Первинні реєстрації нових і вживаних автобусів (включно з мікроавтобусами) в Україні у вересні 2025 року скоротились на 6% порівняно з тим самим місяцем минулого року – до 233 од., повідомив “УкрАвтопром” у Телеграм-каналі.
Порівняно з серпнем поточного року, коли було зареєстровано 259 автобусів, ринок скоротився на 10%.
Частка нової техніки у вересневому обсязі становила 58%, тоді як торік була 63%.
В лідери серед нових автобусів вийшли вітчизняні ЗАЗ з реєстрацією 38 машин, тоді як у вересні-2024 ці автобуси займали третю сходинку рейтингу з 24 машинами.
Другими стали нові автобуси Ataman заводу “Черкаській автобус” – 29 од., які торік також займали другу сходинку з продажем 37 машин.
Третіми серед нових автобусів стали Etalon – 19 од., які рік тому були лідерами з 60 автобусами.
Серед вживаних у вересні найчастіше реєструвались Mercedes-Benz – 49 од.; VDL та Van Hool – по 8 од.
За даними “УкрАвтопрому”, всього у січні-вересні-2025 автобусний парк України поповнили 1888 автобусів (+33% до аналогічного періоду 2024 року). З них: нових – 935 од. (+16%); вживаних – 953 од. (+56%).
Як повідомлялося, у 2024 році первинні реєстрації нових і вживаних автобусів скоротилися на 19% до 2023 року – до 2,241 тис. од., зокрема нових – на 24%, до 1,296 тис., вживаних – на 12%, до 945 од.
Як повідомляє Сербський Економіст, міжнародна компанія Alcazar Energy, що працює, зокрема, і в Сербії, має намір збільшити обсяг інвестицій в Чорногорію з раніше запланованих 200 млн до 500 млн доларів, повідомив співзасновник і керуючий партнер компанії Даніель Калдерон в інтерв’ю ЗМІ.
За словами Калдерона, компанія приступить до будівництва вітропарку Bijela потужністю 118,8 МВт вже в першому кварталі 2026 року. Обсяг інвестицій в проект складе близько 200 млн доларів.
«Ми готуємо майданчик і ведемо закупівлі обладнання — це великий і стратегічно важливий проект. Але це лише перша частина наших вкладень в Чорногорію», — зазначив Калдерон.
Він додав, що протягом найближчих п’яти років інвестиції компанії можуть зрости до півмільярда доларів, а загальний обсяг вкладень у розвиток відновлюваних джерел енергії в Чорногорії до 2040 року може досягти 4–5 млрд доларів.
«Ми розраховуємо, що близько 10% цих інвестицій припадуть на проекти Alcazar Energy, і це будуть перші кроки у великій енергетичній трансформації регіону», — зазначив Калдерон.
За його словами, компанія розглядає можливість реалізації декількох додаткових проектів у Чорногорії, але подробиці поки не розголошуються.
На конференції ЄС – Чорногорія було представлено 14 спільних проєктів з європейськими компаніями, половина з яких пов’язана з інвестиціями у вітроелектростанції, сонячні парки та системи зберігання енергії.
Alcazar Energy – міжнародна компанія, що спеціалізується на розробці, будівництві та управлінні об’єктами відновлюваної енергетики.
Заснована в 2014 році, штаб-квартира — в Дубаї (ОАЕ). Компанія активно працює в регіоні MENAT (Близький Схід, Північна Африка, Туреччина) і на Балканах.
Серед ключових проектів — вітропарки та сонячні електростанції в Сербії, Йорданії, Єгипті та Туреччині. Нещодавно Alcazar розпочала будівництво найбільшої вітроелектростанції на Західних Балканах у Північній Македонії.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1587
Ціни на будівельно-монтажні роботи в Україні у серпні 2025 року зросли на 5,4% порівняно з серпнем 2024 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у серпні-2025 до серпня-2024 ціни збільшилися в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві зростання становило 5,7%, у нежитловому – 5,5%, в інженерному – 5,2%. Водночас порівняно з липнем поточного року ціни зросли відповідно на 0,2%, 0,1% та 0,6%.
У серпні-2025 до грудня-2024 ціни на будмонтажроботи зросли на 4%, тоді як за підсумками восьми місяців 2025 року ціни на будівництво зросли на 6% порівняно з аналогічним періодом роком раніше.
Як повідомлялося, у 2024 році ціни на будівельно-монтажні роботи збільшилися на 7,9% порівняно з попереднім роком, а у 2023-му – виросли на 15,8% до 2022 року.
Держстат вказав, що показники наведені без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
Група компаній ОККО, в яку входить оператор однойменної мережі АЗК “Концерн “Галнафтогаз”, планує здати в експлуатацію свою першу ВЕС Іваничі 147 МВт у Волинській області до кінця 2025-першому кварталі 2026рр., повідомив СЕО холдингу OKKO GROUP, співзасновник GORO Mountain Resort Василь Даниляк.
“Сподіваюся, до кінця цього року, а можливо перейде на перший квартал наступного, здамо в експлуатацію вітрокомплекс на 147 МВт, який ми будуємо спільно з ЄБРР, МФК і ЧБТР”, – сказав Даниляк під час Київського міжнародного економічного форуму в Києві у четвер.
За його словами, Група вже “стартувала” з новим вітроенергетичним проєктом по сусідству з першим – ВЕС Затуринці 192 МВт.
Крім того, Даниляк зазначив, що ОККО закінчила будувати першу чергу свого біоетанольного заводу і “хорошими темпами” будує готельний комплекс GORO Mountain Resort.
“Ми збудували силосну частину і зробили будівельні роботи по самому приміщенню великого біоетанольного заводу, і плануємо здавати його в роботу наступного року. Наш готель вже рік як будується, дуже хороші темпи. Сподіваюся, найближчими роками поставимо жирну туристичну відмітку на карті не тільки України, а й Європи”, – поділився планами глава ОККО.
Він зазначив, що робити великі інвестиції Групу спонукають нові можливості, які відкрилися останнім часом.
“З одного боку, війна – це велика біда, яка оголила низку проблем в різних галузях, зокрема в енергетиці. Виявилося, що величезні об’єкти радянської енергетики виявилися вразливими. Тому уряд і Міненерго дали вектор розвитку в децентралізацію генерації Це дуже правильно. Ми ж на той момент мали паливний ринок, який скорочується, і вирішили працювати в дотичних до нас галузях”, – пояснив Даниляк.
Запорукою успішності ОККО та активної співпраці з міжнародними фінансовими організаціями він назвав, зокрема, прозорість діяльності компанії, чітке виконання своїх зобов’язань та професійну мотивовану команду.
Як повідомлялося, за наступні п’ять років ОККО планує мати орієнтовно 600 МВт потужності у вітроенергетиці, 200 МВт – сонячній енергетиці та 150 МВт – в установках зберігання енергії (УЗЕ),
Зокрема, Група ОККО будує ВЕС Іваничі 147 МВт у Волинській області загальною вартістю EUR225 млн (без ПДВ) та шукає фінансування для свого другого вітроенергетичного проекту у цій області – ВЕС Затуринці 192 МВт, який оцінюється в EUR250 млн (без ПДВ).
Група також виграла п’ятирічний спецаукціон НЕК “Укренерго” з надання послуг балансування енергосистеми, на якому заявила установку зберігання енергії (УЗЕ) 20 МВт. Про введення в експлуатацію УЗЕ заявлялося у квітні.
Крім того, група планує відкрити новий елеватор на 60 тис. тонн до осені 2025 року та біоетанольний завод улітку 2026 року. Важливою складовою аграрного портфеля OККО є партнерство з підприємством “Гадз-агро” в Тернопільській області, до капіталу якого компанія увійшла в 2023 році. Підприємство обробляє 26 тис. га землі, має близько 10 тис. голів великої рогатої худоби, з яких 5 тис – дійні корови. Також це одне з найбільших садівницьких господарств України, проте частину бізнесу, пов’язану із садівництвом, OKKO вирішила не інтегрувати.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який керує однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом “ОККО”, що налічує майже 400 автозаправних комплексів.
Засновником та кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
Сервіс кур’єрської доставки Glovo, який почав працювати в Україні у 2018 році, за цей час інвестував у бізнес понад EUR160 млн, заявила генеральна директорка Glovo в Україні Марина Павлюк на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ) у четвер.
“Ми готові інвестувати ще. В цьому році лише, напевно, близько 25 млн, але де захищеність та гарантії – це все ще відкрите питання. Тримається поки на ініціативі інвесторів і на dedication нашої команди, яка готова переконувати інвестора попри всі виклики, що нам потрібно тут працювати”, – наголосила Павлюк, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
За її словами, шість років тому розпочалася робота в профільних комітетах Ради щодо механізму, який міг би врегулювати питання “самозайнятих” на цьому ринку, але лише 15 жовтня цього року профільний парламентський комітет рекомендував прийняти у першому читанні відповідний законопроєкт. На думку Павлюк, в ньому враховано інтереси різних груп, включно з маркетплейсами.
“Ми очікуємо другого читання та доопрацювань. Ми за діджиталізацію, допомагаємо державі прийняти правильне рішення та сподіваємось, що буде ця політична воля, тому що це й надходження в бюджет країни і також стабільність з точки зору довгострокових інвестицій”, – наголосила гендиректорка Glovо.
Павлюк додала, що загальний обсяг потенційних надходжень до державного бюджету може становити близько 7 млрд грн.
За оцінками гендиректорки Glovо, станом на 2024 рік компанія відповідала за 0,4% ВВП.
В коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” Павлюк повідомила, що компанія наразі працює в більше ніж 40 містах України. В деяких містах Glovо припинила роботу через окупацію, зокрема в Маріуполі чи Бердянську.
“Загалом, з останнього, де ми розширилися, це був Павлоград на сході й Ковель на північному заході”, – повідомила вона.
За її словами, для компанії важлива наявність інших бізнесів, які працюють в місті, партнерів.
“Ми дуже часто обмінюємося сигналами саме з партнерами. Вони дають більше нам розуміння того, яке місто потенційно можна запустити. Зараз є в роботі декілька міст такого ж (розміру – ІФ-У), тому побачимо, як воно буде все в наступному році”, – уточнила Павлюк.