Українські підприємства в січні-березні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 45,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $28,511 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України в понеділок, експорт міді та мідних виробів за вказаний період скоротився на 31,2% – до $21,822 млн.
У березні імпортовано міді на $11,045 млн, експортовано – на $7,672 млн.
Крім того, Україна в січні-березні 2023 року знизила імпорт нікелю та виробів із нього на 88,8% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $3,176 млн (у березні – $2,020 млн), алюмінію та виробів із нього – на 0,7%, до $82,110 млн (у березні – $28,530 млн). Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 89,4% – до $216 тис. (у березні – $12 тис.), імпорт олова та виробів із нього на 8%, до $648 тис. (у березні – $104 тис.), а також знизила цинку та цинкових виробів – на 51%, до $7,698 млн (у березні – $3,581 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього за перші три місяці 2023 року скоротився на 6,6% порівняно зі порівнянним періодом роком раніше – до $23,103 млн (у березні – $8,732 млн), свинцю та виробів із нього знизився на 33,6% – до $4,436 млн (у березні – $1,412 млн), нікелю та виробів становив $92 тис. (у березні – був відсутній), тоді як у січні-березні-2022 він був $875 тис.
Експорт цинку за три місяці поточного року становив $46 тис. (у березні – $22 тис.), тоді як у січні-березні-2022 він становив $892 тис. Експорт олова та виробів становив $48 тис. (у березні – $29 тис.) проти $53 тис. в аналогічному періоді роком раніше.
Як повідомлялося, українські підприємства у 2022 році знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, їхній експорт знизився на 56,3% – до $90,245 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн.
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як 2021 року він становив $550 тис. Експорт олова та виробів 2022 року становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
Акціонер Страхової компанії “Мега-Поліс” (Київ), що володіє 9,7% акцій, запропонував спрямувати частину отриманого прибутку за 2022 рік у розмірі 2,250 млн грн на збільшення статутного капіталу до 14,750 млн грн, повідомляють на порядку денному зборів акціонерів у НКЦПФР.
Емісію планується провести шляхом збільшення номінальної вартості акцій.
Як повідомлялося, СК “Мега-Поліс” зареєстрована 2000 року, спеціалізується на ризиковому страхуванні.
За даними НКЦПФР акціонерами компанії станом на IV квартал 2022 року є п’ятеро фізичних осіб із пакетами від 9,6% до 9,8%, а також Сергій Стогній, який володіє 26,410%, і Сергій Перелома – 24,960%.
Статутний капітал компанії – 12,5 млн грн.
Світове виробництво пшениці 2023 року становитиме 786 млн тонн, що нижче на 1,3% за минулорічний показник, а врожай пшениці в Україні буде значно нижчим за середній, переглянула свої березневі прогнози Продовольча і сільськогосподарська організація ОНН (ФАО).
За інформацією ФАО, в Європейському Союзі спостерігається помірне зростання виробництва пшениці в річному обчисленні завдяки розширенню посівних площ і загалом гарним умовам на початку весни, незважаючи на посуху в деяких частинах Італії, Португалії та Іспанії.
В Україні економічні наслідки війни, в тому числі низькі відпускні ціни, відлякали багатьох фермерів від посіву пшениці. Як результат, на додаток до осередків посухи на південному сході, 2023 року очікується врожай пшениці значно нижчий за середній.
У РФ, незважаючи на поліпшення ситуації з посухою в південно-західних частинах країни, очікується скорочення посівів озимої пшениці, що вплине на показники виробництва в 2023 році.
У Канаді очікується збільшення посівних площ, що підвищить річні показники виробництва пшениці.
В Азії, незважаючи на березневе потепління в північній Індії, врожай пшениці 2023 року, за прогнозами, перевищить середній показник за п’ять років завдяки майже рекордним посівним площам і сприятливій погоді до лютого. У Пакистані переважали хороші умови для посівів. Очікується, що обсяг виробництва тут перевищить середній показник за п’ять років.
У країнах Близького Сходу Азії, після нерівномірного випадання опадів у перші місяці сезону рясні дощі останніми місяцями поліпшили стан посівів, зокрема в Туреччині та Ірані, які є великими виробниками.
У Північній Африці спостерігався дефіцит опадів в Алжирі, Тунісі та меншою мірою в Марокко. Очікуваний урожай пшениці в 2023 році буде нижчим за середній, після і без того низьких показників у 2022 році.
У Південній Африці хороші перспективи врожайності завдяки гарним погодним умовам вказують на зростання виробництва в річному обчисленні, яке потенційно може досягти другого найвищого рівня за всю історію спостережень у 2023 році.
На південь від екватора посів кукурудзи основного сезону в Бразилії майже завершено. Очікується, що посівна площа сягне рекордно високого рівня, чому сприяє стійкий експортний попит. Відтак, а також завдяки сприятливим погодним умовам, виробництво кукурудзи прогнозується на рекордно високому рівні у 2023 році.
В Аргентині тривала посуха негативно позначилася на посівах кукурудзи, що знизить перспективи її виробництва.
Україна в січні-березні поточного року знизила експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі в натуральному вираженні в 5,4 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 194,469 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі за цей період склав $102,250 млн.
Основний експорт здійснювався до Польщі (43,51% поставок у грошовому виразі), Домініканської Республіки (14,25%) і Болгарії (11,23%).
У січні-березні Україна імпортувала з Китаю 34 тонни напівфабрикатів на суму $63 тис.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 72% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 899,729 тис. тонн, у грошовому виразі на 70,9% – до $1 млрд 191,279 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (26,55% постачань у грошовому виразі), Польщу (13,97%) та Італію (12,13%).
Крім того, Україна у 2022 році імпортувала 5,558 тис. тонн аналогічної продукції, що на 85,7% менше, ніж у 2021 році. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 86% – до $3,634 млн. Ввезення здійснювалося з РФ (96,92% постачань – до війни), Китаю (1,84%) і Румунії (1,21%).
Україна в січні-березні поточного року збільшила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 0,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 449,511 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні склав $166,174 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно до Польщі (56,83% поставок у грошовому виразі), Іспанії (18,61%) та Італії (11,75%).
У першому кварталі року Україна імпортувала 10 тонн чавуну на $22 тис. з Німеччини.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
У 2022 році Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як у 2021 році – 185 тонн чавуну на $226 тис.
Експорт здійснювали переважно у США (38,47% поставок у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
Агрохолдинг МХП, найбільший в Україні виробник курятини, у четвертому кварталі 2022 року зміг отримати $38 млн чистого прибутку, що в 2,4 раза краще за показник за четвертий квартал довоєнного 2021 року.
Як ідеться в річному звіті агрохолдингу на Лондонській фондовій біржі у вівторок, водночас загалом минулий рік для нього закінчився з чистим збитком $231 млн порівняно з $393 млн чистого прибутку за підсумками попереднього року.
Згідно зі звітом, виручка МХП у четвертому кварталі 2022 року зросла року на 6% – до $766 млн, загалом за рік – на 11%, до $2 млрд 642 млн.
Зокрема, експортна виручка за квартал досягла 64% ($491 млн) порівняно з 61% ($1 млрд 601 млн) за весь 2022 рік і 53% ($1 млрд 265 млн) за весь 2021 рік.
“Війна в Україні триває і може загостритися в найближчі місяці. Існують постійні ризики для діяльності компанії через повторювані атаки на критичну інфраструктуру України. Однак на сьогоднішній день всі виробничі потужності МХП в Україні продовжують працювати майже на повну потужність. Після перетворення своїх логістичних механізмів у відповідь на обставини воєнного часу, що змінюються, компанія знову експортує більш ніж у 70 країн світу, постачаючи зерно, рослинні олії та м’ясо птиці по всьому світу”, – зазначається в документі.
Згідно з ним, до теперішнього часу об’єкти МХП не зазнали фізичної шкоди внаслідок війни.
Водночас група зазнала значних витрат, пов’язаних із війною, після російського вторгнення 24 лютого 2022 року, які оцінюються в $69 млн за рік, що закінчився 31 грудня 2022 року. Вони включають в себе пожертвування на підтримку спільноти, списання запасів і біологічних активів та інші конкретні витрати, пов’язані з війною. Зокрема, МХП безоплатно доставив населенню України близько 12 тис. тонн продукції птахівництва.
Уточнюється, що операційний прибуток у четвертому кварталі минулого року скоротився на 12% – до $90 млн, а за рік – на 49%, до $255 млн, EBITDA – відповідно на 16%, до $109 млн і на 41%, до $384 млн.
Як зазначається, у січні-березні 2023 року агрохолдингу вдалося майже повністю зберегти виробничу потужність.
“Оскільки загальна ситуація в Україні залишається нестабільною, ми не можемо дати будь-які значущі прогнози щодо перспектив сегмента птахівництва на весь 2023 рік. У зерновому сегменті цього місяця стартує весняна посівна. Оскільки всі наші землі перебувають за межами зон бойових дій, ми сподіваємося, що зможемо зібрати ті самі 360 тис. га, що й 2022 року”, – зазначив також МХП.
Згідно зі звітом, беручи до уваги поточні ризики і невизначеності після російського вторгнення в Україну, а також витікаючу з цього необхідність збереження ліквідності для підтримки поточних бізнес-операцій і підтримки населення країни, правління МХП вирішило, що виплата дивідендів є малоймовірною, поки триває війна.
