Міський голова Києва Віталій Кличко оголосив про обраного ним кандидата на посаду нового секретаря Київради.
«Визначився з кандидатурою на нового секретаря Київради і запропонував усім фракціям приєднатися до її обговорення. Після консультацій внесу до сесійної зали на цю посаду кандидатуру депутата від фракції «Голос» Зої Ярош», – написав Кличко в телеграм-каналі.
Зоя Ярош народилася 9 грудня 1976 року в селищі Єланець Миколаївської області.
У 2000 році закінчила Одеський державний університет імені І. І. Мечникова за спеціальністю «Правознавство». У 2006 році закінчила Київський інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю «Міжнародне право».
У 2020 році обрана до Київської міської ради 9 скликання від партії «Голос». Член постійної комісії з питань архітектури, містобудування та земельних відносин.
Україна у 2024 році експортувала 99,3 тис тон біоетанолу, при цьому 62% цього експорту забезпечили приватні виробники, а на частку трьох приватних біоетанольних заводів припало 38,1 тис. тонн або 38% експортних поставок, повідомила член комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна у Телеграм.
Вона зазначила, що із 17 діючих в Україні біоетанольних заводів, виробничі потужності яких становлять понад 420 тис тон на рік, 12 приватизовані за останні роки.
За її інформацією, ключовими факторами для розвитку виробництва біоетанолу в Україні стали заміна російського метанолу на український біоетанол нафтогазовидобувними компаніями; поставка на ринок ЄС консолідованих партій біоетанолу (мін 10 тис тон); логістичні особливості експорту біоетанолу бензовозами на нафтопереробні заводи ЄС із зворотною доставкою бензину в Україну; скасування квот на експорт біоетанолу в ЄС (із сьогоднішнього дня квота 100 тис тон етилового спирту на рік вже відновлена) та запровадження обов’язкового додавання 5% біоетанолу до бензинів в Україні.
Нардеп також розкритикувала уряд за те, що він не захистив зовнішні ринки збуту для однієї з найперспективніших галузей переробної промисловості України.
Як повідомлялося, Європейська Комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Згідно із оприлюдненим на сайті ЄС документом, Україна до кінця 2025 року зможе поставити на ринок ЄС в рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі у режимі 7 з 12 місяців року (7/12) пшеницю, борошно й меслин – 583,33 тис. тонн, кукурудзу – 379,167 тис. тонн, ячмінь – 204,167 тис. тонн, м`яса птиці – 52,511 тис. тонн, яловичини – 7 тис. тонн, яєць – 3500 тонн, молока і вершків – 5833 тонн, сухого молока – 2917 тонн, вершкового масла – 1750 тонн.
Україна 2024 року вперше з підписання угоди про асоціацію з ЄС вичерпала квоту на поставки біоетанолу на ринки ЄС, яка становила 100 тис. тонн на рік. За оновленими умовами 7/12 українські виробники зможуть до кінця 2025 року поставити на ринок ЄС 58 тис. тонн біоетанолу.
Україна станом на 9 червня експортувала з початку 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) 38,777 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 475 тис. тонн було відвантажено поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, станом на 12 червня минулого року загальний показник відвантажень становив 48,381 млн тонн, у тому числі у червні – 1,449 млн тонн.
При цьому в розрізі культур з початку поточного сезону було експортовано пшениці – 15,015 млн тонн (у червні – 152 тис. тонн), ячменю – 2,305 млн тонн (0), жита – 10,8 тис. тонн (0), кукурудзи – 20,89 млн тонн (320 тис. тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 9 червня оцінюється в 66,1 тис. тонн (у червні – 1,2 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 61,7 тис. тонн (1,1 тис. тонн).
Державний ПриватБанк (Київ) з початку 2025 року профінансував купівлю нових автомобілів на 2 млрд грн, а частка банку на ринку автокредитування нових авто сягнула 44%, йдеться у пресрелізі фінустанови у понеділок.
“Наразі кожна п`ята автівка з придбаних в Україні вже профінансована за рахунок кредиту, а частка ПриватБанку на ринку автокредитування нових авто з початку 2025 року склала 44%”, – прокоментував результати член правління банку з питань роздрібного ринку Дмитро Мусієнко.
Зазначається, що найбільше кредитів на купівлю автомобілів у ПриватБанку беруть в Києві – 45% від загальної кількості, тоді як у Дніпрі – 9%, Львові – 6%, в Одесі й Харкові – по 5%.
За статистикою банку, частіше автівки в кредит оформлюють чоловіки – їхня частка становить 58% портфеля автокредитів. Найактивнішою віковою групою є українці віком 36–45 років – вони становлять 43% клієнтів. Частка клієнтів від 46 років і старше – 34%, молоді 21–35 років – 23%.
У більшості випадків автокредити оформлюються на строк 5 років – така тенденція зберігається й у 2025 році.
“Трендом 2025 року залишаться збільшення попиту на електричні автівки та гібриди, частка яких серед придбаних авто в кредит у порівнянні з 2024 зросла до 16% та 18% відповідно”, – додали в ПриватБанку.
Зазначається, що серед найпопулярніших брендів в Україні в кредит найчастіше купують автомобілі Toyota, Hyundai, Skoda, Peugeot та Mazda – саме на ці моделі діють спеціальні умови фінансування.
В середині грудня минулого року ПриватБанк повідомив, що в 2024 році він видав понад 3 тис. автокредитів фізособам на суму понад 2,5 млрд грн.
За даними Національного банку України, станом на 1 квітня 2025 року ПриватБанк займав перше місце за загальними активами 945,4 млрд грн, або 25,2% серед 61-го банку.
Другий за величиною український оператор мобільного зв’язку “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”, VFU), який 23 травня оголосив пропозицію про викуп своїх єврооблігацій на $1,11 млн, отримав заявки, які значно перевищили зазначену суму викупу.
“Запропоновані облігації приймаються до придбання на пропорційній основі відповідно до коефіцієнта масштабування 0,0040355668”, – зазначається у повідомлені емітента на Ірландській фондовий біржі у понеділок.
Згідно з ним, якщо результатом застосування такого коефіцієнту до пакету облігацій будь-якого власника стане сума менша мінімального номіналу, то такі запропоновані облігації відхиляються.
Дата розрахунку за тендерною пропозицією настане приблизно 13 червня 2025 року.
Викуп єврооблігацій пов’язаний з тим, що 24 квітня 2025 року VFU оголосив про виплату дивідендів своєму акціонеру у розмірі 660,245 млн грн ($15,9 млн за вказаним у повідомленні курсом) за 2024 рік. Згідно із обмеженнями Нацбанку, вони сплачуватимуться окремими щомісячними виплатами дивідендів. Очікується, що кожен такий щомісячний дивіденд становитиме суму в гривнях, що дорівнює EUR1 млн.
Компанія наголосила, що згідно з умовами випуску облігацій у такому випадку вона повинна запропонувати всім власникам облігацій подати заявку на їх продаж на суму, що дорівнює сумі дивідендів, сплачених за межі України.
Згідно із оголошеними умовами, облігації викуповуються по курсу 99% від номіналу.
VFU нагадав, що всього облігацій із погашенням у лютому 2027 року та номінальною ставкою 9,625% річних випущено на $300 млн, з них компанія зараз тримає облігації на $0,5 млн.
Як повідомлялося, VFU у 2024 році збільшив виручку на 13,1% – до 24,44 млрд грн, скоротивши чистий прибуток на 30,1% – до 3,54 млрд грн.
У січні-березні 2025 року виручка зросла на 14% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 6,59 млрд грн, тоді як чистий прибуток впав на 24% – до 697 млн грн.
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів докладає зусиль, щоб 2025 року відкрити ринок Китаю для українського борошна, повідомив заступник голови Держпродспоживслужби – Головний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський.
“Ми плануємо цього року підписати з китайськими колегами протоколи щодо відкриття ринку для українського борошна пшеничного”, — сказав він на Agro Ukraine Summit у Києві у п`ятницю.
Він нагадав, що Держспоживслужба ініціювала процедури просування на ринок КНР постачань з України пшениці, проса та сорго, а також системно працює над відкриттям цього ринку для українського гороху.
Чайковський додав, що наразі фітосанітарні органи обох країн готуються до запуску такої послуги як відеоінспекція посівів із полів підприємств, які мають намір у сезоні-2025/2026 поставляти продукцію в Китай.
Головний фітосанітарний інспектор закликав експортоорієнтовані підприємства оперативно звернутись до регіональних представництв Держпродспоживслужби, щоб провести фітосанітарні обстеження своїх полів.
