Акціонери Страхової компанії «Раритет» (Київ) на зборах 3 травня ухвалили рішення збільшити статутний капітал до 53,7 млн грн шляхом проведення додаткової емісії акцій на суму 23,7 млн грн.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), емісія буде проведена шляхом збільшення номінальної вартості акцій з 10 грн до 17,9 грн за рахунок спрямування до статутного капіталу частини прибутку, отриманого товариством за 2018-2023 роки.
ПрАТ «СК “Раритет” здійснює страхову діяльність з 1999 року. Акціонерами компанії виступають чотири фізичні особи – резиденти України. Свою діяльність страховик здійснює на підставі 17 ліцензій (5 обов’язкових і 12 добровільних видів страхування).
Запит роботодавців щодо вакансій у 2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Телеком-провайдер Vega, що входить до групи ПрАТ «ВФ Україна» (ТМ «Vodafone Україна»), у 2023 році збільшив дохід на 15% порівняно з показником 2022 року – до 491,2 млн грн, повідомила прес-служба компанії у вівторок.
«Дохід національного телеком-оператора Vega за 2023 рік склав 491,2 млн грн, що на 15% більше, ніж у 2022 році. Основними джерелами надходжень компанії залишаються послуги широкосмугового швидкісного доступу до мережі інтернет, IP-телефонія для клієнтів бізнес-сегмента і дохід від продажів телеком-послуг іншим операторам/провайдерам”, – ідеться в повідомленні пресслужби.
Зазначається, що дохід від послуг, наданих клієнтам B2B і B2C за сучасними оптоволоконними технологіями, у 2023 році склав 261 млн грн.
За підтримки «Vodafone Україна» провайдер наростив капітальні інвестиції на 173%, як порівняти з показником 2022 року, до 281 млн грн, інвестуючи переважно в модернізацію та розвиток мереж, а також в енергоефективність, зазначено в повідомленні.
«Капітальні інвестиції порівняно з 2022 роком збільшилися на 173% і становили 281 млн грн. Переважно – це будівництво нових інтернет-зон GPON (Gigabit Passive Optic Network), модернізація мереж із технології FTTx на PON, закупівля акумуляторів, генераторів для забезпечення технічних майданчиків альтернативними джерелами живлення на випадок вимкнення від електропостачання”, – повідомив гендиректор Vega Сергій Скрипніков.
За його словами, у 2024 році Vega продовжить розширювати географію покриття GPON і також працюватиме над повним завершенням проєкту модернізації мережі із застарілих технологій FTTx на GPON.
У рамках інтеграції в групу «Vodafone Україна» національного оператора широкосмугового доступу до мережі інтернет «Фрінет» триває модернізація, спрямована на підвищення енергоефективності мережі компанії, уточнили в пресслужбі Vega.
«У 2024 році заплановані рекордні, за час існування компанії, інвестиції на забезпечення резервним живленням майданчиків і ZIP обладнання для відновлення мережі», – наголошується в повідомленні.
Раніше в ПрАТ «ВФ Україна» повідомили, що у 2023 році компанія збільшила інвестиції в розвиток нових оптоволоконних ліній на базі компанії Vega, а також придбала в серпні минулого року 90,6% акцій ТОВ «Фрінет». Протягом минулого року компанія активно розширювала покриття в містах присутності та розпочала будівництво мережі GPON у Миколаєві та Івано-Франківську. За 2023 рік побудовано мережу в 3,125 тис. багатоквартирних будинках з можливістю доступу до сучасного високошвидкісного інтернету для 411,426 тис. домогосподарств. Загалом доступ до послуги Vodafone Gigabit Net (послуга надається через оптоволоконну мережу спроєктовану за технологією GPON) доступний вже у більш ніж 6 тис. будинків в Україні. Кількість користувачів енергоефективного інтернету за технологією GPON зросла втричі.
АТ «Львівський локомотиворемонтний завод» (ЛЛРЗ), що входить до структури «Укрзалізниці», у 2024 році планує відремонтувати 21 локомотив порівняно з 12 у 2023 році, свідчить інформація про плани на поточний рік у фінансовому звіті компанії за минулий рік.
За інформацією ЛЛРЗ, також планується наростити ремонт тягових двигунів та їхніх якорів на 14% або на 34 од. – до 274 од.
Водночас виробничий план з ремонту колісних пар становить 445 од. порівняно з відремонтованими торік 549 од., допоміжних електромашин – 99 од. (у 2023 році – 103).
Згідно з даними ЛЛРЗ, у 2023 році частка ремонтів локомотивів у загальному обсязі виробництва становила 54%, колісних пар – 22%, тягових двигунів – 15%, якорів електродвигунів – 3%.
Завод у 2023 році отримав 15,47 млн грн чистого прибутку проти збитку 17,22 млн грн роком раніше, за зростання чистого доходу на 28,2% – до 595,5 млн грн.
При цьому було реалізовано 13 відремонтованих локомотивів (58% обсягу продажів), 501 колісна пара (21%), 158 тягових двигунів (13%) і 48 якорів (2%).
Заснований 1861 року ЛЛРЗ нині – велике підприємство України з ремонту електровозів, тягових двигунів, колісних пар.
Українські стартапи, які розвивають кліматично-дружні технології, можуть взяти участь у ClimateLaunchpad — найбільшому у світі міжнародному конкурсі зелених ідей, який шукає бізнес-рішення для боротьби зі зміною клімату. Дедлайн прийому заявок — 26 травня.
Взяти участь у конкурсі можуть навіть новачки у сфері чистих технологій, які мають перспективну бізнес-ідею, а також зелені стартапи, малий чи середній бізнес, які працюють у таких напрямках:
● Адаптація та стійкість
● Чиста енергія
● Рішення для міст
● Стала мобільність
● Циркулярна економіка
● Збереження водних ресурсів
● Екологічне виробництво харчових продуктів
● Нові відкриття
Ви можете стати учасником ClimateLaunchpad, якщо:
1. Ви ще не розпочали свій бізнес або ваша компанія була зареєстрована менше ніж рік тому.
2. У вас ще немає суттєвої клієнтської бази.
3. Ви не отримали понад 200 000 євро інвестицій.
4. Прибуток компанії від продажу товарів не перевищив суму у 200 000 євро на момент подачі заявки.
5. Ви володієте англійською мовою, достатньою для навчання з англомовними тренерами та пітчингу на міжнародній сцені.
Подати заявку на участь можна до 26 травня за посиланням: https://bit.ly/CLP_UA_apply
Як проходить конкурс?
У конкурсі беруть участь стартапи з 51 країн світу, зокрема, з Франції, Німеччини, Швейцарії, Колумбії, Анголи, Туреччини, США та Мексики.
Кожна з країн-учасниць проводить навчання для учасників програми, яке дозволяє стартапам вдосконалити та протестувати їхні бізнес-ідеї. Серед тем навчання є сегментація ринку, ключові фінансові показники, конкурентні переваги, підготовка до пітчингу тощо.
Стартапи, які перемагають на національному відборі, отримують шанс виступити на регіональному фіналі ClimateLaunchpad 2024 та позмагатися за першість з командами з інших країн. Національний етап змагань в Україні з 2016 року організовує Greencubator.
З додаткових питань звертайтеся на пошту ukraine@climatelaunchpad.org
В Узбекистані з успіхом завершив свою роботу III Міжнародний інвестиційний форум (ТМІФ). Подія зібрала понад 2,5 тисячі учасників з 93 країн, надавши платформу для глобального діалогу та обміну передовим досвідом в інвестиційній сфері.
Однією з ключових подій форуму стала презентація регіональних енергетичних проєктів (будівництво Камбаратинської ГЕС-1 і Яванської ГЕС) іноземним інвесторам. Презентація відбулася за участю прем’єр-міністрів Республіки Узбекистан і Киргизької Республіки, що підкреслило важливість цих проектів для всього регіону.
Форум привернув увагу міжнародних ЗМІ, його висвітлювали понад 110 іноземних видань із 30 країн, включно з провідними світовими медіа: «CNN», «Euronews», «London Post» і «Associated Press».
За підсумками ТМІФ було підписано угоди на загальну суму $26,6 млрд, що свідчить про високу інвестиційну привабливість Узбекистану та успішність проведення форуму. Для порівняння, 2022 року на ТМІФ було підписано 167 документів на $11 млрд, що демонструє значне зростання інвестиційного інтересу до країни.
Зокрема, досягнуто домовленостей про реалізацію таких великих інвестиційних проєктів:
– Компанія «Data Volt» із Саудівської Аравії займатиметься будівництвом міської інфраструктури в «Новому Ташкенті» на суму 1 млрд доларів США, а також створить «центр обробки даних» на основі зелених технологій на суму 3 млрд доларів США.
– Компанія «Acwa Power» із Саудівської Аравії реалізує проєкти з будівництва вітряної електростанції потужністю 5 ГВт у Республіці Каракалпакстан і створення пристроїв зберігання електроенергії потужністю 2 ГВт на загальну суму 6,2 млрд доларів США.
– Компанія «Amea Power» з ОАЕ здійснить проєкт з будівництва вітряної електростанції потужністю 1000 МВт у Республіці Каракалпакстан на суму 1,1 млрд доларів США.
– Компанія «Saudi Tabrid» розпочне модернізацію системи теплопостачання в Нукусі, Фергані та Кувасаї на суму 750 млн доларів США.
– Компанія «Nil Shugar» з Єгипту займатиметься вирощуванням цукрових буряків і виробництвом цукру в Джизакській області на суму 500 млн доларів США.
– Китайська компанія «Shanghai Knud International» реалізує проект з виробництва текстильної та швейної продукції в Наманганській області на суму 205 млн доларів США.
– Компанія «Wilmar International» (Сінгапур) вироблятиме харчову продукцію і кондитерські вироби в Ташкентській області на суму $200 млн доларів США.
Крім того, на форумі були досягнуті домовленості з низкою найбільших світових компаній, такими як «Orascom Investment» (Єгипет), «Bonafarm Grup» (Угорщина), «Sayar» (США), «Goldwind», «Sinoma» (Китай), «Sam Yapi» (Туреччина), «Pasha Development» (Азербайджан), «Lasselsberger» (Австрія), «Petrosat Chexelsoton» (Іран) про реалізацію нових інвестиційних проєктів на суму $6,6 млрд.
Захід включав насичену програму з панельних сесій, дискусій, ділових сніданків і круглих столів, на яких обговорювалися найважливіші аспекти економічного розвитку. Центральною темою стала роль держави, інвесторів і підприємців у підтримці малого та середнього бізнесу.
На сесії, присвяченій протидії корупції, експерти наголосили, що ефективна боротьба з корупцією та злочинністю в економіці є ключовим фактором для поліпшення інвестиційного клімату. Вони зазначили, що створення безпечного та прозорого ділового середовища відіграє важливу роль у цьому процесі.
«Успішна боротьба з корупцією вимагає комплексного підходу, що включає зміцнення законодавства і підвищення прозорості дій держави», – заявив директор Агентства з протидії корупції Республіки Узбекистан Акмал Бурханов.
На сесії, присвяченій роздрібній торгівлі, було окреслено основні проблеми та можливості галузі. Учасники висловили думку про необхідність вдосконалення податкового законодавства та спрощення процедур імпорту. Вони також зазначили, що важливо створити умови для успішної адаптації нових брендів на ринку.
«Завдяки постанові про зниження митних зборів, нам вдалося встановити справедливі ціни, як у Великій Британії та Казахстані», – поділився директор з продажу та маркетингу «Tashkent City Mall» Ілля Ляпустін.
На діловому сніданку, присвяченому жіночому підприємництву, було підкреслено значний вплив підприємниць на суспільство. Спікери представили надихаючі приклади та стратегії досягнення балансу між прибутковістю та соціальною відповідальністю.
Основну увагу було приділено залученню іноземних інвестицій через програми отримання посвідки на проживання.
«За останні кілька років Узбекистан зарекомендував себе як привабливий напрямок для світових інвесторів завдяки відкритості до співпраці та перспективам у сфері нерухомості», – заявив представник компанії Henley&Partners Акрам Мухаматкулов.
На круглому столі «Ланцюжки поставок і стійкість: пошук балансу в умовах невизначеності» обговорювали проблеми та стратегії забезпечення стійкості глобальних ланцюжків поставок.
«Туреччина та Узбекистан мають стратегічне партнерство, і ми можемо істотно зміцнити співпрацю, працюючи разом», – зазначив заступник міністра торгівлі Туреччини Сезай Учармак.
Експерти також наголосили на важливості інтеграції цифрових технологій в інвестиційні стратегії. Вони наголосили, що цифровізація не є майбутнім, а вже сьогоденням, і відіграє ключову роль у прискоренні інвестиційних процесів та збільшенні прозорості.
На пітч-сесії «IT-PARK Uzbekistan: нові перспективи розвитку» було презентовано плани щодо перетворення Узбекистану на регіональний центр інформаційних технологій до 2030 року.
Міністр цифрових технологій Узбекистану Шерзод Шерматов розповів про значущість недавніх інвестицій. «Учора ми стали свідками важливої події – початку будівництва зеленого дата-центру Data Volt на 5 мільярдів доларів, що є великим проєктом прямих іноземних інвестицій. Ми створюємо сприятливе середовище для IT-компаній і запускаємо програму «Нуль ризику» для покриття всіх ризиків, пов’язаних з відкриттям і веденням офісів в Узбекистані”, – зазначив він.
На круглому столі «Зв’язки: відродження Великого Шовкового шляху» міжнародні експерти та представники державних органів вивчили можливості розширення зв’язків, економічного співробітництва та культурного обміну за стародавніми маршрутами Шовкового шляху.
На круглому столі «Інтегроване містобудування: якісні інвестиції, комфорт для довкілля та людей» провідні урбаністи, архітектори та представники ділових кіл обговорили підходи до розвитку міста Ташкента. Зокрема, керуючий директор і старший партнер BCG Владислав Бутенко наголосив на важливості інтеграції інноваційних рішень у містобудування для досягнення сталого розвитку міст. Він підкреслив, що необхідно враховувати в комплексному плануванні як економічні, так і соціальні аспекти, забезпечуючи баланс між ними.
Форум відіграв важливу роль у залученні інвестицій для різних міністерств і регіонів Узбекистану. Підписані угоди свідчать про розвиток ключових галузей, таких як промисловість, енергетика, фармацевтика та автомобілебудування.
Одним із головних досягнень форуму стала угода між Міністерством цифрових технологій, Міністерством енергетики та IT-компанією Data Volt про будівництво дата-центру, заснованого на «зелених» технологіях. Експерти наголосили на важливості подібних проєктів для Узбекистану. У церемонії підписання угоди взяли участь міністр інвестицій, промисловості і торгівлі Лазіз Кудратов і директор Data Volt Раджіт Нанда.
III Міжнародний інвестиційний форум у Ташкенті завершився, але заплановані ініціативи та підписані угоди обіцяють активну роботу із залучення інвестицій і забезпечення сталого розвитку. Узбекистан знову підтвердив свою роль стратегічного партнера на міжнародній арені, привертаючи увагу світових інвесторів і сприяючи економічному зростанню регіону.
У роботі форуму взяли участь також представники України, зокрема фармацевтичного бізнесу та агропромислового комплексу.
