Експорт сільськогосподарської продукції протягом маркетингового року, млн тонн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Заводи азотного холдингу Ostchem у першому кварталі 2024 року виробили 520,6 тис. тонн мінеральних добрив, що всього на 1% більше, ніж у першому кварталі 2023 року (515,5 тис. тонн), ідеться в повідомленні холдингу в середу.
“Зростання виробництва українського хімпрому зупинилося через неконтрольоване зростання імпорту добрив із Польщі, а також дружніх до Росії Азербайджану і Туркменії”, – вказує компанія.
За її даними, у першому кварталі 2024 року імпорт добрив збільшився на 35% і становив 701,2 тис. тонн.
Уточнюється, що “Черкаський “Азот” виробив за січень-березень цього року 404,3 тис. тонн, а “Рівнеазот” – 128 тис. тонн добрив.
Згідно з повідомленням, структура виробництва залишається доволі стабільною: лідер – аміачна селітра (вироблено 246 тис. тонн), за якою слідує карбамідо-аміачна суміш (КАС) (123,8 тис. тонн) і карбамід (123,5 тис. тонн). Обсяг виробництва вапняково-аміачної селітри (ВАС) незначно зріс, порівняно з минулим роком, склавши 15,8 тис. тонн, аміаку – 9,08 тис. тонн.
Ostchem зазначив, що забезпечив стовідсоткове виконання зобов’язань у період весняної посівної, однак у 2024 році посилився негативний галузевий тренд, коли імпорт добрив значно перевищив вітчизняне виробництво.
“У першому кварталі 2024 року імпорт склав 701,2 тис. тонн, на 35% перевищивши вітчизняне виробництво. Імпорт продовжує вбивати вітчизняне виробництво: уже чотири виробники добрив зупинено – це ОПЗ, “Дніпроазот”, “Рівнеазот” і “Сумихімпром”, – прокоментував керівник департаменту корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.
Вказується, що українські виробники продовжують втрачати позиції на українському ринку в більшості сегментів добрив, крім КАС.
“Насамперед українські хімзаводи драматично втрачають ринок карбаміду: у першому кварталі Україна виробила 123,5 тис. тонн карбаміду, а імпорт становив 181 тис. тонн. 88% всього імпортного карбаміду завезено з Азербайджану і Туркменії, країн, дружніх до РФ”, – додав Арестархов.
За його словами, свої позиції, як найсильнішого імпортера добрив в Україну, сьогодні також нарощує Польща, яка сьогодні завалена дешевими російськими і білоруськими добривами, що не потрапили під санкції ЄС, внаслідок чого весь надлишок добрив з польського ринку перенаправляється в Україну.
За даними Ostchem, 2023 року Польща імпортувала на свою територію 1,016 млн тонн карбаміду, з яких карбамід із РФ становив 34% (345 тис тонн). Водночас на українському ринку Польща в першому кварталі 2024 року вже стала безумовним лідером серед імпортерів за такими видами добрив, як аміачна селітра (52 тис. тонн зі 109,7 тис. тонн усього імпорту), нітрат сульфату амонію (7,9 тис. тонн із 9,4 тис. тонн), КАС (17,4 тис. тонн), NPK (63,2 тис. тонн зі 144,3 тис. тонн).
Імпорт сульфату в Україну за перший квартал становив 121,9 тис. тонн (лідирує Китай із 75,3 тис. тонн), суперфосфату – 74,6 тис. тонн (Болгарія – 37,3 тис. тонн і Греція – 27,4 тис. тонн),
“На жаль, за гучними гаслами українських урядовців у рамках кампанії “Купуй українське” поки що не видно практичних кроків зі зменшення імпорту і реального захисту українського виробника добрив”, – наголосив Арестархов, нагадавши про конкретні пропозиції Спілки хіміків України щодо захисту вітчизняного ринку, які були подані уряду.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього з 2011 року входять “Рівнеазот” і Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, що не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств. Проектна виробнича потужність з вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південно-корейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хабу в м.Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлювальних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив і похідних хімічних продуктів.
ПрАТ “Український графіт” (“Укрграфіт”, Запоріжжя) за підсумками роботи у 2023 році збільшило чистий прибуток у 2,34 раза порівняно з 2022 роком – до 122,941 млн грн.
Згідно з річним звітом компанії, чистий дохід за цей період зріс на 1,2%, до 1 млрд 564,656 млн грн.
Нерозподілений прибуток підприємства на кінець минулого року становив 3 млрд 873,594 млн грн.
Як повідомлялося, “Укрграфіт” за підсумками роботи в січні-вересні 2023 року отримав чистий прибуток у розмірі 128,230 млн грн, що на 0,7% вище за аналогічний період минулого року. За цей період підприємство наростило дохід на 8,7% – до 1 млрд 322,508 млн грн.
“Укрграфіт” у січні-березні-2023 наростив чистий прибуток у 42,9 раза порівняно з аналогічним періодом попереднього року – до 70,723 млн грн, але скоротив чистий дохід на 11%, до 437,326 млн грн.
Завод у першому півріччі-2023 отримав чистий прибуток у розмірі 83,556 млн грн, тоді як завершив аналогічний період минулого року з чистим збитком 22,135 млн грн, наростив дохід на 22,6% – до 938,909 млн грн.
“Укрграфіт” у 2022 році скоротив чистий дохід на 41,4% порівняно з попереднім роком – до 1 млрд 545,562 млн грн, отримав чистий прибуток у розмірі 52,584 млн грн, тоді як завершив 2021 рік із чистим збитком 317,539 млн грн.
“Укрграфіт” – провідний виробник в Україні графітованих електродів для електросталеплавильних, руднотермічних та інших видів електричних печей, товарних вуглецевих мас для електродів Содерберга, футерувальних матеріалів на основі вуглецю для підприємств металургійного, машинобудівного, хімічного та інших комплексів промисловості.
За даними Національного депозитарію України (НДУ) на третій квартал 2023 року, компанії Intergraphite Holdings Company Limited (Бермудські о-ви) належать 23,9841% ПрАТ, компанії C6 Safe Group Limited (Кіпр) – 72,0394%.
Статутний капітал ПрАТ – 233,959 млн грн, номінальна вартість 1 акції – 3,35 грн.
Національний банк України (НБУ) ухвалив рішення анулювати ТДВ СК «Гамайун» (Київ) усі ліцензії та звернутися до суду із заявою про відкриття ліквідаційної процедури.
Як повідомляється на сайті регулятора, рішення правління НБУ від 25 квітня 2024 року ухвалено у зв’язку з відмовою товариства у проведенні перевірки, що зафіксовано фахівцями Департаменту інспектування. Страховик не забезпечив надання інформації, пояснень, документів щодо предмета перевірки, що унеможливило її здійснення.
Рішення про застосування заходу впливу набирає чинності 26 травня 2024 року.
Раніше Національний банк у грудні 2023-січні 2024 року вжив заходів з метою проведення планової інспекційної перевірки зазначеної страхової компанії.
СК «Гамайун» зареєстрована 2002 року. Спеціалізується на ризиковому страхуванні.
Віцепрем’єр-міністр – міністром оборони Австралії Річард Марлз анонсував черговий пакет військової допомоги Україні від Австралії у 100 млн доларів.
«Австралія залишатиметься з Україною так довго, скільки потрібно, щоб Україна перемогла в цій війні. З цією метою ми сьогодні оголошуємо наступний пакет допомоги Україні вартістю в 100 млн. доларів. 50 млн із цієї суми буде спрямовано на системи ППО короткої дальності. Ще 30 млн – на придбання дронів, оскільки Австралія є частиною коаліції дронів із Великою Британією та Латвією. Залишок суми буде спрямовано на закупівлю допоміжного обладнання, від надувних човнів до шоломів і черевиків”, – розповів Марлз на спільному брифінгу з прем’єром України Денисом Шмигалем у суботу у Львові.
Він додав також, що Австралія змогла надати Україні боєприпаси класу «повітря – земля».
«Ми розуміємо, що цей конфлікт буде дуже тривалим, і ми надаватимемо більше в майбутньому, тому що ми рішуче налаштовані стояти з Україною так довго, як необхідно», – наголосив міністр.
Як написав у телеграм Шмигаль, загалом підтримка Австралією України вже становить понад 655 млн доларів, з них 540 млн доларів – це саме військова допомога.
«Дуже цінуємо таку солідарність австралійського народу з Україною. Дякую пану Річарду Марлзу за глибоку залученість в українські справи, за дієву солідарність, за конкретні речі, які робить Австралія для України”, – написав Шмигаль.
Один із найбільших операторів фіксованого зв’язку та цифрових послуг “Датагруп-Воля” ухвалив рішення інвестувати близько 100 млн грн у заміну в Харкові технологій фіксованого інтернету на GPON, повідомив CEO компанії Михайло Шелемба у вівторок на заході, присвяченому участі українських компаній у розвитку мережі Глобального договору ООН в Україні.
“Спочатку в плані із заміни мереж фіксованого інтернету та розвитку GPON Харків був у другій черзі – буквально днями ми внесли зміни до плану. Для реалізації завдань виділили додатковий бюджет”, – розповів Шелемба.
CEO “Датагруп-Воля” уточнив, що до кінця 2024 року на GPON буде переведено 40-50 тис. абонентів.
“Ми зробимо все можливе. Харків – це велике місто, у нас там розгалужена мережа, але ми зараз кинемо всі ресурси, зробимо все можливе, щоб якомога більше харків’ян до зими мали доступ до фіксованого інтернету з енергоефективною технологією GPON. Взимку роботи в Харкові продовжаться”, – запевнив Шелемба.
За його словами, абоненти переводитимуться на GPON безоплатно, однак для виконання робіт потрібен візит майстра для заміни обладнання на стороні клієнта.
У першій черзі плану “Датагруп-Воля” із заміни мереж також Вінниця, частина Києва і більша частина Львова, уточнив Шелемба.
Раніше повідомлялося, що “Датагруп-Воля” планує інвестувати 1,5 млрд грн у розвиток GPON протягом трьох років.
