Уряд готує зміни до митного оформлення гуманітарної допомоги з метою запобігання зловживанням, а також посилює боротьбу зі схемами ухилення від оподаткування через штучне дроблення бізнесу, повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
«Посилюємо роботу з детенізації економіки. Разом із правоохоронними органами, податковою та митною службами в рамках Міжвідомчої робочої групи визначили подальші заходи. Усі відповідальні органи отримали доручення», — написав він у Telegram-каналі в суботу.
За словами прем’єра, найближчим часом буде визначено оновлений перелік товарів, яких торкнуться зміни в митному оформленні гуманітарної допомоги. Це має унеможливити використання гуманітарних вантажів як прикриття для нелегального імпорту.
«Гуманітарна допомога має швидко надходити до тих, хто її потребує, а не ставати прикриттям для нелегального імпорту. Найближчим часом буде визначено оновлений обґрунтований перелік товарів, яких торкнуться зміни», — пояснив Корецький.
Крім того, податкова разом із митницею та Бюро економічної безпеки посилить роботу з платниками податків із високим рівнем ризику.
Зокрема, йдеться про схеми ухилення від сплати ПДВ через штучне дроблення бізнесу, коли великі торговельні мережі розподіляють обороти між десятками та сотнями ФОП. «Цю проблему має вирішити правоохоронна система», — заявив прем’єр-міністр.
Корецький наголосив, що метою цих заходів є забезпечення необхідних надходжень до бюджету та рівних умов для бізнесу, який працює легально.
детінізація, ПДВ, ПОДАТОК, УКРАЇНА, ФОП
Перша леді США Меланія Трамп пов’язала успішне проведення гуманітарної місії в Олешках Херсонської області з надією на міцний мир.
«Надія на міцний мир», – написала вона у соцмережі X, коментуючи події в Олешках.
«Олешки доводять: ми здатні підняти людство над війною. Разом ми можемо побудувати мирну планету – світ, сповнений перспектив для наших дітей», – зазначила Меланія Трамп.
До її допису додано допис уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця та відео з поверненням мешканців тимчасово окупованих Олешок на підконтрольну Україні територію.
Світовий ринок криптовалют на початку листопада 2026 року може здійснити спробу відновлення після зниження котирувань біткоїна нижче $78 тис., проте перспективи зростання залежатимуть від ситуації навколо найбільшої криптовалютної біржі Binance, динаміки інституційних інвестицій та загального стану світових фінансових ринків, повідомляє портал Fixygen.
За підсумками останнього тижня жовтня біткоїн втратив близько 4,8% вартості, опустившись до $77,2 тис., тоді як Ethereum подешевшав приблизно на 6%, до $2,24 тис. Основне зниження припало на другу половину тижня, коли ринок зіткнувся з масштабною кібератакою на Binance та посиленням відпливу капіталу з американських спотових криптовалютних ETF.
У період 2–8 листопада найближчими орієнтовними ціновими зонами для біткоїна можуть стати $76–78 тис. і $80–82 тис. Ці діапазони відповідають нещодавнім торговельним мінімумам і максимумам та розглядаються як потенційні області підтримки й опору.
Повернення біткоїна вище психологічно важливого рівня $80 тис. за одночасного відновлення позитивних потоків капіталу в ETF може свідчити про зміцнення попиту та створити передумови для подальшого підвищення котирувань у напрямку $82 тис.
Водночас закріплення ціни нижче $76 тис. здатне посилити тиск продавців і підвищити ймовірність продовження корекції. Такий сценарій може реалізуватися в разі нових проблем із ліквідністю криптовалютних платформ або подальшого скорочення інституційних вкладень.
Однією з головних подій наступного тижня стане запланована на 2 листопада публікація оновленого підтвердження резервів (Proof of Reserves) біржі Binance. Компанія має намір представити відомості про наявність цифрових активів для забезпечення зобов’язань перед клієнтами після кібератаки 29 жовтня, внаслідок якої було викрадено криптовалюти вартістю близько $6,3 млрд.
Згідно з офіційною заявою Binance від 30 жовтня, компанія зарезервувала понад $6,34 млрд власних коштів для покриття втрат, зокрема $5 млрд безпосередньо в цифрових активах, яких торкнулася атака. Крім того, спільно з галузевими партнерами вдалося заморозити близько $3 млрд викрадених коштів.
Біржа також планує поетапно відновити виведення криптовалют після завершення додаткових перевірок безпеки. Швидкість відновлення операцій, результати підтвердження резервів і реакція клієнтів можуть стати важливими чинниками зміни настроїв на криптовалютному ринку.
Додаткова увага інвесторів буде зосереджена на американських спотових біткоїн-ETF. За торговельний тиждень 26–30 жовтня чистий відплив коштів із цих фондів становив $202,4 млн. При цьому 30 жовтня інвестори вивели $643,2 млн, повністю перекривши позитивні потоки попередніх чотирьох торговельних днів.
Відновлення стійкого припливу капіталу в ETF могло б стати одним із сигналів повернення інституційного попиту. Натомість продовження відпливу здатне обмежити відновлення котирувань навіть за нормалізації ситуації навколо Binance.
Ще одним чинником залишається грошово-кредитна політика Федеральної резервної системи США. Збереження відносно високих процентних ставок підтримує привабливість доларових фінансових інструментів і може стримувати інтерес інвесторів до більш ризикових активів, зокрема криптовалют.
У результаті на початку листопада можливі два основні сценарії. За відновлення довіри до Binance, стабілізації інституційних потоків і поліпшення ситуації на фондових ринках біткоїн може здійснити спробу повернення в діапазон $80–82 тис. У разі збереження відпливу коштів з ETF і виникнення нових проблем на криптовалютних платформах ринок ризикує продовжити зниження.
При цьому зазначені цінові орієнтири є сценарними оцінками на підставі нещодавньої ринкової динаміки, а не гарантованими рівнями майбутніх котирувань.
В Україні станом на жовтень 2026 року в Єдиному реєстрі боржників налічувалося 2 млн 29,2 тис. виконавчих проваджень, пов’язаних із несплаченими штрафами за порушення правил дорожнього руху (ПДР), свідчать дані аналітичного сервісу «Опендатабот».
За інформацією сервісу, протягом 2026 року до реєстру додалося 395,8 тис. проваджень за штрафами ПДР.
Водночас значна частина заборгованості концентрується серед водіїв, які систематично не сплачують штрафи. Зокрема, щодо 50 найбільших боржників за кількістю відкритих у 2026 році проваджень було зареєстровано 6 235 справ, із яких майже 77% станом на жовтень залишалися активними.
Таким чином, близько 4,8 тис. проваджень щодо цієї групи боржників залишалися незавершеними.
За даними дослідження, у 58% учасників рейтингу 50 найбільших боржників усі провадження, відкриті протягом поточного року, залишаються активними. Водночас четверо водіїв уже не мають жодного активного провадження серед відкритих у 2026 році.
Окремий рейтинг, сформований за загальною кількістю накопичених активних проваджень за всі попередні роки, показав ще більші масштаби заборгованості. Сукупно 50 найбільших боржників мають 21 443 такі провадження, або в середньому 429 на одну людину.
Середній вік учасників рейтингу найбільших боржників за 2026 рік становить 41 рік. Наймолодшому боржнику 22 роки, найстаршому – 63 роки.
Найбільше проваджень припадає на водіїв віком від 41 до 50 років. У цій категорії 17 осіб накопичили 2 526 справ. Ще 1 794 провадження зареєстровано щодо 16 осіб віком від 31 до 40 років.
Дані Єдиного реєстру боржників відображають виконавчі провадження, відкриті через несвоєчасну сплату штрафів, а не загальну кількість усіх зафіксованих порушень ПДР в Україні.
Перевірити наявність заборгованості можна через Єдиний реєстр боржників або спеціалізовані сервіси перевірки штрафів ПДР.
Джерело: Опендатабот – дослідження заборгованості за штрафами ПДР у 2026 році.
боржник, ПДР, СТАТИСТИКА, УКРАЇНА, ШТРАФ
Як повідомляє Сербський Економіст, Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) продовжило до 11 грудня 2026 року дозволи, необхідні для роботи сербської нафтової компанії NIS, транспортування для неї нафти через хорватську систему JANAF та продовження переговорів угорської MOL щодо придбання контрольного пакета NIS.
NIS повідомила про отримання нової спеціальної ліцензії OFAC 30 жовтня. Вона дозволяє компанії продовжувати операційну діяльність, виконувати чинні контракти та інші угоди, здійснювати переробку та імпорт сирої нафти, проводити операції, необхідні для безпеки постачання і технічного обслуговування, а також фінансові розрахунки. Попередня ліцензія діяла до 30 жовтня.
Хорватський оператор нафтопроводу JANAF 31 жовтня також повідомив про продовження американської ліцензії до 11 грудня. Дозвіл дає змогу компанії продовжити виконання контрактних зобов’язань перед NIS у межах чинного санкційного режиму. Таким чином, зберігається можливість транспортування сирої нафти через систему JANAF для сербського нафтопереробного заводу в Панчеві.
Окремий дозвіл OFAC до 11 грудня отримала угорська нафтогазова група MOL. Компанія може продовжувати переговори щодо придбання мажоритарного пакета акцій NIS. MOL офіційно підтвердила отримання ліцензії 30 жовтня.
Продовження дозволів має ключове значення для енергетичного ринку Сербії. Нафтопереробний завод NIS у Панчеві є центральним елементом забезпечення країни нафтопродуктами, а сама компанія раніше наголошувала, що безперебійна робота НПЗ та стабільне постачання внутрішнього ринку критично важливі для енергетичної безпеки Сербії.
Водночас продовження ліцензій лише тимчасово знімає ризик перебоїв із постачанням і не вирішує головного питання – структури власності NIS.
За даними NIS станом на 30 вересня 2026 року, Gazprom Neft володіє 44,85% акцій компанії, ще 11,30% належать JSC Intelligence, яка перебуває під управлінням Gazprom Capital. Таким чином, сумарний пакет російських структур становить 56,15%. Сербській державі належить 29,87% NIS, решта акцій перебуває у міноритарних власників.
Саме російська участь у NIS стала причиною поширення на сербську компанію американських санкцій. Угорська MOL веде переговори щодо придбання мажоритарного пакета, однак завершення угоди поки не оголошено.
Нові дозволи OFAC фактично дають сторонам ще близько шести тижнів для продовження переговорів та пошуку довгострокового рішення. До 11 грудня NIS може імпортувати та переробляти нафту, JANAF – продовжувати контрактні операції з сербською компанією, а MOL – вести переговори щодо зміни структури власності.
Якщо питання російського пакета NIS до цього терміну не буде остаточно врегульоване, компаніям може знову знадобитися продовження американських дозволів.
NAFTA, NIS, ЕНЕРГЕТИКА, САНКЦІЯ, Сербія
Поставки Україні 500 нових ракет-перехоплювачів PAC-3 MSE для зенітних ракетних комплексів Patriot, продаж яких на суму 2,1 млрд доларів схвалив Державний департамент США, можуть розпочатися лише після 2030 року. Таким чином, узгоджена закупівля не дозволить вирішити проблему дефіциту протиракетних засобів в Україні в найближчі кілька років, повідомив 30 жовтня 2026 року вашингтонський кореспондент «Радіо Свобода» Алекс Рауфоглу з посиланням на поінформовані джерела.
За його інформацією, схвалена Вашингтоном угода передбачає виробництво нових ракет, а не передачу готових перехоплювачів з існуючих американських арсеналів. Саме необхідність виготовлення озброєння зумовлює такі тривалі терміни поставок.
Офіційне повідомлення Держдепартаменту США не містить конкретного графіку передачі ракет. Тому термін після 2030 року поки що є інформацією з журналістських джерел, а не офіційно затвердженою датою постачання.
Рішення про можливий продаж 500 ракет Patriot Advanced Capability-3 Missile Segment Enhancement (PAC-3 MSE) та супутнього обладнання Державний департамент США оголосив 30 жовтня.
Орієнтовна вартість пакету становить 2,1 млрд доларів. Фінансування забезпечать міжнародні партнери України, зокрема Канада, Німеччина та Норвегія, у рамках програми JUMPSTART, а також кошти України, надані за фінансової підтримки Євросоюзу. Залучення бюджетних коштів США для цієї закупівлі не передбачається.
Основним підрядником визначено американську оборонну корпорацію Lockheed Martin. При цьому схвалення Держдепартаменту є етапом процедури потенційного продажу, а не підтвердженням завершення закупівлі та початку поставок. Угода також підлягає передбаченому американським законодавством розгляду в Конгресі.
Президент України Володимир Зеленський привітав дозвіл на придбання 500 перехоплювачів, однак підкреслив, що їхні поставки можуть розпочатися лише через кілька років, тоді як ракети необхідні українській протиповітряній обороні вже взимку 2026–2027 років.
За його словами, Україна зверталася до США з проханням забезпечити постачання з розрахунку 100 перехоплювачів PAC-3 щомісяця.
Раніше Зеленський повідомляв, що у 2026 році Україна отримувала в середньому близько 12 ракет-перехоплювачів для Patriot щомісяця, що значно менше за поточні потреби протиповітряної оборони.
Таким чином, попри схвалення великої угоди, питання забезпечення української ППО додатковими ракетами в короткостроковій перспективі залишається відкритим. Можливість прискорення поставок залежатиме від окремих рішень Вашингтона та союзників щодо передачі озброєння з діючих запасів.
PAC-3 MSE є однією з найсучасніших модифікацій ракет-перехоплювачів американського комплексу Patriot. Вона призначена насамперед для ураження балістичних ракет та інших повітряних цілей. Обмежені виробничі потужності та високий міжнародний попит на такі ракети збільшують терміни виконання нових замовлень.
