Україна може скоротити витрати громадян і бізнесу на міжнародні перекази в євро на EUR70-100 млн щороку після приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Водночас для початку процедури інтеграції Верховна Рада має ухвалити пакет законодавчих змін, що забезпечить відповідність українського фінансового законодавства європейським вимогам.
Як повідомляє агентство «Інтерфакс-Україна» у спеціальному матеріалі, опублікованому 30 жовтня 2026 року, парламент має час до середини листопада для розгляду необхідних законопроєктів, щоб Україна могла подати заявку до Європейської платіжної ради (EPC).
За оцінками Міністерства фінансів України, приєднання до SEPA дозволить зменшити вартість транскордонних платежів, прискорити розрахунки з європейськими контрагентами та знизити фінансові витрати українських експортерів.
Основним законопроєктом є №14327-д, зареєстрований 6 квітня 2026 року. Разом із ним парламент має розглянути законопроєкти №15501 та №15503, що стосуються приведення законодавства у відповідність до вимог Європейського Союзу та критеріїв EPC. Станом на початок листопада основний документ очікує розгляду, законопроєкт №15501 опрацьовується в комітеті, а №15503 також очікує розгляду.
SEPA (Single Euro Payments Area) є єдиною європейською платіжною зоною, яка забезпечує стандартизовані банківські перекази в євро між країнами-учасницями. Вона дозволяє здійснювати транскордонні платежі за правилами, наближеними до внутрішніх банківських операцій.
Станом на осінь 2026 року географія SEPA охоплює 41 країну та територію, включно з усіма державами ЄС, Великою Британією, Швейцарією, Норвегією, Ісландією, Ліхтенштейном, а також низкою балканських країн і Молдовою.
Найбільшу вигоду від приєднання України до SEPA можуть отримати підприємства, що регулярно проводять розрахунки з європейськими партнерами. Передусім це стосується IT-компаній, експортерів послуг, логістичних операторів, підприємств електронної комерції, малого та середнього бізнесу.
Зараз міжнародні перекази нерідко проходять через кілька банків-кореспондентів, що збільшує комісії та ускладнює прогнозування строків надходження коштів. Використання SEPA дозволить скоротити кількість посередників і зробити тарифи більш передбачуваними.
Як зазначила заступниця голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк, навіть комісія EUR20-50 за один міжнародний платіж створює відчутні витрати для компаній, які здійснюють десятки або сотні таких операцій.
Для фізичних осіб SEPA може спростити переказ коштів між Україною та країнами ЄС, оплату навчання, оренди житла, послуг, а також отримання доходів від іноземних замовників.
Показовим прикладом є Молдова, яка приєдналася до географічної зони SEPA у березні 2025 року, а її банки розпочали відповідні операції 6 жовтня того самого року. За оцінками Національного банку Молдови, середня вартість транскордонного переказу в євро скоротилася з EUR20-150 приблизно до EUR1. Сукупна економія громадян і бізнесу за 12 місяців оцінюється в EUR16,4 млн.
Водночас для України приєднання до SEPA потребує не лише технологічної модернізації банків, а й посилення фінансового моніторингу, прозорості інформації про кінцевих бенефіціарних власників компаній і відповідності міжнародним стандартам протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.
Після ухвалення законодавчих змін Україна повинна пройти процедуру оцінювання Європейською платіжною радою. У разі позитивного рішення окремі банки та платіжні установи зможуть розпочати технічне приєднання до відповідних платіжних схем.
При цьому інтеграція з SEPA не означатиме переходу України на євро або автоматичного скасування валютних обмежень, запроваджених Національним банком під час воєнного стану. Банківські тарифи також не обов’язково стануть нульовими, хоча очікується суттєве скорочення вартості міжнародних платежів у євро.
Національний банк України вже здійснив низку технологічних змін для майбутньої інтеграції. Зокрема, у квітні 2023 року Система електронних платежів перейшла на міжнародний стандарт ISO 20022 та цілодобовий режим роботи, а з грудня 2024 року в ній функціонують миттєві кредитові перекази.
Подальше приєднання до SEPA стане ще одним етапом фінансової інтеграції України з Європейським Союзом і може сприяти підвищенню конкурентоспроможності українських компаній на європейському ринку.
Джерело: «Інтерфакс-Україна», спеціальний матеріал від 30 жовтня 2026 року.
SEPA, банківський переказ, БИЗНЕС, Європейський союз, УКРАЇНА, фінансова інтеграція
Як повідомляє «Сербський економіст», МВС Чорногорії заявило, що близько 80 % іноземців, які намагалися оформити або урегулювати своє перебування в країні за останні два місяці, зловживали міграційними процедурами.
Про це 30 жовтня повідомив представник МВС Драган Дашич в ефірі державного телебачення. За його словами, лише за останній місяць у Чорногорії зареєстрували велику кількість нових компаній, які, ймовірно, створювалися переважно для того, щоб іноземці отримали підстави для проживання.
Тепер МВС спільно з поліцією та Податковим управлінням перевірить усі нещодавно зареєстровані фірми, а також обставини оформлення дозволу на проживання через них.
Чому це відбувається саме зараз?
З 1 листопада 2026 року Чорногорія запроваджує візи для громадян п’яти країн: Росії, Туреччини, Білорусі, Китаю та Саудівської Аравії.
Тому можна припустити, що значна частина нових заяв на посвідку на проживання надходить від громадян Росії та Туреччини, які становлять дві з трьох найбільших іноземних спільнот країни.
Отримання законної посвідки на проживання дозволяє проживати в Чорногорії та повертатися до неї без оформлення окремої візи. Але реєстрація компанії сама по собі не гарантує видачі посвідки на проживання.
Дашич підкреслив, що іноземці з чинними дозволами на тимчасове або постійне проживання не зіткнуться з обмеженнями на в’їзд і виїзд.
Скільки іноземців проживає в Чорногорії?
Згідно з вересневими даними МВС, опублікованими Центром громадянської освіти, дозволи на проживання мали 69 945 іноземних громадян.
Основні групи за громадянством:
Росія — 17 907 осіб
Сербія — 15 287
Туреччина — 10 600
Боснія і Герцеговина — 3 801
Косово — 3 139
Албанія — 3 064
Азербайджан — 2 552
Україна — 1 614
Північна Македонія — 1 174
Німеччина — 1 093
Таким чином, громадяни Росії та Туреччини разом становлять близько 41 % іноземців у цій статистиці, а з урахуванням сербів три найбільші групи забезпечують майже 63 %.
Для громадян п’яти перелічених країн запроваджується попереднє оформлення віз. Консульський збір становить 35 євро, стандартний термін розгляду — 10 днів.
Передбачені винятки, зокрема для власників певних чинних іноземних віз та дозволів на проживання.
Для Чорногорії це помітна зміна міграційної політики, яка може вплинути на ринок нерухомості, реєстрацію бізнесу та туристичні потоки.
ВІЗИ, дозволи, МВС, Міграція, ЧОРНОГОРІЯ
ПрАТ “А/Т Тютюнова компанія “В.А.Т. – Прилуки” (Чернігівська обл.), що входить до складу British American Tobacco (BAT), у липні-вересні 2026 року зменшило виручку на 23,1% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 1 млрд 86,4 млн грн.
Згідно звіту компанії у системі розкриття інформації НКЦПФР, її чистий прибуток також впав на 18,3% – до 126,6 млн грн.
Як повідомлялося, Росія 7 вересня 2026 року завдала удару безпілотниками по Прилуцькій тютюновій фабриці, внаслідок якої підприємство зазнало руйнувань та було змушене тимчасово зупинити свою роботу, точні терміни відновлення ліній наразі не називалися.
Згідно зі звітом, виробництво сигарет з фільтром у третьому кварталі скоротилося до 1 млрд 306,3 млн штук з 1 млрд 620,8 млн штук у другом кварталі цього року, ТВЕН – до 193,6 млн з 297,6 млн, фільтрів – до 661,1 млн з 914,2 млн.
Станом на 30 вересня 2026 року активи ПрАТ “А/Т тютюнова компанія “В.А.Т.-Прилуки” знизилися до 14,56 млрд грн з 17,44 млрд грн на середину року та 14,99 млрд грн на початок року, у тому числі гроші та їх еквіваленти – до 2,70 млрд грн з 4,49 млрд грн та 3,60 млрд грн відповідно.
Середньооблікова кількість працівників, згідно зі звітом, у третьому кварталі складала 363 порівняно із 369 кварталом раніше.
“В.А.Т. Прилуки”, за його інформацією, є одним з найбільших виробників та експортерів тютюнових виробів в Україні. Виробляє сигарети міжнародних брендів та національну локальну марку, а також ТВЕН.
За даними НКЦПФР, 100% акцій належить Precis (1814) Limited (Велика Британія).
Як повідомлялось, 2025 року компанія скоротила чистий прибуток на 37,3% порівняно з 2024 роком – до 413,6 млн грн за зменшення чистого доходу на 11,8% – до 5,04 млрд грн.
ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-вересні поточного року отримало чистий збиток 2 млрд (307,873 млн грн, тоді як у аналогічному періоді минулого року був чистий прибуток 1 млрд 887,127 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, у третьому кварталі збиток становив 1 млрд 247,146 млн грн.
За цей період дохід від звичайної діяльності знизився на 8,3%, – до 49 млрд 157,347 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня становив 29 млрд 799,280 млн грн.
У звіті керівництва підприємства вказується, зокрема, на логістичні, регуляторні та енергетичні ризики. При цьому уточнюється, що значна частина продукції ПАТ “Запоріжсталь” реалізується на експорт. Станом на 30 вересня 2026 р. військова агресія російської федерації та обмеження судноплавства в Чорноморському регіоні продовжують створювати суттєві логістичні ризики для стабільності поставок. У зв’язку з цим підприємство використовує мультимодальні логістичні маршрути, які здійснюються як через порти р. Дунай, так і залізничним та автомобільним транспортом. Водночас зберігається ризик обмеження або ускладнення перевезень через західні кордони України, зокрема з Республікою Польща, що може негативно впливати як на імпорт сировини, так і на експорт готової продукції, призводити до зростання витрат і подовження строків виконання контрактів.
Одним із суттєвих ризиків для підприємства є запровадження Європейською Комісією механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який поступово посилює фінансові та адміністративні вимоги до імпорту металургійної продукції з високою вуглецевою інтенсивністю, а також зростання вартості викидів парникових газів. Водночас оцінка підприємства, що також враховує подальше застосування безкоштовних квот у рамках Системи торгівлі викидами Європейського Союзу (EU ETS), свідчить, що вплив CBAM на сталеві напівфабрикати та готову продукцію залишатиметься обмеженим до 2030 року. Додатковим ризиком є посилення заходів торговельного захисту на ринку ЄС. Зокрема, з 1 липня 2026 р. набрали чинності нові обмежувальні квоти на імпорт окремих видів сталевої продукції до ЄС. “Запоріжсталь” здійснює постійний моніторинг змін регуляторного середовища та вживає заходів щодо адаптації експортної стратегії до нових умов ведення зовнішньоекономічної діяльності.
Фінансово-господарська діяльність “Запоріжсталі” також зазнає впливу ризиків, пов’язаних з електропостачанням. Енергоємний характер металургійного виробництва в поєднанні з наслідками пошкодження енергетичної інфраструктури України внаслідок воєнних дій зумовлює ризики нестабільного постачання електроенергії, застосування обмежень її споживання та зростання вартості. Оскільки виробничий процес комбінату залежить від енергопостачання, у разі будь-яких значних перебоїв з електроенергією підприємство зможе продовжувати операційну діяльність у знижених обсягах. Такий сценарій може негативно вплинути на результати діяльності та фінансовий стан комбіната у спосіб, який наразі неможливо достовірно оцінити, включно зі здатністю продовжувати діяльність на безперервній основі.
Водночас позитивним фактором є розширення ринків збуту, адаптація логістичних маршрутів та підвищення енергоефективності, що може частково зменшити вплив зазначених ризиків у середньостроковій перспективі.
У серпні-вересні 2026 року виробничий майданчик підприємства зазнав ракетних обстрілів, які пошкодили певну енергетичну інфраструктуру та доменні виробничі потужності.
Як повідомлялось, у першому кварталі 2026 року “Запоріжсталь” наростила чистий збиток у 2,1 раза порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 1 млрд 373,955 млн грн з 660,923 млн грн. Її дохід від звичайної діяльності на 13,2%, – до 19 млрд 667,141 млн грн з 17 млрд 376,525 млн грн.
Комбінат у січні-червні поточного року отримало чистий збиток 1 млрд 60,727 млн грн, тоді як у аналогічному періоді минулого року був чистий прибуток 1 млрд 369,359 млн грн, дохід від звичайної діяльності зріс на 7,6%, – до 38 млрд 701,653 млн грн.
“Запоріжстаь” у 2025 році наростила чистий прибуток удвічі проти 2024 року– до 1 млрд 764,886 млн грн з 880,562 млн грн, дохід від звичайної діяльності зріс на 2,4%, – до 72 млрд 14,156 млн грн з 70 млрд 307,933 млн грн. При цьому консолідований прибуток 2025 році становив 1 млрд 328,605 млн грн, у 2024 році – 1 млрд 593,521 млн грн. Дохід не змінився – такий, як у неконсолідованому звіті.
“Запоріжсталь” у 2024 році отримала 1 млрд 593,521 млн грн чистого прибутку проти чистого збитку роком раніше – 3 млрд 899,537 млн грн. При цьому дохід становив 70 млрд 307,933 млн грн проти 56 млрд 428,254 млн грн у 2023 році.
“Запоріжсталь” завершила 2022 рік з чистим збитком 4 млрд 864 млн 684,828 тис. грн, тоді як у 2021-му отримала 16 млрд 809 млн 158,412 тис. грн чистого прибутку.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого має широкий попит серед споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Статутний капітал ПАТ – 660 млн 920 тис. 444,75 грн, який поділений на 2 млрд 643 млн 681,770 тис. штук акцій, номінальна вартість акції – 0,25 грн.
У Румунії в ніч на 1 листопада 2026 року зафіксували серію з чотирьох землетрусів у сейсмічній зоні Вранча, ще один підземний поштовх стався вранці в Чорному морі. Магнітуда землетрусів становила від 2,1 до 3,6, свідчать дані Національного інституту досліджень і розробок у галузі фізики Землі (INCDFP).
Перший землетрус стався о 00:46 за місцевим часом у повіті Вранча. Його магнітуда становила 3,0, а епіцентр знаходився на глибині 69,9 км.
О 01:35 було зареєстровано другий, сильніший поштовх магнітудою 3,6 на глибині 124,4 км. Епіцентр розташовувався приблизно за 37 км на південь від міста Фокшані та за 64 км на південь від Бузеу.
Третій землетрус магнітудою 2,1 стався о 02:26 на глибині 110,3 км. Четвертий поштовх магнітудою 2,5 зареєстрували о 06:33 у повіті Бузеу на глибині 144,4 км.
Ще один землетрус стався о 07:03 у Чорному морі, приблизно за 87 км на південь від Севастополя. Його магнітуда становила 3,6, глибина епіцентру — 69,8 км.
Усі п’ять землетрусів фахівці віднесли до категорії слабких. Повідомлень про руйнування та постраждалих не надходило.
Найсильніший землетрус у Румунії з початку 2026 року стався 19 жовтня в повіті Бузеу. Тоді магнітуда сягнула 4,8.
Сейсмічна зона Вранча, розташована в районі Східних Карпат, вважається одним із найактивніших сейсмічних районів Європи. Землетруси тут часто відбуваються на значній глибині, а сильніші поштовхи можуть відчуватися далеко за межами Румунії, зокрема в Молдові, Сербії та Україні.
Україна вже наступного тижня розраховує на збільшення обсягів поставок генераторів та іншого енергетичного обладнання за підсумками переговорів президентів України Володимира Зеленського та Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана у Стамбулі, повідомив у неділю міністр інфраструктури України Микола Калашник.
«У Стамбулі президенти України та Туреччини Володимир Зеленський і Реджеп Таїп Ердоган обговорили питання безпеки та економічного співробітництва, енергетики та інфраструктури. Один із важливих результатів — вже наступного тижня Україна очікує збільшення поставок генераторів та іншого енергетичного обладнання. Це особливо важливо зараз, коли Росія посилює атаки на енергетичну інфраструктуру наших громад», – написав він у Telegram-каналі.
За словами Калашника, сторони також працюють над відновленням безпечного цивільного судноплавства в Чорному морі, що має стратегічне значення для функціонування українських портів та міжнародної торгівлі.
Крім того, під час візиту Калашник разом із заступником голови Офісу президента України Олексієм Соболєвим взяв участь у зустрічі представників українського та турецького бізнесу. До обговорення долучилися делегати енергохолдингу ДТЕК, НАК «Нафтогаз України», групи «Метінвест», компанії «Українська бронетехніка», союзу Diia.City Union, а також провідних турецьких підприємств у сферах будівництва, енергетики, транспорту та оборонно-промислового комплексу.
Під час заходу українська сторона презентувала можливості для залучення турецького бізнесу до відновлення інфраструктури України. Серед ключових пріоритетів визначено інвестиції в портову галузь, автомобільні дороги та залізницю, оновлення локомотивного парку, модернізацію колій, а також реалізацію планів сталого розвитку громад із забезпеченням резервного тепло- та водопостачання.
Джерело: https://t.me/Mykola_Kalashnyk/11414
