Спеціальний трибунал для розслідування злочинів російської агресії проти України доповнює існуючі механізми правосуддя, стає критично важливим кроком для утвердження принципу верховенства права в міжнародних відносинах і забезпечення невідворотності покарання за тяжкі міжнародні злочини, вважає адвокат АТ Barristers Вікторія Загоруй.
Коментуючи агентству «Інтерфакс-Україна» правову сторону створення спецтрибуналу, вона зазначила, що «трибунал є тимчасовим міжнародним судовим органом (ad hoc), створеним з конкретною метою: розслідування та судове переслідування осіб, відповідальних за вчинення цього ключового злочину». При цьому статут спецтрибуналу уточнює, що «злочин агресії» означає планування, підготовку, ініціювання або виконання особою, яка має можливість ефективно здійснювати контроль над політичними або військовими діями держави або керувати ними, акту агресії, який за своїм характером, тяжкістю і масштабом є явним порушенням статуту ООН.
“Необхідність створення такого органу обумовлена наявністю так званої юрисдикційної прогалини в міжнародному праві. Основна перешкода для розслідування злочину агресії в національних судах або в Міжнародному кримінальному суді – це імунітет вищих посадових осіб (глави держави, уряду, міністра закордонних справ), який захищає їх від іноземної юрисдикції під час перебування на посаді. Спецтрибунал, який діятиме від імені міжнародної спільноти і створюється під егідою Ради Європи, призначений саме для того, щоб подолати цей імунітет«, – підкреслила юрист.
Загоруй зазначила, що »цей механізм дозволить притягнути до відповідальності вищих керівників держави-агресора, незалежно від їхнього поточного статусу”.
Крім того, механізм спецтрибуналу передбачає пряму і незаперечну юрисдикцію над злочином агресії, яка дозволяє переслідувати керівництво Російської Федерації, незважаючи на те, що РФ не є стороною Римського статуту.
Також спецтрибунал матиме міжнародну правосуб’єктність, а не статус гібридної або національної структури, передбачатиме можливість заочного судочинства (in absentia proceedings), яке «дозволяє здійснювати правосуддя навіть у разі, якщо обвинувачені не будуть фізично присутні в залі суду», а також означає, що «амністія, надана будь-якій особі, що підпадає під юрисдикцію спецтрибуналу, не є перешкодою для кримінального переслідування».
“Це вкрай важливо, оскільки це запобігає тому, щоб національні амністії або амністії третіх сторін могли перешкодити правосуддю за злочин агресії. Отже, створення спецтрибуналу є історичним кроком, який чітко встановлює відповідальність для вищих посадових осіб за злочин агресії, повністю ігноруючи їхні особисті імунітети”, – сказала вона.
Коментуючи співвідношення спецтрибуналу і Міжнародного кримінального суду (МКС), Загоруй зазначила, що «це різні, але компліментарні інститути». Так, зокрема, МКС має юрисдикцію щодо чотирьох основних міжнародних злочинів: геноцид, злочини проти людяності, військові злочини, злочин агресії.
Україна визнала юрисдикцію МКС щодо злочинів проти людяності та військових злочинів, скоєних на її території, шляхом подання двох заяв відповідно до статті 12(3) Римського статуту. Це дозволяє прокурору МКС розслідувати і переслідувати ці категорії злочинів.
Водночас юрисдикція МКС щодо злочину агресії є обмеженою. Згідно з Кампальськими поправками до Римського статуту, МКС може розглядати цей злочин тільки за умови, якщо держава-агресор і держава-жертва є учасниками Римського статуту і ратифікували ці поправки, а також за умови, що справа передається на розгляд МКС Радою Безпеки ООН.
“Оскільки ні Україна, ні РФ не ратифікували Римський статут і поправки щодо агресії, а РФ як постійний член Ради Безпеки ООН має право вето, МКС не може самостійно розпочати переслідування за цей конкретний злочин. Це і створює ту саму юрисдикційну прогалину, яку покликаний заповнити спеціальний трибунал. Він не дублюватиме роботу МКС, а доповнюватиме її, забезпечуючи всебічне охоплення злочинів, скоєних під час агресії”, – пояснила Загоруй.
Вона підкреслила, що МКС розслідує військові злочини, злочини проти людяності та геноцид, скоєні на території України, і це стосується конкретних дій: вбивств цивільних осіб, тортур, депортацій, руйнування цивільної інфраструктури тощо. Відповідальність за них можуть нести як рядові виконавці, так і їхні командири.
Водночас спеціальний трибунал зосередиться виключно на злочині агресії, тобто на самому факті планування, підготовки, ініціювання та ведення загарбницької війни. Відповідальність за цей злочин несе виключно вище політичне та військове керівництво держави-агресора.
Також Загоруй зазначила, що взаємодія спецтрибуналу і МКС буде базуватися на принципі ne bis in idem (ніхто не може бути покараний двічі за одне і те ж діяння), який є фундаментальним в міжнародному праві.
“Особа не може бути засуджена двічі за один і той самий злочин. Однак одна і та ж особа може бути засуджена за різні злочини. Наприклад, чиновник може бути засуджений спецтрибуналом за злочин агресії (за наказ розпочати війну), а також цей же чиновник може бути засуджений МКС за злочини проти людяності (наприклад, за політику депортації дітей) або за військові злочини (за накази про невибіркові обстріли міст)”, – пояснила юрист.
Вона зазначила, що спеціальний трибунал може укладати угоди або практичні домовленості з МКС для забезпечення ефективного здійснення їх відповідної юрисдикції. Зокрема, кожного разу, коли особа, на яку видано ордер на арешт МКС, утримується під вартою в слідчих ізоляторах МКС, спецтрибунал надає пріоритет провадженню в МКС.
“Діяльність судів буде скоординованою, щоб забезпечити всеосяжне правосуддя і повну відповідальність за всі категорії міжнародних злочинів. Фокусуючись виключно на злочині агресії, трибунал має на меті притягнути до відповідальності вище керівництво РФ, тих, хто несе відповідальність за саме рішення почати війну. Для жертв війни, які постраждали від конкретних злочинів, таких як руйнування майна або незаконне ув’язнення, механізмами правосуддя залишаються національні суди України та МКС, які вже активно працюють над документуванням і розслідуванням цих злочинів”, – підкреслила Загоруй.
АТ «ОТП БАНК» цьогоріч продовжує збільшувати обсяги кредитування малого та середнього бізнесу. Про це розповіла директор департаменту продажів середнім та малим корпоративним клієнтам ОТП БАНК Ольга Волкова під час круглого столу на тему «Мобілізація викликів: як малому бізнесу отримати кредит під час війни», організованого «Фінансовим клубом».
«Торік ОТП БАНК збільшив обсяг кредитування малого та середнього бізнесу на 50% і в цьому році ми спостерігаємо ту саму тенденцію. Ми розуміємо, що можемо й надалі зростати у цьому сегменті. У 2025 році частка кредитування МСБ на інвестиційні цілі вже зросла на 50% порівняно з минулим роком. Також МСБ-клієнти активно кредитуються для поповнення обігових коштів. Загалом близько 85% від загальних обсягів фінансування малих та середніх підприємців в ОТП БАНК припадає саме на фінансування поточної діяльності. Один із основних напрямків – це фінансування агробізнесу. У цьому сегменті ОТП БАНК активно розвиває різноманітні партнерські програми, створені спільно з найбільшими українськими та міжнародними виробниками ТМЗ. Банк пропонує наступні умови: річна ставка від 0,01%, фінансування надається на строк від 3 до 12 місяців. До 5 млн грн можна залучити без застави, до 20 млн грн – під заставу фінансових аграрних розписок та понад 20 млн грн – під тверду заставу», – розповіла Ольга Волкова.
Вона додала, що український бізнес наразі нарощує інвестиції у модернізацію обладнання та оновлення техніки, зокрема сільськогосподарської. За словами Ольги Волкової, водночас в ОТП БАНК відмічають зростаючий інтерес з боку МСБ-клієнтів до впровадження рішень, які дозволяють оптимізувати енергоспоживання, знизити витрати та підвищити стійкість бізнесу в умовах нестабільного енергетичного середовища.
«ОТП БАНК активно розвиває напрямок фінансування проектів, спрямованих на підвищення енергоефективності бізнесу та пропонує вигідні умови кредитування для реалізації енергоефективних рішень, а саме встановлення: сонячних станцій, газотурбінних та газопоршневих станцій, когенераційних установок тощо. Додатковий стимул для підприємців – це партнерські програми, які ОТП БАНК реалізує спільно з міжнародними інституціями. Наприклад, у межах програми підтримки енергоефективності бізнесу передбачено не лише знижену відсоткову ставку 5, 7 або 9% річних за програмою «Доступні кредити 5-7-9%», а й кешбек до 15% від вартості проекту, що надається за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку, – зазначила О. Волкова.
Директор департаменту підкреслила, що ОТП БАНК постійно створює нові та актуалізує наявні програми фінансування МСБ для того, щоб відповідати на потреби українського бізнесу. Для цього Банк активно співпрацює з різноманітними міжнародними інституціями.
«Співпраця з міжнародними партнерами дозволяє Банку також підтримувати чутливі сегменти МСБ. ОТП БАНК завдяки співпраці з Європейським банком реконструкції та розвитку також реалізує програми фінансування для: жінок підприємниць, молодь у бізнесі, релоковані бізнеси, ветеранські бізнеси тощо. Такі програми передбачають різноманітні спеціальні умови, наприклад знижені відсоткові ставки, підвищені кешбеки тощо», – сказала О. Волкова.
Україна у січні–травні 2025 року імпортувала алюміній та вироби з нього на $206,628 млн, що на 20,2% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року. У травні імпорт алюмінієвої продукції склав $40,340 млн.
Експорт алюмінію за той самий період зріс на 31,9% – до $57,761 млн. У травні експортовано продукції на $12,698 млн.
У 2024 році імпорт алюмінію становив $446,006 млн (+21,7% до 2023 року), а експорт – $124,408 млн (+27,4%). У 2023 році Україна завезла алюмінієвої продукції на $366,463 млн, а експортувала – на $97,616 млн.
Українські підприємства у січні–травні 2025 року скоротили імпорт нікелю та виробів із нього на 28% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $7,976 млн. У травні було імпортовано нікелевої продукції на $3,071 млн.
Водночас експорт нікелю з України становив $443 тис., що майже вдвічі перевищує показник п’яти місяців 2024 року ($242 тис.). У травні експорт склав $69 тис.
Для порівняння: у 2024 році імпорт нікелевої продукції до України зріс на 73,7% – до $26,730 млн, тоді як у 2023 році він становив лише $15,391 млн. Експорт у 2024 році був на рівні $602 тис., а у 2023 – $532 тис.
Мережа рибних ресторанів “Чорноморка” анонсувала відкриття закладів у столицях Литви та Угорщини.
“Відкриваємо нові “Чорноморки”. Навіть дві: у Вільнюсі та Будапешті! Тож якщо любиш смажити рибу, нам дуже тебе не вистачає – приєднуйся до команди”, – зазначається в повідомленні мережі у Facebook.
За даними на її сайті, у мережі станом на травень працюють 36 закладів в Україні, Молдові, Словаччині, Чехії, Австрії та Польщі.
Українські підприємства у січні-травні поточного року збільшили споживання металопрокату на 14,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 557,8 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період імпортовано 591,8 тис. тонн, або 37,98% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, за 5 міс.-2025 метпідприємства виробили 2,057 млн тонн металопрокату (97,6% відносно аналогічного періоду 2024 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 1,541 млн тонн, або 61,5%. В січні-травні 2024 року частка експорту становила 65,4% (1,680 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 2,568 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-травні 2025 р. становить 32,23%, що значно нижче за показник січня-травня 2024 р. (46,79%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках в січні-травні-2025 помітно перевищує показник січня-травня 2024р. (46,59% та 40,30% відповідно). Частка сортового прокату також помітно вища за показник січня-травня 2024 р. (20,18% у 2025 р. проти 12,92% у 2024 р.).
Структура імпорту у січні-травні 2025 р., як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (76,83% та 21,24% відповідно); в січні-травні 2024 р, домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 82,09% та 16,12%).
“За 5 місяців 2025р. ємність внутрішнього ринку становила 1 млн 557,8 тис. тонн металопрокату, з яких 591,8 тис. тонн, або 37,98% припадає на імпорт. В січні-травні 2024 р. ємність внутрішнього ринку була 1 млн 360,8 тис. тонн, з яких 472,8 тис. тонн, або 34,74% імпортовано. Таким чином, у січні-травні 2025 р. спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня-травня 2024 р. на 14,48%, з одночасним підвищенням частки імпортної складової на 3,24%”, – констатується в пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату за 5 місяців 2025 р., за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (82,0%), іншої Європи (8,4%) та СНД (6,9%).
Серед металургійних імпортерів у січні-травні 2025 р. перше місце обіймають інші країни Європи (57,7%), на другому ЄС-27 (23,5% ), на третьому – країни Азії (18,3%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023 році збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
