Вивчення перспектив залізничного сполучення ЄС з Україною та Молдовою дає підґрунтя для запуску проекту використання колії європейської ширини на ключових лініях, повідомила Європейська комісія (ЄК).
Відповідне дослідження опубліковано у вівторок Єврокомісією та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ).
“Будівництво першої європейської залізничної колії в Україні та Молдові, що дасть змогу з’єднати їхні залізниці з Польщею та Румунією, наблизить ці країни до єдиного ринку ЄС. Завдяки цьому дослідженню ми закладаємо основу для довгострокових рішень, підтримуючи Україну в її торгівлі та відновленні”, – заявила членкиня ЄК з транспорту Адіна Велян.
Відповідність залізничних ліній України та Молдови європейському стандарту ширини колії, за її словами, також поліпшить умови для поїздок громадян цих країн до Європи.
Проведене дослідження припускає, що європейську ширину колії на лініях до Львова і Кишинева має бути впроваджено “як перший крок до поліпшення сполучення між Польщею та Україною, а також між Румунією та Молдовою”.
У дослідженні, крім того, оцінюють, як нові лінії європейського стандарту ширини стануть взаємодіяти з іншою мережею залізниць цих країн, де, як і раніше, буде використовуватися широка колія, зазначається в комюніке ЄК.
Філія “Дельта-Лоцман” державного підприємства “Адміністрація морських портів України” 11 липня оголосила тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ).
За даними системи електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість становить 84,330 тис. грн.
Документи на участь у тендері приймаються до 21 липня.
ДП “Дельта-Лоцман” створено за наказом Міністерства транспорту України 1998 року з метою вдосконалення умов забезпечення безпеки мореплавства, охорони життя людини на морі та довкілля, у територіальному морі України відповідно до вимог міжнародних угод і конвенцій, упорядкування структури морських лоцманських служб у північно-західній частині Чорного моря.
Українська тенісистка Еліна Світоліна обіграла першу ракетку світу у чвертьфіналі Вімблдону і вийшла до півфіналу турніру в Лондоні.
Світоліна у трьох партіях перемогла польську тенісистку Ігу Свёнтек із рахунком – 7:5, 6:7, 6:2.
У півфіналі “Вімблдону”, який буде вже для Світоліної другим у кар’єра, вона зустрінеться з чеською тенісисткою Маркетою Вондроушовою.
Ціни на золото піднімаються у вівторок на тлі зниження курсу долара і прибутковості держоблігацій США на очікуваннях публікації даних про американську інфляцію.
Котирування серпневих контрактів на золото на нью-йоркській біржі Comex до 18:52 кв підвищилися на 0,27%, до $1936,2 за тройську унцію.
Нові дані про інфляцію в США будуть оприлюднені в середу. Опитані Trading Economics аналітики в середньому прогнозують, що темпи зростання споживчих цін у найбільшій економіці світу минулого місяця сповільнилися до 3,1% з 4% у травні.
Базова інфляція (індекс CPI Core, що не враховує ціни на паливо і продукти харчування), тим часом, становила 5,3% у травні, і в червні прогнозується зниження показника до 5%.
Напередодні виходу статданих доларовий індекс знижується на 0,1%, а прибутковість 10-річних US Treasuries опускається на 1,5 базисного пункту, до 3,986%.
“Ми спостерігаємо зниження прибутковості держоблігацій на початку тижня, оскільки інвестори чекають падіння інфляції в червні, – сказав аналітик StoneX Фавад Разакзада. – Це трохи підвищило порівняльну привабливість золота щодо бондів”.
Нещодавно в соцмережах натрапив на жваве обговорення одного питання, дослівно воно звучало так: “В країні війна, ринок нерухомості працює навіть не на половину потужностей, а ціни ростуть. Хто його буде купувати?”. В мене є відповідь: ростуть і будуть рости, адже закони ринку ніхто не скасовував. Інше питання, що робити із обмеженим платоспроможним попитом. На мою думку, відповіді треба шукати всередині ринку, а не зовні, сподіваючись винятково на репарації колись чи підтримку держави. Давайте про все за порядком.
Чому ціни ростуть
Ключовим фактором, що впливає на ціну квадрата, було і залишається зростання собівартість будівництва та супутніх витрат під впливом, в першу чергу, інфляційних процесів. Просто нагадаю, що у річному вимірі ми мали майже 27% інфляції. Тягне цінник договори і подовження, а подекуди й кардинальна зміна логістичних ланцюжків через втрату потужностей виробників певних будматеріалів у південних та східних областях та релокацію багатьох бізнесів. Окремо слід згадати вартість робочої сили, яка зросла в середньому на 37%, не варто забувати і про витрати на паливно-мастильні матеріали, техніку та товари й послуги 40 супутніх галузей, які задіяні в житловому будівництві. Гіперінфляція і курсові коливання вдарили по ринку.
Для розуміння: за минулий рік середньозважений показник собівартості будівництва в житлі зріс щонайменше на 45%. По окремих категоріях будматеріалів ми бачили зростання на рівні 30-70%. Рекордсмени бетон, скло, шпаклівка, дерево, залізо. Тож це безпосередньо відбивається на ціні квадрата.
Що робити з реальним попитом
Водночас стримуючим важелем до зростання цін є обмежений платоспроможний попит на ринку, а в окремі патові періоди навіть практично нульові продажі. В деякі місяці, якщо компанія продавала 5-10 квартир на місяць, – це вже був успіх і показник того, що люди довіряють бренду і вірять в продукт.
Весь цей час потрібно було продовжувати будувати, щоб люди мали час адаптуватись, переконатись у непохитності дій, в тому, що будують і добудують, щоб це було не в словах, а діях. Нічого не каже краще за твій продукт, його формат та ліквідність, а також за реальну будівельну динаміку на майданчику.
До речі, з кінця зими ситуація з реальним попитом стала покращуватись. А за весняні місяці команді вдалось повернути понад третину довоєнних показників, незважаючи на складність ситуації.
Чому нам вдалось? Вважаю, що тут спрацювала сума факторів, які можна при бажанні масштабувати і далі:
1. Ми поновили будівництво ще в червні 2022 року і, незважаючи на усі складнощі першого року повномасштабної війни, вперто робили своє і здали 19 тис. кв.м в експлуатацію.
2. Інвестори бачили, що компанія працює і потроху почали платити за договорами розтермінувань. Як результат, якщо на початку повномасштабного вторгнення за договорами розтермінування лише 10% сплачували справно, то тепер ця цифра сягає 50%.
Рівно половина тих, хто купив в нас нерухомість, не чекає завершення війни і вже виконує свої зобов’язання. Бо бачить, що кожна гривня з його кишені йде реально на будівництво, причому його ж будинка, а не просто в новий котлован. Зараз працюємо над тим, щоб до кінця року відсоток тих, хто сплачує за договорами розтермінування, був на рівні 80-90%.
3. Ми розробили фінансові інструменти підтримки та стимулювання попиту.
Наприклад, в жовтні-грудні ми пропонували спеціальні умови для сплати заборгованості та погашення розтермінування достроково. Пропонували вигідний курс: наприклад, 33-34 грн/$, реструктуризацію боргу, щоб почати оплати. Запустили программу гарантованої дохідності під 10% річних в доларах, програму за принципом trade in.
Звичайно, про обсяги угод, які були до війни, поки зарано мріяти. Відновлення і потенціал ринку буде напряму залежати від контрнаступу ЗСУ, а точніше – від його результатів і термінів. Вже зараз видно, що психологічно покупець та інвестор помалу готовий повертатись на ринок, якщо є повне співпадіння в його очікуваннях в осі ціна-цінність-терміни будівництва- реальна динаміка.
Автор: Олександр Насіковський, керуючий партнер групи компаній DIM
Основні макроекономічні індикатори України дещо стабілізувалися, але продовжують свідчити про значну роль міжнародних структур у підтримці української економіки в робочому стані.
За оцінкою Нацбанку, спад ВВП України в першому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року істотно сповільнився до 13,5% з 31,4% і 30,6% відповідно в четвертому і третьому кварталах 2022 року. Водночас міністр фінансів України Сергій Марченко дав свій прогноз щодо зростання ВВП України 2023 року до 3,2%, тоді як раніше уряд оцінював зростання ВВП у 1%, а Нацбанк нещодавно покращував його з 0,3% до 2%. Інвесткомпанія Dragon Capital також прогнозує реальне зростання ВВП у 2023 році на 3%, тоді як раніше очікувала його зниження на 0,5%. Світовий банк погіршив прогноз зростання валового внутрішнього продукту України на цей рік до 2% із 3,3%, які він прогнозував у січні 2023 року.
Нагадуємо, що ВВП України в першому кварталі 2023 року впав на 10,5% порівняно з першим кварталом 2022 року після падіння на 31,4% у четвертому кварталі, 30,6% – у третьому кварталі, 36,9% – у другому і 14,9% – у першому кварталі минулого року.
Водночас влада України поставила понад амбітну мету – за 10 років збільшити ВВП до $1 трлн, про це заявила перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко на Конференції з відновлення України в Лондоні.
Засновник київського аналітичного центру “Клуб Експертів” Максим Уракін звернув увагу на істотне зниження зовнішньоторговельного балансу України. “Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-березні 2023 року, згідно з даними Держстату, зросло в 26 (двадцять шість) разів порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $5,394 млрд із $0,208 млрд. Експорт товарів з України за цей період порівняно з першим кварталом 22 року скоротився на 26,1% – до $10,306 млрд, а імпорт зріс на 10,9%, до $15,699 млрд”, – зазначив Максим Уракін.
Продовжують зростати військові витрати держбюджету. Витрати бюджету на підтримку ЗСУ у вигляді закупівлі військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту в травні зросли до 43,4 млрд грн у лютому (15,6% усіх видатків) із 42,5 млрд грн (18,5%) у квітні та 34,4 млрд грн (15,3%) у березні.
Україна в січні-березні 2023 року реалізувала промислову продукцію (товари, послуги) на суму 755,755 млрд грн, що на 14,2% менше, ніж у січні-березні 2022 року (880,419 млрд грн), у т.ч. за межі країни – на суму 137,783 млрд грн.
Сукупний держборг України у квітні 2023 року зріс на 3,6% і досяг нового історичного максимуму: у доларовому вираженні – на $4,37 млрд, до $124,28 млрд, у гривневому – на 159,9 млрд грн, до 4 трлн 544,9 млрд грн.
Водночас, за рахунок міжнародної допомоги, міжнародні резерви України за підсумками червня досягли рекорду, вони становили майже $39 млрд, що є рекордним показником за всю історію незалежної України, про це повідомив глава Національного банку України Андрій Пишний. Глава Нацбанку уточнив, що в червні на рахунки уряду надійшло: $1,6 млрд від ЄС, $1,2 млрд від США, $69,1 млн – від Світового банку і $15,0 млн – від уряду Фінляндії.
Інфляція в Україні в травні 2023 року дещо прискорилася до 0,5% із 0,2% у квітні, а в річному вимірі за підсумками травня-2023 року вона знизилася до 15,3% із 17,9% за підсумками квітня, 21,3% – за підсумками березня, 24,9% – за підсумками лютого і 26,6% – за підсумками грудня.
Оборот роздрібної торгівлі України в січні-березні 2023 року порівняно з аналогічним періодом 2022 року знизився на 9,1% і становив 390,1 млрд грн. За даними статвідомства, водночас у березні цього року зафіксовано зростання роздрібного товарообігу до березня минулого року на 35,5%, тоді як у лютому спад становив 22,6%. Нагадуємо, що оборот роздрібної торгівлі України у 2022 році порівняно з 2021 роком скоротився на 21,4% і становив 1,398 трлн грн.
