичний дискурс й ряд запитань, передусім – якою тепер буде політика Польщі щодо ЄС, України, її підтримки? Чи не з’явиться в Польщі власний Орбан з огляду на останні події в Словаччині та рандеву угорських можновладців з Путіним та Лукашенко? Тому проаналізуємо основні тенденції нещодавніх парламентських виборів в Польщі та спробуємо змоделювати політику Варшави в найближчі півроку-рік.

Варіанти коаліції

Очевидно, що майбутня парламентська (як і урядова) коаліція буде базуватись навколо партії «Право та справедливість» або «Громадянської платформи». Але, як ми зазначали вище – у жодної з цих політсил недостатньо голосів для самостійного формування більшості, а, відтак, й уряду. Тому, безумовно буде коаліція. Які ж існують найбільш вірогідні варіанти коаліцій в Сеймі?

1) Ліберальна коаліція на чолі з «Громадянською платформою» та її союзниками по виборчому блоку. До цього альянсу можуть приєднатися партії «Третій шлях» та «Нова лівиця», які посіли третє та четверта місце у виборчих перегонах та попередньо мають 65 та 25 місць відповідно у нижній палаті. Такий варіант є найбільш реальним, оскільки зазначені сили найбільш схожі за засадничими програмами своєї діяльності та ідеологією, яку вони сповідують. Це – проєвропейські сили центристського та ліво-центристського спрямування, з ліберальною ідеологією. Саме на них робив ставку Брюссель, оскільки, ясна річ, вони є найбільш лояльними до центральноєвропейської влади та обстоюють єдність Євросоюзу, їх жодним чином не можна назвати євроскептиками, окрім лівих, серед яких спостерігається поміркований та виважений євроскептицизм.

2) Консервативна коаліція. В цьому випадку мова йде про блокування передусім «Права та справедливість» з право-центристською «Конфедерацією». Це споріднені політичні сили за своєю ідеологією та векторами політики. Обидві сили стоять на традиційних засадах, сповідують консервативні цінності, спираються на католицьку церкву. Окрім цього, вони є доволі критично налаштовані до центральної влади ЄС. Власне, за останні 7-8 років перебування право-центристів при владі, вони неодноразово наривались на критику Брюсселя стосовно тих чи інших ініціатив – реформи конституційного суду Польщі, повної заборони абортів, відмови щодо розміщення біженців з Африки та Азії тощо. Така політика урядів, що формувала партія «Право і справедливість» призвела, навіть до санкцій стосовно Польщі з боку Євросоюзу.

Але в такої гіпотетичної коаліції є цілком реальний мінус – навіть за такого варіанту об’єднання, у «Права і справедливість» та «Конфедерації» забракне голосів. Загалом вони на сьогодні можуть розраховувати на 212 мандатів, в той час, коли для більшості необхідно мінімум 231 мандат.

Чи може до цієї коаліції долучитись інша політсила? Теоретично так, але враховуючи занадто великий контраст в ідеологіях та засадничих програмах решти партій, зокрема «Третього шляху» та, особливо, «Лівиці» наразі така форма коаліції – правих з лівими та ліво-центристами виглядає примарною.

3) Широка коаліція. Широка коаліція, наприклад партій-гігантів «Права та справедливості» й «Громадянської платформи» (або ж «Громадянської коаліції) також теоретично має шанс на існування. Вірогідність її створення підсилилась, якби Польща переживала значні соціально-політичні потрясіння або доленосні виклики, на кшталт війни, гострої економічної кризи, кризи Євросоюзу тощо. Жоден з цих варіантів на сьогодні не реальний, отже, й широка коаліція також мало реальна. До цього ще додаються амбіції та суперечності лідерів «Права та справедливості» Я. Качинського, М. Моравецького та «Громадянської платформи» – Д. Туска.

4) «Підвішений парламент». Це не формат альтернативної коаліції, це – навпаки її відсутність. Термін «підвішений парламент» інколи застосовують для характеристики розподілу політичних сил в конкретному законодавчому органі конкретної держави. Якщо парламент «підвішений» це означає, що в жодної з присутніх там політичних сил немає достатньої кількості мандатів для формування більшості або більшість настільки хитка, що тримається на перевазі 1-2 мандатів. Отже, такий варіант також можливий, якщо до фаворитів виборів не доєднаються інші політсили.

В цьому контексті слід звернути увагу на те, що й «Право і справедливість» й «Громадянська платформа» вже подали свої кандидатури на пост прем’єр-міністра президентові А. Дуді – М. Моравецького та Д. Туска відповідно. Це свідчить про те, що обидві політсили впевнені в перспективі сформувати свою власну коаліцію. Очевидно, перемовини про блокування з третіми силами тривають й будуть тривати щонайменше ще тиждень.

Що чекати Брюсселю, Лондону, Вашингтону та Києву?

Безумовно, постає питання, що буде з зовнішньополітичними орієнтирами Варшави в разі формування того чи іншого варіанту коаліції в Польщі.

Євросоюз

Вразі створення коаліції на основі «Громадянської платформи» й, тим більше, обрання Д. Туска прем’єром Польщі, відносини Варшави та Брюсселя, як й інших важливих центрів ЄС – Берліна та Парижа, звісно ж поліпшаться. «Громадянська платформа» ніколи не приховувала своєї проєвропейськості, відданості ідеям ЄС, його згуртованості тощо.

В момент нинішніх кризових тенденцій в Євросоюзі, прихід до влади в Польщі європейськи орієнтованих політиків може стати своєрідним рятівним колом для старої Європи, тим паче, що Польща – важливий член ЄС та ключова країна центральноєвропейського регіону. Не секрет, що в часи перебування при владі консервативних урядів, відносини Брюсселю та Варшави були не ідеальними. Вони погіршувались й через вище згадані ініціативи польської влади щодо реформування конституційного суду Польщі, заборони абортів й через інші кричущі ініціативи польської влади, як, наприклад постійні закиди в бік Німеччини стосовно відшкодування, завданого Польщі під час Другої світової війни.

Окрім цього, в контексті приходу до влади у Словаччині євроскептиків на чолі з Р. Фіцо, посилення проєвропейських сил серед країн Вишеградської четвірки (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина) є вкрай важливим для влади Євросоюзу. Тим паче, на відміну від польських консерваторів, й Фіцо, й Орбану буде складніше знайти спільну мову, а тим паче, підтримку польських лібералів.

В разі ж формування консервативного уряду, в цілому нинішній стан речей в діалозі Польщі з центральною владою ЄС, як, власне й в діалозі з Великобританією, США та Україною, збережеться. Тут, як кажуть, без сюрпризів.

Великобританія.

Враховуючи перебування при владі у Великобританії та Польщі консервативних сил, відносини Лондона та Варшави останні роки були доволі теплими. Це відбивалося й на зовнішній політиці цих країн та на всебічній кооперації між ними – економічній, політичній, військовій. Некоректно буде говорити про новий політичний пояс – від Британії до Східної Європи, але саме в діалозі консервативних урядів Британії та Польщі підіймались питання певних форм та концепцій альтернативних Євросоюзу міждержавних об’єднань, зокрема, й за участю України. Відтак, якщо при владі залишиться «Право і справедливість», ці консультації можуть продовжитись.

Водночас, не можна категорично сказати, що вразі приходу до влади ліберальної коаліції, ініціативи по поглибленню британсько-польської співпраці, як і пошук альтернативних міждержавних платформ, згорнуться. Справа в тім, що Польща достатньо давно приміряє на себе роль регіонального лідера, тому перманентно тестує ті чи інші форми міждержавних об’єднань, такі, як Вишеградська четвірка, Люблінський трикутник, Ініціатива трьох морів тощо, а Лондон, певною мірою є для неї противагою центрам континентальної Європи – Берліну, Парижу, Брюсселю.

США

Демократи ідеологічно ближчі до «Громадянської платформи», ніж до консервативної «Права і справедливість». Відповідно, прихід до влади лібералів може надати новий імпульс відносинам Штатів та Польщі. Хоча, як і у випадку з Великобританією, діалог двох країн за останні роки став значно тіснішим, що відбивається й на товарообігу, політичній співпраці, скасуванні візового режиму, військовій присутності США в Польщі та допомозі в переозброєнні польської армії та на інших чинниках.

Україна

Будь-яка комбінація коаліції в Сеймі не буде для України «котом в мішку». В цілому, це так само прогнозовано, як і у випадку з Великобританією та США. Польща та Україна є стратегічними партнерами і попри перманентні непорозуміння та розбіжності, наприклад, в гуманітарній чи економічній сфері, між двома країнами спостерігається динамічна всебічна співпраця. Тому, що уряд правих, що уряд лібералів не буде для Києва викликом. Д. Туск відомий своєю проукраїнською позицією ще з 2014 року та потім – коли він обіймав посаду президента європейської ради.

Щодо останніх торгівельних непорозумінь України та Польщі, стосовно експорту українського зерна та іншої аграрної продукції, то наївно буде очікувати досягнення швидкого порозуміння з ліберальним урядом Польщі, оскільки й Моравецький, й Туск будуть обстоювати інтереси польських підприємців та аграріїв. Але в цілому, через прихильність «Громадянської платформи» Євросоюзу, є висока вірогідність досягнення консенсусу в питанні експорту українського збіжжя та закінчення торгівельних війн між двома країнами.

Окрім цього, «Громадянська платформа» не так активно займається ревізією історії, як окремі радикальні кола з числа «Права і справедливість» та правої «Конфедерації», відтак й в цьому питанні можна чекати на порозуміння між Києвом та Варшавою.

Але ще раз варто підкреслити – відносини Польщі та України настільки міцні та стратегічні, що будь-який з реальних варіантів коаліції продовжить цей тісний діалог. Тим паче, стратегічний рівень цих відносин визначається не лише об’ємами товарообігу, гуманітарною співпрацею, солідарністю Польщі стосовно українських біженців. Найголовніше в цьому контексті – цивілізаційні та безпекові виклики, що постали перед обома країнами в зв’язку з російською агресією.

Отже, Польща входить в нову політичну епоху. Це відбувається в непростий для самої Польщі та регіону час в зв’язку з внутрішніми протиріччями в Євросоюзі та зовнішніми викликами, такими, як російська агресія проти України, загрози провокацій зі сторони Білорусі тощо. Очевидно, зміна уряду з консервативного на ліберальний принесе певні корективи не лише у відносини Варшави з її сусідами та центральною владою ЄС, не лише зміни в гуманітарній політиці чи соціально-економічному житті, у відносинах Церкви та держави. Відтак, з огляду на вище зазначене, особливо на епохальність доби, яку ми переживаємо, майбутній уряд може стати, без перебільшення, історичним та доленосним.

Автор: Валентин Гайдай – директор Інституту «Інтермаріум»

Джерело: facebook.com

ПОЛЬЩА

“ПЗУ Україна” збільшила збір чистих премій на 52,2%, виплати – на 13,2%

ПрАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна” (Київ) у січні-вересні 2023 року збільшила валові премії на 41,98% – до 1,314 млрд грн, а чисті страхові премії – на 52,2%, до 1,271 млрд грн.

Як повідомило РА “Стандарт-Рейтинг”, яке оновило кредитний рейтинг/рейтинг фінансової стійкості (надійності) компанії за національною шкалою на рівні “uaААА” за підсумками зазначеного періоду, за дев’ять місяців 2023 року надходження від фізичних осіб зросли на 49,90% – до 933,5 млн грн. Таким чином, частка фізичних осіб у брутто-преміях страховика становила 71,02%, а частка перестраховиків склала 0,40%.

Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за дев’ять місяців 2023 року порівняно з аналогічним періодом 2022 року скоротилися на 52,2% – до 43,464 млн грн. Таким чином, коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях знизився на 6,51 п.п. – до 3,31%.

За звітний період компанія виплатила 484,8 млн грн відшкодувань, що на 13,24% більше, ніж за аналогічний період 2022 року. При цьому рівень виплат знизився на 9,36 п.п. – до 36,89%.

За підсумками січня-вересня 2023 року операційний прибуток СК “ПЗУ Україна” склав 54,583 млн грн (-50,2%), а чистий прибуток зріс на 5,8% – до 112,202 млн грн.

На 30 вересня 2023 року активи компанії зросли на 7,57% – до 2,605 млрд грн, власний капітал – на 18,45%, до 1,027 млрд грн, зобов’язання – на 1,50%, до 1,578 млрд грн, грошові кошти та їхні еквіваленти – знизилися на 21,72%, до 285,292 млн грн.

Таким чином, станом на початок четвертого кварталу 2023 року компанія мала хороший рівень капіталізації (65,09%), а 18,08% її зобов’язань покривалися грошовими коштами та їхніми еквівалентами, зазначає РА.

Станом на 1 жовтня 2023 року страховик здійснив фінансові інвестиції в обсязі 693,870 млн грн, що складалися з ОВДП (237,509 млн грн) і депозитів банків (456,361 млн грн), що позитивно впливало на його забезпеченість ліквідними активами, які на звітну дату покривали 62,06% зобов’язань СК “ПЗУ Україна”.

СК “ПЗУ Україна” має підтримку однієї з найбільших страхових груп Центральної та Східної Європи – PZU Group (до складу якої входить материнська компанія ПрАТ “СК ПЗУ Україна” – PZU S.A.).

ВЫПЛАТЫ, ПЗУ Україна, ПРЕМИЯ

Glencore знизила випуск міді на 5%

Одна з найбільших у світі диверсифікованих видобувних груп Glencore за 9 місяців 2023 року знизила випуск міді на 5%, до 736 тис. тонн, підтвердивши річний прогноз щодо цього металу, повідомила компанія в понеділок.

Зниження відображає продаж австралійського родовища Cobar у червні 2023 року і більш низькі показники вилучення міді як попутного металу. Glencore, як і раніше, очікує виробництво на рівні 1 млн 40 тис. тонн (з флуктуаціями в обидва боки 30 тис. тонн).

Випуск нікелю скоротився на 16%, до 68,4 тис. тонн. Glencore скоротила і річний прогноз щодо нікелю – до 102 тис. тонн (з відхиленням у 4 тис. тонн) з 112 тис. тонн (з відхиленням у 5 тис. тонн). Зниження пояснюється тривалим відновленням продуктивності Raglan після страйку 2022 року, простоями в техобслуговуванні заводу Sudbury і переглядом видобутку на родовищі Koniambo.

Виробництво кобальту знизилося на 2% (до 32,5 тис. тонн), цинку – на 4% (до 672,1 тис. тонн), вугілля – зросло на 2%, до 83,9 млн тонн. Річні прогнози в усіх випадках підтверджено. Знижено прогноз щодо ферохрому – з 1,310 млн тонн (з відхиленням у 30 тис. тонн) до 1,2 млн тонн (з відхиленням у 30 тис. тонн).

Glencore, як і раніше, очікує, що скоригована EBIT за 2023 рік перевищить верхню межу довгострокового прогнозного діапазону в $2,2-3,2 млрд на рік, з імовірним результатом у межах $3,5-4 млрд.

GLENCORE, МИД

Чистий прибуток Сенс Банку сягнув 5,6 млрд грн

Чистий прибуток державного Сенс Банку за січень-вересень зріс на 188 млн грн – до 5,626 млрд грн, повідомила прес-служба держбанку в понеділок.

“Близько 11 млрд грн. Саме на таку суму клієнти Сенс Банку відкрили строкові депозити через 100 днів після переходу банку в державну власність, що становить понад 100 тис. вкладів. Крім того, 80% роздрібних клієнтів за цей час повторно розмістили свої заощадження на депозитних рахунках банку, що є одним із найкращих показників за час воєнного стану”, – зазначили в банку.

Згідно з наданими даними, показник адекватності основного капіталу (Н3) фінустанови становив 16,77%, а норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) – 16,82%, тим часом як у серпні вони становили 17,62% і 17,66% відповідно.

До того ж, як підкреслили в держбанку, рівень довіри корпоративних клієнтів до Сенс Банку істотно підвищився після зміни власника. Про це свідчить збільшення залишків на рахунках юридичних осіб, зокрема, з моменту націоналізації держбанк зріс у пасивах юросіб до 36,4 млрд грн з 18,8 млрд грн.

“Так, приріст пасивів МСБ склав 29%, а портфель корпоративного бізнесу збільшився на 95%. Крім того, участь підприємств державного сектора в структурі пасивів банку становить близько 23%”, – уточнили в банку.

У прес-службі наголосили, що Сенс Банк повернувся в активний режим кредитування підприємств, відновив свою участь у державній програмі підтримки мікро- та малого підприємництва в Україні “Доступні кредити 5-7-9”.

“Наразі корпоративний блок розглядає понад 160 кредитних заявок від діючих і потенційних клієнтів на загальну суму понад 18 млрд грн”, – вказується в релізі.

Як повідомила пресслужба фінустанови, Сенс Банк продовжує створення довгострокової стратегії розвитку цифрового банку Sense SuperApp. Ключовим елементом цифрової стратегії банку є абсолютна безпека клієнтських даних і грошей в умовах війни. Зокрема, за 100 днів у державній власності Sense SuperApp оновлювався вже шість разів, покращуючи звичні продукти та пропонуючи нові.

“Частину унікальних для України функцій уже розроблено та протестовано: їхній анонс очікується найближчим часом”, – підкреслили в держбанку.

Згідно з даними Нацбанку України, на 1 вересня 2023 року за розміром загальних активів (63,02 млрд грн) Сенс Банк посідав 11-те місце серед 64 банків, що діяли. Фінустанова входить до числа системно важливих банків країни і має мережу з близько 130-ти відділень по всій Україні, в якій працює близько 4 тис. співробітників. Сенс Банк обслуговує близько 3 млн фізосіб і 58 тис. юросіб, а також 86 тис. фізосіб-підприємців.

ПРИБУТОК, СЕНС БАНК

Business news from Ukraine