Група компаній “Нова пошта” запускає власну авіакомпанію Supernova Airlines, вона доставлятиме міжнародні вантажі.
Як повідомила прес-служба НП у вівторок, Supernova Airlines матиме власний флот і підкорятиметься компанії “Нова пошта Глобал”.
Рейси здійснюватимуться з міжнародних аеропортів “Бориспіль” та “Львів”.
“Для перевезення відправлень наших клієнтів ми співпрацюємо з авіакомпаніями-партнерами і дуже вдячні їм за плідну співпрацю. Однак обсяги перевезень постійно зростають і потрібно освоювати нові горизонти. Рішення запустити власну авіакомпанію продиктовано тим, що ми хочемо й надалі гарантувати клієнтам високу якість, швидкість і прогнозованість доставки”, – наведено слова СЕО “Нової пошти Глобал” Юрія Беневітського.
Кабінет Міністрів України схвалив підвищення штрафів за незаконний вилов риби, розмір штрафної санкції за незаконний вилов того чи того виду водних біоресурсів переглянуто залежно від його рідкості та господарської цінності і збільшено в рази, цей захід дасть змогу привести законодавство у відповідність до економічних реалій сьогодення.
Відповідну постанову, що вносить зміни до постанови Кабміну “Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів” №1209 від 21 листопада 2011 року, уряд ухвалив на засіданні в середу.
Згідно з пояснювальною запискою до документа, штраф за незаконний вилов карася сріблястого зросте в 93 рази (з 17 до 1,58 тис. грн), окуня – у 186 разів (з 17 до 3,16 тис. грн), краснопірки – в 23 рази (з 68 до 1,56 тис. грн), ляща – в 9,7 раза (зі 170 до 1,65 тис. грн), щуки – в 10,2 рази (вз 340 до 3,47 тис. грн), сома – в 12 разів (з 425 до 5,12 тис. грн), раків – у 130 разів (з 25,5 до 3,33 тис. грн) та ін.
Документ уточнює, що штрафи за це правопорушення, які були раніше, не відповідають нинішній економічній ситуації в країні та не спонукають порушників до припинення незаконної діяльності. Отже, зростання матеріальної відповідальності за незаконний вилов риби дасть змогу забезпечити раціональне природокористування і сталий розвиток рибного господарства.
Крім того, реалізація постанови збільшить надходження від відшкодування заподіяних рибному господарству України збитків до місцевих бюджетів.
За даними на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства, державна політика щодо порушників, які вдаються до незаконного рибальства, у подальшому посилюватиметься.
“Масове браконьєрство водних біоресурсів становить величезну загрозу національній екологічній безпеці України, а стримувальні важелі до сьогодні не діяли, як треба. Браконьєру простіше сплатити штраф, тому що він становив 0,000001% від їхнього заробітку. У деякі роки браконьєри могли за рік добути стільки ж риби, скільки всі риболовецькі промислові підприємства України разом”, – наводить відомство слова міністра агрополітики Романа Лещенка в повідомленні.
Як повідомлялося, Міністерство захисту навколишнього середовища та природних ресурсів у грудні 2020 року заявило про плани значно підвищити розмір штрафів у сфері екології, браконьєрства, злочинів посадових осіб щодо забруднення атмосферного повітря, води, управління відходами.
Гарантоване збереження фізичного транзиту газу через територію України обсягом щонайменше 45 млрд куб. м на рік є одним із важливих моментів, щоб не дозволити Росії застосовувати зброю проти України або Європи, заявив голова Оператора ГТС України Сергій Макогон у середу.
“Енергетична безпека України є невід’ємною складовою безпеки євроатлантичного регіону – саме цю ідею я пояснював партнерам України на засіданні Політичного комітету альянсу з енергетичної безпеки”, – написав він у Facebook після засідання Політичного комітету НАТО з енергетичної безпеки та двосторонніх зустрічей із представниками країн-членів альянсу в Брюсселі.
Іншими важливими кроками Макогон назвав відсутність будь-яких винятків на застосування норм Третього енергетичного пакета для “Північного потоку-2” і дотримання ринкових, а не геополітичних принципів діяльності – без штучного створення “вузьких місць” і без необґрунтованого бронювання потужностей, з прозорим тарифоутворенням.
Голова ОГТСУ наголосив, що Україна ніколи не була єдиною мішенню в багаторічній гібридній війні Росії. “Наслідки дій “Газпрому” вже відчули на собі і країни НАТО. Основні цілі агресора – послабити безпеку України, створити розкол у ЄС і підірвати засади трансатлантичного союзу”, – вважає він.
Макогон повідомив, що, незважаючи на газову кризу в Європі та зростання ціни до рекордно високих $1900 за 1000 куб. м, наразі “Газпром” транспортує через ГТС України навіть менше за законтрактовані обсяги (менше ніж 109 млн куб. м за добу), тоді як Україна пропонує додаткові потужності у 80 млн куб. м за добу.
Як повідомлялося, договір між “Нафтогазом” і “Газпромом” на організацію транспортування, транспортну угоду між НАК і новим оператором ОГТСУ, а також міжоператорську угоду між ОГТСУ і “Газпромом” було підписано пізно ввечері 30 грудня 2019 року за підсумками тристоронніх газових переговорів Україна-Росія-Єврокомісія.
Контракт передбачає транзит у 2020 році щонайменше 65 млрд куб. м російського газу, що в добовому обчисленні становить 178 млн куб. м. У 2021-2024 роках транзит становитиме по 40 млрд куб. м. Оплата вищезазначених обсягів є гарантованою навіть у разі меншого прокачування через ГТС України.
Нещодавня угода “Газпрому” з Угорщиною, після якої транзит російського газу через Україну до цієї країни було припинено, незважаючи на заброньовані на рік наперед потужності, засвідчила, що “Газпром” готовий до таких втрат. Водночас зниження транзиту, яке не суперечитиме контракту за умови продовження оплати потужностей, створює серйозні технічні проблеми для української сторони.
Постачання природного газу в Україну з ЄС у січні-вересні 2021 року скоротилися у 6,2 раза (на 12,4 млрд куб. м) порівняно з аналогічним періодом 2020 року – до 2,4 млрд куб. м, повідомила прес-служба ТОВ “Оператор ГТС України”.
За її даними, в січні вони становили 439 млн куб. м, у лютому – 29 млн куб. м, у березні – 8 млн куб. м, у квітні – 77 млн куб. м, у травні – 8 млн куб. м, у червні – 90 млн куб. м, у липні – 498 млн куб. м, у серпні – 567 млн куб. м, у вересні – 665 млн куб. м.
Зокрема, у вересні-2021 частка імпорту в Україну з Угорщини становила 90,7% (603 млн куб. м) – все віртуальним реверсом. Водночас зупинка фізичного транзиту до Угорщини через Україну з 1 жовтня змушує замовників послуг переорієнтуватися на інші напрямки імпорту – з Польщі та Словаччини.
Експорт та реекспорт газу з України за дев’ять місяців 2021 року становить 1,149 млрд куб. м. Зокрема, у вересні він становив 0,264 млрд куб. м.
“У вересні активність учасників ринку значно зросла напередодні опалювального сезону – зріс імпорт газу в Україну, зріс зворотний потік газу з українських сховищ європейським споживачам. Цей природний процес ускладнився у жовтні, коли зупинився фізичний транзит газу до Угорщини – основного експортера газу в Україну в 2021 році. Нестабільність постачань, яка виникла через рішення Росії перенаправити потоки газу, може посилитися через ризик запуску газопроводу “Північний потік-2″. Прозорість і безбар’єрність, до якої звикли європейські та українські постачальники газу, може бути втрачена через бажання одного гравця створити вузькі місця для маніпуляцій з цінами”, – зазначив гендиректор ОГТСУ Сергій Макогон.
Як повідомлялося, постачання природного газу до України у 2020 році збільшилося на 12% (на 1,7 млрд куб. м) порівняно з 2019 роком – до 15,9 млрд куб. м. Зокрема, з боку Словаччини надійшло 10,2 млрд куб. м газу, Угорщини – 4,2 млрд куб. м, Польщі – 1,5 млрд куб. м. При цьому 45% обсягів імпортовані “віртуальним реверсом” (backhaul), який став доступним з початку 2020 року.
Згідно зі звітом НКРЕКП, чистий імпорт природного газу до України у 2020 році становив 9,243 млрд куб. м, що на 20% менше, ніж у 2019 році (11,554 млрд куб. м).
ОГТСУ забезпечує функціонування ГТС України, інтегрованої в газотранспортну систему Європи. З 1 січня 2020 року отримав статус ліцензованого оператора.
Через стрімке збільшення рівня захворюваності на коронавірус львівський міський штаб оперативного реагування рекомендував посилити карантинні обмеження у Львові, повідомив мер міста Андрій Садовий у своєму Telegram-каналі в середу.
“Маємо погану статистику захворювання на коронавірус, тому треба ухвалювати складні й непопулярні рішення. Але робити це маємо з розумом. Міський штаб оперативного реагування рекомендує нам починаючи з 14 жовтня посилити карантинні заходи. А саме: обмежити масові заходи, перевести навчальні заклади на дистанційний режим та припинити планові операції в лікарнях, які приймають хворих на COVID-19”, – йдеться в повідомленні.
У ньому наголошується, що остаточна інформація про посилення карантину буде відома в п’ятницю після засідання комісії з надзвичайних ситуацій.
Американська торговельна палата в Україні увійшла до трійки фіналістів творчої премії Європейської ради Американських торговельних палат (AmChams in Europe Creative Network Award 2021) із проектом «Membership Engagement Tracker» – трекером залученості компаній-членів, що допомагає відстежувати кількість взаємодій з компаніями та вимірювати рівень їх залученості.
Палата запустила проект «Membership Engagement Tracker» в квітні 2021 року, щоб краще служити компаніям-членам Палати, відслідковувати їх щоденні запити і потреби, активізувати взаємодію з ними та скоротити відтік компаній.
Минулого року Американська торговельна палата в Україні стала переможцем та отримала творчу премію Європейської ради Американських торговельних палат 2020 за проект «Лідерство в часи кризи».
«Membership Engagement Tracker» використовує технологію WorldApp Key Survey, що забезпечує зручний інтерфейс користувача і спрощує впровадження з мінімальними бюджетними витратами. У трекері можна ідентифікувати неактивних
учасників і активізувати спілкування з ними, покращувати відносини з членами і визначати кількість запитів на компанію, а також кількість запитів від компаній на одного члена команди Палати.
«Ми дуже раді, що Американська торговельна палата в Україні визнана серед усіх 44 Палат. Ми запустили «Membership Engagement Tracker» – трекер залученості компаній-членів, аби краще служити нашим компаніям та активізувати взаємодію з ними. Ми пишаємося тим, що можемо поділитися своїм інноваційним досвідом з іншими Американськими Палатами по всій Європі», – прокоментував Андрій Гундер, Президент Американської торговельної палати в Україні.
«Ми завжди слідкуємо за тим, щоб компанії відчували нашу підтримку кожен день та піклуємося про те, щоб їхні запити були не тільки почуті, а й виконані в найкоротші можливі терміни. ME Tracker – це доволі простий інструмент, який допомагає бачити на скільки компанії залучені до наших активностей та бути завжди на зв’язку з ними», – прокоментувала Наталія Червона, Керівник Департаменту Палати з розвитку бізнесу.
Трьома фіналістами творчої премії Європейської ради Американських торговельних палат 2021 було обрано: Палату в Хорватії («Дискусія: Цифрова трансформація з точки зору генерального директора»), Палату в Німеччині («Трансатлантичні переговори 2021 — прокладаючи шлях вперед»), та Американську торговельну палату в Україні за проект «Membership Engagement Tracker» – трекер залученості компаній-членів.
Творчу премію Європейської ради Американських торговельних палат було засновано в 2014 році з метою обміну творчими ініціативами та проектами на благо всіх організацій мережі Європейської ради Американських торговельних палат.
Обираючи переможця, 44 керівники Американських торговельних палат шукатимуть творчий та інноваційний за своєю суттю проект, що мав значний вплив на Палату та її компанії-члени, та зможе принести користь іншим Палатам у мережі Європейської ради Американських торговельних палат. Переможця буде оголошено 15 жовтня, під час щорічних зборів Європейської ради Американських торговельних палат.
Раніше переможцями премії були: Україна (2020), Бельгія (2019), та Великобританія (2018).
Європейська рада Американських торговельних палат – це організація, яка об’єднує Американські торговельні палати з 44 країн Європи та Євразії. Американські торговельні палати — це неприбуткові, неурядові бізнес-асоціації, акредитовані Торговельною палатою США в Вашингтоні, аби представляти американський бізнес у відповідних країнах.
Американська торговельна палата в Україні є найбільшою Палатою Європи, із командою з понад 40 професіоналів, яка базується в Києві, та активно просуває Україну як напрям для інвестицій. Діяльність Палати спрямована на донесення голосу бізнесу, нетворкінг та бізнес-інформацію. Американська торговельна палата працює в Україні з 1992 року.
