Напередодні щорічного Дня Дунаю експерти та екологи нагадують про масштабні екологічні загрози найбільшій річковій системі Європи. За останні 150 років Дунай втратив близько 80% своїх природних заплав і водно-болотних угідь — через втручання людини, будівництво гребель, гідроенергетику, активне судноплавство та регулювання русла. Це призвело до різкого скорочення біорізноманіття, зникнення осетрових риб, ослаблення здатності екосистем стримувати паводки і посухи.
Загальна протяжність Дунаю становить приблизно 2 857 км. Це найінтернаціональніша річка Європи: вона протікає по території або служить кордоном десяти держав.
У Німеччині — близько 214 км,
в Австрії — 294 км,
у Словаччині — 166 км,
в Угорщині — 334 км,
у Хорватії — 129 км,
у Сербії — 269 км,
в Болгарії — 148 км,
в Румунії — 825 км,
в Молдові — 49 км,
в Україні — близько 109 км.
У басейні річки проживає близько 83 мільйонів людей, понад 20 мільйонів з яких залежать від Дунаю як джерела питної води. На Дунаї розташовані столиці чотирьох європейських держав — Відень, Братислава, Будапешт і Белград.
Серед найсерйозніших проблем:
забруднення органічними та токсичними речовинами, що надходять зі стоками та с/г угідь;
засмічення побутовими відходами, в тому числі пластиком;
зміна клімату та коливання рівня води;
інвазивні види;
будівництво гребель та гідровузлів, які заважають міграції риб;
браконьєрський вилов осетрових заради чорної ікри.
Гідроспоруди, такі як гребля «Залізні ворота» на кордоні Сербії та Румунії, повністю перекрили шлях до нерестовищ для десятків видів риб.
Ініціатива WWF Living Danube Partnership вже відновила понад 1 700 гектарів водно-болотних угідь і поліпшила водопостачання на площі 3 700 гектарів.
Проект LIFE-Boat 4 Sturgeon працює над збереженням осетрових, створенням генетичного банку і відновленням популяцій.
Розвиваються системи раціонального водокористування, впроваджуються водоочисні фільтри та стале землекористування.
Залучаються підприємства, що працюють у басейні Дунаю, до відповідальності за водні ресурси.
Дунай залишається життєво важливою річкою для десятків мільйонів людей і останнім притулком для унікальних видів риб і птахів. Збереження та відновлення Дунаю вимагає міжнародної координації, системного природоохоронного підходу та усвідомленої політики з боку країн регіону. Річка, про яку писав Штраус у знаменитому вальсі «На прекрасному блакитному Дунаї», повинна зберегти своє природне обличчя і в XXI столітті.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав віце-прем’єр-міністру – міністру національної єдності Олексію Чернишову, підозрюваному в зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, запобіжний захід у вигляді застави в 120 млн грн.
Таке рішення ВАКС ухвалив у п’ятницю за результатами розгляду клопотання НАБУ та САП.
“Клопотання детектива НАБУ задовольнити частково: застосувати до підозрюваного Чернишова Олексія Михайловича… запобіжний захід у вигляді застави. Визначити… заставу в розмірі 120 млн 2 тис. 668 грн”, – сказав суддя.
Суд задовольнив клопотання частково, оскільки сторона обвинувачення просила серед інших обов’язків носіння електронного засобу контролю (браслета), про що не сказано в рішенні суду.
За рішенням суду на підозрюваного покладено такі обов’язки: прибувати на кожний виклик детектива, прокурора або суду, повідомляти про зміну місця проживання та місця роботи, не відлучатися з території України без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Крім того, Чернишов повинен утримуватися від спілкування з підозрюваними у справі та свідками з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.
Термін дії покладених на Чернишова обов’язків – 2 місяці, тобто до 27 серпня 2025 року.
Що стосується безпосередньо застави, то вона може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною чи юридичною особою.
До внесення застави підозрюваний повинен виконувати покладені на нього обов’язки.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 5 днів.
Інститут ветеранів «Архітектура Стійкості» відкриває можливості для:
Формати навчання: денна, заочна, онлайн.
Працюємо з громадами по всій Україні.
Індивідуальний супровід від вступу — до працевлаштування.
Запрошуємо всіх бажаючих на онлайн або офлайн-зустрічі з нашою командою. Ми розповімо:
▪️ як подати заяву
▪️ які пільги мають ветерани та їх діти
▪️ як отримати компенсацію за навчання
▪️ які освітні програми найбільш актуальні для відбудови
Деталі програм:
www.Veterano.info
Напиши нам або залиш заявку на сайті:
+38 073 94 96 179
+38 050 22 35 182
+38 067 49 81 098
center@uvc.in.net
veterano@knuba.edu.ua
Керівник: Артем Гончаренко – +38 073 177 72 73
Разом будуємо майбутнє. Почни з освіти вже сьогодні!
Університети партнери-учасники:
• Київський національний університет будівництва і архітектури
• Національний університет фізичного виховання і спорту України (НУФВСУ) — ключова установа, на базі якої створено навчально-реабілітаційний центр для ветеранів.
• Західноукраїнський національний університет
• Національний університет “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка”
• Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
• Національний університет біоресурсів і природокористування України
• Дрогобицький національний педагогічний університет
*Під «безоплатним навчанням» мається на увазі участь у державних програмах компенсації, грантах, стипендіях і підтримці від роботодавців.
Важливо: вступ під час базової вступної кампанії в стандартних термінах.
Під час весняного наступу російські війська встановили контроль над одним із найбільш перспективних родовищ літію в Україні — Шевченківським, розташованим на території Донеччини. Це родовище раніше перебувало у розробці американської компанії з критичних мінералів і розглядалося як один із наріжних каменів економічного партнерства між Києвом і Вашингтоном у сфері стратегічних ресурсів. Його захоплення створює серйозні ризики для реалізації спільних планів і вже викликає занепокоєння серед західних інвесторів.
Шевченківське родовище містить великі поклади сподумену — мінералу, з якого добувають літій, незамінний у виробництві акумуляторів для електромобілів та систем зберігання енергії. Україна раніше уклала з США рамкову угоду про співпрацю у сфері критичної сировини, зокрема щодо розвитку внутрішнього видобутку літію, титану та рідкоземельних елементів, необхідних для «зеленої» трансформації економіки Заходу. Угода передбачала залучення інвестицій до розробки українських надр. Утім, після того як Шевченківське опинилося в зоні контролю Росії, потенційна співпраця опинилася під загрозою.
Мирослав Жернов, директор компанії, що володіє ліцензією на родовище, у коментарі The New York Times підтвердив втрату контролю над активом. За його словами, бої за родовище тривали кілька тижнів: «Було дуже гаряче. Вони бомбардували з усього, що мали. І тепер вони там». Жернов вважає, що втрата Шевченківського родовища — це лише початок: «Якщо росіяни просунуться далі, вони контролюватимуть дедалі більше родовищ».
Журналісти The New York Times повідомляють, що на території, захопленій російськими військами, вже з’явилися ознаки активності: проводиться оцінка запасів і можлива підготовка до майбутнього видобутку. Таким чином, контроль над літієм може стати для Кремля не лише військовою, а й геоекономічною перевагою. Видання зазначає, що Росія вже використовує у своїй політиці важелі впливу на глобальні ланцюги постачання сировини, зокрема в галузі урану.
Попри те що Україна має ще два великих літієвих родовища у західній частині країни, саме Шевченківське вважалося одним з найбільш перспективних, оскільки містить до 90 % сподумену у порівнянні з іншими покладами. У мирний час розробка цього об’єкта могла стати не лише джерелом доходу, а й важелем для інтеграції України у західні ринки стратегічних ресурсів.
Колишній голова Державної служби геології та надр Роман Опімах пояснив, що в умовах війни подібні інвестиції перебувають під величезним ризиком. «Безпека і контроль над родовищем — головна передумова. Військова загроза відлякує інвесторів, і захоплення такого об’єкта фактично нівелює будь-які наміри щодо його розробки у найближчому майбутньому», — сказав він.
Оглядачі також зауважують, що війна дедалі більше набуває рис економічного конфлікту. Росія не лише нищить інфраструктуру, а й активно полює на ресурси, які можуть бути корисними їй самій або які потенційно могли б зміцнити Україну. Контроль над літієвими родовищами відкриває можливість тиску на західні корпорації і формує нові залежності у глобальному розподілі ресурсів.
Жернов, попри втрату активу, заявив, що його компанія не відмовляється від інвестицій в Україну і вивчає інші можливості. Але він визнав, що ситуація суттєво змінила оцінки ризиків. «Раніше ми бачили цей проєкт як рушій економічного зростання. Тепер — це лише ще один фронт війни», — підсумував він.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club зробив детальний відеоаналіз про перспективи видобутку рідкісноземельних елементів в Україні, –
Гірничорудні підприємства України в січні-травні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вимірі на 12,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 13 млн 545,967 тис. тонн з 15 млн 542,428 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за цей період валютна виручка від експорту ЗРС зменшилася на 21,5% – до $1 млрд 73,888 млн з $1 млрд 367,161 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (44,98% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (17,17%) та Польщі (16,65%).
Крім того, Україна за січень-травень 2025 року імпортувала ЗРС на $46 тис обсягом 65 тонн з Нідерландів (46,67%), Норвегії (28,89%) та Італії (24,44%), тоді як в аналогічному періоді минулого року ввезла 303 тонни на $121 тис.
Як повідомлялося, Україна в 2024 році наростила експорт ЗРС на 89,8% порівняно з 2023 роком – до 33 млн 699,722 тис. тонн, валютний виторг зріс на 58,7% – до $2 млрд 803, 223 млн. грн.
За 2024 рік Україна імпортувала ЗРС на $414 тис. у сумарному обсязі 2,042 тис. тонн, тоді як у 2023 році цієї сировини ввезено 250 тонн на $135 тис.
Україна у 2023 році знизила експорт ЗРС у натуральному вимірі на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн. Валютний виторг становив $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Імпортовано ЗРС на $135 тис. сумарно 250 тонн.
Campari Group досягла угоди про продаж виробництва вермуту Cinzano і ігристих вин приватній італійській компанії з виробництва алкогольних напоїв Caffo Group 1915 (власник бренду біттера Vecchio Amaro del Capo), повідомляється в прес-релізі Campari.
Продаж також включає бізнес з виробництва граппи Frattina.
Угода укладена в рамках стратегії Campari Group і зобов’язання щодо оптимізації портфеля за рахунок продажу неосновних брендів для посилення комерційної та маркетингової спрямованості на основний бізнес з виробництва алкогольних напоїв, загального спрощення операційної діяльності, йдеться в прес-релізі.
Угода передбачає внесок у нещодавно створену компанію підприємств Cinzano і Frattina, включаючи всю інтелектуальну власність, запаси готової продукції, деяке виробниче обладнання в Італії, договірні відносини, а також інші пов’язані активи. Виробничі потужності в Італії та Аргентині, де Campari Group також виробляє інші бренди, виключені з периметра угоди.
Закриття угоди, сума якої становить 100 млн євро, очікується до кінця 2025 року.
У 2024 році чистий обсяг продажів Cinzano і Frattina склав 75 млн євро. Середньорічні темпи зростання за останні чотири роки склали 5%. Їх частка в загальному обсязі продажів Campari Group склала 2%.
