Українську спортсменку та стрибунку у висоту Ярославу Магучіх офіційно визнано найкращою легкоатлеткою в Європі за підсумками 2024 року. Свою нагороду вона отримала на церемонії Golden Tracks, яка відбулася в Скоп’є (Північна Македонія), повідомляє Суспільне Спорт.
Зазначається, що в сезоні 2024 року Магучіх встановила новий світовий рекорд дисципліни – 2.10 метри, і додала до нього дебютне «золото» Олімпійських ігор, звання чемпіонки Європи і третій поспіль титул Діамантової ліги.
До трійки найкращих у жіночій номінації також увійшли бігунки – нідерландка Фемке Бол і британка Кілі Ходжкінсон.
«Це був найуспішніший сезон для мене. Збулося багато мрій: світовий рекорд і олімпійське золото для України», – розповіла Магучіх під час церемонії.
За підсумками історичного сезону Магучіх також претендує на нагороду найкращій легкоатлетці світу в небігових дисциплінах: World Athletics визначать трійку фіналісток номінації на початку листопада.
27 жовтня Україна переходить на зимовий час.
«Рівно о 4.00 стрілки годинника мають зробити одне коло назад. Сучасні електронні девайси зроблять це автоматично, а механічний годинник потрібно перевести вручну. Таким чином, він показуватиме 3.00», – йдеться в телеграм-каналі Уряд online.
Як повідомлялося, Верховна Рада 16 липня ухвалила законопроєкт №4201 щодо скасування в Україні переходу із зимового на літній час із 2025 р., однак він не підписаний президентом України.
Перший завод оборонного концерну Rheinmetall уже працює в Україні, другий – на підході, повідомив директор Rheinmetall Армін Паппергер інтерв’ю ТСН.
“Перший завод уже працює. Українська оборонна індустрія – це наш партнер. Зараз у нас є виробниче підприємство і підприємство з обслуговування”, – сказав Паппергер, додавши, що наприкінці року вийде перша надсучасна бойова піхотна машина Lynx в Україні.
“На цей момент ми обслуговуємо бойові машини піхоти, але також головні бойові танки. Тож це дуже продуктивне спільне підприємство”, – зазначив директор Rheinmetall. Він додав, що компанія володіє 51% акцій цього підприємства.
Паппергер зазначив, що Rheinmetall перебуває на шляху до будівництва порохового заводу і заводу з виготовлення боєприпасів в Україні. “Ми також хочемо налагодити виробництво систем ППО, щоб ви могли самі себе захищати”, – повідомив він.
Аграрії всіх областей України, прибираючи з полів зернові й олійні культури, станом на 25 жовтня вже намолотили 63,7 млн тонн нового врожаю з 18,1 млн га порівняно з 62,2 млн тонн із 17,7 млн га тижнем раніше.
Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства в п’ятницю, вже зібрано 45,1 млн тонн (42,8 млн тонн) зернових і зернобобових, 18,6 млн тонн (18 млн тонн) олійних і 8,3 млн тис. тонн (6,5 тис. тонн) цукрових буряків.
У міністерстві уточнили, що завершено жнива пшениці, якої отримано 22,3 млн тонн із 4,9 млн га за врожайності 42,4 ц/га, ячменю – 5,5 млн тонн із 1,4 млн га за врожайності 39,2 ц/га, гороху – 465,3 млн тонн із 212,2 тис. га за врожайності 21,9 ц/га та ріпаку – 3,5 млн тонн із 1,3 млн га за врожайності 27,3 ц/га.
Триває збирання кукурудзи, якої отримано 15,4 млн тонн (13,2 тис. тонн тижнем раніше) з 2,7 млн га (67% від плану), гречки – 126,9 тис. тонн (124,8 тис. тонн) з 87,5 тис. га (98%), проса – 159,5 тис. тонн (158,9 тис. тонн) з 85,1 тис. га (92%).
В Україні завершується збирання олійних. Зокрема, вже намолочено 5,6 млн тонн сої (тижнем раніше – 5,2 млн тонн) з 2,5 млн га (93%), соняшнику – 9,5 млн тонн (9,3 млн тонн) з 4,6 млн га (94%).
Водночас за збиранням зернових лідирують аграрії Одещини, які обмолотили 4,4 млн га, Полтавщини – 4 млн тонн, Вінниччини – 3,3 млн тонн. За врожайністю першість утримують аграрії Хмельницької області з показником 68,3 ц/га, Тернопільської – 64,9 ц/га і Чернігівської – 63,5 ц/га.
Уряд Норвегії надасть Україні додатково 500 млн норвезьких крон через багатосторонній донорський фонд Світового банку з надання допомоги, відновлення, реконструкції та реформ в Україні URTF.
“Сьогодні під час щорічних засідань Міжнародного валютного фонду (МВФ) і Групи Світового банку (ГСБ) у 2024 році, міністерка міжнародного розвитку Норвегії Анн Беате Крістіансен Твіннерейм зустрілася з міністром фінансів України Сергієм Марченком і пообіцяла виділити додаткові 500 мільйонів норвезьких крон до фонду”, – повідомляється на сайті норвезького уряду 24 жовтня.
Як повідомлялося, НЕК “Укренерго” отримало перший великий трансформатор поперечного регулювання для однієї з підстанцій (ПС) напругою 750 кВ у межах проєкту REPOWER від Світового Банку (СБ), що фінансується за рахунок гранту на суму $247 млн від фонду URTF. У найближчі місяці після завершення виробництва очікується надходження ще майже 20 потужних трансформаторів, придбаних за кошти СБ.
“Напередодні зими життєво важливо забезпечити населення України електроенергією і теплом. Ось чому ми нещодавно оголосили про виділення 3 млрд норвезьких крон, які, серед іншого, підуть на забезпечення електропостачанням майже 1,5 мільйона осіб і промисловості в Україні, а також на іншу допомогу, щоб постраждале від війни населення могло пережити зиму”, – заявила Твіннерейм.
Як повідомлялося, у жовтні цього року уряд Норвегії запропонував продовжити програму Нансена до 2030 року і розширити межі фінансування щонайменше з 75 до 135 млрд норвезьких крон за цей період.
“Моє головне послання під час нашої зустрічі полягало в тому, що Норвегія має підтримувати Україну доти, доки це необхідно. Це відповідає інтересам і України, і Норвегії, і довгострокова програма Нансена відображає це зобов’язання”, – наголосила міністерка міжнародного розвитку Норвегії.
Програма підтримки Нансена для України охоплює військову підтримку, гуманітарну допомогу, фінансування для підтримки цивільної інфраструктури та критично важливих суспільних функцій, а також фінансування для підтримки відновлення українського суспільства, коли це стане можливим. З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Норвегія надала Україні майже 52,6 млрд норвезьких крон, з яких приблизно 28 млрд було виділено на військову підтримку, 24 млрд – на цивільну.
Група компаній (ГК) NOVA (“Нова пошта”) у 2024 році подвоїла обсяг інвестицій – до 8,5 млрд грн проти показника 2021 року, повідомив фінансовий директор NOVA Петро Фоков.
“Інвестиції групи NOVA цього року (2024 рік – ІФ-У) становить 8,5 млрд грн. І це вдвічі більше, ніж у 2021 році була сума інвестицій”, – сказав він на Ukrainian CFO Forum у четвер.
За словами фіндиректора, група інвестує в напрямки, що надають можливість наростити швидкість, легкість і надійність доставки.
Фоков виділив чотири основні складові інвестиційної програми групи NOVA: розвиток мережі відділень і поштоматів в Україні, що охоплює відкриття нових, ремонт і приведення до стандартів наявних, а також будівництво укриттів і капсул безпеки, зокрема у відділеннях, розташованих на прифронтових територіях.
Ще одна складова – інвестиції в автоматизацію сортувальних центрів.
“Зокрема, це нові сервіси, зокрема, fulfillment – аутсорсинг логістики, за якої інтернет-магазин передає товар на зберігання і комплектацію замовлень логістичному оператору”, – зазначив фіндиректор групи NOVA, додавши, що сервіс дає змогу значно прискорити доставку відправлень замовникам.
Важлива складова інвестицій NOVA – енергонезалежність. Група інвестує в сонячні панелі та газову когенерацію з метою виробництва е/е для власних потреб.
Окремо Фоков виділив інвестиції в міжнародний напрямок – група NOVA працює на ринках 15 країн. «І навіть цього року перша зарубіжна країна у нас вийшла в прибуток, хоча більшість ще не вийшла – вони поки підбираються до точки беззбитковості», – сказав Фоков.
Крім того, 1,5 млрд грн NOVA направила на допомогу ЗСУ.
Як основні джерела фінансування інвестицій фіндиректор назвав власні та позикові кошти групи. Зокрема, це кредит у 3 млрд грн від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), який було отримано 2024 року.
“Цього року ми підписали угоду на 3 млрд грн з ЄБРР. Перший кредит отримали шість років тому на мінімальну суму 180 млн грн. Ми побудували об’єкт і своєчасно повернули кредит, тепер у нас потужна (кредитна – ІФ-У) історія на 3 млрд грн”, – констатував Фоков, додавши, що ЄБРР кредитує групу NOVA в гривні.
Група також залучає кредити комерційних банків, працюючи з 10 провідними банками України і дотримуючись стратегії уніфікації банківських ковенантів.
“Як я вже сказав, у нас 10 банків-партнерів і в кожного з них свої вимоги, які важливо виконувати. І це досить складно, коли в тебе 10 різних систем ковенантів і потрібно забезпечити 100% виконання (вимог – ІФ-У). Наша стратегія – це повна уніфікація ковенантів усіх наших бізнес-партнерів… Ми взяли за основу найрозвиненішу систему фінансових ковенантів ЄБРР і пропонуємо нашим банкам-партнерам, з яким розпочинаємо співпрацю, долучитися до цієї системи або обрати вимоги з цього меню. Поки що в нас це виходить… Раджу всім фінансовим директорам намагатися проводити таку політику”, – сказав Фоков.
За його словами, згода банків залежить від розміру та репутації компанії.
“Якщо є міцна репутація – це простіше зробити, тому що є певна переговорна сила. Або ж це можна робити, коли у вас такий партнер, як ЄБРР або інші міжнародні фінансові інституції”, – сказав фінансовий директор NOVA.
Третя складова фінансування інвестпрограми NOVA – гривневі облігації, випущені групою, повідомив Фоков. За його словами, випустивши в січні 2023 року облігації, група стала першою, хто після повномасштабного вторгнення відновив залучення коштів за допомогою цього виду боргового фінансування.
