«Tax&Business Talks» Податковий форум буде повністю присвячений практичним проблемам: найактуальнішим «больовим точкам» у сфері оподаткування та шляхам їх вирішення.
Дата проведення: 19 листопада 2021 р.
Місце зустрічі: Hyatt Regency Kiev
Час проведення: 09:00 – 18:00
«Tax&Business Talks» Податковий форум буде повністю присвячений практичним проблемам: найактуальнішим «больовим точкам» у сфері оподаткування та шляхам їх вирішення.
Форум ААУ “TAX&BUSINESS TALKS” – це платформа, яка дає можливість представникам влади, бізнесу, суддям та адвокатам України обговорити проблемні питання реформування податкової служби, долі Служби фінансових розслідувань, блокування податкових накладних, ПДВ та податок на виведений капітал, а також інші гострі моменти податкового права. Наразі, ці питання особливо актуальні в умовах пандемії та карантинних обмежень.
1. Податкові реалії та очікування 2022
Ми розкриємо Вам особливості нової податкової реформи (Законопроект 5600), хто платитиме більше;
Розкажемо про результати перших місяців роботи, у бюро єкономічної безпеки;
Дамо поради як пройти податкову амністію, та чи є бажаючі?
Заглянемо з Вами у майбутнє: що чекає IT-сферу: податок на Google та Дія. Сіті.
2. «В полі зору НЕРЕЗИДЕНТИ: реальність та перспективи. Як реалізується BEPS в Україні: ТЦУ, КІК та постійні представництва»
Суддя КСУ розкаже про тенденції судової практики в спорах щодо ТЦУ та ефективність адміністративного оскарження. Аналіз впливу плану BEPS на методи трансфертного ціноутворення;
Допоможемо Вам із питанням змін в ТЦУ та участь в МГК;
Висвітлимо практичні аспекти щодо КІК в країні;
Відповімо на болісне запитання для нерезидентів України: особливості оподаткування та ведення діяльності нерезидентів в Україні.
3. Перевірки. Адміністративна та кримінальна практики
Як змінилися законодавчі правила у здійсненні інвестицій за кордон, податкові наслідки, суперечки;
Розкажемо найсвіжіші новини, як змінилися методи та підходи контролю операцій ЗЕД – валютна лібералізація;
Поділимося проблематикою міжнародних стандартів фінансової звітності та дамо відповіді на запитання щодо обов’язкового аудиту;
Надамо Вам практичні аспекти легалізації первинної документації – прозорість у фінансах;
Як правильно визнавати доходи і витрати, та легше перейти на нову систему згідно впровадження МСФЗ;
4. Кримінальна відповідальність та перевірки бізнесу
Ми дамо Вам змогу побачити тонку грань між податковим порушення або злочином: процесуальні повноваження податківців та правоохоронців;
Порадимо що робити, якщо податківці вилучили товар;
Розкриємо нову точку зору на правовий погляд адвоката на питання добровільного декларування доходів і які наслідки можливі після цього – вигідно декларувати чи ні;
Дамо нові кейси ефективного судового захисту в кримінальних справах щодо податків.
Генеральний партнер – ID LEGAL GROUP
Детальна інформація та реєстрація: https://cutt.ly/4Rhco2u
• З приводу партнерства:
Аксьонова Анна Дмитрівна, aksenova@uaa.org.ua, тел. моб.: 067 441 10 27
• З приводу питань участі та оплати:
Плотнікова Лілія Віталіївна, plotnikova@uaa.org.ua, тел. моб: 067 327 53 32
Ми очікуємо на вас!
Офіційне відкриття Мети як інтернет-проєкту відбулося 12 листопада 1998, до запуску готувалися півроку. В основі першої версії пошукової системи лежав “движок”, розроблений лінгвістичною фірмою Агама, яка володіла пошуковою системою АПОРТ, де на той час працював наш колега, майбутній співакціонер Мети. Він видав ці 5 інсталяційних дискет, “перші зерна” пошукової системи.
Кошти на перший сервер мені вдалося видобути в “Укрсиббанку”, це були вагомі для того часу 2000$, які банк виділив під гарантію розміщення банера на кілька років, і, можливо, це був один із перших продажів банерної реклами в Україні.
Інтернет забезпечив провайдер “Харків-онлайн”. Ось так все починалося, всі роботи щодо інших аспектів обслуговування проєкту ми робили втрьох.
Незабаром з’явився каталог сайтів, був розроблений свій власний пошуковий “движок”, який давав запас продуктивності на пару-трійку років уперед, стали з’являтися і супутні сервіси – прогноз погоди, трансляція новин і далі пішло.
Відзначу додатково один із ключових моментів везіння, яких в історії Мети було чимало. Це був спільний рекламний проєкт між Метою, Microsoft та Compaq. В результаті домовленості, у нас безкоштовно з’явилася дорога ліцензія на Windows Server, найпотужніший на той час сервер, і Мета полетіла, а коли нам вдалося знову-таки за рекламу, встановити Мету на техмайданчику УкрНету в точці обміну українським трафіком, то відвідуваність подвоїлася буквально за добу.
Звідки така назва, які ще були ідеї
Неймінг проєкту почався відразу після тестового запуску пошукової системи у липні 1998 року і тривав три місяці.
Варіантів було море. Ми навіть сварилися іноді. Один із них був АПОРТ 2000, оскільки ми припускали з колегами з Агами, що український сервер буде просто дзеркалом, тобто копіювати “материнський” індекс і локально його роздавати. Однак партнери не схвалили. Як згодом з’ясувалося, вони самі назвали нову версію своєї пошукової системи таким чином, може ми їм і підказали. Суфікс 2000 був тоді дуже модний.
До речі, саме тоді в мене з’явилася ідея нічого не віддзеркалювати, а “варити” свій, оригінальний індекс у зоні *.ua і так ми й зробили, заклавши основу унікального українського пошуку.
Ще один варіант, який ми обговорювали і якийсь час прикладали до проєкту слово ТРОПА, гра слів, якщо АПОРТ прочитати праворуч наліво. Начебто є якась інтрига, але все одно не те.
Слово МЕТА спало мені на думку якось вранці. Під рукою був словник грецької мови, словник латинської, словник Даля та Ушакова, етимологічний словник. Трохи підстрибуючи від хвилювання, я став виписувати опорні моменти відтінків сенсу і, головне, різноманіття, яке можна вичавити з цієї назви надалі.
Далі було завдання зробити презентацію колегам, донести, що слово класне та ще й багатогранне і пишеться великими однаково українською, російською та англійською мовами.
Коли прийшло слово МЕТА, не мучилися і не сперечалися. Видзвонили досвідченого знайомого патентного повіреного, з яким працювали раніше, заплатили та запустили процес реєстрації товарного знаку.
Яким був тоді інтернет і які були цілі у Мети
Інтернет був повільний, не всім доступний і слабоконцентрований, розріджений, якщо можна так сказати. Зараз цей фактор уже несуттєвий, але були часи, коли, приступаючи до розробки бюджету планових доходів на рік, важливим параметром було зростання проникнення інтернету. Саме цей показник визначав потенційну рекламну ємність та передбачувані комерційні відвантаження. Отже, крім спільної аналітики, спілкувалися з друзями провайдерами, запитували їх реалії щодо підключення, робили корекції за фактом.
Завдання Мети в ті часи і на багато наступних років було дуже простим: дати українцям гарний засіб пошуку за українськими інтернет-ресурсами, а згодом і за українською інформацією загалом.
Таке чітке фокусування дуже довгий час грало нам у плюс. Стійке сприйняття було: шукаю у світі – Google, потрібна Росія – Yandex, українська інформація – Meta.
Потім ландшафт змінився, пішли локалізації від великих гравців, відкривалися представництва, вкладалися рекламні бюджети на просування, які для нас були надхмарними і ми втрачали частку ринку.
Що б змінили, якби повернулися назад
Виокремлю буквально кілька моментів. Перший: мабуть, треба було спочатку рухатися ширшим фронтом, тоді ми виявилися б готові до приходу великих іноземних гравців, у нас був би простір для маневру. Існував такий стійкий вираз – “порталоутворюючий фактор”. У Мети це був сервіс пошуку, це була стійка асоціація: Мета – це пошук.
З комунікаційними та розважальними підпроєктами ми запізнювалися.
Другий момент потрібно було рішучіше шукати інвестиції. Важко тримати широкий фронт на стислих ресурсах, а пошук – дуже капіталомісткий продукт і з гуманітарного забезпечення і з технологічної частини. Так що тут виникало своєрідне замкнене коло – треба було розширюватися, вкладати, а значить знову йти в уже незвичний мінус, а з іншого боку – утримувати чітке фокусування на базовій затребуваній компетенції.
Третій момент більший за маркетинговий план. У Мету було інтегровано рекламну агенцію, яка продавала рекламу як на Меті, так і на інших інтернет-ресурсах. На початку це було дуже ефективне рішення, нам вдавалося монетизувати майже 100% трафіку порталу. Однак, після того, як великі мережеві рекламні холдинги стали обживати український сегмент, це стало більше на заваді, Мету стали сприймати в контексті конкурента, а не як ефективний майданчик для розміщення. У цей момент потрібно було організаційно відокремлювати агентство від порталу, але запізнилися, а виправляти помилку довше та складніше, ніж її не робити.
Основні віхи розвитку
Основний період саме портального розквіту видався на 7 років проєкту, тоді ми поставили собі завдання – зробити самим собі подарунок та запустити 7 нових проєктів.
Загалом надбудовні проєкти ми починали робити з огляду на затребуваність тих чи інших сервісів в інших країнах, проте за рівнем загального розвитку український сегмент інфраструктурно на той момент відставав.
Топовими проєктами, окрім пошуку, були новини, пошта, метамаркет, який пізніше ми винесли в окремий домен. В якийсь час злетіли форум та блоги. Геокарти ми так і не довели до наміченого, непідйомний проєкт. Також добре себе зарекомендували онлайн-перекладач і медіа-розділ (фото та відео хостинг).
Окремо можна виділити історію підпроєкту Sport.ua. На старті він був повністю інтегрований у корпоративну структуру Мети. Якоїсь миті я зрозумів, що Спорт і Мета живуть у різній логіці, що призводить до різних пріоритетів та виробничих колізій. Через це ми витрачали купу часу на “гасіння пожеж”.
На позачергових зборах акціонерів я запропонував виділити проєкт Спорту в окрему юридичну особу і мене підтримали. Так Sport.ua став самостійною компанією, що займається тематичним контент-виробництвом, а Мета продовжувала рухатися як сервісна компанія.
Коротко кажучи про віхи корпоративного розвитку, можна виділити такі:
– 1998 рік, офіційне відкриття Мети як інтернет-проєкту;
⁃ 2000 рік, реєстрація ТОВ “МЕТА”;
⁃ 2000 рік, інвестором Мети стає американський фонд SigmaBleyzer, ТОВ “Мета” реорганізовано в акціонерне товариство – ПрАТ “МЕТА”;
⁃ 2007 рік, купівля контрольного пакета консорціумом російських інвесторів – “Російські фонди” і “Digital Sky Technologies” (згодом частку DST успадкував Mail.ru);
⁃ 2019 рік, викуп усіх пакетів акцій у російських/закордонних фондів та приватних осіб. Набуття засновниками компанії 100% контролю над ПрАТ “МЕТА”;
⁃ 2020 рік, повний продаж усіх активів проєкту Мета (головного порталу Meta.ua, інших веб-сайтів/доменів, поштовика, ТМ, софту та інших пов’язаних активів) української інвестиційно-технологічної компанії;
⁃ 2021 рік, займаюся розвитком нової компанії ТОВ “ТЕМА!”.
Як поставилися до того, що Фейсбук тепер став Мета
Особисто моя перша реакція – від душі посміявся і, як згодом виявилося, не тільки у мене виникла така реакція.
Чисто емоційно ця новина нагадала про минулі часи та співробітників-метівців, яких за багато років була не одна сотня. Написали колеги, партнери і навіть проявилися активні користувачі, які щодня приходили до нас за інформацією.
По суті ж, юридичні аспекти цього перейменування досить скрупульозно проаналізовані в статтях, що оперативно з’явилися на інших сайтах, тут все досить спокійно. Meta – бренд з історією, який завоював популярність і свою вірну аудиторію читачів, причому не лише в Україні, і є всі підстави для того, щоб мирно співіснувати поряд із гігантом. Так вийшло, що тезки, але українська Meta старша буде.
Чи слідкуйте за успіхами Мети та які побажання новим власникам
Так, звичайно, але не так як раніше, коли, не встигнувши зняти куртку, врубаєш комп’ютер і дивишся, чи все на головній, потім переглядаєш повідомлення про помилки і тільки потім йдеш заварювати каву.
Як одному із засновників та постійному керівнику Мети, мені дуже приємно, що проєкт потрапив у добрі руки, продовжує жити. Мета стала більш прицільною, чіткішою, відкинуто все зайве, а сильні підпроєкти підживлені і зміцнюються. Дозволю собі метафору: прийшов досвідчений садівник – подивився на дерево, прикинув що до чого за своїми метриками, обрізав гілки, що засихають, підрівняв, повиганяв короїдів, вніс добрива в кореневище і справа пішла, стовбур зміцнився і почався новий зріст.
Нашим колегам, які зараз управляють активом, хочу побажати, щоб МЕТА радувала (а вона здатна на це, перевірено за 22 роки) приносила гарні емоції та рясні врожаї довгі роки, а також органічно вписувалася у ландшафт їхньої діяльності.
Або якщо коротко, то нашим багаторічним корпоративним тостом:
“Здійснення мрій та досягнення Мети!”
Чи має шанс українська Мета домінувати в Україні
Зараз, коли інтернет-середовище по суті перенасичене інформаційними пропозиціями та способами їх отримання, дуже складно говорити про безумовне домінування. Крім того, увагу українського користувача захоплюють глобальні гравці, їм це не дорого, потрібна точна локалізація за місцем, а технології вже обкатані в інших регіонах.
Тут ще важливо не забувати, що межа між онлайном та офлайном зараз досить умовна і, якщо раніше можна було чітко сказати: це онлайн-бізнес, а це – офлайн, зараз ми маємо справу з єдиними комплексними системами. У Мети була і залишається здатність до проривів, вона не раз дивувала, потрапляла в поле зору і такими “семимильними стрибками” здатна яскраво рухатися вперед. Образно кажучи, ось досвідчений легіонер, який спокійно сидить вечорами біля багаття, підтримує себе у формі протягом дня, а потім у потрібний час у потрібному місці виходить і робить свою справу. У цьому сенсі за рахунок гарної історії, репутації та певної авторитетності у проєкту, як і раніше, дуже сильна і стійка позиція.
4 листопада 2021 року в приміщенні Інтерфакс -Україна відбувся унікальний, в розрізі України, захід присвячений створенню нової та єдиної платформи I-Dolina, який покликаний об’єднати креативну індустрію нашої держави.
Організатором даного заходу виступила Міжнародна Асоціація Трансферу Технологій в особі її керівника Артема Гончаренко.
Особливу увагу хотілось привернути до її спікерів, а саме:
Ситник Олег – представник комітету з інформаційних технологій Міжнародної торгової палати Шовкового шляху;
– Ge Jian, Chief Representative of G-Global International Secretariat in China;
– Ростислав Наконечний – заступник Голови Правління АТ “АЙБОКС БАНК”;
– Надія Васильєва – директор Інституту Цифрової трансформації, кандидат економічних наук, екс-генеральний директор «Майкрософт Україна»;
– Андрій Завадовський – Principal Engineer, office of CTO Security в Cisco;
– Світлана Олєйнікова – експертка з фандрейзингу, керуюча партнерка групи компаній Synergy Universe – першої екосистеми з фандрейзингу в Україні;
– Den Tolmor – продюсер та письменник номінований на Оскар та Еммі;
– Дмитро Колєсніков – голова «АРМА Україна», засновник «UNI.UA»;
– Ірина Поліщук – директор КПНЗ «Київська Мала академія наук» учнівської молоді”, кандидат хімічних наук;
– Олександр Павлов – голова Правління «Ділова Рада Україна-Ізраїль»;
– Олександр Теплюк – член наглядової ради «Міжнародної Асоціації Трансферу Технологій».
Кожен спікер – це не просто фахівець своєї справи, а в першу чергу особистість, що допомагає рухатися і розвивати креативну індустрію, як в Україні так і за її межами.
На Сьогодні в Україні вже більше 200 тисяч спеціалістів, що прямо чи опосередковано пов’язанні з IT індустрією, а також, як уточнив Артем Гончаренко, у всій креативній індустрії задіяно більше мільйона осіб, що в розрізі нашої країни – величезна кількість.
Але, Так склалося, що цей кластер спеціалістів, який вже займає свою нішу в економіці нашої країни, IT у ВВП становить більше 4%, та мільярди доларів надходжень,. Проте на рівні держави, законодавчо та інфраструктурно мало підтриманий.
І тому самоорганізація, створення єдиної, незалежної платформи, може стати новим рушійним механізмом, що прискорить процес формування, та розвиток всієї креативної спільноти нашої держави.
Кожен спікер, висловив не тільки своє бачення, щодо майбутнього даної індустрії, а також підтримав ініціативу, щодо створення платформи, як нового унікального інструменту.
Грантова підтримка, супроводження стартапів, авторські права, співпраця з іноземними підприємствами та організаціями, а також створення інфраструктурних об’єктів, це лише частина з того, що скоро можуть отримати резиденти платформи I-Dolina.
Вже в цьому році, зі слів Артем Гончаренко – засновник I-Dolina, буде проведений вперше в Україні конкурс серед забудовників, архітекторів та будівельних освітніх закладів на «Кращий забудовник для креативної індустрії», «Кращий архітектурний проект для креативної індустрії» та «Кращий навчальний заклад для креативної індустрії».
Наступного року запланований спільний захід з Малою Академією Наук, де буде обговорюватися питання монетизації науки на базі нової платформи I-Dolina, що стане додатковим стимулом для молодих науковців та винахідників.
Особливе місце в на платформі I-Dolina відведене співпраці з навчальними закладами, з якими вже сьогодні підписані меморандуми про співпрацю, а саме: Київський національний університет будівництва i архітектури, Тернопільський національний університет імені Івана Пулюя тощо.
Також будуть підписанні договори та меморандуми з міжнародними компаніями та організаціями, що надасть можливість на території країни розвивати креативну індустрію, створюючи найкращі інфраструктурні об’єкти та умови, щоб зупинити величезний відтік кадрів з країни.
Цей захід, зі слів учасників та організаторів, щодо створення I-Dolina, стане першим значним кроком, не тільки по об’єднанню представників креативної індустрії, а і сформує індустрію, як одного із впливових економічних гравців, що вже впливає на формування майбутньої України.
Окремо, хотілось подякувати спікерам зі Сполучених Штатів Америки, Ізраїлю та Китаю, які вже заявили про бажання співпрацювати по багатьом проектам. Дані країни являються не тільки лідерами з розвитку технологій, а тими, хто поставив їх за основу майбутнього своїх країн.
20 листопада з 10:00 в івент-локації PMHUB пройде Digital-chill https://digitalchill.kiev.ua/ — вечірка для діджитальників, які втомилися від нудотних конференцій і бажають справжнього чілу ?
Чого не буде? Нудних спікерів, затягнутих виступів, жорсткого таймінгу і кулера з несмачною водою.
А що ж тоді за планом? Тонна інсайтів від digital-гуру, смачні коктейлі, діджей-сет на даху, приємна атмосфера та крутий ведучий Сергій Середа, який не дасть пліснявіти та по 500 разів перевіряти соцмережі.
А в чому ще фішки?
Ми поділили digital-chill на 5 кімнат, кожна з яких — це агентство:
– Influence room
– Target room
– Telegram room
– PR room
– TikTok room
У кожній кімнаті буде своя тусовка, де можна буде дізнатися digital-інсайти, секрети успіху брендів в мережі, глобальні зміни в індустрії, а найголовніше — чілово провести час з людьми, які з тобою на одній хвилі.
А хто буде спікерами? Їх ми обирали особливо ретельно і зупинилися на тих, чиї лекції і самі могли б слухати вічно.
– Дюжев Дмитро — CEO і засновник OMG agency https://omgagency.me/
– Кузьмич Тоня — креативний директор OMG agency, засновник проєкту Хахаски- Кощавка Олександр — маркетинговий директор OPPO AED України
– Сидоренко Дмитро — генеральний директор і засновник Atlas Weekend
– Мірко Гліб — співзасновник і головний виконавчий директор маркетингового агентства для стартапів RGray.io
– Фесенко Олександр — PR-менеджер Kyivstar
– Гуцало Ольга — керівниця SMM-напрямку Kyivstar
– Шульга Сергій — маркетинг-менеджер Acer у Східній Європі
– Бішер Килина — комунікаційна менеджерка Мінцифри і авторка подкастів
– Гайдай Юлія — директорка з розвитку бізнесу в OLL.TV
– Бокий Антон — керівник напрямку SMM і Influencer Marketing в INTERTOP Україна
Збирай digital-тім, або приходь сам і знаходь друзів на місці — Digital-chill зайде всім! Квитки можна придбати тут: https://cutt.ly/yRQq6MA
open4business – медіа-партнер заходу
АТ “Укрпошта” з 5 листопада почало доставляти замовлені в Електронному кабінеті водія посвідчення водія, їх можна буде отримати в будь-якому відділенні пошти, повідомила прес-служба компанії в п’ятницю.
“Система “Укрпошти” інтегрована з Електронним кабінетом водія, де можна замовити посвідчення водія. І тепер отримання пластикового документа для клієнта стає максимально зручним: більше не потрібно відвідувати територіальний сервісний центр МВС. Під час оформлення посвідчення онлайн потрібно просто вибрати доставку “Укрпоштою” додому або забрати у зручний час у найближчому відділенні. А мешканцям сіл не потрібно виїжджати до райцентру – посвідчення водія доставить пересувне відділення або листоноша села”, – наведено слова заступника генерального директора компанії з розвитку бізнесу Олени Стьопіної.
Заступник міністра внутрішніх справ України Богдан Драп’ятий, слова якого наведено в релізі, також зазначив, що це не лише мінімізує контакти з іншими людьми у період пандемії, а й значно заощадить час, витрачений на відвідування сервісних центрів МВС.
Доставка посвідчень здійснюватиметься в рамках послуги “Укрпошта Експрес” у терміни до двох днів у межах обласного центру, області та між обласними центрами, а також від трьох днів у межах України.
Оплата доставки вже включена до оплати всього сервісу.
Проект реалізується спільно з “Укрпоштою”, держпідприємством “Інфотех”, МВС України та Головним сервісним центром МВС.
Україна з початку нинішнього сезону і станом на 4 листопада намолотила 67,78 млн тонн (+7,11 млн тонн за тиждень із 28 жовтня до 4 листопада) основних зернових та зернобобових культур із загальної площі 13,79 млн га, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю.
За його даними, лідерами з намолоту стали Одеська область з показником 4,89 млн тонн, Харківська (4,74 млн тонн), Вінницька (4,61 млн тонн), Дніпропетровська (4,57 млн тонн), Полтавська (4,53 млн тонн), Сумська (4,1 млн тонн) та Чернігівська (4,04 млн) області.
Загалом у нинішньому сезоні намолочено 88,64 млн тонн (+8,14 млн тонн за тиждень) основних зернових, зернобобових, олійних культур (а також викопано цукрові буряки) із загальної площі 22,22 млн га.
Як уточнило Мінагрополітики, на зазначену дату зібрано 22,81 млн тонн кукурудзи (+7,19 млн тонн) із 3,34 млн га (61% від прогнозу), яка становить переважну більшість (88%) від зібраного за тиждень урожаю.
Зібрано також 14,72 млн тонн соняшника (+0,86 млн тонн) із 6,19 млн га (95% від прогнозу).
Крім того, аграрії зібрали 8,82 млн тонн (+1,06 млн тонн) цукрових буряків із 187,87 тис. га (83% від прогнозу).
Відомство уточнило, що загалом зібрано 109,9 тис. тонн (+1,5 тис. тонн) гречки з 83,3 тис. га (99% від прогнозу). При цьому повністю завершено збирання проса – 182,8 тис. тонн із 77,6 тис. га.
Крім цього, зібрано 3,23 млн тонн сої (+177 тис. тонн) із 1,22 млн га (95% від прогнозу).
Мінагрополітики також нагадало про закінчення робіт зі збирання ріпаку, якого намолочено 2,91 млн тонн із площі 1,01 млн га.
Уточнюється, що середня врожайність пшениці станом на 4 листопада становить 46,2 ц/га, ячменю – 39,1 ц/га, кукурудзи – 68,24 ц/га, соняшнику – 23,77 ц/га, сої – 26,39 ц/га, ріпаку -28,6 ц/га, цукрових буряків – 469,48 ц/га, гороху – 24,38 ц/га, гречки – 13,2 ц/га, проса – 23,57 ц/га.
Як повідомлялося, Мінагрополітики прогнозувало врожай зернових та зернобобових культур у 2021/2022 МР на рівні 75,8 млн тонн, експорт може становити 56 млн тонн.
