Виробники борошна та круп хвилюються через скорочення поставок борошномельної продукції до Європейського Союзу після завершення дії автономних торговельних заходів із 6 червня, оскільки 75% їх експорту наразі становить ЄС, повідомив в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Починаючи з 6 червня у нас є можливість поставити сумарно пшениці та пшеничного борошна на ринок ЄС до кінця року 583,3 тис. тонн. Але так як квота об’єднана, то не впевнений, що ми “втовпимося” в неї. Експортерам зерна пшениці значно простіше знайти собі покупця в ЄС і закрити квоту”, – наголосив він.
Рибчинський додав, що профільна асоціація продовжує через всі можливі комунікаційні майданчики доносити інформацію до єврочиновників про необхідність виділення українському борошну окремої квоти на експорт в ЄС або взагалі її зняти.
Керівник асоціації “Борошномели України” констатував, що до війни в Україні працювало 678 підприємств, які спеціалізувалися на переробці зерна, але у 2022 році було знищено та залишилося на окупованих територіях 192 підприємства. Станом на кінець 2024 року 88 підприємств відновлено.
При цьому експорт борошна та круп, за його інформацією, з початку війни скоротився на 50%. Серед причин експерт назвав крім скорочення виробництва і зміну логістики: якщо раніше експорт відбувався здебільшого морем, то з початку війни вимушено переорієнтувався на автомобільний і залізничний транспорт, які дорожчі за морський.
Через проблеми із транспортуванням продукції Чорним морем контейнерні перевезення повною мірою досі не відновлено. Відтак географія збуту продуктів зернової переробки з початку суттєво змінилася: 75% продукції надходить на європейський ринок, із яких 55% – країнам ЄС, 15% продукції прямує на Близький Схід, 4% – в Африку і 2% – в Азію, констатував керівник асоціації “Борошномели України”.
Як повідомлялося, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький у коментарі журналістам зауважив, однією із стратегій уряду на переговорах із Європейською Комісією стане прохання про поділ встановлених квот за товарними кодами.
Європейська Комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ). Згідно із оприлюдненим на сайті ЄС документом, Україна до кінця 2025 року зможе поставити на ринок ЄС в рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі у режимі 7 з 12 місяців року (7/12) пшеницю, борошно й меслин – 583,33 тис. тонн, кукурудзу – 379,167 тис. тонн, ячмень – 204,167 тис. тонн, м`яса птиці – 52,511 тис. тонн, яловичини – 7 тис. тонн, яєць – 3500 тонн, молока і вершків – 5833 тонн, сухого молока – 2917 тонн, вершкового масла – 1750 тонн.
Компанія “Нова пошта”, лідер експрес-відправлень в Україні, після двох років роботи в Литві та відкриття понад 650 точок сервісу в країні відкрила новий сортувальний хаб у Каунасі, йдеться у пресрелізі в понеділок.
“Каунас – це один з ключових логістичних вузлів у ЄС. Вигідне розташування міста на перетині головних транспортних коридорів дозволяє нам будувати ефективні маршрути як для внутрішніх, так і для міжнародних перевезень”, — наводяться у релізі слова CEO Nova Post у Литві Світлани Книжки.
Зазначається, що хаб щодня обробляє понад 1000 відправлень, працює 24/7 та забезпечує доставку по всій Литві, а також в Україну чи інші країни Європейського Союзу. Його запуск дав можливість пришвидшити доставку в Латвію на один день, в Естонію – на два дні.
На території логістичного хабу також розташовано вантажне відділення “Нової пошти”, де можна відправити та отримати документи, посилки й вантажі до 1000 кг.
“Цього року ми плануємо також запустити фулфілмент на базі хабу в Каунасі. Це відкриє нові можливості для наших бізнес-клієнтів: вони зможуть зберігати товари, оперативно обробляти замовлення і швидко доставляти їх як по Литві, так і по Європі, зокрема й в Україну”, – повідомила Книжка.
Вона додала, що компанія також активно працює над інтеграцією з платформами на кшталт Kamenskaya Ink, Multiparcel, Swotzy.
Як повідомлялося, консолідований дохід групи компаній NOVA, до якої входять материнська компанія ТОВ “Нова пошта” та її дочірні підприємства, зокрема “НоваПей”, NovaPay PL, “НП Діджитал”, NOVA Digital Sp. z o.o. (Польща ), “Нова-Енерджi”, “Новобокс”, “Нова Плейс”, “Нова Пост Європа”, дочірні підприємства в Литві, Молдові, Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії, Естонії, Латвії, Чехії, Канаді, Великій Британії, Франції, Італії, Польщі, Бельгії, Іспанії, Нідерландах, в 2024 році зріс на 24% – до 54,2 млрд грн. Консолідований прибуток скоротився на 10,8% – до 3,81 млрд грн.
В Україні в 2025 році буде побудовано два підприємства з переробки борошна – на західній Україні виготовлятимуть борошно, в Полтавській області – крупи, повідомив в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Наразі в західній Україні будується підприємство з виробництва борошна твердих сортів потужністю до 150 тонн/доба із подальшою переробкою макарони, а в Полтавській області очікується запуск крупозавода комбінованою потужністю до 100 тонн/доба”, – розказав він.
На думку керівника галузевої асоціації, в борошномельному бізнесі є ніші, на які варто звернути увагу.
“Коли говоримо про переробку зерна, треба пам`ятати, що це не лише борошно чи крупи. Це і комбіновані продукти: сухі сніданки, енергетичні батончики, крохмаль, суха клейковина, ферментні препарати на основі продуктів переробки зерна – дуже широка гама продуктів переробки “, – наголосив Рибчинський і додав, що головним пріоритетом при будівництві такого виробництва є наявність покупця.
За його інформацією, вартість будівництва млина чи крупозаводу в Україні стартує від $3 млн, але в Україні є приклади бізнесів і верхньої цінової планки – в $15 млн. У цю суму входить вартість обладнання, будівлі – основних фондів, без урахування оборотних коштів, які можуть сягати 50% вартості проєкту. Адже щоб запустити підприємство, потрібно придбати сировину, активно виходити на ринок, передбачити маркетингові витрати тощо.
Рибчинський також не відкидає перспективу будівництва на чорноморського побережжі низки борошномельних підприємств за прикладом Туреччини.
“Узбекистан і Єгипет пішли тим самим шляхом, що й турки. Узбеки купують казахське зерно, перемелюють і перетворилися на основного експортера борошна в Афганістан, звідки витіснили Казахстан. Єгипет купує українське та російське зерно і став провідним постачальником борошна на африканському ринку, витіснивши звідти частково і турків, і французів. Усе це вказує на наявність державної політики”, – підкреслив він і додав, що кроком для такого шляху розвитку переробки в Україні має бути в першу чергу зацікавленість держави.
Первинні реєстрації нових і уживаних автобусів (включно з мікроавтобусами) в Україні у травні 2025 року зросли на 62% порівняно з тим самим місяцем 2024 року – до 210 од., повідомив “УкрАвтопром” у Телеграм-каналі.
У порівнянні з квітнем поточного року попит не змінився.
За даними асоціації, частка нової техніки у цьому обсязі становила 43%, тоді як торік була 37%.
Найчастіше серед нових автобусів у минулому місяці, як і торік, вперше реєстрували автобуси Аtaman виробництва заводу “Черкаський автобус” – 27 од. (торік – 22 од.), на другому місці Ford з 22 автобусами (у травні-2024 марка також займала друге місце, але з сімома машинами), третім став вітчизняний Еталон – 13 од. (шість одиниці).
За даними “УкрАвтопрому”, серед вживаних автобусів частіше за все реєструвались Mercedes-Benz – 41 од., Volkswagen – 17 од. та MAN – 13 од.
Всього за січень-травень автобусний парк України поповнили 1030 автобусів (+41% до аналогічного періоду 2024р.), з них нових – 459 од. (+11%); вживаних – 571 од. (+81%).
Як повідомлялось з посланням на дані “УкрАвтопрому”, у 2024 році первинні реєстрації нових і уживаних автобусів скоротилися на 19% до 2023 року – до 2,241 тис. од., зокрема, нових на 24% – до 1,296 тис., уживаних на 12%, до 945 од.
Гормональний фон впливає на загальне самопочуття, настрій, рівень енергії та жіноче здоров’я. Скористайтеся можливістю перевірити основні показники гормонального балансу в ADONIS за спеціальною ціною – 3 844 грн (замість 5 100 грн)!
Учасниками акції є досвідчені акушери-гінекологи:
Щоб отримати послугу за акційною ціною, повідомте про це оператору контакт-центру або адміністратору під час запису на прийом.
Запис за телефоном: 0 800 707 707
ADONIS – якісна медицина для дорослих та дітей.
ADONIS – мережа приватних медичних центрів для дорослих і дітей. Приватна клініка ADONIS заснована понад 25 років тому. В її мережу входять сім філій у Києві та області, зокрема центр реабілітації та лабораторія стовбурових клітин. У філіях клініки лікарі ведуть прийом за 65 медичними напрямами. В умовах війни філії ADONIS з хірургічними підрозділами надають якісну медичну допомогу військовим і мирним жителям.
Для підготовки теплової генерації до літніх піків споживання та наступного опалювального сезону, з початку 2025 року шахтарі “ДТЕК Енерго” ввели у роботу сім нових вугільних лав, дві з них – у травні, повідомляється у пресрелізі операційного холдингу.
“Влітку та підчас опалювальних сезонів навантаження на теплову генерацію традиційно зростає, тому підтримуємо відповідний ритм роботи. Видобуток палива для теплової генерації потребує детального планування та послідовності у кожному етапі. У тому числі, у запуску нових вугільних лав”, – зазначив генеральний директор “ДТЕК Енерго” Олександр Фоменко.
Минулого року інвестиції компанії в український вуглевидобуток склали близько 7,5 млрд грн, всього з 2022 по 2024 роки – 18 млрд грн.
Як пояснили у “ДТЕК Енерго”, кошти були спрямовані на проведення та ремонт капітальних гірничих виробок, комплектацію вугільних лав, оснащення шахт прохідницьким устаткуванням, підземний шахтний транспорт та проєкти підтримки виробничих потужностей.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність компанії в тепловій генерації станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
